Рішення

від 25.05.2020 по справі 709/260/20

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/260/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2020 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Левченка В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В.Г.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кліщинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з цивільним позовом до Кліщинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області (далі - відповідач), треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,42 га. Позивач прийняв спадщину ОСОБА_4 , шляхом вступу в управління та володіння спадковим майно, оскільки постійно проживав з спадкодавцем на час смерті однією сім`єю. Однак позбавлений можливості оформити свої спадкові права на земельну ділянку, оскільки на спадкове майно відсутні правовстановлюючі документи. У зв`язку з цим позивач просив визнати за ним право власності в порядку спадкування на земельну ділянку.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 25 лютого 2020 року відкрито провадження у справі призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

У підготовче засідання сторони не з`явилися. Позивач подав телефонограму, в якій просив розглянути справу у його відсутність, позов підтримав, просив задовольнити з підстав викладених в позові. Відповідач надіслав листа, в якому погодився з позовом та просив розглянути справу за відсутності його представника. Треті особи подали до суду заяви про визнання позову та розгляд справи в їх відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 09 листопада 2000 року серії НОМЕР_1 (а.с. 5).

Позивач є сином ОСОБА_4 , що підтверджується копією виданого повторно свідоцтва про народження від 20 серпня 2019 року серії НОМЕР_2 (а.с. 7).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,42 га, що знаходиться на території Кліщинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, що підтверджується копією державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЧР № 024105 від

26 серпня 2002 року (а.с. 11).

Згідно з довідкою Кліщинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області від 29 липня 2019 року № 535, ОСОБА_4 постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . В господарстві проживала з ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (треті особи) (а.с. 9).

Відповідно до довідки Кліщинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області від 23 березня 2020 року № 157 позивач вступив у фактичне володіння і управління спадковим майном своєї померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_4 (а.с. 54).

Відповідно до змісту листа Черкаського обласного державного нотаріального архіву від

06 травня 2020 року № 565/01-24, що надійшов у відповідь на запит суду, після смерті

ОСОБА_4 спадкова справа не заводилася (а.с. 53).

Водночас листом Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 28 серпняо 2019 року (вих. № 690/02-16) позивачу повідомлено про відсутність у спадковій справі ОСОБА_4 правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що в силу вимог підпункту 4.15 п. 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину, та роз`яснено право на звернення до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування.

Таким чином, позивач не може оформити право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку, що знаходиться на території Кліщинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, оскільки відсутній правовстановлюючий документ.

Оскільки ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , при вирішенні даної справи необхідно застосовувати положення чинного на той час ЦК УРСР.

Згідно зі ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Згідно з положеннями ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Судом встановлено, що позивач прийняв спадщину ОСОБА_4 , вступивши у фактичне володіння і управління спадковим майном, однак не може оформити право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на стадкове майно.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.79 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об`єктом права власності.

За приписом ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, прийняття спадщини.

Виходячи зі змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно зі ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути визнання права власності.

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі

№ 6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Державний акт, виданий після смерті спадкодавця, враховуючи прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про передачу у власність земельної ділянки за життя спадкодавця, свідчить про набуття спадкодавцем права власності на земельну ділянку.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, на думку суду, право на отримання правовстановлюючого документа на нерухоме майно, має особа, яка є власником цього майна, дане право нерозривно пов`язане з особою спадкодавця, а тому після його смерті спадкоємець не має можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачем та третіми особами позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, оцінивши наявні у справі письмові докази, зважаючи на визнання позову відповідачем та третіми особами, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею

2,42 га, що розташована в адмінмежах Кліщинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, що належала ОСОБА_4 , яка померла

ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повні найменування сторін та інших учасників справи: Кліщинська сільська рада Чорнобаївського району Черкаської області - місцезнаходження: с. Кліщинці Чорнобаївського району Черкаської області, 19971, код ЄДРПОУ 34177282.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя : В.В.Левченко