Ухвала

від 26.05.2020 по справі 826/16998/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 травня 2020 року

Київ

справа №826/16998/18

адміністративне провадження №К/9901/13214/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2020 у справі №826/16998/18 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Банк Камбіо про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Камбіо , в якому просила суд:

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо щодо визнання нікчемним правочину: перерахування грошових коштів в межах ПАТ Банк Камбіо з рахунку ПП Електрогруп на рахунок фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 195 000,00 грн. з призначенням платежу Перерахування безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно договору №4/09-2014 від 15.09.2014 року ;

- скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо Северипа Ю.П. - наказ №78 від 01.06.2018 року, яким визнано нікчемним правочин: перерахування грошових коштів в межах ПАТ Банк Камбіо з рахунку ПГІ Електрогруп на рахунок фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 195 000,00 грн. з призначенням платежу Перерахування безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно договору №4/09-2014 від 15.09.2014 року ;

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо включити до переліку рахунків Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо , за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, інформацію про: ОСОБА_1 , яка має право на відшкодування коштів за договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_1 , укладеного з ПАТ Банк Камбіо 15 вересня 2014 року та подати такий перелік до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та подати такий перелік до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2020, адміністративний позов задоволено частково.

Зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" надати до Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для затвердження у реєстрі відшкодувань вкладникам доповнення до наданого Уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за яким ОСОБА_1 має право на відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вкладу у ПАТ "Банк Камбіо" згідно договору на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_1 від 12.09.2014 року.

Повадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо щодо визнання нікчемним правочину: перерахування грошових коштів в межах ПАТ Банк Камбіо з рахунку ПП Електрогруп на рахунок фізичної особи ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в сумі 195000,00 грн з призначенням платежу Перерахування безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно договору №4/09-2014 від 15.09.2014 року ; скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо Северипа Ю.П. - наказ №78 від 01.06.2018 року, яким визнано нікчемним правочин: перерахування грошових коштів в межах ПАТ Банк Камбіо з рахунку ПГІ Електрогруп на рахунок фізичної особи ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в сумі 195000,00 грн. з призначенням платежу Перерахування безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно договору №4/09-2014 від 15.09.2014 року - закрито.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вважаючи судові рішення такими, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав касаційну скаргу яку зареєстровано у Верховному Суді 20.05.2020.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.

Предметом розгляду в цій справі є оскарження дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Банк Камбіо щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Частиною 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Як вбачається з тексту судового рішення суду першої інстанції, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів і статті 13 КАС України.

Згідно частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років .

Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

З урахуванням того, що за предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, тому з урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи та сталої судової практики у подібних правовідносинах, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

У касаційній скарзі позивач посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для нього.

Процесуальний закон передбачає умови, за наявності яких справи незначної складності можуть переглядатися в касаційному порядку.

Якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, то у ній мають зазначатися, щонайменше, новітні, проблемні, засадничі, раніше ґрунтовно не досліджуванні питання права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. А посилання скаржника на існування обставин визначених підпунктом "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України має загальний характер та притаманне кожній аналогічній справі.

Суд касаційної інстанції зауважує, що Велика Палата Верховного Суду уже викладала у своїх постановах від 04.07.2018 у справі № 819/353/16 та від 31.10.2018 у справі №802/351/16-а висновок щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, яке (таке питання) порушене в касаційній скарзі на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.12.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2020 у справі № 826/28282/15, а суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у цій справі відповідно до такого висновку.

Що стосується правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 04.06.2018 № 598/1704/16-ц, на яку посилається скаржник, то вона не може бути застосована до правовідносин у цій справі, оскільки правовідносини не є аналогічними, а тому мають різне правове регулювання. Посилання скаржника на висновок Верховного Суду у постанові від 26.07.2018 у справі №911/945/16 не заслуговує на увагу, оскільки згідно Єдиного державного реєстру судових рішень зазначена справа не була на розгляді у Верховному Суді.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржується судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Суд також враховує й правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява № 26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2020 у справі №826/16998/18 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Банк Камбіо про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

Т.Г. Стрелець ,

Судді Верховного Суду