Рішення

від 06.05.2020 по справі 126/638/20

БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/638/20

Провадження № 2-а/126/18/2020

"06" травня 2020 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Рудь О. Г.

секретар Кучанська В. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРГГ Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області Мазура Петра Павловича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, в якому просить скасувати постанову серії БАА № 507723 від 04.03.2020 року про вчинення адміністративного правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.03.2020 року поліцейським СРГГ Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області капралом поліції Мазуром П.П. було винесено постанову серії БАА № 507723 про притягнення його, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Відповідно до змісту постанови він був притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 04.03.2020 року біля 07 год. 50 хв. у м. Немирові по вул. Горького керував транспортним засобом автомобілем FORD FIESTA , реєстраційний номер НОМЕР_1 . Під час керування вище зазначеним автомобілем, як зазначається в постанові, він нібито не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 Дати дорогу , чим порушив пункт правил 8.4 ПДР і таким чином скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП. Працівником поліції на нього було накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст.122 КУпАП.

При притягненні його до адміністративної відповідальності поліцейським СРГГ Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області Мазуром П.П. допущено цілий ряд порушень законодавства. Після того, як він був зупинений працівником поліції, йому не було повідомлено про причину зупинки. І лише на його прохання пояснити причину зупинки, поліцейський пояснив, що він порушив вимоги правил дорожнього руху, а саме не пропустив автомобіль Славуту , який нібито уже рухався по кільцевій дорозі і мав перевагу в русі. Разом з тим, викладені в постанові обставини про порушення ним правил дорожнього руху фактично не відповідають дійсності. Так, при під`їзді його автомобіля до кільцевої дороги (так званий круг) він дійсно добре бачив знак про те, що він повинний вступити дорогу автотранспортному засобу, який рухається по кругу, тобто по кільцевій дорозі. При під`їзді він також добре бачив, як до кільцевої дороги під`їжджає червоного кольору автомобіль Славута . Разом з тим, коли він фактично виїхав на кільцеву дорогу-круг, автомобіль Славута іще навіть не доїхав до кругу і таким чином він абсолютно не створював ніяких перешкод.

Свої доводи він намагався викласти працівникові поліції, проте ним безпідставно було винесено постанову.

Вважає, що дана постанова є незаконною, а тому і підлягає скасуванню.

Позивач ОСОБА_1 до початку розгляду справи по суті, надав письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку:

Нормами ст.ст. 245, 280 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адмінправопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Зі змісту постанови відповідача серії БАА № 507723 від 04.03.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді 255 грн. штрафу.

У постанові вказано, що 04.03.2020 року о 07 год. 50 хв. у м. Немирові по вул. Горького водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом FORD FIESTA , реєстраційний номер НОМЕР_1 не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 Дати дорогу , чим порушив пункт правил 8.4 ПДР і таким чином скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП адміністративна відповідальність наступає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Закон України "Про дорожній рух" регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 затверджено Правила дорожнього руху.

Пунктом 8.4. б ПДР України передбачено, що знаки пріоритету встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги.

Так, порушення вимог п. 8.4. б ПДР України є адміністративним правопорушенням, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.

Статтею 40 Закону Про національну поліцію передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Так, частиною 1 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.

Згідно зі ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Нормами ч.ч.1-3 ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, частиною першою статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтуються висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Разом з тим, у даній справі, відповідачем не надано доказів скоєння позивачем правопорушення зазначеного у постанові від 04.03.2020 року, в порядку ст. 251 КУпАП, а саме щодо фіксування зазначених подій технічними приладами, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, чи інших документів.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі №338/1/17 вказав, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку.

При цьому, позивачем факт вчинення такого правопорушення заперечується.

Відповідно до ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 247 КупАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б давали суду підстави прийди до обгрунтованого висновку щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП.

Керуючись ст. ст.9,14,73,74,77,90,242-246,286 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (жителя АДРЕСА_1 ) до поліцейського СРГГ Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області Мазура Петра Павловича (місце роботи: м. Немирів, вул. Гімназійна, 32 код ЄДРПОУ 08670332) про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову поліцейського СРГГ Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області капрала поліції Мазура Петра Павловича серії БАА № 507723 від 04.03.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. скасувати за відсутністю діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. Г. Рудь