Постанова

від 21.05.2020 по справі 759/7803/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ справи: 759/7803/18

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/2576/2020

Головуючий у суді першої інстанції: Петренко Н.О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Немировської О.В.

суддів - Чобіток А.О., Ящук Т.І.

при секретарі - Шепель К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІГА ІНФО до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , в інтересах якого діє ОСОБА_15 , ОСОБА_15 , третя особа: Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація, Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом примусового виселення без надання іншого житла та зняття з реєстраційного обліку,

за апеляційними скаргами ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2019 року,

встановив:

у травні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив усунути йому перешкоди у здійсненні права власності шляхом виселення відповідачів з жилого приміщення по АДРЕСА_1 , власником якого він є, посилаючись на те, що вони вселились до нього та проживають без правових підстав, а також просив зняти відповідачів з реєстраційного обліку за вказаною адресою.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2018 року позовні вимоги до ОСОБА_16 було залишено без розгляду.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2019 року позов було задоволено в частині вимог про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення, відмовлено у задоволенні інших вимог.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 подали апеляційні скарги, в яких просять рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Відповідач ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та закрити провадження по справі, посилаючись на порушення судом правил юрисдикції.

У Відзиві на апеляційні скарги представник ТОВ Ліга Інфо - Безвершенко О.О. просить у задоволенні апеляційних скарг відмовити.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника позивача - ОСОБА_17 , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначав, що йому належить на праві власності жиле приміщення площею 1 414 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до Протоколу електронних торгів № UA-EA-2018-01-25-00188 від 08.02.2018 ТОВ ЛІГА ІНФО було визнано переможцем торгів, які відбулись 08.02.2018 щодо активів (майна), яким було вказане жиле приміщення, попереднім власником якого було Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Експобанк (далі - ПАТ КБ Експобанк ). За Договором купівлі-продажу жилого будинку від 20.02.2018 ПАТ КБ Експобанк продало, а ТОВ ЛІГА ІНФО придбало вказаний жилий будинок. Проте після придбання будинку товариству стало відомо, що будинок самовільно зайнятий невстановленими особами, які використовують електричну енергію, ведуть господарство та проживають в ньому. Позивач звертався до Управління праці та соціального захисту населення Святошинського району м Києва, від якого було отримано дані про осіб, які там проживають. Оскільки вказані особи відмовляються виселитись з будинку, позивач просить захистити його права як власника та усунути йому перешкоди у здійсненні права власності шляхом примусового виселення відповідачів з вказаного приміщення та зняти їх з реєстрації за вказаною адресою.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2019 року позов було задоволено в частині вимог про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення, відмовлено у задоволенні інших вимог.

Задовольняючи позовні вимоги частково щодо примусового виселення відповідачів з належного позивачу жилого приміщення, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні законні підстави для проживання позивачів в даному будинку та не надано документів на підтвердження їх законного вселення. Відмовляючи в задоволенні вимоги про зняття відповідачів з реєстрації, суд першої інстанції вказав, що за вказаною адресою відповідачі не зареєстровані, а взяті на облік, як внутрішньо переміщені особи і це не порушує прав позивача щодо користування та розпорядження своїм майном.

Однак з таким висновком суду першої інстанції погодись неможливо, оскільки при вирішенні справи судом першої інстанції не було дано належної оцінки всім наданим сторонами доказам та було неправильно застосовано норми матеріального права. Суд першої інстанції посилався в рішенні на положення стст. 29, 316, 317, 386, 391, 396 ЦК України, ст. 116 ЖК України та стст. 4, 5,12 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб .

Як видно з матеріалів справи, між ПАТ КБ Експобанк та ТОВ ЛІГА ІНФО 20.02.2018 було укладено Договір купівлі-продажу жилого будинку загальною площею 1 414 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який знаходиться на земельній ділянці площею 0,08 га. Вказане нерухоме майно належало продавцю на праві власності на підставі Іпотечного договору, посвідченого 12.06.2007. Право власності було зареєстроване 27.06.2014.

Згідно п. 1.3 Договору продавець свідчить, що відчужуване нерухоме майно належить йому на праві власності, до цього часу нікому іншому не продане, не подароване, іншим способом не відчужене, не заставлене, під забороною не перебуває, боргом за комунальні та інші послуги і податки не обтяжене, прав у третіх осіб (в тому числі за договорами оренди, найму, лізинг), як в межах, так і за межами України немає, сервітути відносно нього не встановлені, нерухоме майно знаходиться у стані, який є повністю придатним для використання його за цільовим призначенням, на вказане вище нерухоме майно не поширюються права третіх осіб, в тому числі неповнолітніх та малолітніх дітей, недієздатних осіб) як у межах, так і за межами України, внаслідок укладення цього договору не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб, в тому числі неповнолітніх, малолітніх, непрацездатних дітей та інших осіб, яких продавець зобов`язаний утримувати за законом чи договором, відчужуваний жилий будинок самовільно (без відповідних дозволів) не перепланований, не перебудований, не переобладнаний, на вказаній в п. 2.1. цього договору земельній ділянці не існує самовільно зведених забудов (прибудов) споруд. Зміст статей ст. 401, 659 Цивільного кодексу України сторонам роз`яснено. В п. 1.4 Договору зазначено, що покупець свідчить, що відчужуване нерухоме майно ним оглянуте, недоліки або дефекти, які перешкоджали б його використанню за цільовим призначенням, на момент огляду виявлено не було. Претензій до продавця щодо якісних характеристик та недоліків відчужуваного нерухомого майна покупець не має. Відповідно до п. 2 Акту приймання-передачі нерухомого майна від 20.02.2018 нерухоме майно оглянуте покупцем до підписання цього Акту, претензій щодо стану, якісних та технічних характеристик нерухомого майна у покупця немає. Вказаний договір купівлі-продажу був посвідчений приватним нотаріусом КМНО Мартиненком В.О., який того ж дня здійснив державну реєстрацію речових прав на нерухоме майн, номер запису: 24918817.

До матеріалів справи позивачем було надано копію звернення до Київської міської державної адміністрації від 19.03.2018 та до Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації від 19.03.2018, в яких директор ОСОБА_18 зазначала, що будинок знаходиться в аварійному стані і в ньому проживають невідомі особи з малолітніми дітьми (а/с 20, 21 т. 1).

У відповідь на запит від Управління праці та соціального захисту населення 10.04.2018 представнику позивача було надано відомості щодо внутрішньо переміщених осіб, які взяті на облік за адресою фактичного проживання: АДРЕСА_1 . Список складається з 18 осіб:

ОСОБА_1 , дата реєстрації: 07.04.2016;

ОСОБА_2 , дата реєстрації: 23.12.2015;

ОСОБА_3 , дата реєстрації: 11.01.2016;

ОСОБА_4 , дата реєстрації: 08.02.2016;

ОСОБА_5 , дата реєстрації: 16.12.2015;

ОСОБА_6 , дата реєстрації: 02.06.2017;

ОСОБА_7 , дата реєстрації: 17.08.2017;

ОСОБА_8 , дата реєстрації: 24.11.2016;

ОСОБА_9 ,, дата реєстрації: 18.08.2017;

ОСОБА_10 , дата реєстрації: 05.07.2016;

ОСОБА_19 , дата реєстрації: 25.05.2016;

ОСОБА_16 , дата реєстрації: 23.12.2015;

ОСОБА_12 , дата реєстрації: 26.01.2017;

ОСОБА_13 , дата реєстрації: 05.10.2017;

ОСОБА_14 , дата реєстрації: 26.12.2016;

ОСОБА_20 , дата реєстрації: 01.12.2014;

ОСОБА_21 , дата реєстрації: 01.12.2014;

ОСОБА_15 , дата реєстрації: 26.12.2016.

Всі зазначені вище особи мають статус внутрішньо переміщених осіб відповідно до ст. 1 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб (далі - Закон). Згідно ч. 1 ст. 2 Закону Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 5 вказаного Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).

Посилання позивача на факт досудового розслідування в кримінальному провадженні №120171008000949468 від 26.10.2017, де ТОВ ЛІГА ІНФО визнано потерпілим, є безпідставним, оскільки Заява до Святошинського РУ ГУ МВС України 26.10.2017 щодо пошкодження жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 в наслідок пожежі була подана представником Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ КБ Експобанк . Згідно даної заяви в наслідок пожежі було знищено покрівлю та третій поверх (а/с 190-191 т.1). Натомість, відповідно до відповіді з Святошинського РУ ГУ МВС України від 04.01.2019 слідує, що було зафіксовано два звернення від представників ТОВ ЛІГА ІНФО від 20.03.2018 та 30.03.2018 з приводу проживання у належному товаристві будинку невстановлених осіб, за якими були проведені перевірки та складено висновки, що у вказаних подіях вбачаються ознаки цивільно-правових відносин, які вирішуються в порядку цивільного судочинства (а/с 186 т. 1).

Відповідно до матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 є головою Громадської організації Об`єднання мешканців Обухівської, 60 , яка була створена 02.12.2016, код ЄДРПОУ 40998692.

При розгляді справи в суді першої інстанції представником ОСОБА_2 - ОСОБА_22 було надано до справи Копію Протоколу наради представників ПАТ Київенерго та ініціативної групи мешканців гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 від 25.10.2016, на якій було вирішено укласти ОСОБА_23 договір з громадською організацією та реструктуризувати заборгованість за постачання електроенергії на 6 місяців, та Угоди про реструктуризацію заборгованості від 26.10.2016 та 07.04.2017 (а/с 90-92 т. 2).

Також представником ОСОБА_2 було надано квитанції щодо сплати нею коштів за користування електроенергією: 13.08.2015 - на суму 34 650 грн., 23.11.2015 - 4 842 грн. 11 коп., 26.10.2016 - 10 000 грн., 20.01.2017 - 3 500 грн., 17.02.2017 - 3 500 грн., 17.05.2017 - 6 059 грн. 8 коп., 23.6ю2017 - 6 055 грн., 24.07.2017 - 6 055 грн., 22.08.2017 - 6 055 грн., 25.09.2017 - 5 055 грн., 25.10.2017 - 6 055 грн., 24.11.2017 - 6 055 грн., 26.12.2017 - 6 055 грн., 25.01.2018 - 6 055 грн., 16.02.2018 - 6 055 грн. (а/с 78-88 т. 2).

Крім того, через ОСОБА_2 було сплачено кошти ПрАТ АК Київводоканал за бездоговірне використання води на суму 1 100 грн. 15 коп. та 6 781 грн. 97 коп.

Таким чином, відповідачі не вселялись самовільно до належного позивачу жилого приміщення, а були вселені за згодою попереднього власника приміщення - ПАТ КБ Експобанк , який не заявляв до них вимог про виселення. Вказаний факт підтверджується також наявними в справі письмовими доказами щодо сплати мешканцями будинку, як членами Громадської організації, коштів за користування послугами водопостачання та постачання електроенергії. Перед придбанням вказаного будинку позивачу було відомо, як про його технічний стан, так і про те, що в будинку проживають відповідачі.

Крім того, судом першої інстанції не було застосовано при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя та до свого житла. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

ЄСПЛ неодноразово висловлювався щодо можливості виселення особи з житлового приміщення. Так, у рішенні від 2 грудня 2010 року у справі Кривіцька та Кривіцький проти України ( заява № 19009/04, § 41) ЄСПЛ вказав, що втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла. Виселення особи з житла без надання іншого житлового приміщення можливе за умов, що таке втручання у право особи на повагу до житла передбачене законом, переслідує легітимну мету, визначену у пункті 2 статті 8 Конвенції, та є необхідним у демократичному суспільстві. Відповідність останньому критерію визначається з урахуванням того, чи існує нагальна суспільна необхідність для застосування такого обмеження права на повагу до житла та чи буде втручання у це право пропорційним переслідуваній легітимній меті.

В рішенні від 23 жовтня 2018 по справі Саган проти України (заява №60010/08) ЄСПЛ було зазначено, що поняття житло у розумінні статті 8 Конвенції не обмежується законно займаним або створеним житлом та не залежить від класифікації за національним законодавством.

В ст. 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб закріплено, що внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання, забезпечення органами державної влади, органами місцевого самоврядування та суб`єктами приватного права можливості безоплатного тимчасового проживання (за умови оплати особою вартості комунальних послуг) протягом шести місяців з моменту взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до п. 6 ч. 8 ст. 11 Закону місцеві державні адміністрації в межах своїх повноважень забезпечують надання у тимчасове користування внутрішньо переміщеним особам жилого приміщення або соціального житла, придатного для проживання, за умови оплати зазначеними особами відповідно до законодавства вартості житлово-комунальних послуг. Згідно з ч. 9 ст. 11 Закону органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень надають у тимчасове безоплатне користування внутрішньо переміщеним особам з комунальної власності жилі приміщення, придатні для проживання (за умови оплати особою відповідно до законодавства вартості комунальних послуг).

З обставин справи видно, що іншого жилого приміщення для тимчасового проживання відповідачам не пропонувалось.

Тому судом першої інстанції при вирішенні цієї справи не було дотримано принципу пропорційності, а вимоги позивача про виселення відповідачів зі спірного жилого приміщення є невиправданим втручанням у їх право на повагу до житла, що відповідає сталій практиці Європейського суду з прав людини.

Відмовляючи в задоволенні вимоги про зняття відповідачів з обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, суд першої інстанції виходив з того, що вказана вимога заявлена до третьої особи по справі та даний факт не порушує прав позивача як власника майна, однак з вказаним висновком погодитись неможливо, оскільки він зроблений з порушенням норм процесуального права.

Порядок оформлення та видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затверджено постановою КМ України від 01.10.2014 №509 (далі - Порядок). Відповідно до п. 1 Порядку довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. При зверненні для отримання довідки особа подає заяву, в якій повинно бути зазначено, зокрема, відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання (п. 2 вказаної Постанови). Згідно з п. 6 Порядку, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту. Довідка, видана до 20 червня 2016 р., яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

Згідно п. 7 - 1 Порядку у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону, МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.

Рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.

Відповідно до пп. 3 та 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є, зокрема, невідповідність висновків, викладених в рішення суду першої інстанції обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосування норм матеріального права вважається, зокрема, незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, зокрема, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити в частині вирішення вимоги про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом примусового виселення без надання іншого житла нове судове рішення, яким в задоволенні вимоги відмовити, а в іншій частині вимог - закрити провадження по справі.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382 ЦПК України, суд

постановив:

апеляційні скарги ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2019 року скасувати.

Ухвалити по справі нове судове рішення, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІГА ІНФО до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , в інтересах якого діє ОСОБА_15 , ОСОБА_15 , третя особа: Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація, Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом примусового виселення без надання іншого житла відмовити.

Провадження по справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІГА ІНФО до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , в інтересах якого діє ОСОБА_15 , ОСОБА_15 , третя особа: Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація, Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про зняття з реєстраційного обліку закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 25 травня 2020 року.

Головуючий

Судді