Рішення

від 27.05.2020 по справі 420/3248/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3248/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСА КОЛІЯ до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС в Одеській області від 19.02.2020 № 42544 про відповідність ТОВ ОДЕСА КОЛІЯ п. 8 критеріїв ризиковості; визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 11.03.2020 № 1483576/40344651, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 07.02.2020; зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну ТОВ ОДЕСА КОЛІЯ № 1 від 07.02.2020 в ЄРПН днем її надіслання - 25.02.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ ОДЕСА КОЛІЯ намагалося зареєструвати вищезазначену податкову накладну в ЄРПН, однак документ було прийнято, проте його реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної слугувала відповідність ПН / РК п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України позивачем на підтвердження реальності поставки товарів направлено до контролюючого пакет документів, однак за результатами розгляду комісією ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної з підстав ненадання платником податків копій документів. При цьому форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податків копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкресленими. Однак в порушення зазначених вимог спірні рішення містять лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення і підкреслення конкретних документів, які на думку контролюючого органу позивачем не надано, не містять. При цьому будь-яких обставин для визнання Товариства ризиковим не існує, проте з невідомих причин податковим органом прийнято відповідне рішення, що впливає на діяльність Товариства, так як на цій підставі призупиняється реєстрація податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН. Вважаючи такі рішення відповідача неправомірними, позивач звернувся за судовим захистом із даним позовом.

Ухвалою від 17.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

14.05.2020 до суду від відповідачів надійшов спільний відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідачі позовні вимоги не визнали у повному обсязі, в задоволенні позову просили відмовити, зазначивши, що за результатами опрацювання направленої позивачем для реєстрації в ЄРПН податкової накладної підприємству було повідомлено, що реєстрація відповідної податкової накладної зупинена та запропоновано платнику надати пояснення та / або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Надалі платник податків направив засобами електронного зв`язку повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН / РК, однак спірним рішенням відмовлено в реєстрації зазначеної податкової накладної, так як позивач відповідає п. 8 критеріїв ризиковості - у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. В оскаржуваному рішенні Комісії було зазначено, які саме документи не було надано позивачем разом із повідомленнями, а саме первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Вказано, що копія накладної від 07.02.2020 на загальний обсяг 53000 кг, тоді як виходячи із видаткових накладних № 11 від 05.02.2020 та № 0702-1 від 07.02.2020 випливає маса 52000 кг, тобто встановлено неспівпадіння обсягів постачання в залізній накладній та накладних № 11 та № 0702. Також в накладні № 0702 від 07.02.2020 отримав інженер СП ТОВ ТБТ , а в переліку поданих документів відсутня довіреність на вказану особу. Відзив підсумований твердженням про те, що через ненадання позивачем необхідних документів, Комісією яка приймає рішення щодо реєстрації або відмову в такій реєстрації ПН /РК було винесено обґрунтоване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, яке скасуванню не підлягає, а тому позов є необґрунтованим.

15.05.2020 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСА КОЛІЯ надійшло повідомлення про відсутність необхідності подання відповіді на відзив.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ОДЕСА КОЛІЯ 15.03.2016 зареєстровано Юридичним департаментом Одеської міської ради, Номер запису: 1 556 102 0000 057567.

Основними видами діяльності ТОВ ОДЕСА КОЛІЯ зазначені: Код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; Код КВЕД 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); Код КВЕД 52.24 Транспортне оброблення вантажів; Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; Код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; Код КВЕД 42.11 Будівництво доріг і автострад; Код КВЕД 42.12 Будівництво залізниць і метрополітену.

21 січня 2020 року між ТОВ ОДЕСА КОЛІЯ (постачальник) та Спільним підприємством у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ (покупець) укладено договір поставки №21/01, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язуєтеся поставити, а покупець прийняти та оплатити в порядку та на умовах, які визначені даним договором матеріали (товар), асортимент, найменування, кількість та ціна якого вказуються у специфікаціях до даного договору, які є невід`ємною його частиною.

Відповідно до умов п.2.1. договору поставки №21/01 від 21.01.2020, поставка товару здійснюється на умовах DDP за адресою: м. Одеса, вул. Моторна, буд. 8/11 відокремлений структурний підрозділ: Одеська дистанція колії служба колії РФ (регіональна філія) Одеська залізниця . Товар, який є предметом поставки по даному договору, відвантажується на адресу покупця у строки, вказані у специфікації на кожну партію товару (п.2.2. договору поставки №21/01 від 21.01.2020).

Згідно з п. 2.3, 2.4 договору поставки № 21/01 від 21.01.2020 дата відвантаження товару відповідає даті складання видаткової накладної, підписаної сторонами. Передача-приймання товару здійснюється згідно з товаросупроводжувальними документами постачальника.

Відповідно до п.2.7 договору поставки №21/01 від 21.01.2020, постачальник зобов`язується надати покупцеві разом із товаром рахунок-фактуру на товар, видаткову накладну, транспортну накладну, електронну податкову накладну та сертифікат якості виробника чи/або інший документ, який підтверджує якість товару / відповідність ДСТУ / ТУ.

Умовами п.5.1 договору поставки №21/01 від 21.01.2020 передбачено, що ціна за одиницю товару та загальна вартість партії погоджуються сторонами та зазначаються у специфікації на кожну партію товару.

Відповідно до умов специфікації б/н від 21.01.2020 до Договору поставки №21/01 від 21.01.2020 між СП ТОВ ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ та ТОВ ОДЕСА КОЛІЯ , позивач зобов`язався поставити СП ТОВ ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ , зокрема: - шпала мостова залізобетонна попередньо-напружена під контррейку Р-50 ІШМ-КР (00) у кількості 70 щт. за ціною 1869,25 без ПДВ на загальну суму 130847,50 грн. без ПДВ; шпала мостова залізобетонна попередньо-напружена під контррейку Р-50 ШІМ-КР (01-04) - у кількості 16 шт. за ціною 1869,25 без ПДВ на загальну суму 29908,00 грн. без ПДВ; шпала мостова залізобетонна попередньо напружена під контррейку Р-50 ІП1М-КР (05-07) кількості 12 шт. за ціною 1869,25 без ПДВ на загальну суму 22431,00 грн. без ПДВ; шпала мостова залізобетонна попередньо напружена під контррейку Р-50 ШІМ-КР (08-20) у кількості 52 шт. за ціною 1869,25 без ПДВ на загальну суму 97201,00 грн. без ПДВ. Загальна сума ПДВ за вказаними позиціями специфікації складає 56077,5 грн.

Як вказано у специфікації, оплата за товар здійснюється наступним чином: 60% - передня оплата, 40% - протягом 10 банківських днів з дати поставки товару та отримання рахунку покупцем.

У специфікації також зазначені умови поставки: DDP за адресою: м. Одеса, вул. Моторна, д 8/11 відокремлений структурний підрозділ; Одеська дистанція колії служба колії РФ Одеська залізниця .

22 січня 2020 року позивачем на адресу СП ТОВ ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ виставлено рахунок №22012020 від 22.01.2020 на оплату товару на загальну суму 9375588,73 разом із ПДВ 1562598,12 грн, в тому числі за вищезазначену продукцію у сумі 336 465 грн, в т.ч. ПДВ 56 077,50 грн.

24 січня 2020 року СП ТОВ ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ здійснило попередню оплату на рахунок Товариства у розмірі 5625353,24 грн у відповідності до рахунку № НОМЕР_1 від 22.01.2020, що складає 60% суми специфікації.

Товариством з обмеженою відповідальністю ОДЕСА КОЛІЯ на адресу СП ТОВ ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ виписано податкові накладні від 23.01.2020 та 24.01.2020, у зв`язку з відвантаженням продукції за іншими позиціями договору поставки № 21/1 від 21.01.2020 та специфікації, а саме: податкова накладна №2 від 23.01.2020 на загальну суму з ПДВ - 1 562 817,77 грн (зареєстровано в ЄРПН 05.02.2020); податкова накладна №3 від 23.01.2020 на загальну суму з ПДВ - 2 120 222,93 грн (зареєстровано в ЄРПН 06.02.2020); податкова накладна №4 від 24.01.2020 на загальну суму з ПДВ - 3 224 627,14 грн (зареєстровано в ЄРПН 11.02.2020).

Відповідно до видаткової накладної № 0702-1 від 07.02.2020 позивачем відвантажено товар - шпалу мостову залізобетонну згідно із специфікацією - на загальну суму 336 465,00 грн, в тому числі ПДВ - 56 077,50 грн.

При цьому, доставка товару на адресу, зазначену у договорі поставки №21/01 від 21.01.2020 та специфікації, підтверджується залізничною накладною №33660549 від 05.02.2020 в якій зазначено, що власником вантажу є ТОВ ОДЕСЬКА КОЛІЯ , а отримувачем вантажу є - РЕГІОНАЛЬНА ФІЛІЯ ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ , що відповідає умовам договору поставки № 21/01 від 21.01.2020 та специфікації.

На підтвердження якості продукції, позивачем передано СП ТОВ ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ паспорти виробника №№ 3, 4, 5, 6 від 05.02.2020.

При цьому, придбання поставленої продукції здійснено на підставі укладеного між позивачем та виробником продукції Акціонерним товариством Українська залізниця філія Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал договору поставки №01/02-Р/20 від 03.02.2020, специфікації №1 від 03.02.2020, рахунку-фактури №7 від 03.02.2020 на загальну суму 322160,45 грн, в тому числі ПДВ 53693,41 грн, платіжних доручень №441 від 04.02.2020, №459 від 13.02.2020, №464 від 26.02.2020, видаткової накладної №11 від 05.02.2020, податкової накладної №5 від 03.02.2020 (зареєстровано в ЄРПН 13.02.2020) з урахуванням розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до ПН №5 від 03.02.2020 (зареєстровано в ЄРПН 28.02.2020) та податкової накладної №12 від 04.02.2020 (зареєстровано в ЄРПН 27.02.2020, у зв`язку з поданням розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до ПН №5 від 03.02.2020), податкової накладної №6 від 05.02.2020 (зареєстровано в ЄРПН 13.02.2020).

07 лютого 2020 року (за датою надання (отримання) послуг) позивачем складено СП ТОВ ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ (покупець) податкову накладну № 1 на постачання продукції на загальну суму 336 465,00 грн, в тому числі ПДВ - 56 077,50 грн та 25.02.2020 її направлено на реєстрацію до ЄРПН засобами електронного сервісу M.E.DOC.

25.02.2020 на адресу позивача надійшла квитанція №1, в якій повідомлено про зупинення реєстрації податкової накладної № 1 від 07.02.2020, зокрема документ прийнято, проте реєстрацію податкової накладної зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, так як платник податку, яким подано для реєстрації ПН/PK в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/PK для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також до електронного кабінету платника податків ТОВ ОДЕСА КОЛІЯ надіслано рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 19.02.2020 № 42544, відповідно до якого Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, ТОВ ОДЕСА КОЛІЯ встановлено відповідність п. 8 критеріям ризиковості платника податку - у зв`язку з наявністю податкової інформації, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

06 березня 2020 року позивачем засобами електронного сервісу М.E.DOC направлено до Головного управління ДПС в Одеській області повідомлення про подання пояснень та копії первинних документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, до податкової накладної №1 від 07.02.2020 разом із 26 додатками, а саме: пояснення; договір поставки №21/01 від 21.01.2020; специфікація б/н від 21.01.2020; рахунок №22012020 від 22.01.2020; видаткову накладну № 0702-1 від 07.02.2020; залізнична накладна з відміткою про прибуття у м. Одеса 07.02.2020; виписка з банку від 24.01.2020; договір поставки продукції №01/02-Р/20 від 03.02.2020; специфікація №1 від 03.02.2020; рахунок №7 від 03.02.2020; видаткова накладна №11 від 05.02.2020; залізнична накладна вибуття 05.02.2020 від 05.02.2020; відомість плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу №05020004 від 05.02.2020; відомість плати за коригування вагонами № 05020003 від 05.02.2020; платіжне доручення №441 від 04.02.2020; платіжне доручення №459 від 13.02.2020; платіжне доручення №464 від 26.02.2020; паспорти на продукцію №3,4,5,6 від 05.02.2020; договори оренди складських та офісних приміщень; виписку ЄДРПОУ від 17.03.2016.

11 березня 2020 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято рішення № 1483576/40344651 про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 1 від 07.02.2020 у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивачем 12.03.2020 засобами електронного сервісу M.E.DOC подано до Державної податкової служби України скаргу на рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 11 березня 2020 року №1483576/40344651 із відповідними поясненнями та додатками згідно переліку, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 17.03.2020 № 9144/40344651/2 про залишення скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення - без змін, що зумовило позивача звернутись за судовим захистом із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає оскаржувані рішення необґрунтованими, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування: реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами: відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Положеннями пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

При цьому, зазначені норми податкового законодавства кореспондуються і з постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, якою затвердженні порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. п. 7, 8 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 вказаного порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (п. 4).

Відповідно до п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п. 7).

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9).

Згідно з п. 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до п. 12 вказаного Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

З огляду на матеріали справи, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення та наявні в матеріалах справи щодо реєстрації податкової накладної складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02.07.2019 у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частини друга цієї статті).

При юридичній оцінці рішень про відмову в реєстрації податкової накладної суд враховує, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для її реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимог контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимог.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено Порядком № 520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості.

Правова позиція такого ж змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 16.04.2019 касаційне провадження №К/9901/4895/19 (справа №826/10649/17), від 28.10.2019 касаційне провадження №К/9901/23858/19 (справа №640/983/19).

В той же час суд враховує той факт, що надані позивачем документи підтверджували фактичне здійснення операції з постачання товару на адресу контрагента, кількісні та вартісні показники цих операцій і були достатніми для реєстрації податкової накладної.

При цьому, не заслуговують на увагу, в силу ч. 2 ст. 77 КАС України, посилання відповідача на неспівпадіння обсягів постачання в залізній накладній та накладних № 11 та № 0702, а також відсутність довіреності на ім`я інженера, який приймав товар, оскільки зазначені обставини не були покладені в основу оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН. При цьому під час вирішення даної категорії спорів не підлягають дослідженню та аналізу обставини здійснення господарської операції, її реальність тощо, адже спір стосується виключно дотримання процедури реєстрації ПН в ЄРПН.

Крім того, вирішуючи спір, суд враховує, що у спільному відзиві відсутня будь-яка мотивація підстав та причин віднесення ТОВ ОДЕСА КОЛІЯ до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (Додаток 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних), відповідно до якого у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 19.02.2020 Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Одеській області прийняла рішення № 42544 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, відповідно до якого ТОВ ОДЕСА КОЛІЯ відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (а.с. 60).

Відповідно до пп. 20.1.45 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1. статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п. 74.1, п. 74.3 ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11 грудня 2019 року № 1165, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку № 1165).

Додатками № 1 та № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту16.1.3пункту16.1статті16та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком № 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Судом встановлено, що за формою та змістом оскаржуване рішення контролюючого органу № 42544 від 19.02.2020 відповідає формі рішення, викладеного в Додатку № 4 до Порядку № 1165. Так, у рішенні зазначено про відповідність платника податку ТОВ ОДЕСА КОЛІЯ критеріям ризиковості платника, зокрема, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку) та яка повинна бути розшифрована.

Рядок Податкова інформація в оскаржуваному рішенні містить лише цитування нормативного змісту пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, і не містить розшифрування того, які саме обставини та податкова інформація стали підставою для віднесення позивача до платників податку, які відповідають п.8 Критеріїв ризиковості.

Також судом встановлено, що позивачем не отримано жодних додатків до оскаржуваного рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області із розшифруванням податкової інформації, покладеної в основу цього рішення.

При цьому будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, суду не надано, як і не надано доказів того, що відповідач-1 вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Однак оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Відповідно до п. 25 Порядку № 1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність / невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п.44-46 Порядку № 1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Однак відповідачем до відзиву не додано жодного документального доказу на підтвердження існування будь-якої податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. У ході розгляду справи відповідачами не надано жодних доказів, які б досліджувалися в ході засідання комісії, та які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення № 42544 від 19.02.2020; не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій по певній поданій на реєстрацію податковій накладній, що зумовило б включення ТОВ ОДЕСА КОЛІЯ до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стосовно посилань відповідача-1 на те, що спірне рішення про визначення підприємства позивача таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків, суд зазначає наступне.

За правилами підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

Отже, в силу прямих приписів підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржити до адміністративного суду будь-яке рішення, прийняте контролюючим органом, у тому числі рішення відповідної комісії головного управління ДПС в області, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС щодо встановлення ризиковості платника податків, позаяк жодним нормативно-правовим актом юрисдикція адміністративного суду на розгляд спорів між платниками та контролюючими органами щодо оскарження такого роду рішень не виключається.

При цьому, під час судового розгляду справи суд має встановити порушення прав платника внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та перевірити, чи прийняте таке рішення з дотримання критеріїв, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що приписами пункту 6 Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд вважає, що встановлення Комісією ГУ ДПС в Одеській області відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні позивачем його господарської діяльності.

Включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

Крім того, суд звертає увагу, що внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.

При вирішенні цього спору суд також враховує, що пунктом 6 Порядку № 1165 врегульовано процедуру прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема, визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податків з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків. Крім того, додатком 4 до Порядку № 1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якою прямо передбачено, що таке рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку. Це означає, що Кабінет Міністрів України, який за нормами пункту 201.16 статті 201 ПК України наділений делегованими повноваженнями встановлювати порядок та підстави зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, прямо визнав юрисдикцію адміністративного суду на розгляд по суті спорів між платниками податків та контролюючими органами щодо правомірності прийняття рішень про включення платників податків до переліку ризикових.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення від 19.02.2020 № 42544 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області щодо включення ТОВ ОДЕСА КОЛІЯ до переліку ризикових платників податку на додану вартість не відповідає усім критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та порушує права позивача як платника податку, тому з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача, виходячи із наданих суду статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України повноважень, взаємопов`язані позовні вимоги належить задовольнити шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування вказаного рішення.

При цьому всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України відповідачем просто констатовано правомірність власних дій, без жодного їх обґрунтування та виправдання; відзив взагалі позбавлений конкретних доводів щодо обставин, які стали підставою для звернення позивача за судовим захистом. Відповідач наполягає на правомірності своїх дій, втім не зазначає коли та за яких обставин ним такі дії вчинені.

Встановлений частиною 2 статті 19 Конституції Україні спеціально-дозвільний принцип діяльності органів державної влади покликаний забезпечити ефективне та прогнозоване функціонування всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, оскільки зобов`язує їх діяти виключно у визначених Конституцією та законами України межах і лише у закріплений ними спосіб.

Практичне застосування вказаного принципу є необхідною передумовою забезпечення прав і свобод людини і громадянина, оскільки пов`язує державу та її органи правом, зобов`язуючи їх діяти у правових межах, у правових формах та правовими способами.

На думку суду, суб`єктом владних повноважень також порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов`язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід`ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов`язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданнями адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне присудити позивачу понесені ним судові витрати з урахуванням розсуду спору відповідно до положень ч.8 ст.139 КАС України, - за рахунок асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС в Одеській області. Так, з порушенням права, яке потребувало судового захисту, в першу чергу пов`язано прийняття неправомірних рішень Комісією Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, тоді як похідні вимоги, що заявлені до ДПС України, обумовлені процедурою реєстрації ПН в ЄРПН, тобто способом захисту порушеного права. При цьому позивачем не оскаржуються рішення комісії центрального рівня про залишення скарг на рішення регіональної комісії без задоволення.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСА КОЛІЯ (65044, м. Одеса, проспект Шевченка, 2; ЄДРПОУ 40344651) до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; ЄДРПОУ 43142370), Державної податкової служби України (04053, Київ, Львівська площа, 8; ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 19.02.2020 № 42544 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСА КОЛІЯ п. 8 критеріїв ризиковості.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 11.03.2020 № 1483576/40344651, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 07.02.2020.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСА КОЛІЯ № 1 від 07.02.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її надіслання - 25.02.2020.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСА КОЛІЯ судові витрати у розмірі 4204 грн (чотири тисячі двісті чотири грн).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк

.