Постанова

від 30.07.2007 по справі 6/228-07-5656а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/228-07-5656А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"30" липня 2007 р.Справа  № 6/228-07-5656А

12 год. 40 хв.                                                                                                                       м. Одеса

За позовом:  Прокурора Малиновського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

До відповідача :  Закритого акціонерного товариства «Фоззі-Юг»

про стягнення 105349,1грн.

Суддя                                        Демешин О.А.

Секретар                                   Полякова Н.В.

Від прокуратури: Болгар А.В.

Від позивача:    Гаврюшенко О.Ю. - довіреність   

Від відповідача:   Гуцул Н.Н. - довіреність

Суть спору: Прокурор Малиновського району м.Одеси надав адміністративний позов в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Закритого акціонерного товариства «Фоззі-Юг»про стягнення 105349,1грн., з яких 103808,59грн. адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2006році та 1540,51грн. пені за порушення термінів сплати цих санкцій.

         Позивач позов підтримує. Відповідач з позовом не згоден, з підстав, викладених у запереченнях на позов.     

                                                            В С Т А Н О В И В :

         Відповідно до наданого закритим акціонерним товариством «Фоззі-Юг»до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіту - середньооблікова чисельність штатних працівників за 2006рік на вказаному підприємстві становила 1231особи.

         Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідно до встановленого статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(далі-Закон) нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, відповідач повинен був створити 49 таких місць (1231 х 4% = 49), однак створив тільки 30 робочих місць.

          Виходячи із середньорічної заробітної плати  на підприємстві, позивачем розраховано суму адміністративно-господарських санкцій, які прокурор просить стягнути з відповідача за 19 нестворених робочих місця для інвалідів. Розмір цих санкцій становить 103808,59грн. (6725700грн. :  1231 х 19 = 103808,59грн.).

          Приймаючи до уваги, що відповідно до вимог статті 20 вищевказаного Закону, вказані санкції відповідач мав сплатити до 15.04.2007р. –позивачем розраховану пеню за прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Розмір пені, яку позивач просить стягнути з відповідача за 53 дні прострочення становить 1540,51грн.

           Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на необґрунтованість позовних вимог у зв`язку з відсутністю вини ЗАТ «Фоззі-Юг»у невиконанні нормативу створення робочих місць для інвалідів.

            Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного:

          Пунктом 2.10 Колективного Договору ЗАТ "Фоззі Юг", зареєстрованого за номером 02/638-07 від 22.11.2005 року, встановлено, що адміністрація підприємства зобов'язується забезпечувати законодавчо встановлений норматив працевлаштування інвалідів шляхом їх працевлаштування на вакантні робочі місця, а також шляхом створення додаткових робочих місць при зверненні до підприємства інвалідів чи державних органів уповноважених працевлаштовувати інвалідів, додержуючись при цьому рекомендацій МСЕК.

           Відповідно до ч.2,3.ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

             Згідно зі статтею 18 вищенаведеного Закону,  працевлаштування інвалідів здійснюється органами центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.

              Стаття 18 Закону передбачає, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи де державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з       урахуванням побажань інваліда,  наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

              Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинник законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість ті працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

            Відповідно до ст.181 Закону, державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, : урахуванням його побажань.

             Таким чином, з аналізу вищенаведених норм випливає, що на підприємство покладене обов'язок самостійно забезпечувати, робочі місця для інвалідів, тобто - виділяти та створювати робочі місця для інвалідів, які самостійно звертаються за працевлаштуванням чи направляються відповідною службою зайнятості, на яку законом покладено обов'язок по підшукуванню підходящої роботи для інвалідів. Вказана позиція підтверджується листом Фонду соціального захисту інвалідів №1/6-117 від 28.02.2007 року.

              Відповідно до вимог Інструкції щодо заповнення державної статистичної звітності за формами № 3-ПН "Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу і працівниках і № 4-ПН "Звіт про вивільнення працівників", яка прийнята на виконання вимог Закону України "Про зайнятість", підприємства, установи і організації (надалі - підприємства) розташовані на території відповідного регіону, незалежно від форм власності і господарюванні та відомчої підпорядкованості, щомісячно в повному обсязі подають державній служб зайнятості інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) за формою N З ПН "Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках.

              На протязі 2006 року Відповідачем подавалися звіти за формою 3-ПН до Малиновського районного центру зайнятості м.Одеси в яких було вказано про наявність вакантних робочих місць на яких можуть бути працевлаштовані інваліди, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями звітів ЗАТ «Фоззі-Юг».

               З вказаних звітів вбачається, що протягом 2006року відповідач був готовий працевлаштувати 109 інвалідів.

             Крім того, ЗАТ "Фоззі Юг" зверталося до Одеського обласного фонду соціального захисту інвалідів з листом (вих. № 268/2 від 27.02.2006 року) з проханням направляти на ЗАТ "Фоззі Юг" інвалідів для працевлаштування.

             Також ЗАТ "Фоззі Юг" неодноразово надавало об'яви в засобах масової інформації з запрошенням інвалідів для працевлаштування, що підтверджується копіями  газет, доданих до матеріалів справи.

             Згідно зі ст. 177 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання зобов'язані за рішенням місцевої ради за рахунок своїх коштів відповідно до закону створювати спеціальні робочі місця для осіб з обмеженою працездатністю та організовувати їх професійну підготовку.

             Відповідно до п.10 Положення "Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів № 314 від 03.05.1995 р., працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

              Згідно п.14 вищевказаного Положення, на підприємства покладається обов'язок зі створення за власні кошти, у межах доведеного нормативу, робочих місць для працевлаштування інвалідів.

              Відповідно пункту З Положення, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо вонс відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

               Таким чином, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що фактично робоче місце для інваліда має бути створено при наявності про це рішення місцевої ради з урахуванням фізичних можливостей інваліда, індивідуальних програм реабілітації та в залежності від відповідної  нозології інваліда.

               Отже, безпосереднє створення робочого місця для інваліда, а саме: його пристосуванню для праці інваліда здійснюється в кожному окремому випадку спеціально для конкретної особи.

                Тобто, - умовою для створення робочого місця для працевлаштування інвалідів підприємством є пропозиція на працевлаштування інваліда відповідної нозології, оскільки без  такої пропозиції неможливо встановити, працевлаштування інваліда якої категорії може бути запропоновано, що унеможливлює створення відповідного робочого місця.

              Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарюванні можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто, заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарюванню та ліквідацію його наслідків.

              Обов'язковою умовою застосування адміністративно-господарських санкцій є наявність порушення правил здійснення господарської діяльності відносно працевлаштування інвалідів зі сторони Відповідача, а саме - наявність винних дій Відповідача, як спричинили не створення робочих місць для інвалідів в межах законодавчо встановленого нормативу.

              Оскільки відмова в працевлаштування інваліда не допускається відповідно до вимог статті 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", то порушення правил працевлаштування інвалідів, а отже і сплата адміністративно-господарських санкції можлива лише за умови винних дій Відповідача тобто при відмові підприємства у працевлаштуванні конкретного інваліда при направленні його уповноваженим органом,  або в разі  самостійного зверненням інваліда.

На протязі 2006року інваліди уповноваженим організаціями для працевлаштування на ЗАТ «Фоззі-Юг»не направлялися, а ті інваліди, що самостійно зверталися до відповідача –були працевлаштовані.

               Виходячи з викладеного, суд вважає, що вина відповідача у не створенні робочих місць для працевлаштування інвалідів, відсутня, у зв`язку з чим  у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

                                 Керуючись   ст.ст. 94, 158-163, 167  КАС України, суд, -

                                                         П О С Т А Н О В И В  :

          У задоволенні позову Прокурора Малиновського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до  Закритого акціонерного товариства »Фоззі-Юг» про стягнення 105349,1грн. - відмовити повністю.

                  Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені статтею 186 КАС України

                  Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її прийняття, якщо таку заяву не було подано, або після закінчення 20-ти денного строку подання апеляційної скарги з дата подання заяви про апеляційне оскарження постанови.

                                       Постанову у повному обсязі постанову виготовлено 03.08.2007р.

Суддя