ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
25 травня 2020 року м. Дніпросправа № 280/391/19
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Панченко О.М., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.05.2019 р. у справі № 280/391/19
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення про застосування штрафних санкцій та податкових повідомлень-рішень,-
встановив:
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.05.2019 року позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 12.06.2019 року скаржник оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.09.2019 року скаржнику відмовлено у задоволенні заяви про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.05.2019 року повернуто заявнику.
Копію ухвали від 09.09.2019 року скаржник одержав 04.10.2019 року та 04.05.2020 року вдруге подав апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.05.2019 року.
З апеляційною скаргою скаржником також подано заяву про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції. В обґрунтування заяви скаржник посилається на те, що вперше апеляційну скаргу було подано у встановлений КАС України строк, скаржник вживав заходів щодо прискорення виділення коштів для сплати судового збору, проте не мав можливості його сплатити з огляду на відсутність коштів. З метою недопущення втрат державного бюджету у вигляді нарахувань грошових зобов`язань просить врахувати фактичні обставини справи та вважати, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважної причини і за обставин, які не залежали від волі скаржника. Повернення апеляційної скарги суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст.121 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржене рішення ухвалено за правилами загального позовного провадження 14.05.2019 року за відсутністю сторін. Повний текст рішення складено 14.05.2019 року.
Копію рішення від 14.05.2019 року скаржник одержав 20.06.2019 року (а.с. 15 т. 5).
Отже, встановлений ч. 1 ст. 295 КАС України строк апеляційного оскарження сплив 13.06.2019 року, а встановлений ч. 2 ст. 295 КАС України - 22.07.2019 року (з урахуванням положень ч. 6 ст. 120 КАС України).
Апеляційну скаргу надіслано поштою до суду апеляційної інстанції 04.05.2020 року, тобто після спливу строків, встановлених ст. 295 КАС України.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".
У справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Слід зазначити, що у постанові від 15 травня 2018 року у справі №804/2979/17 Верховний Суд дійшов висновку, що "у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж".
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 09.09.2019 р. набрала законної сили та в касаційному порядку не скасована.
Отже, наведені скаржником доводи не можуть свідчити про наявність поважних підстав, які об`єктивно перешкоджали скаржнику у встановлений ч. 2 ст. 295 КАС України строк оскаржити рішення суду першої інстанції, а тому клопотання скаржника про поновлення строку апеляційного оскарження задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З урахуванням наведеного апеляційну скаргу слід залишити без руху та запропонувати скаржнику подати заяву із зазначенням інших підстав для поновлення строку.
Також апеляційна скарга не відповідає п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).
Підпунктом 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум) (п. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
З матеріалів справи вбачається, що фізичною особою у 2019 році подано позов майнового характеру, ставка судового збору при зверненні із даними позовом до суду першої інстанції становила 8848,55 грн. (884854,78 грн.х1%); за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції скаржнику необхідно було сплатити судовий збір в сумі 13272,82 грн. (=8848,55 грн. х150 %)
За таких обставин, апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.05.2019 р. слід залишити без руху та надати скаржнику строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.05.2019 р. у справі №280/391/19 залишити без руху.
Надати Головному управлінню ДФС у Запорізькій області строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме:
- вказати інші підстави про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.05.2019 р.;
- надати докази сплати судового збору в сумі 13272,82 грн. (реквізити для сплати судового збору - одержувач: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101; рахунок отримувача: UA708999980313141206081004004; код класифікації доходів бюджету: 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; призначення платежу: "*;101;
Роз`яснити Головному управлінню ДФС у Запорізькій області , що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Панченко
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.05.2020 |
Оприлюднено | 26.05.2020 |
Номер документу | 89432799 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Панченко О.М.
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Лазаренко Максим Сергійович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Лазаренко Максим Сергійович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Лазаренко Максим Сергійович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Лазаренко Максим Сергійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні