КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2020 року справа № 340/3069/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу
до відповідача: Відділу з питань праці Міської ради м. Кропивницького, вул. В. Перспективна,41,м. Кропивницький,25022
про визнання протиправною та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
ПП "Рубіж-Україна-В" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірною та скасувати постанову відділу з питань праці Міської ради м. Кропивницького від 08.11.2019 №ОМС-КР3859/1408/НП/СП/ФС про накладення на ПП "Рубіж - Україна-В" штрафу в розмірі 12 519,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що наказ на проведення перевірки від 23.10.2019 року №45, направлення від 23.10.2019 року та вимога від 24.10.2019 року не містять згоди Держпраці України, не містять прізвища заявника та стосуються перевірки всієї діяльності ПП "Рубіж-Україна-В", а тому не можуть бути підставою для проведення позапланового заходу. Як наслідок, на переконання позивача, інспекційне відвідування відповідача є незаконним, а тому всі дії та рішення під час такого інспекційного відвідування також є незаконними.
До суду надійшов відзив на позовну заяву, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що наказ "Про проведення інспекційного відвідування" від 23.10.2019 р. №45 та вимога про надання документів від 24.10.2019 р. №ОМС-КР3859/1408/НД винесені відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зокрема представник відповідача зазначає, що 21.10.2019 р. відповідачем отримано звернення ОСОБА_1 на урядову "гарячу лінію" від 17.10.2019 р. № КА-9796725 про порушення позивачем законодавства про працю (невиплата заробітної плати при звільненні). Враховуючи вказане звернення та на підставі підпункту 1 пункту 5 Порядку №823 відповідачем видано наказ "Про проведення інспекційного відвідування" від 23.10.2019 р. №45 та оформлено відповідне направлення на проведення інспекційного відвідування від 23.10.2019 р. №480/01-05.
Також представник відповідача зазначає, що відповідно до підпункту 6 пункту 13 Порядку №823 інспекторам праці забороняється розголошувати джерело будь-якої скарги, доведеної до їх відома, на недоліки або порушення і повідомляти об`єкту відвідування або його представнику про те, що відвідування було проведено у зв`язку з отриманням такої скарги. У зв`язку з цим, як стверджує представник, відповідачем на законних підставах було відмовлено представнику позивача в отриманні копії звернення ОСОБА_1 , а відповідний висновок представника позивача про анонімність вказаного звернення є помилковим та безпідставним (а.с.57-61).
Від представника позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.82-96).
Від представника відповідача надійшло заперечення щодо відповіді на відзив (а.с.124-129).
Ухвалою суду від 06.12.2019 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.1-2).
Ухвалою суду від 13.01.2020 року провадження в справі зупинено до набрання законної сили судового рішення в адміністративній справі №340/2730/19 (а.с.118-119).
Ухвалою суду від 05.05.2020 року провадження в справі поновлено та призначено до розгляду в судовому засіданні (а.с.144).
Від представників сторін надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до положень ч. 3 ст.194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України)
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 21.10.2019 року відповідачем отримано звернення ОСОБА_1 на урядову гарячу лінію від 17.10.2019 року за №КА-9796725 про порушення приватним підприємством "Рубіж-Україна-В" законодавства про працю (не виплата заробітної плати при звільненні) (а.с.62).
На підставі вказаного вище звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю, керуючись Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. № 823, начальником відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького винесено наказ "Про проведення інспекційного відвідування" №45 (а.с.63), яким вирішено провести інспекційне відвідування з питання своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці приватного підприємства "Рубіж-Україна-В" (код ЄДРПОУ 37168258, юридична адреса: вул. Героїв України, б. 26, корп. 1, кв. 232 м. Кропивницький, 25031) у зв`язку з наявністю інформації, передбаченої пп.1 п.5 Порядку № 823.
Проведення інспекційного відвідування доручено заступнику начальника відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького Крейтору С.П., головному спеціалісту відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького Зубак В.В. та спеціалісту І категорії відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького Гончар Н.П. (а.с.63).
На підстав вказаного наказу №45 від 23.10.2019 року відповідачем оформлено направлення на проведення інспекційного відвідування №480/01-05 від 23.10.2019 року (а.с.63).
24.10.2019 року відповідачем складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування (а.с.68-69) та винесено вимогу про надання документів від 24.10.2019 р. №ОМС-КР3859/1408/НД (а.с.70-73).
В зв`язку з невиконанням вимоги інспектора про надання документів, 06.11.2019 року відповідачем складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ОМС-КР3859/1408/НП, який направлено на адресу підприємства засобами поштового зв`язку (а.с.74-76).
06.11.2019 року заступником начальника відділу з питань праці міської ради м. Кропивницького на ім`я начальника відділу складено доповідну записку про передачу матеріалів заходу контролю ПП "Рубіж-Україна-В" та вирішення питання щодо наявності підстав для накладення штрафу на підприємство (а.с.77).
За результатом розгляду вказаних матеріалів, начальником відділу з питань праці винесено постанову про накладення штрафу №ОМС-КР3859/1408/НП/СП/ФС від 08.11.2019 року, якою до ПП "Рубіж-Україна-В" за створення перешкоду у проведені інспекційного відвідування накладено штраф у розмірі 12519,00 грн. (а.с.80-81), яку направлено на адресу підприємства засобами поштового зв`язку.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачен Конституцією та законами України.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).
Відповідно до преамбули Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V) цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
В цьому випадку слід наголосити, що Закон № 877-V визначає основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Статтею 1 Закону № 877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються, зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Згідно з частиною п`ятою вказаної вище статті Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Тлумачення цієї норми вказує на те, що органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення в першу чергу повинні ураховувати особливості правового регулювання, визначені законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, одночасно звертаючи увагу на правила перелічені в частині п`ятій статті 2 Закону № 877-V та, якщо певні правовідносини не врегульовані законами у відповідній сфері та міжнародними договорами звертатись до інших норм Закону № 877-V.
Закону, який би регулював правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дотримання законодавства про працю та зайнятість населення на цей час немає, а тому спеціальним законодавчим актом, який регулює ці правовідносини є Закон № 877-V незважаючи на те, що він регулює правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для багатьох органів контролю.
Відповідно до частини 3 статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року № 280/97 до відання виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об`єднаних територіальних громад, крім повноважень, визначених пунктом "б" частини першої цієї статті, належать:
1) здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством;
2) накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством.
З метою реалізації вказаних повноважень рішенням Міської ради міста Кропивницького від 04.08.2017 р. № 1101 створено відділ з питань праці.
Відповідно до розділу II Положення про відділ з питань праці Міської ради міста Кропивницького, затвердженого рішенням Міської ради міста Кропивницького від 19.03.2019 року №2430 "Про затвердження Положення про відділ з питань пращ Міської ради міста Кропивницького у новій редакції", судом встановлено, що відповідач наділений повноваженнями щодо здійснення на території міста Кропивницького контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством.
Частиною 1 статті 6 Закону № 877-V встановлені підставами для здійснення позапланових заходів органами державного нагляду та контролю.
Так, однією із підстав для здійснення позапланового заходу, зокрема, є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.
Аналогічного правового висновку щодо обов`язковості отримання згоди центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу дійшов Верховний Суд у постанові від 31 січня 2019 року справа №809/799/17 (адміністративне провадження №К/9901/17462/18), а згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 17.10.2019 року звернулась на урядову гарячу лінію та повідомила про порушення стосовно неї ПП "Рубіж-Україна-В" законодавства про працю (а.с.62).
Наказ про проведення інспекційного відвідування було прийнято на підставі вказаного вище звернення та складеної на підставі даного звернення реєстраційної картки.
Позивач, не погодившись з зазначеним наказом, оскаржив його в судовому порядку.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду в справі №340/2730/19 від 09.01.2020 року адміністративний позов ПП "Рубіж Україна-В" задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ відділу з питань праці міської ради міста Кропивницького від 23 жовтня 2019 р. №45 "Про проведення інспекційного відвідування" приватного підприємства "Рубіж-Україна-В" (а.с.97-104).
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2020 року, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.01.2020 року в адміністративній справі №340/2730/19 - залишено без змін.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд зазначає, що судовими рішеннями встановлено неправомірність наказу №45 від 23.10.2019 року, яким призначено проведенні інспекційного відвідування ПП "Рубіж-Україна-В".
Так, суд, приймаючи рішення про визнання протиправним та скасування наказу №45 від 23.10.2019 року зазначив, що пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 (далі - Положення № 96) передбачено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Документальних доказів надання відповідачу погодження (згоди) Державної служби України з питань праці на проведення позапланової перевірки ПП "Рубіж-Україна-В" до суду не надано.
Так, суд першої інстанції під час розгляду справи №340/2730/19 зазначив, що твердження відповідача, що останній не повинен виконувати приписи Закону №877-V є хибними, оскільки органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення (в т.ч. відповідач) в першу чергу повинні ураховувати особливості правового регулювання, визначені законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, одночасно звертаючи увагу на правила перелічені в частині п`ятій статті 2 Закону № 877-V та, якщо певні правовідносини не врегульовані законами у відповідній сфері та міжнародними договорами звертатись до інших норм Закону № 877-V. Натомість закону, який би регулював правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дотримання законодавства про працю та зайнятість населення на цей час немає, а тому спеціальним законодавчим актом, який регулює ці правовідносини є Закон № 877-V незважаючи на те, що він регулює правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для багатьох органів контролю. В той час як Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. № 823 є підзаконним актом.
Судом встановлено, що до відповідачем, на підставі абз. 6 ч.2 ст.256 КЗпП України, до позивача застосовано суму штрафу в розмірі 12519,00 грн.
Відповідно до приписів абз. 6 ч.2 ст.256 КЗпП юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Як встановлено судом, призначення та проведення інспекційного відвідування було визнано незаконним в судовому порядку, а тому підстави для застосування до підприємства штрафу також є неправомірним.
Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, правомірність оскаржуваної постанови перед судом не доведена.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України).
Відповідно до частин 1-5 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесеного позивачем розміру витрат на правничу допомогу адвоката надано:
- ордер на надання правничої (правової) допомоги (а.с.13);
- копію Договору про надання професійної правничої допомоги від 24.04.2019 року (а.с.105);
- копію Додаткової угоди від 11.01.2020 року до Договору про надання професійної правничої допомоги від 24.04.2019 року (а.с.106);
- копію розрахунку від 11.01.2020 року до Договору про надання професійної правничої допомоги від 24.04.2019 року (а.с.107);
- копію акта від 11.01.2020 р. приймання-передачі до Договору про надання професійної правничої допомоги від 24.04.2019 року (а.с.108);
- квитанція до прибуткового касового ордера №82 від 30.11.2019 р. про сплату 8500грн. (а.с.110).
Вирішуючи питання розподілу витрат на правову допомогу, суд виходить з того, що компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у випадку доведення здійснення витрат пов`язаних с розглядом саме цієї справи.
Так, у розрахунку суми гонорару зазначено:
- опрацювання адвокатом матеріалів та складення позовної заяви до Кіровоградського окружного адміністративного суду від ПП "Рубіж-Україна-В" до відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького - 2500,00 грн.,
- опрацювання відзиву відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького, складення відповіді на відзив від ПП "Рубіж-Україна-В" по справі №340/3069/19 - 3000 грн.
- представництво адвокатом інтересів ПП "Рубіж - Україна-В" в судових засіданнях Кіровоградського ОАС по справі №340/3069/19 (фіксована) - 3000 грн.
Відповідно до пункту п.п.1 Договору про надання професійної правничої допомоги від 24.04.2019 року адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання в інтересах клієнта надавати йому професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, а клієнт зобов`язується сплатити грошову винагороду (гонорар) адвокатському об`єднанню за надання професійної правничої допомоги, а також фактичні витрати пов`язані з виконанням цього договору (а.с.105).
Абзацом 1 пункту 4.1 Договору про надання професійної правничої допомоги від 24.04.2019 року встановлено, що розмір, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати визначаються додатковою угодою.
Суд зазначає, що за приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відтак, договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"). За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України. Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного суду викладеній у постанові від 06.03.2019 року у справі №922/1163/18.
Таким чином, питання стосовно форми та ціни послуг, форми, порядку та терміну оплати за надання чи отримання таких послуг встановлюється виключно сторонами даного договору, натомість суд вправі відмовити у задоволенні вимоги про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково в залежності від конкретних обставин справи.
З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи представника відповідача, що укладення Додаткової угоди до Договору про надання професійної правничої допомоги від 24.04.2019 року (11.01.2020 року) пізніше, ніж звернення позивача до суду та подання позовної заяви (02.12.2019 року) є підставою для відмови у компенсації позивачу витрат на правову допомогу.
Стосовно дотримання принципу співмірності здійснених витрат, суд зазначає наступне.
Як вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
За своєю суттю дана справа віднесена до справ незначної складності (а.с.12 КАС України), у вказаній справі проведено лише 1 судове засідання за участю сторін, суд дійшов висновку про відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 2000,00 грн.
Враховуючи зазначене вимога про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 8500 грн. підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 243-246 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов приватного підприємства "Рубіж-Україна-В" до відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову відділу з питань праці Міської ради м. Кропивницького від 08.11.2019 №ОМС-КР3859/1408/НП/СП/ФС про накладення на ПП "Рубіж - Україна - В" штрафу в розмірі 12 519,00 грн.
Стягнути на користь приватного підприємства "Рубіж-Україна-В" (вул. Героїв України, 26, корп.1, кв.232, м. Кропивницький, 25000; код ЄДРПОУ: 37168258) судові витрати на сплату судового збору в сумі 1921 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 2000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького (вул. Велика Перспективна, 41, м. 28000; код ЄДРПОУ: 42188147).
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Повний текст рішення складено та підписано 27.05.2020 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко
Суд | Кіровоградський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.05.2020 |
Оприлюднено | 27.05.2020 |
Номер документу | 89457736 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Кіровоградський окружний адміністративний суд
О.С. Петренко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні