Вирок

від 26.05.2020 по справі 453/471/20

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/471/20

№ провадження 1-кп/453/89/20

В ИР ОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2020 року Сколівський районний суд Львівської у складі:

головуючого -судді ОСОБА_1 ;

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ;

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ;

його захисника ОСОБА_5 ;

потерпілого ОСОБА_6 ;

представника потерпілого ОСОБА_7 ;

та представники цивільного позивача ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Сколе Львівської області кримінальне провадження № 12019140300000563 про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, працюючого на посаді викладача факультету прикладних наук Українського Католицького університету, раніше не судимого,

увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч. 1 ст. 286КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , 10.12.2019 року в світлу пору доби, приблизно о 08 годині 20 хвилин, проявивши злочинну недбалість, керуючи технічно-справним автомобілем марки «PEUGEOT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним у Сколівському районі Львівській області по автодорозі Київ-Чоп у напрямку до м. Київ, в населеному пункті Коростів Сколівського району Львівської області, без причин технічного характеру порушив вимоги Розділу 1 п.п. 1.2, 1.5; Розділу 2 п.п. 2.3 б), д); Розділу 10 п.10.1; Розділу 11 п.11.3; Розділу 12 п.12.1, вимоги дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія) дод. 2 Розділу 34 «Дорожня розмітка» Правил дорожнього руху України, які виразилися в тому, що він проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не вів керований ним автомобіль із забезпеченням безпечного інтервалу, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості не врахував дорожню обстановку та стан керованого ним транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого втратив керованість автомобіля та в забороненому місці пересік суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки, виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з автобусом марки «I-VAN», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_10 , що рухався по правій смузі для здійснення руху, в напрямку до м. Чоп. Вказані порушення вимог Правил дорожнього руху України вчинені ОСОБА_4 є в прямому причинному зв`язку з наслідками що настали.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «PEUGEOT», реєстраційний номер НОМЕР_1 та автобус марки «I-VAN», реєстраційний номер НОМЕР_2 , отримали технічні пошкодження, а потерпілому пасажиру автобуса марки «I-VAN», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_11 спричинено закриті переломи обох кісток правого передпліччя у нижній третині, які згідно висновку судово-медичної експертизи є середньої тяжкості тілесним ушкодженням, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Начальником відділу освіти Сколівської районної державної адміністрації ОСОБА_12 заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 у кримінальному провадженні про його обвинувачення у вчиненні криміналього правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286КК України про відшкодування матеріальної шкоди, пов`язаної з пошкодженням шкільного автобуса в розмірі 296 250 грн.

19.05.2020 року начальником відділу освіти Сколівської районної державної адміністрації ОСОБА_12 подано до суду клопотання про залучення в якості співвідповідача Акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» та позовні вимоги викладені наступним чином, а саме: «при розгляді кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України ухвалити рішення, яким стягнути на користь відділу освіти Сколівської районної державної адміністрації з ОСОБА_4 завдану майному шкоду, яка не покривається страховою виплатою в сумі 33603, 68 грн.; на користь відділу освіти Сколівської районної державної адміністрації з Акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» страхову виплату в розмірі 69274, 07 грн.».

Також, 22.05.2020 року начальником відділу освіти Сколівської районної державної адміністрації ОСОБА_12 подано до суду заяву про залишення клопотання про залучення співвідповідача без розгляду та заяву про зменшення позовних вимог в якій просить стягнути з ОСОБА_4 на користь відділу освіти Сколівської районної державної адміністрації завдану майнову шкоду, яка не покривається страховою виплатою в сумі 52809 грн. 19 коп.

Під час розгляду справи обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю. Пояснив, що 10.12.2019 року, близько 08 год., керуючи автомобілем марки «PEUGEOT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним у Сколівському районі Львівській області по автодорозі Київ-Чоп у напрямку до м. Київ, в населеному пункті Коростів Сколівського району Львівської області, заснув за кермом внаслідок чого пересік суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки, виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з автобусом марки «I-VAN», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_10 , що рухався по правій смузі для здійснення руху, в напрямку до м. Чоп. Умислу на спричинення потерпілому пасажиру автобуса ОСОБА_11 тілесних ушкоджень не мав, щиро шкодує про вчинене.

Щодо пред`явленого начальником відділу освіти Сколівської районної державної адміністрації ОСОБА_12 до нього цивільного позову з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог пояснив, що визнає, що його діями пошкоджено автобусом марки «I-VAN», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_10 , чим завдано відділу освіти Сколівської районної державної адміністрації майнову шкоду. Вважає, що позов пред`явлений до нього є передчасний, оскільки на момент ДТП його цивільно-правова відповідальність була застрахована вАТ «СК «АРКС», яка має договірний обов`язок в межах ліміту відповідальності відшкодувати потерпілій стороні матеріальні збитки згідно полісу в розмірі до 100 тис. грн.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, інші учасники провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що такі правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст.349КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин провадження в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши письмові докази та матеріали кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченого, приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину за обставин, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, обставину, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, суди повинні виходити з класифікації злочинів згідно ст. 12 КК України, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

ОСОБА_4 вчинив злочин невеликої тяжкості.

Пом`якшуючою вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення обставиною, передбаченою ст. 66 КК України, при обранні йому міри покарання суд вбачає щире каяття у скоєному та активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючих вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення обставин, передбачених ст. 67 КК України, при обранні йому міри покарання суд не вбачає.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який на «Д» обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, позитивно характеризується по місцю проживання та праці, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, характер та мотиви допущених ним порушень правил безпеки дорожнього руху, його поведінку під час та після вчинення злочинних дій, а також те, що він повністю визнав свою вину, щиро розкаюється у вчиненні кримінального правопорушення.

Як вбачається із досудової доповіді, виконаної 21.05.2020 року Личаківським районним відділом державної установи «Центр пробації» у Львівській області на обвинуваченого ОСОБА_4 , результати його оцінки показали низький ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та низький ризик небезпеки для суспільства у тому числі для окремих осіб, а тому його виправлення без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т. ч. для окремих осіб).

З урахуванням наведених обставин, суд під час вирішення питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 вважає за доцільне призначити його у межах, установлених санкцією ч. 1ст. 286 КК України, яке буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів у виді штрафу. Крім того, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_4 при настанні дорожньо-транспортної пригоди перебував в тверезому стані, а також йому необхідно користуватись транспортним засобом для належного матеріального забезпечення сім`ї, суд вважає недоцільним застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 286 КК України, у виді позбавлення права керування транспортним засобом.

Що стосується вимог заявленого відділом освіти Сколівської районної державної адміністрації цивільного позову з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, то суд передусім виходить з правих позицій, які Велика палата Верховного Суду сформулювала у своїй постанові від 04 липня 2018 року (п.п. 69, 71-74, справа № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18), за якими у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому Законом України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» (далі - Закон).

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуальногокодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст.1194ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37 Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

У статті 979ЦК України зазначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як вбачається із копії полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР165668878, який діючий станом на 10.12.2019 року, ОСОБА_4 , як водій транспортного засобу - автомобіля марки «PEUGEOT 3008», державний номер НОМЕР_1 виступає страхувальником, а страховиком АТ «СК «АРКС».

Тобто між потерпілою стороною та обвинуваченим виникли деліктні зобов`язання із завдання шкоди внаслідок ДТП, які поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у даному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди - АТ «СК «АРКС», який не є завдавачем шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України"Прообов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів" порядку.

Також у даній справі умов, передбачених ст. 37 Закону, а також інших обставин, за яких у вказаного страховика за фактом даного ДТП не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, не встановлено, трирічний термін з дня ДТП не минув.

Відповідно дост.51ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позовподано недо тієїособи,яка повиннавідповідати запозовом,суд дозакінчення підготовчогопровадження,а уразі розглядусправи заправилами спрощеногопозовного провадження-до початкупершого судовогозасідання заклопотанням позивачазамінює первісноговідповідача належнимвідповідачем,не закриваючипровадження усправі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Як вбачається із вище наведених правових норм, залучення співвідповідача або заміна неналежного відповідача належним можлива лише за клопотанням позивача.

19.05.2020 року стороною цивільного позивача було подано до суду клопотання про залучення в якості співвідповідача Акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС», однак в подальшому таке було відкликане, хоча таке залучення, як особи, що несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого, узгоджується зі статтями 62, 128КПК України та надало б суду підстави для всебічого та правильного вирішення цивільного позову.

Відповідно до п. 3 ч.2 ст.315КПК України судом у підготовчому судовому засіданні з метою підготовки до судового розгляду було, зокрема, з`ясовано питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

Станом на момент підготовки справи до розгляду суд не мав можливості встановити, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, а відтак не мав можливості залучити таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, відповідно до вимог ч.3 ст. 53 ЦПК України.

Суду на час розгляду справи не представилось можливим встановити розмір страхового відшкодування, яке за договором повинен відшкодувати страховик обвинуваченого АТ «СК «АРКС». Також стороною цивільного позивача не надано жодних документів та доказів, щодо стягнення з обвинуваченого саме такого розміру відшкодування, який вказаний з заяві про зменшення позовних вимог, що в свою чергу не дає можливості суду встановити розмір фактичного відшкодування, який має понести обвинувачений.

Обов`язки про відшкодування завданої шкоди страховиком випливають не з пред`явленого обвинувачення, а з договірних обов`язків про відшкодування шкоди. Законом України «Про обов`язкове страхуванні цивільної правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року передбачено порядок звернення з вимогами про відшкодування шкоди та умови такого відшкодування. Зокрема, одною з умов вирішення питання про відшкодування страховиком шкоди є надання потерпілим обвинувального вироку суду, що набрав законної сили щодо особи, цивільна відповідальність якого застрахована за договором страхування.

Таким чином, оскільки відповідальність за відшкодування заподіяної шкоди, в межах страхової суми (ліміту відповідності страхової компанії), повинен нести страховик - АТ «СК «АРКС», який застрахував відповідальність заподіювача шкоди, тому суд вважає, що від відшкодування шкоди АТ «СК «АРКС», залежить питання про розмір відшкодування шкоди обвинуваченим, зважаючи на що, суд не може передчасно вирішити питання про відшкодування потерпілій стороні шкоди, завданої внаслідок ДТП безпосередньо з винуватця ДТП ОСОБА_4 , відповідальність якого у даному випадку застрахована.

Також, відповідно до ч. 3 п. 8 ст. 175 ЦПК України, позовна заява має містит и перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

При цьому, відповідно ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Як слідуєз дослідженихматеріалів цивільногопозову,стороною цивільногопозивача ненадано суду належних доказів на підтвердження заявленої позовної вимоги, не доведено розмір відшкодування, а також усі копії документів додані до позову, в порушенняст. 95 ЦПК Українине засвідчені належним чином.

В зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку, що позов відділу освіти Сколівської районної державної адміністрації до ОСОБА_4 про стягнення майнової шкоди, яка не покривається страховою виплатою в сумі 52809, 19 грн. слід залишити без розгляду.

Відповідно до ч.7 ст.128КПК України - особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства. Таким чином, строні цивільного позивача підлягає роз`яснення його право заявити цивільний позов в порядку цивільного судочинства.

Долю речових доказів та питання щодо стягнення судових витрат слід вирішити у порядку, визначеному ст. ст.100,124 КПК України.

Керуючись ст. ст.100,124,368-371,373-374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 286 КК Україниі призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 5 100 (п`ять тисяч сто) гривень, без позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позовначальника відділуосвіти Сколівськоїрайонної державноїадміністрації ОСОБА_12 до ОСОБА_4 про стягненнямайнової шкоди,яка непокривається страховоювиплатою всумі 52809,19грн. - залишити без розгляду.

Речові докази: автомобіль марки«PEUGEOT»,реєстраційний номер НОМЕР_1 ,який знаходитьсяна майданчику тимчасового утриманнятранспортних засобівСколівського ВПСтрийського ВПГУНП уЛьвівській області повернути власнику ОСОБА_4 ;

- автобус марки «I-VAN», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_13 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 повернути відділу освіти Сколівської районної державної адміністрації.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення:

- судової автотехнічної експертизи №15/2/28 від 27.01.2020 року з дослідження технічного стану автомобіля марки «PEUGEOT», р.н. НОМЕР_1 в сумі 1570 (одна тисяча п`ятсот сімдесят) грн. 10 коп.;

- судової автотехнічної експертизи №15/2/27 від 27.01.2020 року з дослідження технічного стану автомобіля марки «I-VAN», р.н. НОМЕР_3 в сумі 1570 (одна тисяча п`ятсот сімдесят) грн. 10 коп.;

- судової транспортно-трасологічної експертизи №15/2/26 від 28.01.2020 року в сумі 2355 (дві тисячі триста п`ятдесят п`ять) грн.15 коп.;

- судової товарознавчої експертизи №16/1/240 від 06.04.2020 року в сумі 2512 (дві тисячі п`ятсот дванадцять) грн. 16 коп.

Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити засудженому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, або з моменту вручення копії вироку засудженому, який перебуває під вартою, через Сколівський районний суд Львівської області, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Суддя