Рішення
від 25.05.2020 по справі 826/993/18
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 травня 2020 року № 826/993/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОбслуговуючого кооперативу Будінвестперспектива доДепартаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) провизнання протиправним та скасування припису,

В С Т А Н О В И В:

Обслуговуючий кооператив Будінвестперспектива звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить визнати протиправним та скасувати припис від 20.12.2017 б/н про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

У судовому засіданні суд ухвалив продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем порушено строки призначення позапланової перевірки, оскільки перевірка достовірності даних проводиться протягом трьох місяців з дня подання відповідних документів, тоді як спірна перевірка була проведена через півтора роки після реєстрації декларації, з огляду на що перевірка проведена безпідставно, а тому документи, складені за її результатами, не мають правових наслідків. Також, позивач зазначає, що припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт виданий безпідставно, оскільки такий припис складається, якщо такі роботи виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання, тоді як роботи ведуться на підставі чинної декларації про початок виконання будівельних робіт.

Відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що перевірку було проведено у межах та у спосіб, що передбачений законодавством України.

Під час судового розгляду справи судом встановлено наступне.

Наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.07.2017 № 454, на підставі звернення прокуратури мста Києва від 20.06.2017 № 04/2/4/1-184/17 та від 10.07.2017 № 04/2/4/1-184/17, призначено позапланову перевірку на об`єкті будівництва Будівництво житлового будинку на вул. Майкопського, 1-А у Голосіївському районі міста Києва щодо дотримання суб`єктом містобудування Обслуговуючим кооперативом Будінвестперспектива вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до направлення від 19.12.2017 № б/н для проведення перевірки на об`єкт будівництва направляється головний державний інспектор Багнюк А.Я. та Гончарук Ю.М., строк проведення перевірки - з 19.12.2017 по 20.12.2017.

За результатами проведеної перевірки, що була проведена у присутності уповноваженої особи замовника будівництва, складено акт від 11.04.2017 б/н, яким встановлено порушення у сфері містобудування.

На підставі зазначеного акту відповідачем винесено приписи від 20.12.2017 на ім`я позивача, в яких вимагається усунути виявлені порушення у строк до 22.01.2018 та зупинити виконання будівельних робіт з 21.12.2017 до усунення виявленого порушення.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси, за захистом яких позивач звернувся до суду, не були порушені з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Частиною четвертою статті 2 вказаного Закону визначено, що заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Частиною п`ятою статті 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, що зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Таким чином, органи державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), в першу чергу, повинні ураховувати особливості правового регулювання, визначені законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, одночасно забезпечуючи дотримання і перелічених в частині п`ятій статті 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності положень.

Відповідно до частини першої статі 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

З аналізу даних норм слідує, що законодавством закріплено вичерпний перелік підстав для призначення позапланової перевірки.

У даному випадку, перевірка була призначена на підставі звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а не на підставі необхідність проведення перевірки достовірності даних, як про це зазначає позивач, а тому судом відхиляються доводи позивача щодо пропущення контролюючим органом тримісячного строку для проведення перевірки.

Пунктом 17 вказаного Порядку встановлено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Також, необхідно звернути увагу на положення підпункту 3 пункту 11 Порядку № 553, відповідно до якого посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:

у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;

Тобто, зазначеними положеннями не встановлено, що прийняття припису про усунення порушень містобудівного законодавства виключає прийняття припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт. Навпаки, з наведених вище норм слідує, що підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, мають бути зупинені до усунення відповідних порушень, а отже прийняття припису про усунення порушень має обов`язково передувати припису про зупинення про робіт, а прийняття припису про зупинення робіт є неможливим без прийняття припису про усунення порушень.

Крім того, суд звертає увагу, що правомірність висновків відповідача щодо виявлених порушень у сфері містобудівного законодавства підтверджується рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2018 у справі № 826/1419/18, що залишене в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019.

З огляду на зазначене, керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Обслуговуючого кооперативу Будінвестперспектива (04107, м. Київ, вул. Соляна, 70, код ЄДРПОУ 40295531) до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, код ЄДРПОУ 40224921) про визнання протиправним та скасування припису - відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 та пунктом 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов

СудОкружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення25.05.2020
Оприлюднено27.05.2020
Номер документу89432130
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/993/18

Рішення від 25.05.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Огурцов О.П.

Ухвала від 24.01.2018

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Огурцов О.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні