Рішення

від 25.05.2020 по справі 640/6456/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2020 року м. Київ № 640/6456/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю

секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у спрощеному (письмовому)

провадженні без проведення судового засідання та виклику учасників справи

адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Заплазське рибне господарство доДержавного агентства рибного господарства України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області ВСТАНОВИВ:

12.04.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Заплазське рибне господарство (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державного агенства рибного господарства України (далі - відповідач), третя особа - Управління Державного агенства рибного господарства у Одеській області (далі - третя особа), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Державного агенства рибного господарства України від 18.03.2019 № 120 Про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта .

В якості підстав позову позивачем зазначено, що спірний наказ є протиправним, а тому він підлягає скасуванню. Зокрема, позивач зазначає, що 15.01.2013 головою Державного агенства рибного господарства України за заявою ТОВ Заплазське рибне господарство було погоджено Режим рибогосподарської експлуатації Заплазського (Бобрицького) водосховища, що розташоване у Любашівському районі Одеської області, в умовах спеціального товарного рибного господарства (2012-2021 роки); 30.03.2017 директору ТОВ Заплазське рибне господарство було вручено припис № 128, яким у 30-денний термін було рекомендовано привести у відповідність діючий Режим СТРГ з урахуванням погашення заборгованості з відтворення водних біоресурсів за 2016 рік; в супровідному листі до припису було рекомендовано з метою подальшого виконання планових показників з вселення та вилову водних біоресурсів на наступні роки (2017-2021 роки) у найкоротший термін розробити та погодити у встановленому порядку доповнення до діючого Режиму СТРГ з дотриманням Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 № 4; на виконання вимог припису та за заявою ТОВ Заплазське рибне господарство Інститутом рибного господарства НААН України було розроблено доповнення до Режиму рибогосподарської експлуатації Заплазського (Бобрицького) водосховища, яке було погоджено Державним агенством рибного господарства України 25.04.2018 та Управлінням державного агенства рибного господарства в Одеській області 19.03.2018; таким чином, вимоги припису ТОВ Заплазське рибне господарство було виконано; невиконання в повному обсязі робіт з відтворення біоресурсів за 2016 рік було наслідком перешкоджання господарської діяльності позивача, про що відомо як відповідачу, так і третій особі; 17.01.2019 ТОВ Заплазське рибне господарство своєю заявою на ім`я голови Одеської обласної державної адміністрації, голови Держрибагенства України в черговий раз повідомило про блокування певними особами діяльності ТОВ Заплазське рибне господарство з 2015 року; в зазначеній заяві було вказано, що за 2015-2018 роки було знищено рибоохоронний комплекс, риболовецький човен, розграбований рибоприймальний пункт, відбулися крадіжки оббіркованих риболовецьких знарядь лову, також були погрози фізичної розправи на адресу рибалок; за таких умов проведення планового вселення та вилучення водних біоресурсів було неможливим, так як функції підприємства були зведені лише до охорони водних живих ресурсів; на вказану заяву від 17.01.2019 ТОВ Заплазське рибне господарство отримало поштовим відправленням лист від 12.03.2019 від Держрибагенства України, яке повідомило, що за інформацією Управління Держибагенства в Одеській області ТОВ Заплазське рибне господарство систематично не виконуються вимоги режиму СТРГ, а тому такий режим варто скасувати; 18.03.2019 Державне агенство рибного господарства України прийняло наказ № 120 Про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації Заплазського (Бобрицького) водосховища, що розташоване у Любашівському районі Одеської області, в умовах спеціального товарного рибного господарства (СТРГ) (2012-2021 роки), погодженого 15.01.2013; відповідно до п. 2.14 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 № 4, контроль за виконанням Режиму, спеціальним використанням ВЖР під час проведення рибогосподарської експлуатації водних об`єктів СТРГ та охороною користувачем водних живих ресурсів здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України, територіальними органами рибоохорони та іншими органами відповідно до законодавства України; відповідно до п. 3.1 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 № 4, дію Режиму може бути тимчасово призупинено спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України у разі подання органів, визначених пунктом 2.1.14 цієї Інструкції, щодо: порушення користувачем вимог цієї Інструкції (Режиму, невиконання показників щодо вселення та вилучення ВЖР, їх охорони); погіршення стану запасів ВЖР у рибогосподарському водному об`єкті; несвоєчасного надання звітів щодо вселення та вилучення ВЖР до територіальних органів рибоохорони; відповідно до п. 3.3 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 № 4, у разі неодноразового (два рази і більше) невиконання приписів або неодноразового порушення користувачем вимог цієї Інструкції або Режиму, на підставі подання територіальних органів рибоохорони або територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства України скасовує Режим, про що видається розпорядчий документ; однак, з боку ТОВ Заплазське рибне господарство відсутні факти неодноразового невиконання вимог приписів або неодноразового порушення вимог Інструкції або СТРГ; до того ж, висновки Держрибагенства України та Управління Держрибагенства в Одеській області щодо порушення ТОВ Заплазське рибне господарство умов Режиму є упередженими, не підтвердженими, оскільки жодних заходів нагляду чи контролю не проводилося.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Смолію І.В.

12.04.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшло клопотання про забезпечення позову.

16.04.2019 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/6456/19 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

16.04.2019 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відмовлено у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

31.05.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника Державного агентсва рибного господарства України надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній зазначає, що вважає позовні вимоги безпідставними, а отже позов не підлягає задоволенню з огляду на таке: відповідно до п. 2.11 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 № 4, звітність про обсяги вселення ВЖР у рибогосподарські водні об`єкти СТРГ подається користувачем територіальному органу рибоохорони до першого числа наступного місяця після закінчення робіт з відтворення про обсяги вилову ВЖР щокварталу до 5 числа місяця, наступного за звітним; відповідно до п. 3.3 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 № 4, у разі неодноразового (два рази і більше) невиконання приписів або неодноразового порушення користувачем вимог цієї Інструкції або Режиму, на підставі подання територіальних органів рибоохорони або територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства України скасовує Режим, про що видається розпорядчий документ; відповідно до подання Управління Державного агенства рибного господарства у Одеській області на скасування Режиму рибогосподарської експлуатації Заплазського (Бобрицького) водосховища, в умовах спеціального товарного рибного господарства (СТРГ) (2012-2021) від 15.01.2019 № 2-3-01/103/19 відділом іхтіології та регулювання рибальства Управління проведено аналіз рибогосподарської роботи ТОВ Заплазське рибне господарство , який засвідчив про незадовільний стан рибогосподарської експлуатації водосховища; Режимом СТРГ передбачається, що за період 2015-2018 роки ТОВ Заплазське рибне господарство повинно виловити 385,4 тонн риби, проте, фактично виловлено 4,534 тонн, що складає 1,2% від плану; аналізуючи рибогосподарську діяльність ТОВ Заплазське рибне господарство протягом останніх чотирьох років, спостерігалися дуже низькі показники з вилову, зариблення, проведення рибоводно-меліоративних робіт та низької рибопродуктивності водойми, що є основною метою створення режиму СТРГ; у 2017 році Управлінням видано припис № 128 від 30.03.2017 щодо погашення заборгованості з відтворення водних біоресурсів за 2016 рік в обсязі, що передбачений Режимом, проте, позивачем зазначений припис виконано не було; окрім цього, у листопаді 2018 року Управлінням видано припис щодо проведення робіт по вселенню водних біоресурсів в обсягах, передбачених Режимом на 2018 рік; припис було направлено адресату рекомендованим листом з повідомленням на адресу директора Бакіна Ю.В., оскільки листи, які направлялися Управлінням раніше на юридичну адресу ТОВ Заплазське рибне господарство поверталися за закінченням терміну зберігання; станом на 04.01.2019 до Управління відповідь на припис не було надано, акти про виконання робіт із вселення водних біоресурсів не надходили; у зв`язку з цим, Управлінням було направлено листи на адресу користувача (№ 2-3-17/2619 від 04.01.2019 та № 2-3-17/49-19 від 09.01.2019) з вимогою з`явитися до Управління для надання пояснень та складання протоколів про адміністративне правопорушення; але директор ТОВ Заплазське рибне господарство до Управління не з`явився; згідно із службовою запискою головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів Рибоохоронний патруль за юридичною адресою ТОВ Заплазське рибне господарство знаходиться приміщення готелю ТОВ Заплазський цукровий завод , вхідні двері замкнені (службова записка від 11.01.2019); у своєму поданні від 15.01.2019 № 2-3-01/103-19 останнє інформувало, що термін дії дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах № 3-556-044255-83 від 06.02.2014 на Заплазське (Бобрицьке) водосховище закінчився 31.12.2018; враховуючи те, що позивач не виконував основні умови Режиму Держрибагенство України прийшло до висновку про скасування такого Режиму.

10.06.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, у якій останній зазначає, що припис № 128 від 30.03.2018 було ним виконано, про що зазначалося у позовній заяві; щодо припису № 2-3-17/3048-18 від 02.11.2018, то позивач вказаний припис не отримував; щодо прибуття до Управління для дачі пояснень, то директор ТОВ Заплазске рибне господарство знаходився в зазначений час на лікарняному, а потім на стаціонарному лікуванні, отже зазначене виключало можливість директора прибути до Управління для дачі пояснень.

25.10.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшло клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії Режиму рибогосподарської експлуатації Заплазського (Бобрицького) водосховища, погодженого 13.09.2019 Державним агенством рибного господарства України ТОВ Сінергія-Е строком до 31.12.2028.

Розпорядженням керівника апарату суду № 1271 від 28.10.2019 було прийнято рішення передати справу № 640/6456/19 на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.

31.10.2019 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відмовлено у задоволенні клопотання б/н від 22.10.2019 Про забезпечення позову представника Товариства з обмеженою відповідальністю Заплазське рибне господарство Бакіна Ю.В.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Заплазське рибне господарство в режимі створення спеціального товарного рибного господарства використовує Заплазське (Бобрицьке) водосховище з 2012 року.

15.01.2013 Державне агенство рибного господарства України як спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства України затвердило Режим рибогосподарської експлуатації Заплазського (Бобрицького) водосховища, що розташоване у Любашівському районі Одеської області, в умовах спеціального товарного рибного господарства (СТРГ) в період з 2012 по 2021 роки. Попередньо Режим було погоджено Західно-Чорноморським басейновим управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства (листопад 2012 року) та Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області (30.11.2012).

30.03.2017 за вих. № 128 Управлінням Державного агенства рибного господарства у Одеській області було видано ТОВ Заплазське рибне господарство припис, у якому передписується привести у відповідність діючий Режим СТРГ з урахуванням погашення заборгованості з відтворення водних біоресурсів за 2016 рік в обсязі, передбаченому Режимом рибогосподарської експлуатації Заплазського (Бобрицького) водосховища в умовах спеціального товарного рибного господарства (2012-2021 роки).

12.03.2018 Інститутом Рибного господарства НААН України було розроблено Доповнення до Режиму рибогосподарської експлуатації Заплазського (Бобрицького) водосховища, що розташоване у Любашівському районі Одеської області, в умовах спеціального рибного господарства (СТРГ) (2012-2021 роки), яке 19.03.2018 було погоджене Управлінням Державного агенства рибного господарства у Одеській області та 25.04.2018 - Державним агенством рибного господарства України.

02.11.2018 за вих. № 2-3-17/3048-18-23 Управлінням Державного агенства рибного господарства у Одеській області було видано ТОВ Заплазське рибне господарство припис, у якому передписується в термін до 31.12.2018 провести роботи по вселенню водних біоресурсів в обсягах передбачених Доповненням до п. 13 Режиму рибогосподарської експлуатації Заплазського (Бобрицького) водосховища, що розташоване у Любашівському районі Одеської області, в умовах спеціального товарного рибного господарства (СТРГ) (2012-2021 роки).

04.01.2019 за вих. № 2-3-17/2019 Управлінням Державного агенства рибного господарства у Одеській області було адресовано ТОВ Заплазське рибне господарство лист, у якому зазначається, що станом на 04.01.2019 до Управління не надійшла відповідь про виконання припису від 02.11.2018 № 2-3-17/3048-18-23, акти про виконання робіт із вселення водних біоресурсів не надавалися. Директору ТОВ Заплазске рибне господарство рекомендовано в період з 09.01.2019 по 11.01.2019 з`явитися до Управління для складення протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 188-5 КУпАП.

09.01.2019 за вих. № 2-3-17/49-17 Управлінням Державного агенства рибного господарства у Одеській області було адресовано ТОВ Заплазське рибне господарство лист, у якому зазначено про необхідність директору прибути до Одеського рибоохоронного патрулю для надання письмових пояснень з невиконання планових показників вилову водних біоресурсів за 2018 рік.

15.01.2019 Управлінням Державного агенства рибного господарства у Одеській області за вих. № 2-3-01/103-19 було адресовано Голові Державного агенства рибного господарства України подання на скасування рибогосподарської експлуатації Заплазського (Бобрицького) водосховища, що розташоване у Любашівському районі Одеської області, в умовах спеціального товарного рибного господарства (СТРГ) (2012-2021 роки).

13.09.2019 Державним агенством рибного господарства України було видано наказ № 120 Про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта .

Не погоджуючись із скасуванням Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта, позивач звернувся з вказаним позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Основні засади діяльності та державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів, порядок взаємовідносин між органами державної влади, місцевого самоврядування і суб`єктами господарювання, які здійснюють рибогосподарську діяльність у внутрішніх водних об`єктах України, внутрішніх морських водах і територіальному морі, континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні України та відкритому морі врегульовано Законом України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів .

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів державне управління та регулювання у галузі рибного господарства здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації.

Відповідно до ст. ст. 9, 10 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів до повноважень центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства та посадових осіб органів рибоохорони центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства, серед інших повноважень, належать й погодження режиму рибогосподарської експлуатації водних об`єктів та забезпечення державного контролю (нагляду) за їх дотриманням.

Відповідно до п. 1 Положення про Державне агенство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 895, Державне агентство рибного господарства України (Держрибагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

Відповідно до пп. 44 п. 4 Положення про Державне агенство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 895, Держрибагентство відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, погоджує режими рибогосподарської експлуатації водних об`єктів та контролює діяльність спеціальних товарних рибних господарств.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів з метою забезпечення охорони, раціонального використання окремих видів водних біоресурсів, а також для доповнення, уточнення або зміни зазначених правил можуть розроблятися режими для окремих рибогосподарських водних об`єктів (їх частин). Режими затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості.

Рибогосподарська діяльність на водоймах, що здійснюється за Режимами рибогосподарської експлуатації водних об`єктів, регламентується Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженою Наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 № 4.

Відповідно до п. 2.14 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої Наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 № 4, контроль за виконанням Режиму, спеціальним використанням ВЖР під час проведення рибогосподарської експлуатації водних об`єктів СТРГ та охороною користувачем водних живих ресурсів здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України, територіальними органами рибоохорони та іншими органами відповідно до законодавства України.

Верховний Суд, розглядаючи справу № 420/6544/18 (провадження № К/9901/25952/19) за аналогічними правовідносинами у своїй постанові від 24.10.2019 зазначив, що перш ніж аналізувати суть порушень позивача Режиму рибогосподарської експлуатації, суд повинен перевірити чи встановлені такі порушення в ході перевірки, чи були правові підстави для такої перевірки, чи здійснено перевірку уповноваженим суб`єктом.

У наведеній справі суд вищої касаційної інстанції, зважаючи на суттєвість для суб`єкта господарювання наслідків державного контролю (скасування Режиму рибогосподарської експлуатації), наголосив, що орган державної влади має забезпечувати неухильне дотримання вимог закону, у зв`язку з чим, повинен керуватись Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Відповідно до ч. ч. 7, 8 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Процедура та підстави скасування або тимчасового призупинення дії Режиму регламентовані пунктом 3 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої Наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 № 4.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої Наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 № 4, дію Режиму може бути тимчасово призупинено спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України у разі подання органів, визначених пунктом 2.1.14 цієї Інструкції, щодо: порушення користувачем вимог цієї Інструкції (Режиму, невиконання показників щодо вселення та вилучення ВЖР, їх охорони); погіршення стану запасів ВЖР у рибогосподарському водному об`єкті; несвоєчасного надання звітів щодо вселення та вилучення ВЖР до територіальних органів рибоохорони.

Відповідно до п. 3.2 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої Наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 № 4, тимчасове призупинення дії Режиму здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України, про що складається акт (два примірники) у довільній формі. Користувачу надається припис щодо необхідності усунення ним виявлених порушень з наступним обов`язковим повідомленням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства України про виконання припису.

Рішення стосовно поновлення дії Режиму приймається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України після виконання вимог припису.

Відповідно до приписів п. 3.3 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої Наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 № 4, у разі неодноразового (два рази і більше) невиконання приписів або неодноразового порушення користувачем вимог цієї Інструкції або Режиму, на підставі подання територіальних органів рибоохорони або територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства України скасовує Режим, про що видається розпорядчий документ.

Рішення про скасування приймається в місячний термін з моменту надходження подання, після чого повідомляється користувач, територіальні органи рибоохорони та територіальні органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

Отже, законодавством визначено два види негативних наслідків для користувача у разі порушення ним вимог Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої Наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 № 4, або Режиму, а саме тимчасове призупинення Режиму за вчинене порушення і скасування Режиму за неодноразові порушення або невиконання припису.

Верховний Суд у своїй постанові від 29.01.2019 у справі № 804/4430/17 (адміністративне провадження № К/9901/2062/18) зазначив, що неодноразовість в межах даної правової норми полягає у систематичності невиконання користувачем приписів або порушенні вимог Інструкції або Режиму, при цьому відповідні факти мають бути зафіксовані документально шляхом попереднього здійснення відповідного державного нагляду (контролю) та застосування заходів впливу на порушника, зокрема у формі винесення відповідного припису, що передбачено Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженою Наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 № 4.

Наведене дає підстави для висновку, що існує усталена практика Верховного Суду про те, що у поданні територіального органу до Державного агентства рибного господарства про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта повинні бути зазначені порушення, які були встановлені у передбачений законодавством спосіб та необхідність їх усунення була доведена до відома користувача, але останній допустив повторне порушення Режиму або Інструкції або не виконав вимоги припису.

Водночас опис фактичних обставин справи, викладений вище, свідчить про відсутність дотримання суб`єктом владних повноважень вимог законодавства, у тому числі і Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Зокрема, третьою особою не було дотримано вимоги закону щодо призначення перевірки, виявлені порушення не були зафіксовані відповідним актом про порушення.

У свою чергу, викладені порушення, які стали підставою для прийняття спірного наказу щодо позивача, були зафіксовані у приписах № 128 від 30.03.2017 та № 2-3-17/3038-18-23 від 02.11.2018.

З матеріалів справи вбачається, що приписи № 128 від 30.03.2017 та № 2-3-17/3038-18-23 від 02.11.2018 були винесені поза межами проведення заходів контролю, перевірки позивача контролюючим органом не призначались, накази (посвідчення, направлення) на проведення заходів державного нагляду (контролю) не видавалися, а також не складалися у встановленій формі акти перевірки.

У порушення вищенаведених правових норм спірні приписи не містить вимог про усунення порушень, які були встановлені під час проведення перевірки, а містить лише зобов`язання ТОВ Заплазське рибне господарство привести у відповідність діючий режим СТРГ з урахуванням погашення заборгованості та провести роботи по вселенню водних біоресурсів в обсягах, які передбачені у Доповненні до Режиму СТРГ.

Беручи до уваги все викладене вище, суд приходить до висновку, що порушення процедури проведення перевірки є достатньою підставою для скасування результатів цієї перевірки.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у його постанові від 24.10.2019 у справі № 420/6544/18 (провадження № К/9901/25952/19).

Щодо посилання Управління Держрибагенства у Одеській області у поданні на протокол про адміністративне правопорушення № 022546 від 13.05.2017, то суд зазначає, що зазначений протокол не можна вважати належним доказом допущення відповідного правопорушення, оскільки самі по собі протоколи є лише носієм доказової інформації та документальним вираженням думки (твердження) органу (посадової особи) про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. В той же час, належним підтвердженням вчинення користувачем правопорушення може бути постанова про накладення адміністративного стягнення, але вказане подання посилань на відповідні постанови не містить.

Схожий висновок у подібних правовідносинах викладено Верховним Судом у його постанові від 29.01.2019 у справі № 804/4430/17 (адміністративне провадження № К/9901/2062/18).

Також суд акцентує увагу і на тому, що хоч Управління Держрибагенства у Одеській області і посилається на протокол № 022546 від 13.05.2017, проте, до матеріалів справи його не долучено, а тому у суду відсутні будь-які підстави покладати в основу рішення посилання на вказаний протокол.

Підсумовуючи все викладене вище, суд приходить до висновку про грубе порушення Управлінням Держрибагенства у Одеській області процедури перевірки, саме за результатами якої позивачу мав би видаватися припис про усунення порушень, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для винесення спірного наказу від 18.03.2019 № 120 Про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта .

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що завданням судочинства є вирішення судом спору з метою ефективного захисту порушеного права.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі Краска проти Швейцарії визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмежено відповідальністю Заплазське рибне господарство підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається із квитанції № 0.0.1321614564.1 від 11.04.2019 позивачем було сплачено судовий збір за подачу позову до адміністративного суду у розмірі 1 921,00 грн.

Враховуючи, що суд дійшов до висновку про задоволення позову, то судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. підлягає відшкодуванню ТОВ Заплазське рибне господарство за рахунок бюджетних асигнувань Державного агенства рибного господарства України.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Заплазське рибне господарство - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державного агенства рибного господарства України (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 45А, ідентифікаційний код 37472282) від 18.03.2019 № 120 Про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта .

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державного агенства рибного господарства України (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 45А, ідентифікаційний код 37472282) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Заплазське рибне господарство (адреса: 66513, Одеська обл., Любашівський р-н, смт Зеленогірське, вул. Леніна, буд. 11, ідентифікаційний код 38147686) сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко