Ухвала

від 18.05.2020 по справі 208/2993/20

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

Справа № 208/2993/20

№ провадження 2/208/1560/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 травня 2020 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., розглянув матеріали позовної заяви:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче інноваційне комерційне підприємство Інно-Дніпро , 51925 м. Кам`янське, Прохідний тупик, 3-1; ЄДРПОУ 19436929;

відповідач № 1 - ОСОБА_1 , місце проживання невідомо, інші відомості про відповідача відсутні;

відповідач № 2 - ОСОБА_2 , місце проживання невідомо, інші відомості про відповідача відсутні;

відповідач № 3 - ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

відповідач № 4 - Мале підприємство Лоєкс , ЄДРПОУ 32697620, індекс 51925 м. Кам`янське, Прохідний тупик, 3-7;

відповідач № 5 - ОСОБА_4 , місце проживання невідомо; інші відомості про відповідача відсутні;

відповідач № 6 - ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ;

відповідач № 7 - Товариство з обмеженою відповідальністю Айрон ; ЄДРГІОУ 24224193; тел. (0569) 53-33-76; 51925 м. Кам`янське, Прохідний тупик, 3-7;

відповідач № 8 - Товариство з обмеженою відповідальністю Імперіал ; ЄДРПОУ 21876653, 51931 м. Кам`янське. вул. Широка. 43 А

предмет спору: про виділення внатурі частини приміщення нерухомого майна,

встановив:

13.05.2020 року до провадження Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче інноваційне комерційне підприємство Інно-Дніпро до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Малого підприємства Лоєкс , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариство з обмеженою відповідальністю Айрон , Товариства з обмеженою відповідальністю Імперіал про виділення внатурі частини приміщення нерухомого майна .

Згідно до позовних вимог заявлених ТОВ Науково-виробниче інноваційне комерційне підприємство Інно-Дніпро , позивач просить: виділити Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче інноваційне комерційне підприємство Інно-Дніпро в натурі частину приміщення у будинку АДРЕСА_3 , яка відповідає І 1/100 часткам у праві власності в цілому на будинок, а саме: квартиру АДРЕСА_4 1,1а загальною площею 138,7 кв. м. і житловою площею 98,0 кв. м., яка складається з: прим. 1 (тіл.. 3,1 кв.м.) - коридор; прим. 2 (пл. 22,8 кв.м.) - передпокій; прим. З (пл.. 8,5 кв.м.) - кухня; прим. 4 (пл.. 1,4 кв.м.) - душова; прим. 5 (тіл.. 1,8 кв.м.) - вбиральня; прим. 6 (пл.. 2,6 кв.м.) - коридор; прим. 7 (пл.. 27,3 кв.м.) - кімната; прим. 8 (пл.. 24,3 кв.м.) - кімната; прим. 9 (пл.. 9,6 кв.м.) - - кімната; прим. 10 (пл.. 27,7 кв. м.) - кімната; прим. 1 1 (пл.. 9,5 кв.м.) - кімната; прим. 12 (пл.. 0,5 кв.м.) - вбудована шафа.

В обґрунтування заявлений позовних вимог шляхом звернення з цивільним позовом до суду загальної юрисдикції, позивачем зазначено, що вказаний будинок відносився до житлового фонду ДМК ім.. Дзержинського, кожний із співвласників якого має свою частку у спільному майні, та купували ці приміщення для здійснення господарської діяльності, та яке фактично не є житловим.

Таким чином, щодо нерухомого майна виник між суб`єктами які здійснюють або здійснювали господарську діяльність.

Так, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань, встановлено:

-що до складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче інноваційне комерційне підприємство ІННО-ДНІПРО входять ОСОБА_6 ,

- ОСОБА_1 здійснювала діяльність як ФОП з 27.01.1999 року, яка була припинена 19.05.2008 року;

-До складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Айрон , входять ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях Голдер проти Великої Британії від 21.02.1975 року, Де Жуффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 року, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватись норм процесуального законодавства.

Відповідно до ст. 316 ЦК України , правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності це закріплена за власником можливість у межах, що допускають законом, володіти, користуватися й розпоряджатися майном за своїм розсудом й у своєму інтересі. Стаття 319 ЦК України встановлює загальні правила та межі здійснення права власності.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, проте при здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник не може завдавати шкоди правам, свободам інших осіб, інтересам суспільства і зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. Незалежно від розміру часток співвласники мають рівні права.

Відповідно до ст. ст. 364 , 367 ЦК України кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності, в натурі або його поділ з дотриманням вимог ст. 183 ЦК України . За відсутності згоди співвласників про поділ спільного майна це питання вирішується судом.

Спільна часткова власність це власність двох або більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності (ст. 356 ЦК України ). Спільною частковою власністю має вважатися власність двох чи більше співвласників, частка кожного з яких у праві власності є завідомо визначеною в конкретній величині. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК спільною сумісною власністю є та спільна власність двох чи більше осіб, у яких завідомо не визначені частки кожної з них. Отже, праву спільної сумісної власності, як і праву спільної часткової власності притаманні такі риси як множинність її суб`єктів (співвласників) та єдність її об`єкта. Так, ч. З ст. 368 передбачає презумпцію дії режиму спільної сумісної власності щодо майна подружжя, набутого ним за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом. Правові засади спільної сумісної власності подружжя визначаються статтями 60-74 нового Сімейного кодексу України . Спільною сумісною власністю, відповідно до ч. 4 ст. 368, також є майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Відповідно до п. п. 6, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року № 7 Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок при вирішенні прав про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру).

Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. Для поділу будинку (будинковолодіння) в позові повинна бути обґрунтована технічна можливість виділити частку.

В спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.

Частиною 3ст. 364 ЦК України визначено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Отже наслідки поділу та виділу спільного майна, а саме припинення права спільної власності, є однаковими.

Таким чином, з зазначеного випливає те, що виділ майна є позовною вимогою майнового характеру.

При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі у разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном у натурі згідно з розмірами належних їм часток.

Виходячи з аналізу змісту норм статей 183 , 358 , 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження по даній справі, враховуючи вимоги ст.ст. 175,176,177 ЦПК України, суддя вважає за необхідне вказану позовну заяву залишити без руху, оскільки:

-в порушення п.2. частини 3 статті 175 ЦПК України позивач повинен зазначити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 7 липня 2010 року № 2453-VI в редакції, що була чинною на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій; стаття 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 2 червня 2016 року № 1402-VIII).

Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді Верховенство права , схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26 березня 2011 року).

Згідно ч.1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

-в порушення п.4. частини 3 статті 175 ЦПК України зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, ОСОБА_12 - як один із власників визначеного об`єкта майна не включено до числа відповідачів, та не зазначено зміст вимог.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13.04.2016 року за адресою знаходження: АДРЕСА_5 форма власності - приватна, вид спільної власності - спільна часткова; розмір часток:

- 11/10 - власник Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче інноваційне комерційне підприємство Інно-Дніпро ;

- 3/50 - ОСОБА_12 ;

- 4/25 - ОСОБА_2 ;

- 8/25 - ОСОБА_13 .

- в порушення п.5. частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, позивач до позовної заяви додає документи датовані 2013- 2017 р.р., також відсутні документи, що підтверджують повноваження директора Ю.І Алєксанова та підтвердження його, як фізичної особи (копії паспорта, копії РНОКПП ).

- в порушення п.8. частини 3 статті 175 ЦПК України перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, а саме:

Також слід зазначити, що позовна заява не відповідає вимогам частини 3 статті 175 ЦПК України , а саме, в позовній заяві не зазначено: відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо. Від змісту позовної заяви залежать позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Як зазначено в тексті позовної заяви: … вказаний будинок відносився до житлового фонду ДМК ім. Дзержинського. Позивачем не залучено в якості третьої особи:

-Публічне акціонерне товариство Дніпровський металургійний комбінат ,

-Управління містобудування та архітектури Кам`янської міської ради;

-Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради.

Згідно частин 2, 4, 5 статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено у порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Крім того, Європейський Суд нагадує, що положення підпункту а п. 3ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У справі надання повної, детальної інформації щодо заявлених вимог та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду. Право бути поінформованим про характер і підставу позову потрібно розглядати у світлі права мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом b п. 3 ст. 6 Конвенції.

Згідно ст. 185 ч. 1 Цивільного Процесуального кодексу України, суддя встановивши, що при подачі позовної заяви позивачем порушено вимоги ст. 175 ЦПК України постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Також, слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1.ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в поданні позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду з наданням її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.

В зв`язку із вищевказаними обставинами, суддя вважає за необхідне надати позивачеві строк для виправлення вищевказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз`яснивши позивачеві, що в разі невиконання даної ухвали суду до вказаного строку - позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -

постановив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче іноваційне комерційне підприємство Інно-Дніпро до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Малого підприємства Лоєкс , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариство з обмеженою відповідальністю Айрон , Товариства з обмеженою відповідальністю Імперіал про виділення внатурі частини приміщення нерухомого майна - залишити без руху.

Надати позивачу для усунення зазначених недоліків заяви десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачеві, що згідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо не будуть усунуті недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважаться неподаною і повертається позивачеві.

Згідно до ст.353 ЦПК України, ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Відповідно до внесених змін до Цивільного процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 40-41, 42, ст. 492):, а саме в Розділ VI "Прикінцеві положення":

"3. Під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325,

354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя : Івченко Т. П.