Постанова

від 26.05.2020 по справі 200/11962/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2020 року справа №200/11962/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченка І.В. секретар судового засідання Антонюк А.С., за участю представника відповідача - Груєнко С.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року (повний текст складено в м. Слов`янськ 12 грудня 2019 року) у справі № 200/11962/19-а (суддя І інстанції - Льговська Ю.М.) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГИОН-ТРЕЙДИНГ" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

У С Т А Н О В И В:

08 жовтня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕГИОН-ТРЕЙДИНГ" (далі - позивач, ТОВ "РЕГИОН-ТРЕЙДИНГ") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за формою "Ш" № 0135664303 від 28 серпня 2019 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що штрафні санкції за несвоєчасну сплату грошових зобов`язань, які виникли у січні - серпні 2014 року, протиправно нараховані з перевищенням 1095-денного строку, регламентованого пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України. Представник позивача також спростовує факт подання уточненого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість від 13 березня 2014 року № 9088241168.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року у справі № 200/11962/19-а позов задоволено. Податкове повідомлення-рішення від 28 серпня 2019 року № 0135664303 визнано протиправним та скасовано.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив оскаржене рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено про правомірність спірного рішення, оскільки з 15 березня 2017 року місцезнаходження ТОВ "РЕГИОН-ТРЕЙДИНГ" перереєстровано на місто Костянтинівка Донецької області, яке не включено до Переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, а тому з дати перереєстрації зміни місцезнаходження на позивача не поширюються норми про зупинення нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Вважає, що згідно з пунктом 76.3 статті 76, підпункту 38.2 пункту 38 Підрозділу 10 "Інші перехідні положення" Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України строк проведення перевірки та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість не перевищує 1095 днів.

В письмовому клопотанні представник позивача просив справу розглянути за відсутності представника позивача, в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанцій залишити без змін.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла наступного висновку.

Судом встановлено, що ТОВ "РЕГИОН-ТРЕЙДИНГ" зареєстровано 01 грудня 2003 року Ворошиловським районним управлінням юстиції міста Донецька та до 15 квітня 2017 року перебувало на обліку в Північному ДПІ Маріупольського управління ГУ ДПС у Донецькій області.

З 01 січня 2018 року позивача взято на облік у Костянтинівському ДПІ Костянтинівсько-Дружківського управління ГУ ДПС у Донецькій області за зміненим з 15 березня 2017 року місцезнаходженням: просп. Ломоносова, 142, квартира (офіс) 60, місто Костянтинівка, Донецька область, 85102.

01 серпня 2019 року головним державним ревізором - інспектором Костянтинівського відділу податку на додану вартість Костянтинівсько - Дружківського управління ГУ ДФС у Донецькій області Черняченко Т.В. проведено камеральну перевірку ТОВ "РЕГИОН-ТРЕЙДИНГ" з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з 01 березня 2014 року по 31 серпня 2014 року.

За результатами перевірки складено акт № 246/05-99-43-03 від 01 серпня 2019 року, відповідно до висновків якого, зазначено порушення ТОВ "РЕГИОН-ТРЕЙДИНГ" підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 50.1 статті 50, пункту 57.1 статі 57, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість в загальній сумі 120800,00 гривень, в тому числі:

- за уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 13 березня 2014 року № 9088241168 у розмірі 119076,14 гривень на 7 днів;

- за податковою декларацією з податку на додану вартість від 20 липня 2014 року № 9041712626 у розмірі 1383,00 гривень на 7 днів;

- за службовою запискою галузевого підрозділу від 19 березня 2014 року № 9063412052 у розмірі 340,86 гривень на 1 день.

На підставі вказаного акта перевірки начальником Костянтинівсько - Дружківського управління ГУ ДФС у Донецькій області винесено податкове повідомлення-рішення від 28 серпня 2019 року № 0135664303, яким за затримку сплати на 17 календарних днів грошового зобов`язання загальною сумою 120800,00 гривень до ТОВ "РЕГИОН-ТРЕЙДИНГ" застосовано штраф у сумі 12080,00 гривень за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

За приписами пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.3 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого контролюючому органу згідно з рішенням суду заборонено проводити перевірку платника податків або платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні.

З аналізу наведених норм слідує, що контролюючий орган має право на проведення камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за виключенням випадків зупинення відліку строків давності, визначених пунктом 102.3 статті 102 Податкового кодексу України.

Законом № 1797-VIII від 21 грудня 2016 року, який набрав чинність з 01 січня 2017 року, підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 38, згідно з абзацом першим якого установлено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями", або населені пункти на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об`єкти оподаткування, з яких сплачуються місцеві податки, збори, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Дія цього пункту не поширюється на територію України, визнану тимчасово окупованою відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

За визначеннями, що викладені в абзацах 3, 5 підпункту 38.1 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції Закону № 1797-VIII від 21 грудня 2016 року) тимчасово окупована територія - територія окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначена відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями", на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України; інша територія України - територія України, крім території, визнаної тимчасово окупованою, та населених пунктів на лінії зіткнення.

Згідно з пунктом 1 постанови Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 254-VIII визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

Відповідно до підпункту 38.2 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції Закону № 1797-VIII від 21 грудня 2016 року) на період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України: 1) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов`язань; 2) зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 цього Кодексу. Відлік строку давності, визначений статтею 102 цього Кодексу, зупиняється на період, протягом якого до платників податків, зазначених у цьому підпункті, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статтями 59, 60, 87-101 цього Кодексу. Норми цього підпункту не застосовуються: з дати реєстрації зміни місця проживання фізичною особою - платником податків і переселення на іншу територію України на постійне місце проживання, місце проживання внутрішньо переміщеної особи та проведення реєстраційної дії щодо зміни місця проживання фізичної особи - підприємця; з дати реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи на іншу територію України.

Передумовами для зупинення перебігу строку давності на підставі підпункту 38.2 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України є такі обставини: 1) місцезнаходженням платника податків станом на 14 квітня 2014 року і до 01 січня 2017 року є тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення; 2) несвоєчасне погашення платником податків визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов`язань.

В акті камеральної перевірки зазначено, що головним державним ревізором-інспектором Костянтинівського відділу податку на додану вартість Костянтинівсько - Дружківського управління ГУ ДФС у Донецькій області виявлено несвоєчасне погашення позивачем узгоджених податкових зобов`язань в загальній сумі 120800,00 гривень з граничним терміном сплати у березні, липні 2014 року:

- за уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість від 13 березня 2014 року № 9088241168 у розмірі 119076,14 гривень та за службовою запискою галузевого підрозділу від 19 березня 2014 року № 9063412052 у розмірі 340,86 гривень на 7 днів та 1 день затримки відповідно;

- за податковою декларацією з податку на додану вартість від 20 липня 2014 року № 9041712626 у розмірі 1383,00 гривень на 7 днів затримки.

Судом встановлено, що у податковому повідомленні - рішенні від 28 серпня 2019 року № 0135664303 допущено помилку та вказано про затримку сплати грошового зобов`язання на 17 календарних днів, що не відповідає висновкам акта перевірки та інформації, викладеній у розрахунку штрафної санкції за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.

Крім того, долучені до справи письмові докази свідчать про допущення позивачем несвоєчасної сплати податкових зобов`язань лише за податковою декларацією від 20 липня 2014 року № 9041712626.

Представником відповідача не надано суду доказів на підтвердження подання позивачем уточнюючого розрахунку та підстав для донарахування грошових зобов`язань за службовою запискою від 19 березня 2014 року з причин їх знаходження в обліковій справі платника податків за попереднім місцем податкового обліку.

Враховуючи спростування представником позивача факту подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість № 9088241168 та відсутністю в матеріалах справи належних доказів на підтвердження несвоєчасності сплати узгоджених сум грошових зобов`язань за цим розрахунком та за службовою запискою від 19 березня 2014 року, незважаючи на вжиття судом заходів щодо витребування їх від сторін, суд вважає, що доведеним є лише факт несвоєчасної сплати податкових зобов`язань за податковою декларацією від 20 липня 2014 року № 9041712626.

Суд вважає доводи представника відповідача про дотримання строків давності проведення перевірки та застосування штрафних (фінансових) санкцій є помилковими, оскільки відповідними критеріям, визначеним у підпункту 38.2 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, могли бути лише податкові зобов`язання за уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість № 9088241168 та за службовою запискою галузевого підрозділу від 19 березня 2014 року, існування яких не підтверджено первинними документами, а податкові зобов`язання за податковою декларацією з податку на додану вартість від 20 липня 2014 року № 9041712626 визначені платником податків після 14 квітня 2014 року.

Судом встановлено, що ТОВ "РЕГИОН-ТРЕЙДИНГ" станом на 14 квітня 2014 року було зареєстровано за адресою: вулиця Щорса, буд. 104, квартира (офіс ) 46 у Київському районі міста Донецька та з 15 березня 2017 року змінило місцезнаходження на просп. Ломоносова, 142, квартира (офіс) 60, місто Костянтинівка, Донецька область, 85102.

Згідно з Переліком населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085, в редакції розпорядження від 02 грудня 2015 року № 1276-р, місто Донецьк включено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Місто Костянтинівка не входить як до цього переліку, так і не передбачається у Переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, який затверджений цим же розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085.

Таким чином, за змістом наведених норм, враховуючи те, що станом на 14 квітня 2014 року ТОВ "РЕГИОН-ТРЕЙДИНГ" знаходилось на тимчасово окупованій території, зміни місцезнаходження товариства відбулись після 01 січня 2017 року, позивач є особою, щодо якої з 01 січня 2017 року (дата набрання чинності змін до Податкового кодексу України за Законом № 1797-VIII від 21.12.2016) зупинилось нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов`язань (за уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість від 13 березня 2014 року № 9088241168 та за службовою запискою галузевого підрозділу від 19 березня 2014 року № 9063412052), існування яких не підтверджено належними доказами, та відлік строку давності, передбаченого статтею 102 Податкового кодексу України.

Оскільки з 15 березня 2017 року місцезнаходженням ТОВ "РЕГИОН-ТРЕЙДИНГ" є просп. Ломоносова, 142, квартира (офіс) 60 у місті Костянтинівка Донецької області, то норми підпункту 38.2 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції Закону № 1797-VIII від 21 грудня 2016 року) не застосовуються з дати реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи на іншу територію України, а перебіг строку давності, регламентованого статтею 102 Податкового кодексу України, відновлюється.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що на підставі абзацу 1 пункту 38, підпункту 38.2 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції Закону № 1797-VIII від 21 грудня 2016 року) відлік строку давності, передбаченого статтею 102 Податкового кодексу України, зупинявся на обмежений період часу з 01 січня 2017 року по 14 березня 2017 року та лише стосовно грошових зобов`язань за уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість від 13 березня 2014 року № 9088241168 та за службовою запискою галузевого підрозділу від 19 березня 2014 року № 9063412052), існування яких не підтверджено належними доказами.

Таким чином, камеральна перевірка з питань своєчасності сплати ТОВ "РЕГИОН-ТРЕЙДИНГ" узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з 01 березня 2014 року по 31 серпня 2014 року проведена відповідачем поза межами регламентованих законом 1095 днів, що підтверджується актом перевірки № 246/05-99-43-03 від 01 серпня 2019 року.

Під час судового розгляду відповідачем не надано суду доказів на підтвердження існування інших обставин для зупинення відліку строків давності проведення перевірки, передбачених пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 114.1 статті 114 Податкового кодексу України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу України грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо: податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов`язання, не було подано; посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов`язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

За змістом наведених норм штрафні (фінансові) санкції (штрафи) до платників податків можуть бути застосовані не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань, за виключенням нарахування грошових зобов`язань без дотримання цього строку давності у випадках, передбачених пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що спірне податкове повідомлення-рішення від 28 серпня 2019 року № 0135664303 прийнято начальником Костянтинівсько-Дружківського управління ГУ ДФС у Донецькій області з порушенням визначеного законом строку застосування штрафних санкцій. Підстав для донарахування грошових зобов`язань без дотримання строку давності відповідачем не наведено та судом не встановлено.

При викладених обставинах, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року у справі № 200/11962/19-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року у справі № 200/11962/19-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 27 травня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк касаційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

І.В.Сіваченко