Рішення

від 20.05.2020 по справі 685/194/20

ТЕОФІПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 685/194/20

Провадження № 2/685/103/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2020 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі

головуючого судді Самойловича А.П.,

за участі секретаря Казмірчук І.Ю.,

розглянувши в підготовчому провадженні у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гаврилівської сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, є Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області,

В С Т А Н О В И В :

30 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до сільської ради, як представника територіальної громади за місцем відкриття спадщини, заявивши вимогу визнати за нею право власності, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , на земельну ділянку, яка розташована на території Гаврилівської сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області.

Позовна вимога обґрунтована неможливістю в позасудовому порядку оформити прийняття спадщини через втрату правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Представник позивача надав суду заяву про підтримання позову та розгляд справи за їх відсутності.

Відповідачем направлена до суду заява про визнання позовних вимог та розгляд справи за відсутності їх представника.

Третьою особою надано суду письмові пояснення, відповідно до яких при вирішенні даного спору просить врахувати, що відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення прави землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні , який набрав чинності з 01 січня 2019 року, землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані.

Тому Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та його структурні підрозділи відповідно до ст. 122 ЗК України не розпоряджається спірною земельною ділянкою, оскільки вона належить до земель колективної власності, а не до земель державної власності.

Також представником третьої особи зазначено, що відповідно до ст.ст. 257, 261 та 267 ЦК України сплив строку позовної давності, що застосування якого заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Справа розглянута за відсутності осіб, які беруть участь у справі, та без здійснення фіксації судового засідання звукозаписувальним технічним засобом.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов переконання про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 ЦК України власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтями 1216, 1225 та 1268 ЦК України встановлено, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), належність спадщини спадкоємцю з часу відкриття спадщини незалежно від часу її прийняття, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до статей 1233 та 1235 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими фізичними особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Позивач являється спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , інші спадкоємці відсутні, що підтверджується:

- текстом заповіту, посвідченого 09 січня 2002 року секретарем виконкому Гаврилівської сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області за № 1, відповідно до якого ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 ;

- інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 21 січня 2020 року № 59081612 Теофіпольської державної нотаріальної контори про чинність даного заповіту;

- свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , виданим Гаврилівською сільською радою Теофіпольського району Хмельницької області, відповідно до якої ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 83 роки в с. Медисівка Теофіпольського району Хмельницької області;

- довідкою Гаврилівської сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області від 19 серпня 2019 року № 399 про те, що ОСОБА_1 дійсно здійснила похорони ОСОБА_2 і одержала допомогу на поховання;

- виписками з погосподарських книг Гаврилівської сільської ради по господарству ОСОБА_2 в с. Медисівка, відповідно до яких за період з 1991 по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 проживала одна;

- свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим 15 грудня 2005 року державним нотаріусом Теофіпольської нотаріальної контори та зареєстрованим в реєстрі за № 3134, відповідно до якого спадкоємицею майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 , спадковае майно, на яке видане свідоцтво складається із житлового будинку по АДРЕСА_1 ;

- витягом із Спадкового реєстру № 59081591 від 21 січня 2020 року про чинність вищезазначеного свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 366321, архівну копію якого надано Відділом у Теофіпольському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6824781500 :095:001:0061 площею 1,98 га, яка розташована на території Гаврилівської сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відділ у Теофіпольському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у довідці від 15 листопада 2019 року № 29-22-0.32-359/115-19 зазначає, що згідно Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по Гаврилівській сільській раді за ОСОБА_2 зареєстрований та виданий сертифікат серії ХМ в„– 0203916 від 07 квітня 1997 року за № 134.

Частиною 2 статті 23 ЗК України 1990 року, як вид документу, що посвідчує право на землю, визначено державний акт на право колективної власності на землю, який видається колективному сільськогосподарському підприємству сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Пунктами 1, 2 та 5 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям , встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. Громадянам видається сертифікат про право на земельну частку (пай).

Пунктом 17 Розділу Х Прикінцеві та перехідні положення ЗК України передбачено, що сертифікати про право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 набула право на земельну частку (пай), про що свідчить факт видачі їй сертифікату про право на земельну частку (пай), тому дана земельна ділянка входить на складу спадщини ОСОБА_2 , незважаючи на те, що фактична видача уповноваженим органом державного акта про право власності на земельну ділянку відбулася уже після її смерті.

Як вбачається з постанови державного нотаріуса Теофіпольської державної нотаріальної контори від 11 січня 2020 р. № 10/02-31, підставою для відмови позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 на земельну ділянку, є відсутність правовстановлюючих документів на дану земельну ділянку.

Оголошення про визнання недійсним державного акту серії ЯБ № 366321 від 31 березня 2006 року, виданого на ім`я ОСОБА_2 опубліковано на 6-й сторінці газети Життя Теофіпольщини № 3 від 16 січня 2020 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесенні ним рішення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, якою є Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в силу ч. 1 ст. 48 ЦПК України не є стороною у цивільному процесі, тому позбавлена можливості звертатися з заявою про застосування позовної давності.

Таким чином, дослідивши докази в їх сукупності, суд дійшов переконання, що позивач ОСОБА_1 успадкувала за заповітом після смерті ОСОБА_2 земельну ділянку, однак не має можливості офіційно оформити прийняття спадщини через відсутність правовстановлюючих документів на землю, тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 328, 392, 1216, 1225, 1258, 1261, 1264 ЦК України, ст.ст. 197, 200, 263-265 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 1,98 гектара, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Гаврилівської сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка належала ОСОБА_2 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 366321, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010676200023.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду через Теофіпольський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20 травня 2020 року

Суддя А.П. Самойлович