Рішення

від 26.05.2020 по справі 640/13360/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/13360/19

н/п 2-а/953/19/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2020 року Київський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Чередник В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу 640/13360/19 за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти 1 батальйону 2 роти УПП в Харківській області Кліш Сергія Володимировича про скасування постанови та закриття провадження, -

ВСТАНОВИВ:

05.07.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, серії ЕАВ №1261369 від 25.06.2019 відносного нього про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, зокрема, що 25.06.2019 відносно нього була складена постанова серія ЕАВ №1261369 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП. Відповідно до постанови: "25.06.2019 о 00:32 у м. Харків, дорога МОЗ 429 км, водій керуючи ТЗ у якого було порушено per. фар та не працювала одна із ламп підсвітки днз, конст. перед, дві, чим порушив п.31.4.3 ПДР - керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Проти винесеної постанови позивач заперечує у зв`язку з тим, що 25.06.2019 він був зупинений працівниками поліції, які пояснили, що причиною зупинки є відсутність горіння ближнього світла правої фари та почали одразу складати постанову. Водій пояснив, що вони помиляються, так як права фара при ввімкненні ближнього світла фар у справному стані. Потім інспектор пішов подивитися на задню частину автомобіля та сказав, що одна з ламп, яка підсвічує номерний знак не працює та швидко змінив мотивувальну частину постанови. Інспекторами поліції фактично було проведено перевірку технічного стану мого автомобіля, але акт перевірки не складався та його копія позивачу не видавалася. Разом з тим, інспектор не взяв до уваги пояснення водія, в яких він зазначав, що не згоден з вказаними в постанові фактами.

Інспектор, яка проводила зупинку транспортного засобу на неодноразову вимогу відмовилася пред`являти посвідчення поліцейського, порушуючи при цьому ч. З ст. 18 Закону України Про Національну поліцію - звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов`язаний назвати прізвище, посаду, спеціальне звання та пред`явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.

На думку позивача, працівник патрульної поліції не мав права притягати його до адміністративної відповідальності без доказів та без з`ясування всіх обставин справи. Вважає, що суть адміністративного правопорушення не відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення за якими складено постанову.

Позивач вважає, що притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАЛ є незаконним, необгрунтованим та недоведеним.

Несправність підсвітки номерного знаку автомобіля не передбачена в п. 31.4.3. ПДР, наявність такої несправності не забороняє експлуатацію транспортного засобу.

Крім того, жодне з перелічених у п.31.4.3 ПДР порушень не було зафіксовано відповідачем та позивачем не вчинялось. Даний пункт ПДР порушений не був, тому застосування покарання передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП, як за керування транспортними засобами, що мають несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) є неправомірним.

Крім того, ОСОБА_1 вказує, що йому не було роз`яснено права (в тому числі і право користуватися юридичною допомогою), в постанові не зазначено свідків події та не надано пояснень.

Посилаючись на норми законодавства позивач зазначає, що інспектор патрульної служби повинен був зясувати і розглянути в сукупності всі докази у справі, відібрати пояснення. Якщо ж інспектор патрульної служби під час розгляду справи був би не згоден з поясненнями позивача, він повинен надати їм відповідну оцінку або спростувати, керуючись ст..245,252 КУпАП, оскільки закон наділяє його функціями суб`єкта влади, однак всупереч зазначеним вимогам законодавства ,інспектором патрульної поліції цього зроблено не було. Таким чином, навіть якщо лампа підсвітки номерного знаку не горіла, п.31.4 ПДР України не забороняє його експлуатацію, що в свою чергу, виходячи з диспозиції ч.1 ст.121 КУпАП, виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за цією нормою КУпАП.

На підставі викладеного позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Київського районного суду м.Харкова Золотарьової Л.І. від 09.07.2020 даний адміністративний позов було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

27.08.2019 позивачем подано заяву про усунення недоліків адміністративного позову.

Ухвалою судді Київського районного суду м.Харкова Золотарьової Л.І. від 10.09.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

У зв`язку із звільненням ОСОБА_2 з посади судді Київського районного суду м. Харкова у відставку, відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, за наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи, зазначена справа 14.04.2020 передана в провадження судді Чередник В.Є.

У судове засідання позивач не з`явився, 18.11.2019 подав заяву про розгляд адміністративного позову у його відсутність.

Відповідач у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, відзиву до суду не надано, будь-яких заяв до канцелярії суду не надходило.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи строки розгляду справи, те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи та відсутність будь-яких заяв від відповідачів, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Згідно з ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Враховуючи викладене, положення ст.286 КАС України, ст. 289 КУпАП, суд приходить до висновку, що позивач при зверненні до суду з позовом 05.07.2019, щодо оскарження постанови від 25.06.2019, не порушив передбачений 10-денний строк для захисту своїх прав в судовому порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою інспектора УПП в Харківській області лейтенанта поліції 2 батальйону 1 роти Кліш Сергія Володимировича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №1261369 від 25.06.2019 на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.121 КУпАП.

У постанові зазначено, що 25.06.2019 00:32:30, м.Харків, дорога М03 429 км, водій керуючи тз у якого було порушено рег.фар та не працювала одна із ламп підсвітки днз, конят.перед.ві, чим порушив п.31.4.3 ПДР - керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів темної пори доби, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Стаття, частина статті КУпАП: ст..121 ч.1

Прийняте по справі рішення: вид адміністративного стягнення та сума штрафу: накласти штраф 340 грн.

До постанови додається: відео за запитом 0034 (а.с.7).

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 9 КУпАП , адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст.121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП . У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Разом з тим, як вбачається з положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Всупереч даним вимогам, суб`єктом владних повноважень жодного доказу в обґрунтування законності винесеної ним постанови та накладення на ОСОБА_1 штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 121 КУпАП в ході судового розгляду надано не було.

Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху .

Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України , в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач не з`явився у судове засідання, не подав відзив на позовну заяву, не надав належних та допустимих доказів в обґрунтування винесеної постанови, суд приходить до висновку, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП є недоведеним.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України , за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 121 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 2, 5, 6-10, 20 77, 122, 159, 205, 229, 241-246, 255, 268, 286, 295 КАС України, ст.7, 9, 247, 251, 252, 288, 289, 293 КУпАП, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову інспектора УПП в Харківській області лейтенанта поліції 2 батальйону 1 роти Кліш Сергія Володимировича серія ЕАВ №1261369 від 25.06.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.

Відповідно ч.2 ст.271 КАС України копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених ст. 286 КАС України можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

При цьому, відповідно до Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) , під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 КАС України, а також інші процесуальні строки щодо, зокрема, апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Другого апеляційного адміністративного суду.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Інспектор УПП в Харківській області лейтенант поліції 2 батальйону 1 роти Кліш Сергій Володимирович , місцезнаходження: 61033, м.Харків, вул..Шевченка 315-А.

Повне судове рішення складено 26.05.2020.

Суддя Чередник В.Є.