Рішення

від 20.05.2020 по справі 145/1744/18

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

"20" травня 2020 р. Справа № 145/1744/18

Провадження № 2/145/30/2020

Тиврівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Кіосак Н. О.

за участю секретаря Крикливої М.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_17 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гніванської міської ради Тиврівського району Вінницької області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просить зобов`язати відповідача поновити її на посаді завідувача Гніванської міської бібліотеки №1 для дорослих;

стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з розрахунку середньоденного заробітку 321,02 грн. з моменту її звільнення (04.09.2018р.) по день поновлення на роботі.

Позов обґрунтовує тим, що з 12.05.1995 року по 03 вересня 2018року вона працювала завідувачем Гніванської міської бібліотеки № 1 для дорослих

Розпорядженням Гніванського міського голови від 27.06.2018р. №69-РК Про попередження працівників закладів культури Гніванської міської ради про наступне вивільнення у порядку ст.. 49 Кодексу законів про працю України її 03.07.2018р. у зв`язку із реорганізацію Комунальних закладів "Гніванський міський будинок культури", "Грижинецький сільський будинок культури", "Демидівський сільський будинок культури", "Могилівський сільський будинок культури", "Гніванська міська бібліотека №1", Гніванська міська бібліотека №2", Тніванська міська бібліотека №3", "Грижинецька сільська бібліотека", "Демидівська сільська бібліотека", "Могилівська сільська бібліотека", "Гніванський історичний музей" у Комунальний заклад "Гніванський центр культури, дозвілля та естетичного виховання" було попереджено про наступне вивільнення

Розпорядженням Гнівансього міського голови від 03.09.2018р. №82-РК Про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача Гніванської міської бібліотеки №1 для дорослих її було звільнено з посади завідувача Гніванської міської бібліотеки №1 для дорослих у зв`язку із реорганізацією установи по п.1 ст. 40 КЗпП України.

Вважає що звільнення з роботи відбулося з порушенням законодавства

з наведених нижче підстав.

Частиною 3 ст. 49-2 КЗпП України передбачено, що одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Згідно із частиною 3 ст. 36 КЗпП України встановлено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.

Також при звільненні не враховано вимоги ст. 42 КЗпП України щодо її переважного права на залишення на роботі.

Частиною 2 ст 22 ЗУ Про культуру передбачено, що базова мережа закладів культури формується органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Існуючі заклади культури та заклади освіти сфери культури автоматично включаються до базової мережі.

Пунктом 13 Порядку формування базової мережі закладів культури, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 р. № 984 встановлено, що виключення закладів культури з базової мережі здійснюється за погодженням з Мінкультури згідно з переліком закладів культури, поданим місцевою держадміністрацією та затвердженим органом місцевого самоврядування або поданим центральним органом виконавчої влади, із зазначенням причин та обґрунтуванням необхідності такого виключення.

У зв`язку із реорганізацією закладів культури відбулися зміни в базовій мережі закладів культури, яке мало відбутися за погодженням з Міністерством культури України, якого не було.

Також роботодавцем не було дотримано вимоги ч.2 ст. 49 КЗпП України, де передбачено, що ліквідація, реорганізація підприємств, що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників, можуть здійснюватися тільки після завчасного надання професійним спілкам інформації з цього питання, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення.

Крім того, їй з дня звільнення по даний час не видано трудову книжку.

Її середньоденний заробіток складає 321.02грн. (11272,89 грн. (заробіток у липні 2018р.) + 2852.18 грн. (заробіток у серпні 2018 р.) / 44 (кількість робочих днів у липні 2018 та серпні 2018р).

Ухвалою Тиврівського районного суду від 08.10.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Вказаною ухвалою суду відповідачу запропоновано надати в 15-денний строк з дня отримання даної ухвали відзив на позовну заяву.

Згідно відзиву на позов відповідач просить відмовити в позові, мотивуючи тим, що звільнення позивачки проведено без порушення законодавства у зв 'язку із реорганізацією установи згідно пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Підставою для звільнення позивачки були рішення 27, 28 та 30 сесій Гніванської міської ради 7 скликання та відповідних розпоряджень Гніванського міського голови.

Згідно рішення 27 сесії Гніванської міської ради 7 скликання Про створення комунального закладу Гніванський Центр культури, дозвілля та естетичного виховання від 27 квітня 2018 року № 582 було створено Комунальний заклад Гніванський центр культури, дозвілля та естетичного виховання , згідно якого було припинено діяльність Комунальних закладів Гніванський міський будинок культури , Грижинецький сільський будинок культури , Демидівський сільський будинок культури , Могилівський сільський будинок культури , Гніванська міська бібліотека № 1 , Гніванська міська бібліотека № 2 , Гніванська міська бібліотека № 3 , Грижинецька сільська бібліотека , Демидівська сільська бібліотека , Могилівська сільська бібліотека .

На підставі рішення 28 сесії Гніванської міської ради 7 скликання від 27.06.2018 року № 604 Про внесення змін та доповнення в рішення 27 сесії Гніванської міської ради 7 скликання Про створення комунального закладу Гніванський Центр культури, дозвілля та естетичного виховання від 27.04.2018 р. № 582 відповідно до п. 1 ст. 40 та ст.49 ч.2 Кодексу законів про працю України Гніванським міським головою було видано розпорядження № 69-РК від 27.06.2018 р. Про попередження працівників закладів культури Гніванської міської ради про наступне вивільнення у порядку ст. 49 ч. 2 Кодексу законів про працю , з яким під особистий підпис було ознайомлено і позивачку.

03.09.2018 року по завершенню 2-місячного терміну від дати попередження розпорядженням Гніванського міського голови № 82-РК ОСОБА_1 , завідуючу Гніванської міської бібліотеки № 1 для дорослих. було звільнено у зв`язку з реорганізацією установи відповідно п.1 ст.40 КЗпП та проведено повний розрахунок із виплатою вихідної допомоги. В день звільнення ОСОБА_1 на її робочому місці в приміщенні Гніванської міської бібліотеки № 1 було вручено трудову книжку в присутності першого заступника Гніванського міського голови ОСОБА_3, начальника юридичного відділу Гніванської міської ради ОСОБА_17, бібліотекаря Гніванської міської бібліотеки № 1 для дорослих ОСОБА_4 .

Відповідно до рішення 27 сесії Гніванської міської ради 7 скликання Про створення комунального закладу Гніванський Центр культури, дозвілля та естетичного виховання від 27 квітня 2018 року № 582 (із змінами відповідно до зазначених вище рішень № 604 від 27.06.2018 р. та № 645 від 30.08.2017 року), затвердженого Положення та штатного розпису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 10.09.2018 року зареєстровано Комунальний заклад Гніванська публічна бібліотека , ідентифікаційний код юридичної особи 42464886.

Комунальний заклад Гніванська бібліотека № 1 для дорослих в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не зареєстрований, тобто такого закладу юридично не існує, а тому відповідно не існує посади його завідувача.

24.10.2018 року було проведено перевірку (інспекційне відвідування) інспектором Управління держпраці у Вінницькій області Державної служби України з питань праці Хамулою В.П. дотримання Гніванською міською радою законодавства про працю на підставі заяви ОСОБА_1 . Порушень не виявлено.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, просять позов задоволити з підстав, викладених у заяві.

ОСОБА_1 також пояснила, що Гніванська міська бібліотека, де вона працювала, існувала при відділі культури Тиврівської РДА.

Наказом від 03.04.1998 року № 21 про затвердження Державних реєстр публічних бібліотек у Вінницькій області, згідно якого, в даному реєстрі зареєстровано Гніванську бібліотеку №1.

В 2012 році КМУ прийняв постанову про поновлення Державного реєстру публічних бібліотек від 24.10.2012 року № 984, якою було затверджено Порядок формування базової мережі заклади культури України, згідно якого, заклади культури загальнодержавного та місцевого рівня, які функціонували на момент набрання чинності Законом України "Про культуру" та відповідають визначеним статтями 1, 22 і 23 даного Закону вимогам, автоматично включаються до базової мережі.

У разі включення до базової мережі закладів культури, що не є юридичною особою у переліку зазначається код ЄДРПУ юридичної особи, структурним підрозділом, якої є такий заклад, а тому Гніванська бібліотека для дорослих була внесена в базову мережу бібліотек під кодом Гніванської міської ради.

Так як Гніванська бібліотека для дорослих №1 підпорядкована Міністерству культури України, Гніванська міська рада мала погодити її реорганізацію і виключення її з базової мережі бібліотек в Міністерстві культури. Цього зроблено не було.

До 2002 року бухгалтерія бібліотеки знаходилась у відділі культури Тиврівської РДА, а з 2002 року їх перевели в Гніванську міську раду. Зарплату їм виплачувало Міністерство культури за рахунок коштів держбюджету у вигляді субвенцій до бюджету Гніванської міської ради до кінця 2017 року. З початку 2018 року зарплату працівникам бібліотек почала виплачувати Гніванська міська рада.

Фактично реорганізації бібліотек не відбулося, просто книжковий фонд і частково інвентар бібліотек для дорослих перенесений до дитячої бібліотеки.

В 2018 - 2019 рр. Гніванська міська бібліотека для дорослих №1 здавала звіт КЗ ГПБ , яка ці звіти здавала до Вінницької обласної бібліотеки ім.. Тімірязєва та Управління культури Вінницької ОДА.

Не було враховано її переважне право на залишенні на роботі . Так, на роботі в КЗ Гніванська публічна бібліотека залишилась незаконно на роботі ОСОБА_4 , оскільки вона ОСОБА_1 має більш високий рівень кваліфікації. У неї найвища категорія - 1 та 12 розряд . В бібліотеці вона працювала з 1971 року.

Під час вивільнення міська рада мала право звільнити з посади менш кваліфікованого працівника і запропонувати більш кваліфікованому працівнику цю посаду.

Трудової книжки їй не видано, вона отримала лише копію розпорядження про звільнення.

О 17-20 год. в бібліотеку зайшли працівники Гніванської міської ради ОСОБА_17 і ОСОБА_3 . ОСОБА_17 вручила їй для ознайомлення розпорядження. Вона ознайомилась з ним і повідомила, що з ним не погоджується. За трудову книжку їй ніхто нічого не сказав. Вона запитала ОСОБА_3 за передачу матеріальних цінностей, однак та відповіла, що передачі не потрібно, бо разом із нею працювала ОСОБА_9 , яку Гніванська міська рада переводить в новостворену організацію. ОСОБА_3 попросила зачекати, але, так як їй стало зле, вона зрозуміла, що її звільнено, акт прийому - передачі підписувати нема потреби, тому не стала чекати і пішла додому.

Вона була членом профспілки працівників культури при Тиврівській ЦРБ, куди відповідач мав би звернутися.

Представник відповідача ОСОБА_17 позов не визнала, вважає його безпідставним, а також пояснила, що після утворення ОТГ в особі Гніванської міської ради в листопаді 2017 року почалась реорганізація комунальних закладів, так як утворилось ОТГ і згідно чинного законодавства вони повинні були утримувати їх за кошти місцевого бюджету.

Внаслідок чого, 27.04.2018 року було створено КЗ Гніванський центр культури дозвілля та естетичного виховання . Виникли питання щодо його реєстрації і фінансування.

Так як клуби з бібліотеками об`єднані бути не можуть 30.08.2018 року сесія Гніванської міської ради вирішила внесла зміни в рішення сесії від 27.02.2018 року № 582, згідно яких , були вирішено створити дві юридичних особи: КЗ Центр дозвілля і культури Калина і КЗ Гніванська публічна бібліотека і було затверджено штатний розпис, Положення про КЗ ГПБ , з метою вчинення дій для реалізації рішення, його реєстрацію, виготовлення печатки, реєстрацію в казначействі, прийняття бухгалтерії і працівників тимчасово був призначений в.о. керівника Вітряк Н .С ..

05.02.2019 року Гніванською міською радою прийнято рішення Про включення в мережу публічних бібліотек КЗ ГПБ , яке направило Мінкультури України в березні 2019 року. Відповіді не було.

27.06.2018 року Гніванська міська рада рішенням № 604 п. 8 постановила попередити працівників бібліотек про наступне вивільнення. На підставі рішення було винесено розпорядження Гніванської міської ради № 69-рк та під розпис ознайомлено всіх працівників про вивільнення, в тому числі ОСОБА_1 .

В кінці серпня - на початку вересня 2018 року КЗ ГПБ була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб.

Реорганізацію та виключення Гніванської бібліотеки для дорослих №1 Гніванська міська рада в Міністерстві культури не погоджувала.

03.09.2018 року в кінці робочого дня Гніванський міський голова надав їй розпорядження № 82-РК від 03.09.2018 року та доручив ознайомити з ним ОСОБА_1 і ОСОБА_11 і видати їм трудові книжки, якими завідувала ОСОБА_12 .

В кінці робочого дня 03.09.2018 року вона з ОСОБА_3 з розпорядженнями про звільнення і з трудовими книжками пішли до вказаних працівників

В бібліотеці для дорослих №1 знаходились ОСОБА_1 і ОСОБА_13 . Вона дала ОСОБА_1 розпорядження для ознайомлення, яка розписалася на розпорядженні, написала на ньому текст, що не згідна і зробила з нього копію. Трудову книжку ОСОБА_1 вона бачила на столі в приміщенні бібліотеки для дорослих №1. ОСОБА_1 запитала, чи не треба ніде розписуватись і ОСОБА_3 пішла в міську раду взяти журнал щодо видачі трудових книжок.

ОСОБА_1 вийшла з приміщення в книгосховище, через кілька хвилин повернулась, в її присутності забрала зі столу свою трудову книжку і пішла.

Вона зателефонувала ОСОБА_3 , що ОСОБА_1 свою трудову книжку забрала і пішла. Після того вони з ОСОБА_3 перейшли в дитячу бібліотеку, де ознайомили ОСОБА_14 із змістом розпорядження про її звільнення і під розписку видали їй трудову книжку та повернулись в Гніванську міську раду, в міській раді склали акт про отримання ОСОБА_1 трудової книжки.

ОСОБА_4 прийняли на роботу КЗ ГПБ , так як вона тривалий час працювала в бібліотеці і такої ж кваліфікаційний, як і ОСОБА_1

Членські внески ОСОБА_1 не платились, тому ОСОБА_1 не є членом профспілки.

Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008, визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Частина 5 статті 55 Конституції України гарантує кожному право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.

У відповідності до вимог ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить засадам цивільного законодавства.

Тлумачення поняття "охоронюваного законом інтересу" викладене у рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року у справі № 1 -10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України, щодо офіційного тлумачення поняття" охоронюваний законом інтерес".

У зазначеному рішенні Конституційний Суд України вирішив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в ч. 1 ст. 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та(або) нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції України і законом України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка набрала чинності для України з 11.09.1997 року і відповідно дост.9 Конституції Україниє частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

У силу ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі "Голден проти Сполученого королівства") та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

У п.26 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" та п.23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України №2" наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, в судовому засіданні досліджено кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п.27 Постанови ПВС України від 12.06.2009 року №2 "Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції").

Частиною 3 ст.12, ст.ст.76-81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові докази, висновки експертів, показання свідків. Суд не бере до уваги докази, що не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Відповідно до ст. 9 Конвенції МОП №158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року, ратифікованої постановою ВР N 3933-XII ( 3933-12 ) від 04.02.94, встановлено, що тягар доказування наявності законної підстави для звільнення лежить на роботодавцеві.

Наказом від 25.02.2002 №7-0 відділу культури Тиврівської РДА завідуючу Гніванскої міської бібліотеки №1 ОСОБА_1 у зв`язку з переводом закладів культури на місцеві бюджети на підставі рішення 12 сесії 21 скликання від 10.02.1993 року та рішення 18 сесії 3 скликання від 22.02.2002 року звільнено з посади шляхом переводу на відповідну посаду Гніванської міської ради (а.с. 175).

Розпорядженням від 01.03.2002 року №8-РК виконавчого комітету Гніванської міської ради ОСОБА_1 шляхом переводу з відділу культури Тиврівської РДА прийнято на роботу з 26.02.2002 року завідуючою Гніванської міської бібліотеки.

Тобто, виходячи з положень ст. 21, 22, 23 КЗпП України, 26.02.2002року між сторонами було укладено безстроковий трудовий договір.

Розпорядженням Гніванського міського голови №82-РК від 03.09.2018 року ОСОБА_1 - завідувача Гніванської міської бібліотеки №1 для дорослих звільнено з 03.09.2018 року у зв`язку з реорганізацією установи п.1 ст. 40 КЗпП України

Згідно з п.1ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, організації, установи, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Як роз`яснив Пленуму Верховного суду України в п. 19 вказаної постанови від 6.11.1992 року №9 Про практику розгляду судами трудових спорів , розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1ст.40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або якщо власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

Крім того, згідно ст.43 КЗпП Українита ст.22, п.10 ст.38 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності розірвання трудового договору з підстави, передбаченої п.1ст.40 КЗпП України, можливе лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

ОСОБА_1 не є членом профспілкової організації, що вбачаться з протоколу №3 від 26.03.2020 року райкому Тиврівської районної організації Професійної спілки працівників культури (а.с. 201) та показань свідка ОСОБА_15 - голови райкому профспілки працівників культури.

Проте звільнення позивачки проведено з порушенням закону.

Так, згідно рішення 27 сесії Гніванської міської ради 7 скликання Про створення комунального закладу Гніванський Центр культури, дозвілля та естетичного виховання від 27 квітня 2018 року № 582 було створено Комунальний заклад Гніванський центр культури, дозвілля та естетичного виховання , згідно якого було припинено діяльність Комунальних закладів Гніванський міський будинок культури , Грижинецький сільський будинок культури , Демидівський сільський будинок культури , Могилівський сільський будинок культури , Гніванська міська бібліотека № 1 , Гніванська міська бібліотека № 2 , Гніванська міська бібліотека № 3 , Грижинецька сільська бібліотека , Демидівська сільська бібліотека , Могилівська сільська бібліотека (а.с.28).

На підставі рішення 28 сесії Гніванської міської ради 7 скликання від 27.06.2018 року № 604 вирішено внести зміни в рішення 27 сесії Гніванської міської ради 7 скликання Про створення комунального закладу Гніванський Центр культури, дозвілля та естетичного виховання від 27.04.2018 р. № 582 , виклавши його в такій редакції реорганізувати КЗ Гніванський міський будинок культури, Грижинецький сільський будинок культури , Демидівський сільський будинок культури , Могилівський сільський будинок культури , Гніванська міська бібліотека №1 , Гніванська міська бібліотека №2 , Гніванська міська бібліотека №3 , Грижинецька сільська бібліотека , Демидівська сільська бібліотека , Могилівська сільська бібліотека , Гніванський історичний музей з 01.09.2018 року шляхом перетворення їх в Комунальний заклад Гніванський центр культури, дозвілля та естетичного виховання ; встановлено, що Комунальний заклад Гніванський центр культури, дозвілля та естетичного виховання є правонаступником всіх їх майнових прав та обов`язків, вирішено попередити працівників про наступне вивільнення (а.с.27).

Розпорядженням Гніванського міського голови № 82-РК від 27.06.2018 року на підставі рішення 28 сесії Гніванської міської ради 7 скликання від 27.06.2018 року № 604 у зв`язку з реорганізацією даних комунальних закладів було вирішено попередити їх працівників про наступне вивільнення (а.с.29).

На підставі даного розпорядження ОСОБА_1 попереджено про вивільнення 03.07.2018 року (а.с. 31).

Рішенням Гніванської міської ради від 30.08.2018 року від 29 сесії 7 скликання вирішено внести зміни в рішення 27 сесії Гніванської міської ради 7 скликання Про створення комунального закладу Гніванський Центр культури, дозвілля та естетичного виховання від 27 квітня 2018 року № 582, виклавши його в новій редакції, а саме вирішено створити з 04.09.2018 року КЗ Центр культури та дозвілля та естетичного виховання та КЗ Гніванська публічна бібліотека ;

припинено діяльність КЗ Гніванський міський будинок культури в результаті реорганізації шляхом приєднання до КЗ Центр культури та дозвілля та естетичного виховання ;

припинено діяльність Комунальних закладів Грижинецький сільський будинок культури , Демидівський сільський будинок культури , Могилівський сільський будинок культури , Гніванська міська бібліотека №1 , Гніванська міська бібліотека №2 , Гніванська міська бібліотека №3 , Грижинецька сільська бібліотека , Демидівська сільська бібліотека , Могилівська сільська бібліотека , шляхом ліквідації;

затверджено Положення про КЗ Гніванська публічна бібліотека (а.с.115-116).

10.09.2018 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зареєстрована КЗ Гніванська публічна бібліотека , що стверджується випискою (а.с. 113).

Разом з тим, пунктом 1 статті 1 Закону України Про культуру від 14 грудня 2010 року передбачена базова мережа закладів культури - комплекс підприємств, установ, організацій і закладів культури державної та комунальної форми власності, діяльність яких спрямована на створення умов для забезпечення розвитку творчості людини, збирання, збереження, використання і поширення інформації про матеріальні та духовні культурні цінності, наукові розробки, а також на забезпечення цілісності культурного простору України, доступності національного культурного надбання, дотримання прав громадян у сфері культури.

Відповідно до наказу Міністерства культури від 31.12.1997 року на виконання постанови КМУ від 30 травня 1997 року №510 було затверджено державний реєстр публічних бібліотек України (а.с.133).

Наказом Управління культури Вінницької ОДА від 03.04.1998 року №21 на виконання постанови КМУ від 30 травня 1997 року №510 затверджено державний реєстр публічних бібліотек, до складу яких увійшла Гніванська бібліотека №1 (а.с. 135-137).

19 липня 2018 року відбулась передача книжкового фонду Тиврівською ЦРБ до Гніванської міської ради в складі комісії, до якої увійшла завідуюча бібліотекою для дорослих №1 ОСОБА_1 , що стверджується актом, затвердженим завідувачем сектору культур та туризму та Гніванським міським головою 18.04.2018 року (а.с. 137).

Згідно ст. 12 Закону України Про бібліотеки та бібліотечну справу від 27 січня 1995 року бібліотека може не мати статусу юридичної особи та перебувати у складі підприємства, установи або організації.

Відповідно до ч.1,2 ст. 22 Закону України Про культуру базова мережа закладів культури формується з метою:

забезпечення розвитку сфери культури, всіх жанрів і видів мистецтва, а також цілісності національної культури;

дотримання прав громадян України у сфері культури, забезпечення доступності національного культурного надбання, культурних благ та мистецької творчості шляхом дотримання державних соціальних нормативів у сфері обслуговування закладами культури.

Базова мережа закладів культури формується органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Існуючі заклади культури та заклади освіти сфери культури автоматично включаються до базової мережі.

Пунктом 4 Порядку формування базової мережі закладів культури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 24 жовтня 2012 р. № 984, заклади культури загальнодержавного та місцевого рівня, які функціонували на момент набрання чинності Законом України "Про культуру" та відповідають визначеним статтями 1, 22 і 23 даного Закону вимогам, автоматично включаються до базової мережі.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про бібліотеки та бібліотечну справу від 27 січня 1995 року доцільність реорганізації та ліквідації бібліотек, що є у державній та комунальній власності, визначається відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв.

Згідно із п.13 Порядку формування базової мережі закладів культури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 24 жовтня 2012 р. № 984 виключення закладів культури з базової мережі здійснюється за погодженням з Мінкультури згідно з переліком закладів культури, поданим місцевою держадміністрацією та затвердженим органом місцевого самоврядування або поданим центральним органом виконавчої влади, із зазначенням причин та обґрунтуванням необхідності такого виключення.

Згідно листа виконкому Гніванської міської ради 19.03.2019 року №02-1/336 виконком Гніванської міської ради направив Міністерству культури України рішення Гніванської міської ради №804 від 05.02.2019 року 34 сесії 7 скликання, відповідно з яким було вирішено затвердити перелік базової мережі закладів культури Гніванської ОТГ: КЗ Центр культури та дозвілля Калина та КЗ Гніванська публічна бібліотека . Відповіді на вищевказаний запит не надходило.

Проте, відповідач взагалі не погоджував з Мінкультури виключення Гніванської міської бібліотеки для дорослих №1 з базової мережі закладів культури, що не заперечує представник відповідача.

Станом на 03.09.2019 року до Міністерства культури України не надходило звернень Гніванської міської ради про реорганізацію Гніванської міської бібліотеки для дорослих, що стверджується листом Мінкультури №1176/32/53-19 від 04.09.2019 року (а.с.178).

Таким чином ліквідація Гніванської бібліотеки для дорослих не закінчена в установленому законом порядку.

КЗ Гніванська публічна бібліотека є самостійною юридичною особою. Разом з тим, розпорядженням Гніванського міського голови №82-РК від 03.09.2018 року ОСОБА_1 - завідувача Гніванської міської бібліотеки №1 для дорослих з 03.09.2018 року було звільнено з роботи у зв`язку з реорганізацією установи п.1 ст. 40 КзпП України, а не ліквідацією, будучи попереджено про вивільнення на підставі розпорядження Гніванського міського голови № 82-РК від 27.06.2018 року згідно рішення 28 сесії Гніванської міської ради 7 скликання від 27.06.2018 року № 604 про реорганізацію Гніванської міської бібліотеки №1.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.20 постанови N9 від 06.11.92 Про практику розгляду судами трудових спорів наявність права на пенсію за віком не може бути підставою для звільнення.

Питання щодо зобов`язання видати трудову книжку, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки позивач не ставила.

Разом з тим, її доводи про невидачу їй трудової книжки спростовуються показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_16 .

Так свідок ОСОБА_3 - з січня 2018 року заступник Гніванського міського голови, показала, що на території Гніванської міської ради були кілька бібліотек, в тому числі в„– 1. До 2002 року бібліотеки входили до складу Тиврівської ЦРБ. З 2002 року бібліотеки та штат працівників бібліотек було передано до Гніванської міської ради. Спочатку заробітна плата працівників бібліотек фінансувалась через субвенції з державного бюджету, в 2017 - 2018 роках заробітна плата працівникам бібліотек фінансується за рахунок бюджету Гніванської міської ради.

З 2002 року вона вела трудові книжки, працівники бібліотек були працівниками Гніванської міської ради. При цьому працівники бібліотек не були частиною штату Гніванської міської ради. Бібліотеки статусу юридичної особи не мали. В 2018 році Гніванська міська рада створила Гніванську публічну бібліотеку, затвердила штат і кошторис, яка є окремою юридичною особою - має свій код ЄДРПОУ, печатку і фінансується з місцевого бюджету, а до цього працівникам бібліотек виплачували заробітну плату під кодом Гніванської міської ради.

03.09.2018 року закінчився 2-х місячний строк і міський голова підписав розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з роботи. Вона з ОСОБА_17 пішли передати копію розпорядження ОСОБА_11 та ОСОБА_1 та видати їм трудові книжки. Біля 17-00 год. вони прийшли до бібліотеки №1, ознайомили з розпорядженням ОСОБА_1 , поставила трудову книжку перед нею на стіл і пішла до міської ради за журналом руху трудових книжок. Хвилин через 10-15 повернулась, проте ОСОБА_1 уже не було, тому було складено акт про передачу трудової книжки ОСОБА_1 Бібліотека №1 в 2019 р. здавала звіт в.о. КЗ ГПБ ОСОБА_18 , яка об`єднувала звіти 6-ти бібліотек і здавала узагальнюючий звіт.

Бібліотеки Гніванської міської ради були ліквідовані, працівники яких були звільнені в порядку переведення в КЗ ГПБ на підставі їх заяв згідно ст. 36 КЗпП України, одна ОСОБА_18 звільнена в зв`язку з призначенням її в.о. директора КЗ ГПБ , двоє працівників ОСОБА_1 та ОСОБА_11 звільнені взагалі.

Свідок ОСОБА_19 - бібліотекар КЗ ГПБ показала, що о 17-30 год. 03.09.2018 року до бібліотеки прийшли ОСОБА_17 та ОСОБА_3 , принесли розпорядження і трудову книжку. ОСОБА_1 запитала, де вона має розписатись. ОСОБА_3 пішла за журналом реєстрації трудових книжок, а ОСОБА_1 пішла додому. Пізніше ОСОБА_1 просила її сказати, що вона трудової книжки не брала. Вона працювала в Гніванській бібліотеці для дорослих №1 з 03.03.1996року до початку вересня 2018 року. Даний період вона працювала під керівництвом ОСОБА_1 була завідуюча, вона - бібліотекар. ОСОБА_1 пропрацювала в бібліотеці №1 більше неї. За 2018 рік здавала статистичний звіт в.о. директора КЗ ГПБ

ОСОБА_20 неї 11 категорія, 2 розряд. Працює вона бібліотеці з 1996 року.

Свідок ОСОБА_21 дала показання, що вона в.о. директора КЗ ГПБ . Це новостворена юридична особа. Працівників приймали на роботу в порядку переведення з інших бібліотек, щоб люди не втрачали відпустки. Управління культури Вінницької області прийняло рішення , щоб кожна з бібліотек здавала звіти їй, а вона - Тиврівській ЦРБ і Управління культури Вінницької ОДА. Вважає, що КЗ ГПБ є правонаступником 6-ти бібліотек.

Разом з тим, оскільки звільнення позивачки проведено з порушенням встановленого законом порядку, згідно зі ст.235 КЗпП України вона підлягає поновленню на вказаній посаді.

Відповідно до ч.2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до Розділів І, ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від лютого 1995 р. N 100 середньомісячна заробітна плата у випадку затримки розрахунку при звільненні обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно з п.3 розділу ІІІ даного Порядку в розрахунок середньої заробітної плати включаються усі виплати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до п.8 Розділу ІУ даного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Позивачка звільнена з роботи 03.09.2018 року. Отже, останніми двома місяцями роботи, що передують цій події, липень-серпень 2018 року.

Відповідно до довідки відповідача (а.с.166) середньоденна заробітна плата позивачки за даний період складає 237,68 грн.

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 102440,08 грн. ( 437 днів вимушеного прогулу ( з 04.09.2018 року по 19.05.2020 року включно) х 237,68 грн.)

Суд не погоджується з доводами позивача про те, що її середньоденний заробіток становить 321,02 грн. (а.с.10), так як дана сума обрахована з урахуванням відпускних у липні 2018 року, які при обчисленні середнього заробітку до сум, з яких він обчислюється не включається ( п.3 Розділу ІІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від лютого 1995 р. N 100 ).

Відповідно ст. 141 ЦПК України з відповідача в прибуток держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1865,20 грн. ( в т.ч. 840,80 грн. - судовий збір щодо вимог немайнового характеру ( поновлення на роботі) + 1024,40 грн. ( 1% присудженої на користь позивачки суми ( вимоги майнового характеру)).

Керуючись ст. ст. 4,12,13, 76-81,141, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 9, 43, ч.5 ст. 55 Конституції, ст. 15 ЦК України, ст. 40, 235 КЗпП України, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від лютого 1995 р. N 100, -

ухвалив:

Позов задоволити частково.

Зобов`язати Гніванську міську раду Тиврівського району Вінницької області поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача Гніванської міської бібліотеки №1 для дорослих.

Стягнути з Гніванської міської ради Тиврівського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 102440 (сто дві тисячі чотириста сорок) гривень 08 копійок з утриманням при виплаті означеної суми, передбачених законом податків, обов`язкових платежів та зборів.

Стягнути з Гніванської міської ради Тиврівського району Вінницької області судовий збір в прибуток держави 1865 (одну тисячу вісімсот шістдесят п`ять) гривень 20 копійок.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 25.05.2020 року.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя:Н. О. Кіосак