Рішення

від 22.05.2020 по справі 260/676/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 травня 2020 року м. Ужгород№ 260/676/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Маєцької Н.Д.

при секретарі судового засідання - Кустрьо В.М.

за участю:

представник позивача - не з`явився,

представник відповідача - не з`явився,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до Оріховицького дошкільного начального закладу (дитячий садок) Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22 травня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 27 травня 2020 року.

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (далі - позивач, Управління ДСНС у Закарпатській області) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Оріховицького дошкільного начального закладу (дитячий садок) Оноківської сільської ради Ужгородського району (далі - відповідач, Оріховицький ДНЗ), якою просить: зобов`язати Оріховицький дошкільний навчальний заклад (дитячий садок) Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення Оріховицького ДНЗ до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівниками Управління ДСНС у Закарпатській області здійснено позапланову перевірку територій, приміщень, будівель та споруд Оріховицького ДНЗ з метою додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту. За наслідками позапланової перевірки складено акт перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, яким зафіксовані порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, Державних будівельних норм України "Системи протипожежного захисту". Подальша експлуатація Оріховицького ДНЗ із вищезазначеними порушеннями вимог пожежної та техногенної безпеки створює загрозу життю та здоров`ю людей.

15 травня 2020 року до суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що Оріховицький ДНЗ є закладом дошкільної освіти та не є суб`єктом господарювання.

19 травня 2020 року до суду надійшла заява представника відповідача про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно вимог ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі наказу Управління ДСНС України у Закарпатській області № 353 від 11 грудня 2019 року "Про проведення позапланових перевірок" проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме Оріховицького дошкільного навчального закладу.

За результатами перевірки складено Акт від 13 грудня 2019 року за № 704.

Перевіркою встановлено порушення вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, зокрема:

- приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки, відповідно до ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цветасигнальные и знаки безопасности", розділ ІІ, п. 8 ППБУ Наказ МВС № 1417 від 30.12.2014 року);

- з`єднання, відгалуження та окінцювання жил електропроводів не виконано за допомогою опресування, зварювання, паювання або затискачів, а виконано методом "скрутки" (розділ ІV п. 1.6 ППБУ Наказ МВС № 1417 від 30.12.2014 року);

- на території об`єкта не укомплектований пожежний щит. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском -1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. (п. 3.1 розділу V ППБУ Наказ МВС № 1417 від 30.12.2014 року);

- план (схема) евакуації людей на випадок пожежі не відкоригований згідно вимог (розділ ІІ, п. 5 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014 року);

- приміщення не обладнані системи протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" (розділ V п. 1.2 ППБУ наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014);

- коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням (п. 2.31 розділу ІІІ ППБУ наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014);

- об`єкт не забезпечений адресними вказівниками (назва вулиці, номер будинку), які повинні встановлюватися на фасаді будівлі або в інших видних місцях і освітлюватись у темний час доби (п. 2.22 глави 2 розділу ІІІ ППБУ наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014);

- у приміщеннях килими, килимові доріжки не прикріплені до підлоги (п. 1.2 глави 1 розділу VI ППБУ наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014);

- будівля не захищена від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірка виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5.-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавко захисту будівель і споруд" (розділ IV п. 1.21 ППБУ наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014);

- технічне обслуговування вогнегасників не здійснюється (п. 3.17 глави 3 розділу V ППБУ наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014);

- переносні вогнегасники не розміщуються шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті 1,5 від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатньої для її повного відчинення (абзац 3 п. 3.10 глави 3 розділу V ППБУ наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014);

- не проведено обробку дерев`яних конструкцій горища (розділ ІІІ п. 2.5 ППБУ наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014);

- не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (п. 1.20, розділу IV ППБУ наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014);

- допускається захаращення горища меблями та сторонніми предметами (п. 2.12 розділу ІІІ ППБУ наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014);

- для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння, відсутні вказівні знаки згідно ДСТУ 12.4.026-76 ССБТ. Цветасигнальные и знаки безопасности". Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині так і поза приміщеннями (за потреби) (п. 3.10, розділ V ППБУ наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014);

- працівників об`єкта засобами колективного та індивідуального захисту не забезпечено (п. 2 ч. 1 ст. 20 КЦЗУ);

- інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії не розміщено (п. 3 ч.1 ст. 20 КЦЗУ).

За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України "Про основні засади державного (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Пунктом 7 вказаного Положення визначено, що ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пп. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей

Згідно з ч. 1 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як визначено ч.1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Відповідно до ч.2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд визначені Правилами пожежної безпеки України, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі -ППБУ).

Відповідно до п. 8 розділу IІ ППБУ територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности .

У відповідності до п. 1.6 розділу IV ППБУ з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.

Відповідно до п. 3.11 розділу V ППБУ пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об`єкта площею більше 200 м -2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м -2 захищуваної площі.

До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.

На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці.

Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности .

Відповідно до п. 1.2 розділу VI ППБУ у приміщеннях, пов`язаних з перебуванням дітей, килими, паласи, килимові доріжки та інші покриття необхідно прикріплювати до підлоги.

У відповідності до п. 2.31 розділу ІІІ ППБУ сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

Згідно з п. 2.22 глави 2 розділу ІІІ ППБУ будинки та інші об`єкти мають бути забезпечені адресними вказівниками (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасадах будівель або інших видних місцях і освітлюваними у темний час доби.

Відповідно до п. 3.17 глави 3 розділу V ППБУ технічне обслуговування вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 555/9154, а також ДСТУ 4297-2004 Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги .

Згідно з п. 2.5 розділу ІІІ ППБУ у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Відповідно до п. 1.20 розділу IV ППБУ замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

Згідно з п. 2.12 розділу ІІІ ППБУ забороняється використовувати горища, технічні поверхи й приміщення (у тому числі вентиляційні камери, електрощитові) не за призначенням, розміщувати в них виробничі і складські дільниці, засмічувати та захаращувати їх сторонніми предметами.

Суд звертає увагу, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження усунення, виявлених перевіркою порушень, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог Управління ДСНС України у Закарпатській області.

На переконання суду, зазначені в акті від 18 грудня 2019 року № 704 порушення протипожежних норм у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об`єкта у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; самій ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо.

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що оскільки Оріховицький ДНЗ не є суб`єктом господарювання, то у позивача відсутні підстави для звернення суду із вимогою про застосування заходів реагування шляхом повного зупинення роботи Оріховицького ДНЗ, оскільки відповідно до положень Кодексу цивільного захисту України можливість застосування заходів реагування не ставиться в залежність від суб`єкта, а виключно до об`єкта який експлуатується з порушенням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд також виходить з того, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації об`єкта є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Таким чином, оскільки на час розгляду справи порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки відповідачем не усунуто, суд вважає обґрунтованим твердження позивача про існування обставин, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Крім того, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 по справі № 823/589/16, та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов`язковими для суду при розгляді даної справи.

За таких обставин, зупинення роботи відповідача, шляхом опечатування входу та відключення від енергоживлення є пропорційною та повною мірою реагування з огляду на виявлені порушення, а відтак, для збереження безпеки та здоров`я дітей та працівників Оріховицького ДНЗ необхідно зупинити роботу Оріховицького ДНЗ, шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення будівель вказаного дошкільного навчального закладу до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. З урахуванням вищевикладеного, виходячи з того, що обставини, які стали підставою для звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування не перестали існувати та не усунуті відповідачем, суд вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У даній справі відсутні витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Болгарська, буд. 2, код ЄДРПОУ 38629032) до Оріховицького дошкільного начального закладу (дитячий садок) Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оріховиця, вул. Гагаріна, буд. б/н, код ЄДРПОУ 22097879) про застосування заходів реагування - задовольнити.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи, шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення Оріховицького дошкільного начального закладу (дитячий садок) Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оріховиця, вул. Гагаріна, буд. б/н, код ЄДРПОУ 22097879) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

Суддя Н.Д. Маєцька