Постанова

від 30.07.2007 по справі 6/229-07-5657а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/229-07-5657А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"30" липня 2007 р.Справа  № 6/229-07-5657А

13 год. 00 хв.                                                                                                                       м. Одеса

За позовом:  Прокурора Малиновського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

До відповідача :  Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія-Південь»

про стягнення 33249,8грн.

Суддя                                        Демешин О.А.

Секретар                                   Полякова Н.В.

Від прокуратури: Болгар А.В.

Від позивача:    Гаврюшенко О.Ю. - довіреність   

Від відповідача:  не з`явився

Суть спору: Прокурор Малиновського району м.Одеси надав адміністративний позов в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія-Південь»про стягнення 33249,8гн., з яких 32770,6грн. адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2006році та 479,2грн. пені за порушення термінів сплати цих санкцій.

         Позивач позов підтримує. Відповідач з позовом не згоден, з підстав, викладених у запереченнях на позов.     

                                                            В С Т А Н О В И В :

         Відповідно до наданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Експансія-Південь»до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіту - середньооблікова чисельність штатних працівників за 2006рік на вказаному підприємстві становила 326осіб.

         Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідно до встановленого статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(далі-Закон) нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, відповідач повинен був створити 13 таких місць (326 х 4% = 13), однак створив тільки 7 робочих місць.

          Виходячи із середньорічної заробітної плати  на підприємстві, позивачем розраховано суму адміністративно-господарських санкцій, які прокурор просить стягнути з відповідача за 6 нестворених робочих місця для інвалідів. Розмір цих санкцій становить 32291,4грн. (1754500грн. :  326 х  6 = 32291,4грн.).

          Приймаючи до уваги, що відповідно до вимог статті 20 вищевказаного Закону, вказані санкції відповідач мав сплатити до 15.04.2007р. –позивачем розраховану пеню за прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Розмір пені, яку позивач просить стягнути з відповідача за 53 дні прострочення становить 479,2грн.

           Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на необґрунтованість позовних вимог у зв`язку з відсутністю вини ТОВ «Експансія-Південь»у невиконанні нормативу створення робочих місць для інвалідів.

            Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного:

          Відповідно до ч.і ст. 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в

Україні",   працевлаштування   інвалідів   здійснюється   здійснюється          шляхом       їх

безпосереднього  звернення  до підприємств,  установ,   організацій    чи    до    державної служби зайнятості.

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України „Про зайнятість населення", для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про зайнятість населення", державна служба зайнятості подає допомогу громадянам у підборі підходящої роботи і власникам підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органам у підборі необхідних працівників.

Згідно Положення про державну службу зайнятості, затвердженого Постановою КМУ України № 47 від 24.06.1991, служба зайнятості сприяє створенню додаткових робочих місць на підприємствах, установах і організаціях для використання праці громадян, які потребують соціального захисту і нездатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, а також на територіях пріоритетного розвитку, подає допомогу бажаючим влаштуватися на роботу громадянам, у тому числі тим які потребують соціального захисту і нездатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці.

Пунктом 14. Положення "Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів"  встановлено обов'язок  інформування державної служби зайнятості та місцевих органів соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Відповідно до вимог Інструкції щодо заповнення державної статистичної звітності за формами № ЗПН „Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках і № 4-ПН „Звіт про вивільнення працівників", яка прийнята на виконання вимог Закону України „Про зайнятість населення", підприємства, установи організації (надалі - підприємства), розташовані на території відповідного регіону незалежно від форм власності і господарювання та відомчої підпорядкованості, щомісячно в повному обсязі подають державній службі зайнятості інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) за формою № 3-ПН „Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках.

На протязі 2006 року директором Відповідача була видано наказ про забезпеченні працевлаштування інвалідів на ТОВ "Експансія-Південь".

На протязі 2006 року Відповідачем подавалися звіти за формою 3-ПН до Малиновської служби зайнятості, в яких було вказано про наявність вакантних робочих місць, на яких можуть бути працевлаштовані інваліди, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями звітів ТОВ «Експансія-Південь».

Відповідно до ч.2, 3 ст. 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи. Підприємства (об'єднання), установи і організації (незалежно від форм власності і господарювання), які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально- економічні гарантії, передбачені чинним законодавством.

         Відповідно до пункту 10 Положення „Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів № 314 від 03.05.1995 р., працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК

Згідно п.14 вищевказаного Положення, на підприємства покладається обов'язок по

створенню за власні кошти, у межах доведеного нормативу, робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Таким чином, з аналізу вищезазначених нормативних актів, вбачається, що фактичне робоче місце має бути створено з урахуванням фізичних можливостей інваліда, індивідуальних програм реабілітації та в залежності від відповідної нозології інваліда.

Отже, безпосереднє створення робочого місця для інваліда, а саме: його пристосування для праці інваліда здійснюється в кожному окремому випадку спеціально для конкретної особи.

Таким чином, умовою для створення робочого місця для працевлаштування інваліда підприємством є пропозиція на працевлаштування конкретного інваліда відповідної нозології, оскільки без такої пропозиції неможливо встановити, працевлаштування інваліда якої категорії може бути запропоновано, що унеможливлює створення відповідного робочого місця.

На протязі 2006 року та до сьогоднішнього дня ні Фонд соціального захисту інвалідів, ні громадські організації інвалідів, ні державна служба зайнятості до Відповідача з пропозицією про працевлаштування інвалідів не зверталися.

Застосування адміністративно-фінансових санкцій за порушення вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», можливе лише за умови наявності в діях відповідача складу правопорушення, зокрема вини відповідача в тому, що фактично на його підприємстві було працевлаштовано лише 7 осіб–інвалідів при нормативі 13.     

            Виходячи з викладеного, суд вважає, що вина відповідача у не створенні робочих місць для працевлаштування інвалідів, відсутня, у зв`язку з чим  у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

                                 Керуючись   ст.ст. 94, 158-163, 167  КАС України, суд, -

                                                         П О С Т А Н О В И В  :

          У задоволенні позову Прокурора Малиновського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до  товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія-Південь» про стягнення 33249,8грн. - відмовити повністю.

                  Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені статтею 186 КАС України

                  Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її прийняття, якщо таку заяву не було подано, або після закінчення 20-ти денного строку подання апеляційної скарги з дата подання заяви про апеляційне оскарження постанови.

                                       Постанову у повному обсязі постанову виготовлено 03.08.2007р.

Суддя