Рішення

від 14.05.2020 по справі 580/3688/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2020 року справа № 580/3688/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мельникової О.М.,

представника позивача - Новіка В.І. (за ордером),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "1000" до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

25.11.2019 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "1000" (далі - позивач) із позовною заявою до Управління Держпраці у Черкаській області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 23.05.2019 №ЧК 370/1448/АВ/П/ПТ/СПТД-ФС-213 про накладення штрафу у розмірі 417300 грн.

Позов мотивовано тим, що на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні: форма службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, які підлягають інспектуванню, що є підставою для недопуску до проведення перевірки. Тому просив задовольнити позов. Також в обгрунтування позову зазначено, що на зазначену в акті перевірки уповноважену особу ОСОБА_1 позивачем довіреність на представництво його інтересів не видавалась.

Ухвалою суду від 16.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі з викликом сторін. Також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.

02.01.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд у задоволенні позову відмовити. Вказує, що спірне рішення прийняте у зв`язку зі створенням відповідачем перешкод у проведенні перевірки, шляхом ненадання документів, що стосуються використання найманої праці, та є підставою для застосування спірного штрафу. Відповідач стверджує, що наказами Мінсоцполітики від 24.05.2017 №866 та від 18.08.2017 №1338 затверджено форми службового посвідчення інспектора праці та форми документів, що складаються при здійсненні заходів державного контролю. Ці накази опубліковані на офіційному сайті Держпраці, а тому твердження позивача про можливість недопущення службових осіб відповідача до перевірки є безпідставним.

Ухвалою від 14.01.2020 суд здійснив перехід із спрощеного провадження до загального.

22.01.2020 позивач подав суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що в акті перевірки зазначено про уповноважену особу позивача - ОСОБА_1 . Однак, жодної довіреності на представництво інтересів позивача у т.ч. щодо вказаної особи не видавалось. Тому позивач не отримував ні направлення на проведення перевірки, ні жодних вимог про надання документів, що свідчить про протиправність спірного рішення.

06.02.2020 відповідач надав суду заперечення на відповідь на відзив, в якому вказав, що під час проведення перевірки ОСОБА_1 подано інспектору ОСОБА_3. доручення на представництво інтересів позивача, зокрема, із органами державної влади з правом на отримання та подання документів. ОСОБА_1 отримала направлення на перевірку, а також вимогу про необхідність надання документів.

Ухвалою від 18.02.2020, внесеною до протоколу судового засідання, суд закрив підготовче провадження та призначив судовий розгляд справи по суті.

У вступному слові 10.03.2020 представник позивача зазначив, що не підтримує обґрунтувань позову в частині відсутності на офіційному веб-сайті Держпраці форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, які підлягають інспектуванню. Решту підстав позову підтримав та просив суд задовольнити позов повністю.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, допитавши свідків та оцінивши заявлені доводи сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суд встановив, що наказом Управління Держпраці у Черкаській області від 02.05.2019 №597-Н про проведення інспекційного відвідування доручено головним державним інспекторам відділу з питань додержання законодавства про працю ОСОБА_2 , ОСОБА_3 здійснити у період з 02.05.2019 до 03.05.2019 інспекційне відвідування позивача з питань оформлення трудових відносин, оплати праці. На підставі вказаного наказу Управлінням Держпраці у Черкаській області видано направлення від 02.05.2019 №575.

02.05.2019 ОСОБА_3 складено акт №ЧК370/1448/НД про неможливість проведення інспекційного відвідування.

Також 02.05.2019 ОСОБА_3 складено вимогу №ЧК370/1448/НД про надання у строк до 11 год. 00 хв. 03.05.2019 документів, що стосуються господарської діяльності позивача, у т.ч. щодо використання найманої праці. У вказаній вимозі зазначено, що її отримано представником за дорученням ОСОБА_1. 02.05.2019.

03.05.2019 ОСОБА_3 складено акт інспекційного відвідування №ЧК370/1448/АВ, в якому зазначено, що для забезпечення заходу контролю представнику позивача ОСОБА_1 вручено вимогу про надання документів. У визначений час директором позивача ОСОБА_5 не забезпечено надання документів. 03.05.2019 інспектором праці здійснено виїзд за юридичною та фактичною адресою позивача, за якою знаходиться кальянна 1000+1 ніч , яка була зачинена. У зв`язку з цим у акті зазначено про порушення вимог ст.259 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП), що виразилось у створенні директором позивача ОСОБА_5 перешкод у здійсненні державного контролю.

23.05.2019 заступник начальника управління Держпраці у Черкаській області Жаркова М.В. прийняла постанову № ЧК370/1448/АВ/П/ПТ/СПТД-ФС-213 про накладення на позивача штрафу в сумі 417300 грн 00 коп.

Надаючи оцінку спірному рішенню, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Для вирішення спору суд врахував, що відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) передбачено абз.7 ч.2 ст.265 КЗпП (у редакцій станом на час прийняття спірного рішення) та становить стократний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

З огляду на виявлення факту допуску позивачем до роботи чотирьох працівників без укладення трудового договору до нього застосований штраф у сумі 417300 грн 00 коп. (100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 2019 рік).

Щодо висновків акту перевірки по суті та застосування на їх підставі вказаного штрафу, суд зазначає, що відповідно до ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який, зокрема, реалізовує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Свої повноваження Держпраці реалізовує через утворенні постановою КМУ від 11.02.2015 №100 територіальні органи, до яких, зокрема, віднесено Головне управління Держпраці у Черкаській області.

Отже, відповідач є повноважним органом, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю на території Черкаської області.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю, встановлено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (далі - Порядок №295).

Відповідно до п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань.

Пунктом 8 Порядку №295 визначено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Згідно з п.12 Порядку №295 вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Відповідно до п.16 Порядку №295 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

На підставі п.17 Порядку №295 копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

З аналізу наведених норм суд дійшов висновку, що у разі неможливості здійснення інспекційного відвідування у зв`язку з відсутністю документів щодо об`єкта перевірки така перевірка зупиняється, а відповідна вимога про надання документів надсилається керівнику або уповноваженій особі.

Відповідач стверджує, що під час проведення перевірки 02.05.2019 на об`єкті перевірки за адресою м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 19 інспектору ОСОБА_3 ОСОБА_1. надано доручення на представництво інтересів позивача, зокрема, із органами державної влади з правом на отримання та подання документів. ОСОБА_1 отримала направлення на перевірку, а також вищевказану вимогу про необхідність надання документів.

Вищевказані обставини, щодо вручення ОСОБА_1 направлення на перевірку та вимоги про необхідність надання документів, інспектор ОСОБА_3 підтвердила під час допиту в якості свідка у судовому засіданні під кримінальну відповідальність.

При цьому суд звернув увагу, що відповідач не надав доказів наявності вищевказаного доручення, а позивач заперечує його наявність, стверджуючи, що жодного доручення на представництво власних інтересів ОСОБА_1 не видавав.

У зв`язку з цим, вимогу №ЧК370/1448/НД про надання у строк до 11 год. 00 хв. 03.05.2019 документів, що стосуються господарської діяльності позивача, він не отримував, що унеможливило її виконання.

Допитаний у судовому засіданні під кримінальну відповідальність в якості свідка керівник позивача ОСОБА_5 підтвердив доводи, що доручення на представництво інтересів ТОВ 1000 ОСОБА_1 не видавав і вказана особа не є представником позивача.

Допитаний у судовому засіданні під кримінальну відповідальність в якості свідка працівник позивача ОСОБА_6 повідомив суд, що ревізор ОСОБА_3 прибула за вищевказаною адресою здійснення господарської діяльності 03.05.2020 і жодних перешкод у здійсненні перевірки їй не чинили.

З цього приводу суд врахував, що відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначеного обов`язку відповідач не дотримався, хоча суд створив всі необхідні умови для його належного судового захисту з дотриманням принципів змагальності та офіційного з`ясування всіх обставин справи. Крім того відповідач не виконав вимоги пункту 5 ч.5 ст.44 КАС України, згідно з яким учасники справи зобов`язані надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

Для забезпечення принципу верховенства права суд для вирішення спору врахував, що відповідач не надав доказів щодо спірних обставин, які би відповідали ознакам достовірності, достатності, належності та допустимості, а отже, не довів, що у спірних правовідносинах діяв з дотриманням процедури, визначеної законом.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ст.72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, відповідно до ч.2 ст.74 КАС України не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми згідно зі ст.76 КАС України є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи на виконання ч.4 ст.79 КАС України повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. Зазначеного обов`язку відповідачем не виконано.

Під час судового розгляду відповідач не надав суду доказів наявності виданого позивачем на ім`я ОСОБА_1 доручення на представництво інтересів позивача, зокрема, із органами державної влади з правом на отримання та подання документів.

Тому суд дійшов висновку про відсутність належних доказів вручення позивачу вимоги від 02.05.2019 №ЧК370/1448/НД про надання у строк до 11 год. 00 хв. 03.05.2020 документів, які стосуються його господарської діяльності, що унеможливило її виконання позивачем та надання відповідних документів.

Відтак висновки акту перевірки та доводи відповідача про створення директором позивача ОСОБА_5 перешкод у здійсненні державного контролю суд вважає необґрунтованими, а спірне рішення - протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Дотримуючись вказаних вимог суд дійшов висновку, що сплачений судовий збір в сумі 6259 грн 50 коп. свідчить про понесення позивачем судових витрат, які підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Черкаській області від 23.05.2019 №ЧК 370/1448/АВ/П/ПТ/СПТД-ФС-213 про накладення штрафу у розмірі 417300 грн.

3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Черкаській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "1000" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 6259 (шість тисяч двісті п`ятдесят дев`ять) гривень 50 коп.

4. Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "1000" (18000, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Нижня Горова, буд 2, кв. 55, код ЄДРПОУ 41756801);

2) відповідач - Управління Держпраці у Черкаській області (18001, Черкаська область м. Черкаси, бульвар Шевченка, буд. 205, код ЄДРПОУ 39881228).

Рішення складено у повному обсязі 25.05.2020.

Суддя О.А. Рідзель