Рішення

від 06.08.2007 по справі 19/256-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/256-07

                             ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"06" серпня 2007 р.                                                                              Справа № 19/256-07

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Росичі», м. Київ

до   Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина», с. Сніжки, Ставищенський район                                                       

про стягнення 77551,27 грн.

                                                                                                             суддя Т.П. Карпечкін

від позивача  –    Кропивницька С.К. (дов. № 1-07 від 07.05.2007 року);

                               Безкоровна О.О. (дов. № 2-07 від 07.05.2007 року);  

від відповідача – не з'явився;

          обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Росичі»звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина»про стягнення 77551,27 грн.                                                                                                             

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання  відповідачем зобов'язань  за  договором  купівлі-продажу № 24/11-11 від 24.11.2006 року, а саме, не оплату вартості переданого товару в сумі 75820,00 грн. Додатково позивач нарахував відповідачу за несвоєчасне виконання зобов'язання пеню в розмірі 1731,27 грн.

Представник позивача через загальний відділ суду подав 17.07.2007 року заяву            № 28/16/07 від 16.07.2007 року про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач збільшив суму пені на 856,31 грн. Розмір пені з урахуванням наданої суду заяви станом на 16.07.2007 року складає 2587,58 грн. та 01.08.2007 року заяву № 31/31/08 від 01.08.2007 року про збільшення позовних вимог, відповідно до якої станом на 01.08.2007 року розмір пені яку позивач просить стягнути з відповідача становить 3118,93 грн.

Сторони належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи ухвалами суду від 02.07.2007 року та 23.07.2007 року. В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги. Судом оглянуті оригінали документів залучених до матеріалів справи. В судовому засіданні 23.07.2007 року представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення згідно яких просив відмовити в задоволенні позову, обґрунтовуючи вимогу тим, що товар отриманий ним за договором № 24/11-11        від 24.11.2006 року було повернуто позивачу відповідно до усної угоди між керівниками сторін. В судове засідання 06.08.2007 року представник відповідача не з'явився, витребуваних документів не подав, у зв'язку із зазначеним суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без його участі за наявними в ній матеріалами.

           Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених позовних вимог з наступних підстав.

Між позивачем та відповідачем 24.11.2006 року укладено договір купівлі-продажу            № 24/11-11. За умовами п. п. 1.1., 5.1., 6.3. договору, позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач прийняти та оплатити товар; оплата за товар здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на рахунок продавця до 01.05.2007 року; в разі порушення строку оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав належним чином, а саме, на підставі довіреності серії ЕАД № 524930 від 24.11.2006 року передав у власність відповідача товар на загальну суму 75820,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною № РН-0000010 від 24.11.2006 року.

Відповідач належно не виконав свої зобов'язання за договором купівлі-продажу               № 24/11-11 від 24.11.2006 року, не здійснив оплату за отриманий товар в строк до 01.05.2007 року. В результаті неналежного виконання відповідачем п. 5.1. договору, а саме не оплати за переданий товар, у відповідача виникла заборгованість в сумі 75820,00 грн.

Позивач нарахував відповідачу за прострочення виконання зобов'язання пеню, яка станом на 01.08.2007 року складає 3118,93 грн.

При  вирішенні  спору  судом  враховано, що відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не  допускається  одностороння   відмова   від   виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного

законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/965-ВР від 22.11.1996р. платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в  розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Умовами договору купівлі-продажу № 24/11-11 від 24.11.2006 року (п. 6.3.) передбачено, що в разі порушення строку оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Заперечення відповідача проти задоволення позову надані суду його представником в судовому засіданні 23.07.2007 року обґрунтовані тим, що товар на суму 75820,00 грн. отриманий за договором № 24/11-11 від 24.11.2006 року був повернутий позивачу на підставі усної домовленості керівників сторін. В підтвердження цього суду були надані накладна             № 189 від 29.05.2007 року, податкова накладна № 189 від 29.05.2007 року та довіреність серії ЯКО № 853713 від 29.05.2007 року. Відповідач вважає, що таким чином він провів розрахунок з позивачем за вищезазначеним договором та заборгованості у нього немає.

Проаналізувавши надані докази суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували факт отримання позивачем товару від відповідача за договором купівлі-продажу № 24/11-11 від 24.11.2006 року на суму 75820,00 грн. Крім цього, умовами зазначеного договору передбачений інший порядок розрахунку за товар, зміни та доповнення з приводу порядку розрахунку сторонами не укладались. З огляду на зазначене, всебічно дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що заперечення відповідача є безпідставними та необґрунтованими.

У відповідності до ст. ст. 33, 34 ГПК України,  кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 75820,00 грн. заборгованості та пені в сумі 3118,93 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

           Судові витрати відповідно до ст. 44, ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина»(09423, Київська область, Ставищенський район, с. Сніжки, код 20620454, п/р 260072630 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»м. Біла Церква, МФО 321121) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Росичі»(03680, м. Київ, пр-т Академіка Глушкова, 42,     код 33630724, п/р 26000300474301 в АКБ «ТАС-Комерцбанк», м. Києва, МФО 300164) –75820 (сімдесят п'ять тисяч вісімсот двадцять) грн. основного боргу, 3118 (три тисячі сто вісімнадцять) грн. 93 коп. пені та судові витрати: 789 (сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 39 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

             Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                                            

Рішення підписано

10.08.2007 року