Рішення

від 25.05.2020 по справі 640/3954/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2020 року м. Київ № 640/3954/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу

за позовом Громадської організації Народ проти корупції

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство Київпроект ,

Товариство з обмеженою відповідальністю Ніка ЛТД,

Товариство з обмеженою відповідальністю Концепт-Плаза

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Громадська організація "Народ проти корупції" звернулася до суду з позовом про визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ113192621755 від 19.09.2019 об`єкта будівництва "Реконструкція майнового комплексу - будівлі "Київпроект" під багатофункціональний комплекс" за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Богдана Хмельницького, 16-22, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Конституцію України, закони України Про громадські об`єднання , Про основи містобудування , Про регулювання містобудівної діяльності , Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, та зазначає про протиправність виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ113192621755 від 19.09.2019 об"єкта будівництва "Реконструкція майнового комплексу - будівлі "Київпроект" під багатофункціональний комплекс" за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Богдана Хмельницького, 16-22, оскільки використання земельної ділянки під багатофункціональний комплекс, а також включення до його складу житлової функції, апартаментів не відповідає цільовому призначенню земельної ділянки. Також позивач вказує про неврахування обмеження поверховості, граничної висоти об`єкту будівництва та особливості будівництва, що зумовлені його розташуванням на території Центрального історичного ареалу м. Києва, не передбачено здійснення науково-технічного супроводу.

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач посилається на Конституцію України, Закон України Про регулювання містобудівної діяльності , Постанову Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт та зазначає, що у Державної архітектурно-будівельної інспекції України були відсутні підстави, визначені частиною четвертою статті 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ113192621755 від 19.09.2019. Одночасно відповідач зазначає про відсутність порушеного права Громадської організації "Народ проти корупції", оскільки позивач не є учасником правовідносин, в межах та на регулювання яких відповідачем надано оскаржуваний дозвіл.

Від третіх осіб надійшли письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог, в яких треті особи посилаються на Закон України Про регулювання містобудівної діяльності , Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, та зазначають, що дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 113192621755 від 19.09.2019 видано Державною архітектурно-будівельною інспекцією України у відповідності до вимог чинного законодавства та за відсутності підстав для відмови у його видачі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві 19.09.2019 видано дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 113192621755 на об`єкті будівництва "Реконструкція майнового комплексу - будівлі "Київпроект" під багатофункціональний комплекс" за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Богдана Хмельницького, 16-22. Замовник будівництва - Публічне акціонерне товариство Київпроект , генеральний підрядник - Товариство з обмеженою відповідальністю НІКА ЛТД.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України встановлено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності № 3038-VI від 17.02.2011 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з частиною 3 зазначеної норми для отримання дозволу подається заява, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);

3) проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;

4) копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту;

5) копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;

6) інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати;

7) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Форма дозволу на виконання будівельних робіт, форма заяви, що подається для його отримання, форма відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, порядок видачі та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт визначаються Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судом, позивач вважає протиправним виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ113192621755 від 19.09.2019 об"єкта будівництва "Реконструкція майнового комплексу - будівлі "Київпроект" під багатофункціональний комплекс" за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Богдана Хмельницького, 16-22, оскільки використання земельної ділянки під багатофункціональний комплекс, а також включення до його складу житлової функції, апартаментів не відповідає цільовому призначенню земельної ділянки. Також позивач вказує про неврахування обмеження поверховості, граничної висоти об`єкту будівництва та особливості будівництва, що зумовлені його розташуванням на території Центрального історичного ареалу м. Києва, не передбачено здійснення науково-технічного супроводу.

В обґрунтування зазначеної позиції позивач посилається на рішення Київської міської ради від 14.07.2005 № 746/3321 Про передачу відкритому акціонерному товариству Київпроект земельної ділянки для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу на вул . Богдана Хмельницького, 16 - 22 у Шевченківському районі м. Києва , згідно з яким визначено цільове призначення земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу. Також позивач зазначає, що за даними публічної Кадастрової карти України (https://newmap.land.gov/), земельна ділянка 8000000000:76:023:0005 по вул. Богдана Хмельницького, 16-22 у Шевченківському районі м. Києва має цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу. За даними Містобудівного кадастру Києва (http://mkk.kga.gov.ua/), земельна ділянка 8000000000:76:023:0005 згідно Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020, затвердженого рішенням Київської міської ради № 370/1804 від 28.04.2020, за функціональним призначенням відноситься до території громадських будівель та споруд та частково до території житлової середньо - та малоповерхової забудови.

Суд зазначає наступне.

Пунктом 4 статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Статтею 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва (ч.1).

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів (ч.2).

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону (ч.3).

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації (ч.3).

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування (ч.4).

Згідно зі ст.29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Статтею 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Статтею 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Статтею 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Статтею 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлю, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Статтею 5 Закону України "Про основи містобудування" визначені основні вимоги до містобудівної діяльності, відповідно до яких при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема:

- розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил;

- розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів;

- урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій.

Статтею 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, що державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 та 5 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Відповідно до положень частини першої статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 року № 548, землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше) та для розміщення громадських будівель і споруд (офісних будівель, торговельних будівель та ін.) та інших об`єктів загального користування, належать до категорії земель житлової та громадської забудови.

Судом встановлено, що рішенням Київської міської ради від 14.07.2005 № 746/3321 Про передачу відкритому акціонерному товариству Київпроект земельної ділянки для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу на вул . Богдана Хмельницького , 16-22 у Шевченківському районі м. Києва вирішено:

1. Затвердити проект відведення земельної ділянки відкритому акціонерному товариству Київпроект для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу на вул. Богдана Хмельницького, 16 - 22 у Шевченківському районі м. Києва.

2. Передати відкритому акціонерному товариству Київпроект , за умови виконання пункту 3 цього рішення, у довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку загальною площею 0,77 га для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу на вул . Богдана Хмельницького, 16 - 22 у Шевченківському районі м. Києва у зв`язку з оформленням права власності на нежитлові будинки (наказ управління комунального майна м. Києва від 28.12.93 № 176, свідоцтво про право власності на нежитлові будинки від 10.04.2000 серія НБ № 010002928 та серія НБ № 010002932), у тому числі:

- площею 0,71 га за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 15.04.69 № 590 Про відвод земельної ділянки Державному інституту по проектуванню Київпроект під будівництво інституту ;

- площею 0,04 га за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування;

- площею 0,02 га за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 24.02.81 № 287 Про відведення земельної ділянки Київському метрополітену в тимчасове користування для будівництва станції Золоті ворота .

13.12.2006 між Київською міською радою, як орендодавцем, та Відкритим акціонерним товариством "Київпроект", як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 14.07.2005 № 746/3321 та рішення Київської міської ради від 28.09.2006 № 37/94, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (кадастровий номер - 8000000000:76:023:0005) по вул . Богдана Хмельницького, 16-22 у Шевченківському районі міста Києва , розміром 0,7746 га, цільове призначення - для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу.

Публічним акціонерним товариством Київпроект отримано Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва Реконструкція майнового комплексу - будівлі Київпроект під багатофункціональний комплекс , затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.12.2017 № 777.

01.04.2019 між Публічним акціонерним товариством Київпроект , як стороною 1, та Товариством з обмеженою відповідальністю Концепт-Плаза , як стороною 2, укладено договір № 01 про реалізацію проекта Реконструкція майнового комплексу - Будівлі Київпроект під багатофункціональний комплекс по вул. Богдана Хмельницького, 16 - 22 у Шевченківському районі м. Києва .

Одночасно за умовами договору (пункт 3.2) сторона 1 делегувала стороні 2 частину функцій замовника реконструкції об`єкта, які визначені законодавством, і належать стороні 1, а саме - Сторона 2 в повному обсязі, зокрема, зобов`язується отримати, у випадку необхідності, історико-містобудівне обгрунтування для реконструкції об`єкту включаючи узгодження проектних рішень в органах охорони культурної спадщини; забезпечує отримання вихідних даних для проектування, технічних умов, для корегування проекту, розроблення (коригування) та затвердження (власним розпорядчим актом) проектної документації; в межах своєї компетенції забезпечує отримання погоджень та дозволів від відповідних державних органів та організацій та позитивних експертних висновків, що є необхідними для реконструкції об`єкта згідно з законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, проектна документація об`єкту Реконструкція майнового комплексу - будівлі Київпроект під багатофункціональний комплекс розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку: Том 1, 2.1, 2.2, 3.1 Вихідні дані. Пояснювальна записка. Генеральний план. Архітектурні рішення , Том 3.2. Конструктивні рішення , Том 4 Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) , Том 4.1. Водопостачання. Каналізація , Том 4.2. Дахова котельня. Тепловий пункт. Технологічна частина, КВПіА, електропостачання, ОВ, ВК, ГВП , Том 4.3. Електротехнічні рішення. Блискавкозахист , Том 4.4. Опалення. Вентиляція. Кондиціювання , Том 4.5. Автоматизація комплексна. Автоматизована система моніторингу та управління , Том 4.6. Система протипожежного захисту , Том 4.9. Захист від шуму , Том 4.10. Організація будівництва , Том 4.11 Оцінка впливів на навколишнє середовище , Том 4.12 Енергоефективність та енергозбереження , Том.4.13 Вертикальний транспорт , Том 4.14. Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) . На зазначену проектну документацію отримано експертний звіт щодо розгляду проектної документації за проектом Реконструкція майнового комплексу - будівлі Київпроект під багатофункціональний комплекс , адреса об`єкта вул.Богдана Хмельницького, 16-22, Шевченківський район, м.Київ, виконаний ТОВ УКРЕКСПЕРТБУДПРОЕКТ №3/19 від 19.04.2019р., з урахуванням листа №27/08-2019 від 15.08.2019р.

Наказом №27 від 16.08.2019р. Публічним акціонерним товариством КИЇВПРОЕКТ затверджено проектну документацію.

Згідно зі статтею 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 1.3 Порядку містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Відповідно до частини п`ятої статті 20 Земельного кодексу Україні користувач самостійно відповідно до вимог, встановлених статтями 38 та 39 Земельного кодексу України та наказу Держкомзему від 23.07.2010 № 548 власник визначає вид використання земельної ділянки в межах категорії земель (землі житлової та громадської забудови). Зазначена земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови відповідно до категорії земель.

Відповідно до розділів 3 та 4 ДБН В.2.2-9-2009 "Громадські будинки та споруди" багатофункціональні будинки і комплекси включають в себе будинки та споруди житлового призначення, за умовами кооперування, блокування, інтеграції один з одним або з житловими та виробничими будинками встановлюються в окремих будівельних нормах за видами будинків та споруд і в спеціальних нормах.

Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон) встановлено, що забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Статтею 19 Земельного кодексу України (далі - Кодекс) встановлено, що землі житлової та громадської забудови за основним цільовим призначенням віднесено до однієї категорії земель.

Згідно зі статтями 38 та 39 Кодексу до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

При цьому, відповідно до статті 20 Кодексу види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Отже, земельне законодавство передбачає можливість використання земель житлової та громадської забудови відповідно до намірів їх власників як за житловим так і за громадським призначенням.

Державними будівельними нормами ДБН Б.2.2.-12:2019 "Планування та забудова територій" передбачено доцільність формування багатофункціональних архітектурно-планувальних структур та зазначено, що окремі земельні ділянки мають бути планувально об`єднані, серед іншого, у функціональну зону житлової та громадської забудови.

Державними будівельними нормами ДБН В.2.2-9-2009 "Громадські будинки і споруди. Основні положення" визначено, що багатофункціональні будинки і комплекси - це будинки і комплекси, які формуються з приміщень, їх груп, будинків та споруд різного громадського і житлового призначення, поєднання яких обумовлене експлуатаційними потребами, економічною доцільністю і містобудівними вимогами.

При цьому, зміною № 4 до ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", затвердженою наказом Мінрегіону від 14.06.2018 року № 139, передбачено можливість об`єднання в одному об`єкті функцій громадського та житлового призначення без обмеження їх часток (площі, поверховості тощо).

Таким чином, включення житлової функції до складу багатофункціонального торговельно-розважального комплексу не впливає на функціональні параметри використання земельної ділянки.

Наведене спростовує доводи позивача, що наміри забудови не відповідають цільовому, функціональному призначенню земельної ділянки, містобудівній документації та вихідним даним та щодо неможливості будівництва на зазначеній земельній ділянці багатофункціонального комплексу.

Щодо доводів позивача про неврахування обмеження поверховості та граничної висоти об`єкту будівництва, що зумовлені його розташуванням на території Центрального історичного ареалу м. Києва, суд зазначає наступне.

Закон України "Про архітектурну діяльність" № 687-XIV від 20.05.1999 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначає правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів

Стаття 7 Закону України "Про архітектурну діяльність" встановлює, що проектна документація на будівництво об`єктів, розроблена відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами охорони культурної спадщини, державної санітарно-епідеміологічної служби і природоохоронними органами.

Статтею 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником (ч.1).

Експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями (ч.2).

Проектна документація на будівництво об`єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами (ч.3).

Разом з тим, ч. 3 ст. 32 Закону України Про охорону культурної спадщини встановлено, що з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України.

Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини затверджується Кабінетом Міністрів України.

Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878, місто Київ включено до Списку історичних населених місць України.

Пунктом 2 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.05.2006 № 817 Про захист історико-культурного середовища та припинення хаотичної забудови історичної частини м. Києва встановлено, що в межах центрального історичного ареалу міста Києва, затвердженого у складі Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, висотні параметри кожного об`єкта архітектури визначаються в кожному конкретному випадку історико-містобудівним обгрунтуванням.

Згідно з пунктами 4-11 Методичних рекомендацій, з метою впорядкування та аргументованого вирішення питань будівництва, реконструкції будівель і споруд у межах історичних ареалів населених місць України наказом Міністерства культури України від 17.02.2012 № 122 затверджено Методичні рекомендацій щодо розроблення історико-містобудівних обгрунтувань.

Історико-містобудівне обґрунтування повинне визначати принципову можливість будівництва, реконструкції будівель і споруд на відповідній земельній ділянці, а також граничні параметри цих будівель і споруд.

Історико-містобудівне обґрунтування складається з текстової, графічної частин та висновків. Примірна форма історико-містобудівного обґрунтування додається.

Історико-містобудівні обґрунтування розробляються на договірних засадах науково-дослідними, науково-методичними та проектними установами і організаціями, спеціалізованими в сфері вивчення, охорони і використання культурної спадщини, які мають ліцензію на розроблення містобудівної документації та на проектування робіт з реставрації, консервації, ремонтних робіт та реабілітації пам`яток культурної спадщини.

Розробленню історико-містобудівних обґрунтувань повинно передувати складання історичних (історико-архітектурних) довідок установами і організаціями, зазначеними у пункті 6 цих Методичних рекомендацій.

Історична (історико-архітектурна) довідка на об`єкт культурної спадщини чи історичну місцевість (далі - довідка) виконується відповідно до Методичних рекомендацій щодо розроблення історичних (історико-архітектурних) довідок, затверджених наказом Міністерства культури і туризму України від 02.11.2009 № 956/0/16-09. Довідка має бути підписана автором та керівником організації, де вона була виконана. У разі необхідності довідка може бути погоджена відповідним органом охорони культурної спадщини.

Для розроблення історико-містобудівного обґрунтування замовник надає організації - виконавцю історико-містобудівного обґрунтування всю необхідну вихідну та дозвільну документацію, графічні матеріали, а також, у разі наявності, передпроектні пропозиції.

Організація-виконавець готує відповідні графічні та текстові матеріали, бере у встановленому порядку участь у їх розгляді та погодженні.

Розроблене історико-містобудівне обґрунтування замовник подає на погодження до Міністерства культури України або до іншого органу охорони культурної спадщини у разі делегування йому відповідних повноважень Міністерством культури України. Після отримання зазначеного погодження історико-містобудівне обґрунтування затверджується замовником у складі проектної документації.

Як зазначено у поясненнях третіх осіб та підтверджується матеріалами справи, містобудівними умовами та обмеженнями для проектування об`єкта будівництва Реконструкція майнового комплексу - будівлі Київпроект під багатофункціональний комплекс встановлено граничну висоту в межах 73,5:100,0 ? h ? 26,5 м та визначено, що граничну висотність має бути визначено на підставі висновків історико-містобудівного обгрунтування, що має бути затверджене Міністерство культури України.

У відповідності до зазначеного, Інститутом культурної спадщини Всеукраїнської Ради з охорони культурної спадщини розроблено Історико-містобудівне обгрунтування об`єкта Реконструкція майнового комплексу - будівлі Публічного акціонерного товариства Київпроект під багатофункціональний комплекс, погоджене Міністерством культури України за № 893/10-2/61-18 від 26.08.2018.

Згідно з висновками історико-містобудівного обгрунтування, висоту частини об"єкта реконструкції - фасадного об"єму, розташованого на червоній лінії вул. Б. Хмельницького - необхідно обмежити 5-6 поверхами (орієнтована висота - 20-24 м), що відповідатиме висотним параметрам історичних будівель, які формують фронт забудови зазначеної вулиці. Інші об"єми комплексу, у разі перевищення ними згаданої поверховості, слід розміщувати за умови максимального відведення вглиб ділянки проектування від вертикалі вулиці Б. Хмельницького до того моменту поки зазначені об"єми не будуть зневільованими та не будуть чинити дисонанс на фронт вул. Б. Хмельницького та прилеглу забудову.

Поверховість існуючого 16-поверхового об"єму на ділянці проектування по вул . Б. Хмельницького , 16-22 (існуюча висота - 81,000 м) після реконструкції не повинна перевищувати показники визначені в містобудівних умовах та обмеженнях від 11.12.2017 № 777 - 73,5:100,0 ? h ? 26,5 м.

Висновками Історико-містобудівного обгрунтування, визначено необхідність забезпечення каскадного проектування із зосередженням найвищих об`ємів в глибині кварталу.

Таким чином, проектною документацією передбачено граничну висотність об`єкту реконструкції не вище 100 м.

Разом з тим, як вбачається з проектної документації, в розділі Архітектурні рішення тому 3.1. зазначено, що проектним рішенням на відведеній території передбачено реконструкцію майнового комплексу - будівлі Київпроект під багатофункціональний комплекс. При цьому, вказано, що стилобатна частина включає в себе каскадність починаючи з 7-го поверху на відмітці 23,300 (187,80). 7-ий поверх на відмітці 23,300 (187,80) передбачений з терасою зміщаючи об`єм основної частини будівлі зі сторони вул. Б. Хмельницького у внутрішню частину будівлі (креслення у складі проекту: Розділ 1-1, аркуш 23, розріз 2-2, аркуш 24 по вісі Б ).

Відповідно до Експертного звіту виконаного ТОВ Укрекспертбудпроект щодо розгляду проектної документації від 19.04.2019 № 3/19, максимальну поверховість встановлено на рівні 29 поверхів, умовну висоту - 100 м.

При цьому, суд бере до уваги пояснення третіх осіб, що визначення висотних параметрів об`єктів будівництва для м. Києва у історико-архітектурному опорному плані м. Києва і генеральному плані м. Києва та проекті планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженим у рішенні Київради від 28.03.2002 № 370/1804 - відсутнє.

Наведене спростовує доводи позивача про неврахування обмеження поверховості та граничної висоти об`єкту будівництва, що зумовлені його розташуванням на території Центрального історичного ареалу м. Києва.

Разом з тим, суд критично ставиться до доводів позивача про не здійснення науково-технічного супроводу, оскільки відповідно до пояснень третіх осіб, здійснення науково-технічного супроводу передбачено на всіх етапах будівництва.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, 27.01.2020 між Державним підприємством Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій , як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Концепт Плаза , як замовником, укладено договір № 7104 на створення та передачу науково-технічної продукції, предметом якого є створення науково-технічної продукції за темою: Оцінка технічного стану і експлуатаційної придатності будівель, що межують з ділянкою реконструкції об`єкту: Реконструкція майнового комплексу - будівлі Київпроект під багатофункціональний комплекс .

Також, між Державним підприємством Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій , як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Концепт Плаза , як замовником, укладено 26.03.2020 договір № 7201 на науково-технічний супровід проектування і будівництва об`єкта, предметом якого є роботи зі створення науково-технічної продукції за темою: Науково-технічний супровід проектування і будівництва та моніторингу об`єкта: Реконструкція майнового комплексу - будівлі Київпроект під багатофункціональний комплекс . Етап 1. Складання програми науково-технічного супроводу.

На підставі договору № 5410 від 14.07.2017 на створення та передачу науково-технічної продукції, укладеного між Державним підприємством Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій та Публічним акціонерним товариством Київпроект зазначеним Державним підприємством виконано звіт від 26.09.2017 про науково-технічну роботу Оцінка технічного стану і експлуатаційної придатності несучих будівельних конструкцій нежилого будинку по вул. Б.Хмельницького, б. № 16-22 (літ. А, літ. Б) у Шевченківському районі м. Києва у зв`язку з реконструкцією .

Таким чином, судом визнаються необгрунтованими доводи позивача щодо протиправності видачі Державною архітектурно-будівельною інспекцією України дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ113192621755 від 19.09.2019 об`єкта будівництва "Реконструкція майнового комплексу - будівлі "Київпроект" під багатофункціональний комплекс" за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Богдана Хмельницького, 16-22.

При цьому, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

За приписами пункту 8 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Отже, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас, відповідно до зазначених норм, право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб`єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Проте, в межах даної справи судом не встановлено порушення прав позивача щодо видачі Державною архітектурно-будівельною інспекцією України дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ113192621755 від 19.09.2019 об`єкта будівництва "Реконструкція майнового комплексу - будівлі "Київпроект" під багатофункціональний комплекс" за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Богдана Хмельницького, 16-22, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Громадської організації Народ проти корупції (Харківське шосе, 168-Е, кв. 241, м. Київ, 02091, ідентифікаційний код 42256007) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 37471912), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство Київпроект , (вул. Богдана Хмельницького, 16-22, м. Київ, 01030, ідентифікаційний код 04012780), Товариство з обмеженою відповідальністю Ніка ЛТД (вул. Бориспільська, 26-Ж, офіс 6-5, м. Київ, 02093, ідентифікаційний код 16399955), Товариство з обмеженою відповідальністю Концепт-Плаза (вул. Саперне Поле, 14/55, офіс 1014, м. Київ, 01042, ідентифікаційний код 42729358) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.А. Бояринцева