Рішення

від 07.05.2020 по справі 428/1917/20

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 428/1917/20

Провадження № 2/428/1465/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Шубочкіної Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Погребної Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Сєвєродонецьке об`єднання Азот про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків і термінів їх виплати, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області в інтересах ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Сєвєродонецьке об`єднання Азот про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків і термінів їх виплати.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив, що 22.08.2017 позивач припинив трудові відносини з відповідачем на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України. При звільненні йому не виплатили заробітну плату, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 23 136,07 грн. Заборгованість по заробітній платі не виплачена. Виплатити зазначену заборгованість внаслідок відсутності грошових коштів та тяжкого фінансово-економічного становища відповідач відмовився. Представник позивача просив суд стягнути з ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот на користь позивача нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 23 136,07 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.08.2017 по 28.02.2020 у сумі 110 811,63 грн. та компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати за період з 23.08.2017 по 28.02.2020 у сумі 5089 грн.

Представник відповідача ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот Селіхова Г.А. надала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач не заперечує проти позовних вимог ОСОБА_2 щодо стягнення з ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот на його користь нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, втім заперечує проти стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Свою позицію обґрунтувала тим, що підставою відповідальності власника за затримку розрахунку при звільненні є порушення строків проведення розрахунку з працівником при звільненні та вина власника. З посиланням на норми ст. 617 ЦК України, ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні зазначила, що внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) - актів тероризму, військових дій на території України, які були встановлені висновком Торгово-промислової палати України від 28.11.2017 року №3800/2/21-10.2, виникла ситуація, внаслідок якої стала неможливою своєчасна виплата заробітної плати при звільненні позивача. Такі форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є підставами для звільнення від відповідальності ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот за невиконання зобов`язань, передбачених ч.1 ст.47, ч.1 ст.83 і ст.116 КЗпП України. Крім того, в результаті пошкодження електромереж внаслідок бойових дій ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот було відключене від об`єднаної енергосистеми України та не має доступу до електростанцій України, а відновити доступ до джерел електропостачання немає можливості через розташування пошкоджених мереж у зоні бойових дій. Введення в дію паралельної лінії енергопостачання підприємства (приєднання до загальноукраїнської мережі) не відбулось, що підтверджується листами Держенергонагляду від 14.11.2014 року №01/11-5590, актами Сєвєродонецького відділення Держенергонагляду від 18.01.2016 року №02/23-02-003 та від 07.03.2017 року №02/23-02-005. Для вирішення питань щодо забезпечення надійного енергопостачання підприємства ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот зверталось до профільних міністрів, проте це питання вирішено не було. Зазначені обставини унеможливлюють до теперішнього часу виробничу діяльність та випуск продукції ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот . В зв`язку з неможливістю ведення виробничої діяльності на підприємстві було введено простій. Вказані обставини свідчать про те, що невиплата заробітної плати працівникам при звільненні не є результатом вини роботодавця, а є наслідком форс-мажорних обставин.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явився, до суду від представника позивача ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він просив розглянути справу без його участі та без участі позивача ОСОБА_2 , заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується даними повідомлення про вручення поштового відправлення ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот , про причину неявки в судове засідання суд не повідомив, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот .

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот по 22.08.2017 включно.

Трудові відносини були припинені за власним бажанням ОСОБА_2 на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 .

На момент звільнення ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі становила 23136,07 грн., про що також свідчить довідка ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот № 40 від 04.02.2020.

Однак, по теперішній час вказані грошові кошти залишаються невиплаченими.

Отже, з вищенаведеного судом достовірно встановлено, що у відповідача існувала заборгованість перед позивачем ОСОБА_2 із виплати заробітної плати на день його звільнення 22.08.2017, яка по сьогоднішній день так і не була сплачена, тобто позивачем доведений факт порушення відповідачем строків виплати йому заробітної плати в день звільнення.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Статтею 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.

Згідно з науково-правовим висновком, наданим відповідачем та підписаним фахівцями у галузі права та Першим віце-президентом Торгово-промислової палати України, щодо унеможливлення виконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю при звільненні працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) від 28.11.2017 року № 3800/2/21-10.2: зупинення господарської діяльності Приватного акціонерного товариства Сєвєродонецьке об`єднання Азот є вимушеним заходом, зумовленим запобіганням виникненню техногенних катастроф через потенційну загрозу проведення терористичних актів на території Луганської області, а також фізичною неможливістю ведення виробничої діяльності через відсутність належного енергопостачання, зокрема: зруйнування 17 вересня 2014 року Луганської ТЕЦ, що розташована у місті Щастя поблизу міста Луганська Луганської області, та припинення електропостачання ПС Михайлівська-330 кВ , що розташоване біля міста Первомайськ Луганської області, територія якого з 2014 року та по цей час перебуває під контролем незаконних збройних формувань; унеможливлення виконання обов`язку, передбаченого ч. 1 ст. 47, ч. 1 ст. 83 та ст. 116 КЗпП України, а саме провести розрахунок із кожним звільненим працівником у день звільнення, спричинено впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме актами тероризму на території Луганської області, у тому числі: міста Сєвєродонецьк (в період з 25.05.2014 року по 22.07.2014 pоку), міста Первомайськ, міста Щастя (місто Луганськ) Луганської області, наслідками яких є зруйнування 17 вересня 2014 року Луганської ТЕЦ, що розташована у місті Щастя поблизу міста Луганська Луганської області, та припинення електропостачання ПС Михайлівська - 330 кВ , що розташована біля міста Первомайськ Луганської області, яке знаходиться під контролем незаконних збройних формувань, і які на поточну дату продовжують діяти, і дату закінчення їх дії встановити неможливо.

Разом з тим, п. 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18 грудня 2014 року № 44(5), встановлено, що сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - це документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Пунктами 3.4, 3.5 вищевказаного Регламенту визначено, що: уповноважений орган - ТПП України або регіональна торгово-промислова палата, до якої звернувся заявник зі зверненням про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили); уповноважені особи - співробітники ТПП України, співробітники регіональних торгово-промислових палат, які внесені до Реєстру уповноважених осіб із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до п.п. 5.1, 5.3, 5.7 вищевказаного Регламенту ТПП України веде єдиний Реєстр сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними ТПП (Реєстр сертифікатів), про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та Реєстр уповноважених осіб. Уповноважена особа ТПП України, регіональної ТПП після розгляду заяви, підготовки сертифіката і до його видачі заявнику зобов`язана зареєструвати електронну версію сертифіката в Реєстрі сертифікатів із присвоєнням йому порядкового номера. Після отримання порядкового номера та видачі оригінала сертифіката заявнику один екземпляр підлягає зберіганню в уповноваженому органі, що видав сертифікат, і один депонується в ТПП України, термін зберігання яких становить 4 (чотири) роки з дня видачі. До Реєстру уповноважених осіб вносяться фахівці з вищою юридичною освітою та досвідом практичної роботи в юридичній сфері не менше 3 років, які мають свідоцтво про проходження відповідного курсу навчання в ТПП України, уповноважені відповідно до наказу Торгово-промислової палати України або регіональної ТПП на виконання функціональних обов`язків.

Суд звертає увагу на те, що доказів на підтвердження внесення науково-правового висновку від 28.11.2017 року № 3800/2/21-10.2 до вищезгаданого Реєстру сертифікатів, а також того, що особи, які підписали цей висновок є уповноваженими особами в розумінні Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин, відповідачем суду не надано.

Таким чином, науково-правовий висновок від 28.11.2017 року № 3800/2/21-10.2 не є сертифікатом (висновком, довідкою, підтвердженням) засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Крім того, суд зазначає, що наданий висновок є письмовою думкою певних фахівців у галузі права стосовно спірних правовідносин, висловленою за приватним замовленням відповідача, лише на підставі відомостей та документів, наданих ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот .

Відповідно до ч. 1 ст. 115 ЦПК України висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що науково-правовий висновок від 28.11.2017 року № 3800/2/21-10.2 не є належним та допустимим доказом у даній справі, у зв`язку з чим не приймається судом до уваги.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24.12.1999 року № 13, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таким чином, для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні необхідно встановити факт порушення строків виплати заробітної плати, розмір якої не оспорюється, та наявність вини підприємства у не проведенні такого розрахунку.

Як вже встановлено судом, у відповідача існує заборгованість перед позивачем ОСОБА_2 із виплати заробітної плати на день його звільнення 22.08.2017 у розмірі 23136,07 грн., яка так і не була сплачена позивачу, тобто позивачем доведений факт порушення відповідачем строків виплати йому заробітної плати.

З вищенаведеного суд доходить висновку, що в даному випадку наявна вина підприємства у не проведенні розрахунку з позивачем в день звільнення, оскільки доказів відсутності вини підприємства або існування будь-яких поважних причин, які б виключали відповідальність підприємства за порушення трудового законодавства, відповідачем суду не надано.

Зі змісту позовних вимог ОСОБА_2 вбачається, що останній просить суд стягнути з ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 110 811, 63 грн. за період з 23.08.2017 по 28.02.2020 (день звернення з позовом до суду), тобто за період менший ніж встановлено нормами чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже в силу принципу диспозитивності суд не може вийти за межі заявлених позовних вимог та стягнути на користь позивача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення рішення.

Визначаючи розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день звернення з цим позовом до суду, який підлягає стягненню на користь позивача, суд вважає, що розмір середнього заробітку за весь час затримки по день звернення з позовом до суду має обчислюватися з дня, наступного за днем звільнення, та по день звернення позивача з позовом до суду, тобто за період з 23.08.2017 по 28.02.2020 включно, в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок).

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).

Аналогічна правова позиція щодо розрахунку розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку викладена у постанові Верховного Суду України від 21.01.2015 у справі № 6-195цс134.

Середньогодинна заробітна плата позивача ОСОБА_2 становить 23,56 грн., а середньомісячна кількість робочих годин - 155,4 год., що підтверджується довідкою ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот від 04.02.2020 № 39258.

Загальна кількість робочих годин за період з 23.08.2017 по 28.02.2020 включно становить 4697,32 год., яка складається з кількості робочих годин за 29 повних місяця (вересень-грудень 2017 року, січень-грудень 2018 року, січень-грудень 2019 року, січень 2020 року), за 5 робочих днів у серпні 2017 року та 20 робочих днів у лютому 2020 року ((155,4 год. х 29 міс.) + (155,4 год./22 робочих днів у серпні 2017 року х 5 робочих днів затримки розрахунку) + (155,4 год./20 робочих днів у лютому 2020 року х 20 робочих днів затримки розрахунку) = 4697,32 год.

Загальна сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 110 668,86 грн. (визначається шляхом множення середньогодинної заробітної плати на кількість робочих годин затримки, тобто 23,56 грн. х 4697,32 год. = 110 668,86 грн.).

За таких обставин суд вважає, що розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, здійснений позивачем, не відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати від 08.02.1995 № 100 та не може бути прийнятий судом до уваги, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, розрахований судом, у сумі 110 668,86 грн., у зв`язку з чим позовна заява ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Сєвєродонецьке об`єднання Азот про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягає частковому задоволенню.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення компенсації у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 34 Закону України Про оплату праці компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Статтею 1 та частиною 1 статті 2 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.

Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок проведення компенсації) затверджений постановою КМУ від 21.02.2001 року №159.

Дія Порядку проведення компенсації поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках затримки на один і більше календарних місяців термінів виплати заробітної плати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи) нарахованої громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року (пункт 1-2 Порядку проведення компенсації).

Згідно з п. 4 Порядку проведення компенсації, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Разом з тим, суд вважає зазначити, що інфляційні втрати нараховуються лише на суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати позивача, в розмірі 23136,07 грн., а не на середній заробіток, належний позивачу, за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки остання має разовий характер.

Оскільки в судовому засіданні був встановлений факт затримки виплати ОСОБА_2 заробітної плати в сумі 23136,07 грн. з вини відповідача ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот , то з відповідача підлягає стягненню компенсація втрати частини заробітної плати за порушення строків її виплати в сумі 5089,98 грн. за період з 23.08.2017 року по 28.02.2020 року, виходячи з такого розрахунку:

серпень 2017 року: інфляційні втрати відсутні;

вересень 2017 року: інфляційні втрати = 23136,07 грн. (заборгованість) Х 102,0% (індекс інфляції за вересень 2017 року) : 100% - 23136,07 грн. (заборгованість) = 462,72 грн.;

жовтень 2017 року: інфляційні втрати = 23136,07 грн. (заборгованість) Х 101,2% (індекс інфляції за жовтень 2017 року) : 100% - 23136,07 грн. (заборгованість) = 277,63 грн.;

листопад 2017 року: інфляційні втрати = 23136,07 грн. (заборгованість) Х 100,9% (індекс інфляції за листопад 2017 року) : 100% - 23136,07 грн. (заборгованість) =208,22 грн.;

грудень 2017 року: інфляційні втрати = 23136,07 грн. (заборгованість) Х 101,0% (індекс інфляції за грудень 2017 року) : 100% - 23136,07 грн. (заборгованість) = 231,36 грн.;

січень 2018 року: інфляційні втрати = 23136,07 грн. (заборгованість) Х 101,5% (індекс інфляції за січень 2018 року) : 100% - 23136,07 грн. (заборгованість) = 347,04 грн.;

лютий 2018 року: інфляційні втрати = 23136,07 грн. (заборгованість) Х 100,9% (індекс інфляції за лютий 2018 року) : 100% - 23136,07 грн. (заборгованість) = 208,29 грн.;

березень 2018 року: інфляційні втрати = 23136,07 грн. (заборгованість) Х 101,1% (індекс інфляції за березень 2018 року) : 100% - 23136,07 грн. (заборгованість) = 254,50 грн.;

квітень 2018 року: інфляційні втрати = 23136,07 грн. (заборгованість) Х 100,8% (індекс інфляції за квітень 2018 року) : 100% - 23136,07 грн. (заборгованість) = 185,09 грн.;

травень 2018 року - серпень 2018 року інфляційні втрати відсутні;

вересень 2018 року: інфляційні втрати = 23136,07 грн. (заборгованість) Х 101,9% (індекс інфляції за вересень 2018 року) : 100% - 23136,07 грн. (заборгованість) = 439,59 грн.;

жовтень 2018 року: інфляційні втрати = 23136,07 грн. (заборгованість) Х 101,7% (індекс інфляції за жовтень 2018 року) : 100% - 23136,07 грн. (заборгованість) = 393,31 грн.;

листопад 2018 року: інфляційні втрати = 23136,07 грн. (заборгованість) Х 101,4% (індекс інфляції за листопад 2018 року) : 100% - 23136,07 грн. (заборгованість) = 323,90 грн.;

грудень 2018 року: інфляційні втрати = 23136,07 грн. (заборгованість) Х 100,8% (індекс інфляції за грудень 2018 року) : 100% - 23136,07 грн. (заборгованість) = 185,09 грн.;

січень 2019 року: інфляційні втрати = 23136,07 грн. (заборгованість) Х 101,0% (індекс інфляції за січень 2019 року) : 100% - 23136,07 грн. (заборгованість) = 231,36 грн.;

лютий 2019 року: інфляційні втрати = 23136,07 грн. (заборгованість) Х 100,5% (індекс інфляції за лютий 2019 року) : 100% - 23136,07 грн. (заборгованість) = 115,68 грн.;

березень 2019 року: інфляційні втрати = 23136,07 грн. (заборгованість) Х 100,9% (індекс інфляції за березень 2019 року) : 100% - 23136,07 грн. (заборгованість) = 208,22 грн.;

квітень 2019 року: інфляційні втрати = 23136,07 грн. (заборгованість) Х 101,0% (індекс інфляції за квітень 2019 року) : 100% - 23136,07 грн. (заборгованість) = 231,36 грн.;

травень 2019 року: інфляційні втрати = 23136,07 грн. (заборгованість) Х 100,7% (індекс інфляції за травень 2019 року) : 100% - 23136,07 грн. (заборгованість) = 161,95 грн.;

червень 2019 року - серпень 2019 року: інфляційні втрати відсутні;

вересень 2019 року: інфляційні втрати = 23136,07 грн. (заборгованість) Х 100,7% (індекс інфляції за вересень 2019 року) : 100% - 23136,07 грн. (заборгованість) = 161,95 грн.;

жовтень 2019 року: інфляційні втрати = 23136,07 грн. (заборгованість) Х 100,7% (індекс інфляції за жовтень 2019 року) : 100% - 23136,07 грн. (заборгованість) = 161,95 грн.;

листопад 2019 року: інфляційні втрати = 23136,07 грн. (заборгованість) Х 100,1% (індекс інфляції за листопад 2019 року) : 100% - 23136,07 грн. (заборгованість) = 254,50 грн.;

грудень 2019 року: інфляційні втрати відсутні;

січень 2020 року: інфляційні втрати = 23136,07 грн. (заборгованість) Х 100,2% (індекс інфляції за січень 2020 року) : 100% - 23136,07 грн. (заборгованість) = 46,27 грн.;

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в сумі 5089,98 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією про сплату судового збору № 123 від 27.02.2020 у сумі 1159, 10 грн., який відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1157,86 грн.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Сєвєродонецьке об`єднання Азот про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків і термінів їх виплати задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Сєвєродонецьке об`єднання Азот на користь ОСОБА_2 нараховану, але не виплачену заробітну плату у сумі 23 136 (двадцять три тисячі сто тридцять шість) грн. 07 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.08.2017 по 28.02.2020 включно, визначений без утримання податків та інших обов`язкових платежів, у сумі 110 668 (сто десять тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 86 коп., та компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати за період з 23.08.2017 по 28.02.2020 включно у сумі 5089 (п`ять тисяч вісімдесят дев`ять) грн. 98 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Сєвєродонецьке об`єднання Азот на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у сумі 1157 (одна тисяча сто п`ятдесят сім) грн. 86 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах виплати заробітної плати за один місяць.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

- позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_2 ;

- представник позивача: ОСОБА_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;

- відповідач: Приватне акціонерне товариство Сєвєродонецьке об`єднання Азот , місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, буд. 5, код ЄДРПОУ 33270581;

- представник відповідача: Селіхова Галина Анатоліївна, місце роботи: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, буд. 5.

Суддя Т. В. Шубочкіна