Ухвала
від 18.05.2020 по справі 757/3675/20-к
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 18 травня 2020 року апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 січня 2020 року,

за участі: прокурора представника ОСОБА_7 , ОСОБА_5 ,ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо транснаціональної злочинності Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та накладено арешт на тимчасово вилучене майно 24 січня 2019 року під час санкціонованого обшуку на території домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 0725785600:01:002:1347), яке на праві власності зареєстроване за ОСОБА_6 , а саме на:

- 1000(тисяча) євро;

- 294500(двісті дев`яносто чотири тисячі п`ятсот) гривень;

- 20300 (двадцять тисяч триста) доларів США.

Не погоджуючись з таким рішенням, адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою відмовити у задоволені клопотання прокурора.

Щодо строку апеляційного оскарження зазначає, що розгляд клопотання прокурора 27 січня 2020 року здійснено без виклику та повідомлення власника майна, копію ухвали отримано представником 27 лютого 2020 року, апеляційну скаргу подано 02 березня 2020 року, з дотриманням строку, передбаченого ст. 395 КПК України.

Апелянт вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою та невмотивованою.

Звертає увагу на те, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 січня 2019 року накладено арешт на вказані грошові кошти, однак, в порядку ст. 174 КПК України, його скасовано відповідно до ухвали слідчого судді цього ж суду від 02 вересня 2019 року, зобов`язано прокурора та слідчого виконати вимоги п. 4 ч. 1 ст. 169 КПК України.

Однак, сторона обвинувачення повторно 27 січня 2020 року звернулася до слідчого судді з клопотання про накладення арешту на вказане майно, яке не відповідає вимогам ст. 171 КПК України. Зокрема, в ньому відсутнє відповідне обґрунтування підстави і мети, відповідно до положень ст. 170 КПК України, необхідності арешту майна;відсутні документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

Окрім того, вилучені під час вказаного обшуку грошові кошти, не входили до переліку майна, щодо якого прямо надано дозвіл ухвалою від 22 січня 2019 року на відшукання за місцем реєстрації ОСОБА_6 та не відносяться до предметів, які вилучено законом з обігу, тому вважаються тимчасово вилученим майном.

На думку апелянта, версію органу досудового розслідування належним чином не досліджено та не підтверджено допустимими доказами в розумінні ст. 86 КПК України.

Додані до клопотання матеріали не підтверджують можливість накладення арешту, докази причетності ОСОБА_6 відсутні, ризики не доведено, підозру не оголошено, цивільний позов не заявлено.

Вказує, що постанова про визнання речовими доказами від 24 січня 2019 року не відповідає вимогам ст. 98, ч. 2 ст. 100 та ч. 5 ст. 110 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, доводи адвоката ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Оскільки клопотання слідчого 27 січня 2020 року здійснено без виклику та повідомлення власника майна, копію ухвали отримано представником 27 лютого 2020 року, апеляційну скаргу подано 02 березня 2020 року, тобто з дотриманням строку, передбаченого ст. 395 КПК України.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені, відомості про яке 03 листопада 2017 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42017000000003494, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб з числа громадян України, перебуваючи на території держави, в період з червня 2016 року по теперішній час, діючи за попередньою змовою, шляхом несанкціонованого втручання в роботу автоматизованих систем, що призводить до порушення встановленого порядку маршрутизації інформації, здійснюють реалізацію викрадених даних серверів на території України та інших держав.

Також встановлено, що зазначена група осіб на веб-сайті з назвою xDedicстворили та адмініструють автоматизовану онлайн - платформу продажу інформації, яка дозволяє покупцеві такої інформації (іншим хакерам) несанкціоновано (без відома та дозволу власників - українських, європейських та американських приватних компаній та державних установ) отримати доступ до управління чужими виділеними серверами (dedicatedserver). Відповідно до розробленого невстановленими особами комплексу програм придбати інформаційний простір на віддалених серверах потерпілих з використанням веб-сайту xDedic можливо лише за допомогою спеціального програмного забезпечення (TOR-браузеру), за адресою r cledicvhnguh5s6k.onion, а також введенню комбінації логіну та паролю, які можна отримати сплативши електронні кошти в еквіваленті близько 200 доларів США до автоматизованої форми оплати веб-еайту.

Наповнення «товарами» (інформацією про логіни, паролі, ІР-адреси, ТСР-порти, вартістю, швидкістю з`єднання, наявними обчислювальними характеристиками) автоматизованої онлайн-платформи здійснюється зазначеною групою осіб веб-сайту xDedic із статусом «продавець», які попередньо отримують вказані дані здійснюючи атаку brutforce (грубий підбір паролів та логінів) на сервери потенційних потерпілих.

Отримані в результаті злочинної діяльності кошти з метою приховування джерела їх походження учасники групи перераховують з використанням великої кількості електронних гаманців зареєстрованих на інших осіб з одного на інший та в подальшому конвертують в крипто валюту Bifcoin на електронних гаманцях зареєстрованих на ім`я учасників та розподіляють між собою в заздалегідь обумовлених частках.

Окрім того встановлено, що одним з учасників групи осіб, причетних до вчинення вказаних злочинів є ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає на території домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 0725785600:01:002:1347), та яке на праві власності зареєстроване за ним, зберігає засоби вчинення злочину, в тому числі комп`ютери та інші електронні пристрої, а також грошові кошти та цінності, які отримані внаслідок здійснення злочинної діяльності.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22 січня 2019 року надано дозвіл на проведення обшуку на території домоволодіння в житлових та нежитлових приміщеннях, які використовує ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка і (кадастровий номер 0725785600:01:002:1347), яке на праві власності зареєстроване за ОСОБА_6

24 січня 2020 року на виконання вказаної ухвали проведено обшук за вказаною адресою в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі:

- 1000 (тисяча) Євро

- 294 500 (двісті дев`яносто чотири тисячі п`ятсот) гривень,

- 20 300 (двадцять тисяч триста) доларів США.

Постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_8 від 24 січня 2020 року вказані грошові коти визнано речовими доказами.

27 січня 2019 року прокурор відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо транснаціональної злочинності Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно 24 січня 2019 року під час санкціонованого обшуку на території домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 0725785600:01:002:1347), яке на праві власності зареєстровано за ОСОБА_6 , а саме на: 1000(тисяча) євро; 294500(двісті дев`яносто чотири тисячі п`ятсот) гривень; 20300 (двадцять тисяч триста) доларів США.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 січня 2020 року вказане клопотання задоволено.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчим суддею місцевого суду зазначених вимог закону дотримано.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42017000000003494 про накладення арешту на грошові кошти, які виявлено та вилучено 24 січня 2019 року під час санкціонованого обшуку на території домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 0725785600:01:002:1347), яке використовує ОСОБА_6 , слідчий суддя дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку пронакладення арешту на вказане майно, з метою збереження речових доказів, оскільки воно відповідає критеріям, визначених в ст. 98 КПК України.

Як вважає колегія суддів, слідчим суддею під час розгляду клопотання з`ясовано обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірено співрозмірність втручання у права ОСОБА_6 , з потребами кримінального провадження, тому з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним уст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відтак, посилання апелянтана те, що слідчим суддею безпідставно та всуперечвимогам ст. 170 КПК Українинакладено арешт на вилучене майно, яке використовує ОСОБА_6 , не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт на вказане майно накладено з правових підстав, передбачених ч.ч. 2, 3ст. 170 КПК України.

Крім того, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Як убачається з ухвали слідчого судді, суд дослідив зазначені обставини та не знайшов у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимогКПК Українита чогось очевидно безпідставного чи довільного.

Посилання апелянта на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого дослідив всі обставини, з`ясування яких, могло мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення відповідно до вимог ст. 370 КПК України.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що клопотання прокурора про арешт майна не містить чіткої мети, обґрунтування необхідності арешту майна, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються змістом клопотання про арешт майна, яке, на переконання колегії суддів, відповідає вимогамст. 171 КПК України.

Посилання апелянта на те, щопрокурор повторно звернувся до місцевого суду з аналогічним клопотанням про накладення арешту на вказане майно, - не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки повторне звернення до суду із клопотанням про арештмайна, не свідчить про незаконність дій органу досудового розслідування, з урахуванням того, що положенняКПК Українине містять прямої заборони стосовно таких дій сторони обвинувачення.

Твердження адвоката про те, що ОСОБА_6 не перебуває в статусі підозрюваного, колегія суддів визнає безпідставними, оскільки положення п. 1 ч. 2ст. 170 КПК Українине вимагають наявності обґрунтованої підозри щодо особи. У клопотанні зазначено мету накладення арешту збереження речових доказів, що не передбачає вручення підозри.

Посилання адвоката ОСОБА_5 на те, що розгляд клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна відбувся без повідомлення власника майна заслуговують на увагу, з урахуванням вимогст. 172 КПК України, проте не тягнуть за собою скасування оскаржуваного судового рішення, з огляду на положенняст. 173 КПК України, яка містить перелік підстав для скасування і до яких наведена підстава не належить.

Доводи апеляційної скарги про те, що ухвалою слідчого судді не надано дозволу на вилучення грошових коштів, як на підставу для скасування оскаржуваного судового рішення, слід визнати непереконливими, з урахуванням тих обставин, що вилучені грошові кошти мають статус тимчасово вилученого майна та відповідно до постанови від 24 січня 2019 року визнані речовими доказами у справі (а.п. 29-30).

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Істотних порушень вимогКПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Підстав для скасування ухвали слідчого судді, передбаченихст. 409 КПК України, колегія суддів не вбачає.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджено достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 січня 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо транснаціональної злочинності Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та накладено арешт на тимчасово вилучене майно 24 січня 2019 року під час санкціонованого обшуку на території домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 ( кадастровий номер 0725785600:01:002:1347), яке на праві власності зареєстроване за ОСОБА_6 , а саме: 1000(тисяча) євро; 294500(двісті дев`яносто чотири тисячі п`ятсот) гривень; 20300 (двадцять тисяч триста) доларів США, - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11сс/824/1908/2020 Слідчий суддя в 1-ій інстанції ОСОБА_9

Категорія ст.170 КПК Доповідач ОСОБА_1

СудКиївський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення18.05.2020
Оприлюднено07.02.2023
Номер документу89454091
СудочинствоКримінальне
КатегоріяЗлочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку

Судовий реєстр по справі —757/3675/20-к

Ухвала від 18.05.2020

Кримінальне

Київський апеляційний суд

Юрдига Ольга Степанівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні