Ухвала

від 19.05.2020 по справі 640/3814/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

19 травня 2020 року м. Київ№ 640/3814/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Рябого І.П., розглянувши у підготовчому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Канал" до Служби безпеки України, Міністерства культури, молоді та спорту України про визнання протиправними дій, скасування постанови та наказу, -

за участю:

від позивача - Бабенко А.І.;

від відповідачів - не з`явились

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий Канал" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Служби безпеки України стосовно підготовки документів щодо видачі постанови Служби безпеки України від 30.03.2017 № 7755 та звернення до Міністерства культури України щодо внесення громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оформленого зверненням від 12.03.2019 № 2/5-895нт;

- визнати протиправною та скасувати постанову Служби безпеки України від 30.03.2017 № 7755 (рішення);

- визнати протиправним та скасувати наказ від 21.03.2019 № 232 "Про доповнення (оновлення) Переліку осіб, що створюють загрозу національній безпеці, на підставі звернення Служби безпеки України, та його оприлюднення на офіційному веб-сайті".

Ухвалою суду від 24.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/3814/20 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче судове засідання на 24.03.2020.

17.03.2020 представником Служби безпеки України Дубняк Н.К. подано до суду відзив на позовну заяву, за змістом якого остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Одночасно з відзивом представником Служби безпеки України Дубняк Н.К. подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом. Пояснила, що постанова про заборону в`їзду на територію України громадянці Російської Федерації ОСОБА_1 винесена 30.03.2017. Указана постанова була підставою для заміни у 2017 році ОСОБА_1 на шоу "Хто зверху", що свідчить про обізнаність позивача зі спірним рішенням.

17.03.2020 до суду від Міністерства культури, молоді та спорту України надійшов відзив на позовну, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову.

23.03.2020 до суду від представника Служби безпеки України Дубняк Н.К. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у підготовчому судовому засіданні 24.03.2020, відкладено розгляд справи на 19.05.2020.

У підготовчому судовому засіданні 19.05.2020 судом з власної ініціативи долучено до матеріалів справи статті, опубліковані у мережі Інтернет, а саме: від ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_4 "; від ІНФОРМАЦІЯ_3 "ІНФОРМАЦІЯ_5"; від ІНФОРМАЦІЯ_6 "ОСОБА_2 замінить ОСОБА_1 шоу "ІНФОРМАЦІЯ_7"; від ІНФОРМАЦІЯ_8 "ІНФОРМАЦІЯ_9".

Також у підготовчому судовому засіданні 19.05.2020 поставлено на обговорення заявлене представником Служби безпеки України Дубняк Н.К. клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні 19.05.2020 заперечував проти задоволення заявленого клопотання, стверджуючи, що про оспорювані рішення позивачеві стало відомо 31.01.2020.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини другої статті 183 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:

1) залишення позовної заяви без розгляду;

2) закриття провадження у справі;

3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Згідно з частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Установлений Кодексом адміністративного судочинства України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, відповідно після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При вирішенні процесуального питання щодо дотримання строків звернення до суду, суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У Справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа "Мельник проти України") погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також указав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Так, позивач оскаржує дії Служби безпеки України стосовно підготовки документів щодо видачі постанови Служби безпеки України від 30.03.2017 № 7755 та звернення до Міністерства культури України щодо внесення громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оформленого зверненням від 12.03.2019 № 2/5-895нт; постанову Служби безпеки України від 30.03.2017 № 7755 (рішення) та наказ від 21.03.2019 № 232 "Про доповнення (оновлення) Переліку осіб, що створюють загрозу національній безпеці, на підставі звернення Служби безпеки України, та його оприлюднення на офіційному веб-сайті".

Представник позивача наполягав на тому, що 31.01.2020 після отримання відповіді Міністерства культури України Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий канал" стало відомо, що Міністерства культури України 21.03.2019 видало наказ № 232 "Про доповнення (оновлення) Переліку осіб, що створюють загрозу національній безпеці, на підставі звернення Служби безпеки України, та його оприлюднення на офіційному веб-сайті", яким доповнено Перелік осіб, що створюють загрозу національній безпеці, що унеможливлює використання (розповсюдження в ефірі) передачі за участю ОСОБА_1 на підставі звернення Служби безпеки України від 12.03.2019 № 2/5-895нт, яке в свою чергу було направлено на підставі постанови Служби безпеки України від 30.03.2017 № 7755.

Поряд з цим, доводи представника позивача спростовуються долученими до матеріалів справи статтями, опублікованими у мережі Інтернет, а саме: від ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_4 "; від ІНФОРМАЦІЯ_3 "ІНФОРМАЦІЯ_5"; від ІНФОРМАЦІЯ_6 "ОСОБА_2 замінить ОСОБА_1 шоу "ІНФОРМАЦІЯ_7"; від ІНФОРМАЦІЯ_8 "ІНФОРМАЦІЯ_9".

Суд звертає увагу, що інформація про те, що ОСОБА_1 перебуває у Переліку осіб, що створюють загрозу національній безпеці, з 2017 року перебуває у вільному доступі в мережі Інтернет разом з текстом спірної постанови Служби безпеки України. Крім того, про безпосередню обізнаність позивача зі спірним рішенням свідчить і те, що з 2017 року ведучою шоу "ІНФОРМАЦІЯ_7" є ОСОБА_2 .

Таким чином, встановлені обставини свідчать про те, що з травня 2017 року позивачеві було достовірно відомо про існування спірної постанови Служби безпеки України.

До суду ж з даним позовом позивач звернувся лише лютому 2020 року.

Суд акцентує увагу, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким критеріям:

- це обставина або кілька обставин, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк і створювали об`єктивні перешкоди, які перешкоджали зверненню до суду;

- це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;

- ця причина виникла протягом строку, який пропущено;

- ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом. При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача на лист Міністерства культури України від 31.01.2020 № 5/19-1/13-20, позаяк зміст останнього лише містить спробу позивача створити видимість початку перебігу строку для звернення до суду з даним позовом.

Одночасно, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 скасовано заборону в`їзду в Україну згідно постанови Служби безпеки України від 19.10.2019.

Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно частини четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, а матеріалами справи підтверджено обізнаність позивача про існування заборони в`їзду в Україну ОСОБА_1 з травня 2017 року.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи наведене у сукупності, відсутність заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду та відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Канал" до Служби безпеки України, Міністерства культури, молоді та спорту України про визнання протиправними дій, скасування постанови та наказу - без розгляду.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 183, 240, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Канал" (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, 25, код ЄДРПОУ 23530545) до Служби безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 33), Міністерства культури, молоді та спорту України (01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 12/2) про визнання протиправними дій, скасування постанови та наказу - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили у порядку ст. 256 КАС України. Відповідно до ч. 3 ст. 240 КАС України ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.

Згідно ч. 1 ст. 295 та ч. 1 ст. 297 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали), або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Катющенко

Повний текст ухвали складено та підписано 25 травня 2020 року.