Рішення

від 03.08.2007 по справі 12/211

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/211

03.08.07  ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Че?рнігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

Іменем України

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

02 серпня 2007р.                                                                                                     справа    № 12/211

Прокурор Менського району 15600, Чернігівська область, м. Мена, вул. Жовтнева, 9

в інтересах держави

В особі:           Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії  "Хліб України"                     

                       "Менське  хлібоприймальне підприємство ",  вул. Садова, 5, м. Мена,  

                       Чернігівська область,15600

Відповідач:           Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю  "Тростянське",  вул. Леніна, 17, с. Тростянка, Борзнянський район, Чернігівська область,16414

Предмет спору: про стягнення заборгованості 4797,43 грн.

                                                           Суддя     Лавриненко Л.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН

позивач: Минець О.В. довіреність № 15 від 15.01.2007 представник

відповідач: не з`явився   

присутній: Демидок Д.А. прокурор відділу Чернігівської обласної прокуратури    посвідчення №123 від 24.03.2005 року

СУТЬ СПОРУ

Прокурором Менського району в інтересах  держави особі Дочірнього підприємства ДАК „Хліб України”  „Менське хлібоприймальне підприємство” подано позов про стягнення з відповідача 2310 грн 72 коп. боргу за згідно договору відповідального зберігання зерна №52 від 20.09.05р. ,2102 грн 10 коп пені за  прострочку оплати за період з  01.12.2006р. по 01.06.2007р., 268 грн 65 коп  інфляційних втрат  за період з жовтня 2005р.  по березень 2007р. та 115 грн 96 коп трьох відсотків річних  за період  з вересня 2005р. по  червень 2007р.

          Представник позивача та прокурор в судовому засіданні  надали клопотання  про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але   повноважного  представника в судове засідання не направив, документи витребувані ухвалою  суду від 02.07.07р. не надав.  

Не з”явлення в судове засідання повноважного представника від подача не є перешкодою ля розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважного представника позивача та прокурора, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:

20 вересня 2005р. між позивачем та відповідачем укладено договір відповідального зберігання зерна №52. Згідно п.1. договору  „Поклажодавець” –СТОВ „Тростянське”  зобов`язаний передати зерно,  а „Зерновий склад” –ДП ДАК „Хліб України Менське хлібоприймальне підприємство” зобов`язаний  прийняти його на зберігання.  

          Згідно ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона  (виконавець) зобов'язується  за завданням другої сторони  (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення  певної дії  або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу , якщо інше  не встановлено договором.

Таким чином укладений між сторонами договір по своїй  правовій природі є договором   про надання послуг.

Тарифи на послуги зберігання  визначені сторонами в п.13 договору.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги, пов`язані зі зберіганням зерна на загальну суму 6555,72 грн., що підтверджується   актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 155 від 20.09.05р., № 45  від 01.03.06р., № 93 від 31.03.06., № 182 від 30.06.06р., які підписані сторонами.

Відповідно до п.14 договору „Поклажодавець” сплачує вартість послуг, пов`язаних із зберіганням зерна не пізніше, ніж протягом 3-х днів  з дати  виписки  рахунку  „Зерновим складом” та підтвердження фактичного надання послуг. Доказом надання послуг є підписаний акт виконаних робіт обома сторонами, який є його невід`ємною частиною до виписаного рахунку.

Доказів направлення  відповідачу  рахунків на оплату позивач суду не надав.

Позивачем направлено відповідачу претензію № 03 від 30.05.06р. з вимогою провести розрахунки за надані послуги, яка отримана відповідачем 10.06.06р. Відповідач гарантійним  листом №103 від 03.07.06р. зобов'язався розрахуватися до 05.07.06р.

Направлення позивачем відповідачу претензії, суд розцінює як направлення  вимоги на оплату, згідно п.14 договору.

Таким чином відповідач повинен був розрахуватись  протягом  трьох днів  з моменту отримання претензії, тобто до 13.06.2006р.

Відповідач за надані послуги своєчасно в повній сумі не розрахувався, перерахувавши тільки  4245 грн. На день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 2310,72 грн., що підтверджується матеріалами справи та актом звірки розрахунків, який підписаний сторонами.

Згідно діючого законодавства одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

          У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України  та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні  виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов  та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки відповідач в порушення ст. ст.525, 526 Цивільного кодексу України  взяті на себе зобов'язання не виконав, за надані послуги не розрахувався і вимоги позивача не оспорив, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі  2310,72грн.

Позивач просить стягнути з відповідача 268,65 грн. інфляційних втрат за період з  жовтня 2005р. по  березень 2007р. та  115,96 грн. три проценти річних за період з  вересня  2005р. по червень 2007р..

                Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

      Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати послуг , але приймаючи до уваги, що судом встановлено строк виконання зобов”язання до 13.06.2006р, відповідно прострочка настала з 14.06.2006р., а тому інфляційні втрати  підлягають стягненню за період з червня 2006р. по березень 2007р. в сумі 219 грн 90 коп  та три відсотки річних   за період з 14.06.2006р. по  01.06.2007р. в сумі 66 грн. 85  коп.

          Позивач також просить стягнути пеню в сумі  2102 грн 10 коп за період прострочки з 01.12.2006р. по 01.06.2007р.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

      Пунктом 20 вищезазначеного договору  передбачено, що у разі невиконання пунктів 10 і 14 договору „Поклажодавець” сплачує „Зерновому складу” пеню  в розмірі  0,50% від суми прострочення платежу за кожен день прострочення.

У відповідності до ст. 3  Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого  платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, у відповідності п.6 ст. 232 Господарського кодексу України  нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором, припиняється через  шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Зважаючи на  те, що строк оплати настав 13.06.2006р. та відповідно нарахування пені припинилось 14.12.06р.,  суд доходить до висновку, що пеня підлягає  стягненню  в сумі 16 грн 14 коп за період прострочки з  01.12.2006 р. по 14.12.2006р. та  з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за  послуги своєчасно в повній сумі не розрахувався і вимоги позивача не оспорив, суд доходить висновку,  що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 2310,72 грн. боргу та 66,85 грн. трьох процентів річних,   219,90 грн. інфляційних втрат та 16,14 грн. пені, в решті позову відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача в доход державного бюджету підлягає стягненню 102грн.00коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 525, 526, 546,549, 901  Цивільного кодексу України, ст.ст.193 , 230,231,232 Господарського кодексу України, ст.ст. 49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „”Тростянське”, вул. Леніна,17, с. Тростянка, Борзнянського району, 16414 (26003301317 в Борзнянському відділенні № 3057 ВАТ „Державний Ощадний банк України”, МФО 343035, код 03796011) на користь Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України” „Менське хлібоприймальне підприємство” вул. Садова,5, м. Мена, Чернігівська область, 14600 (26001377729002 в ЧФ „Приватбанк”, МФО 353586, код 00956974)  2310,72 грн. боргу та 66,85 грн. трьох процентів річних,   219,90грн. інфляційних та 16,14 грн. пені.

3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „”Тростянське”, вул. Леніна,17, с. Тростянка, Борзнянського району, 16414 (26003301317 в Борзнянському відділенні № 3057 ВАТ „Державний Ощадний банк України”, МФО 343035, код 03796011) в доход державного бюджету на рахунок №31111095700002, банк ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22090200, символ звітності 095, отримувач – Держбюджет м.Чернігів, код 22825965 102 грн.00коп. державного мита.

4. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „”Тростянське”, вул. Леніна,17, с. Тростянка, Борзнянського району, 16414 (26003301317 в Борзнянському відділенні № 3057 ВАТ „Державний Ощадний банк України”, МФО 343035, код 03796011)  в доход державного бюджету на рахунок (31214259700002, банк ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код бюджетної класифікації 22050000, отримувач –Держбюджет м. Чернігова код ЄДРПОУ  22825965,  118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набранням рішенням законної сили.

5. В решті  позову відмовити.

Суддя                                                                                                     Л.М.Лавриненко