Рішення

від 27.05.2020 по справі 172/323/20

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 172/323/20

Провадження № 2/172/188/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.05.2020 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі: секретаря судового засідання - Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпроагроальянс про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати, -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. На обґрунтування позовних вимог вказує, що йому на праві власності належить земельна ділянка площею 8,002 га кадастровий номер 1220755400:01:006:0091 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Письменської селищної ради Васильківського району Дніпропетровської області.

23 листопада 2015 року між ним та ТОВ Дніпроагроальянс укладено договір оренди землі строком на 7 років. За кожен рік використання землі орендар повинен виплачувати орендну плату у грошовій формі в розмірі 10838,32 грн. до 31 числа місяця останнього календарного року, за який вноситься орендна плата. Однак, відповідачем за 2018 рік орендна плата сплачена лише в кінці жовтня 2019 року, тобто в порушення встановленого договором строку. За 2019 рік орендна плата станом на 01.04.2020 року взагалі не виплачена. Не виплата у встановлені строки орендної плати значною мірою позбавила його того, на що він розраховував при укладенні договору оренди землі. Таким чином вказане порушення є систематичним, тому просить суд розірвати вказаний договір оренди земельної ділянки, стягнути з відповідача орендну плату в сумі 10838,32 грн., пеню відповідно до п. 4.8 договору - 100,1 грн., інфляційні витрати відповідно до п. 4.3 договору - 461,70 грн. та судові витрати по справі в сумі 1681,60 грн.

Ухвалою судді від 22.04.2020 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач надав суду клопотання про проведення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Представник відповідача ОСОБА_2 надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд частково задовольнити позовні вимоги, відмовити у задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди землі. Вказує, що відповідно до п. 4.1 договору оренди землі від 23.11.2015 року орендар повинен виплачувати орендну плату не пізніше 31 числа місяця останнього календарного року, за який вноситься орендна плата. У зв`язку зі складним фінансовим становищем орендна плата за 2018 рік позивачу була виплачена у жовтні 2019 року, а за 2019 рік на даний час ще не виплачена, але відповідач не відмовляється від заборгованості. Таким чином, заборгованість зі сплати орендної плати виникла лише за один рік, тобто не є систематичною.

Крім того, представник відповідача надав суду заяву про перенесення розгляду справи на інший час та дату, після закінчення загальнодержавного карантину.

Суд ознайомившись із клопотаннями позивача та представника відповідача зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 постанови КМУ № 211 від 11.03.2020 року Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 зі змінами, на всій території України встановлено з 12 березня 2020 до 22 травня 2020 року карантин. Разом з цим, вказана постанова не передбачає припинення роботи державних органів. Навпаки для певних категорій працівників, серед яких і працівники державних органів, органів місцевого самоврядування та суддів, встановлено виключення у вигляді відсутності потреби у самоізоляції. За необхідності безпосередньої участі позивача та представника відповідача у судовому засіданні воно може бути проведено у режимі відеоконференції відповідно до ст. 212 ЦПК України за наявності відповідного клопотання. З урахуванням того, що представником відповідача надано відзив на позовну заяву, нових доводів сторони у заявах по суті справи не зазначили, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає, що відкладення розгляду з огляду на сам лише факт наявності карантинних обмежень в державі призведе до необґрунтованого затягування розгляду справи та порушення розумних строків. Крім того на даний час карантинні обмеження послаблено та відновлено роботу громадського транспорту міжміського сполучення.

Тому з урахуванням викладеного та рекомендацій Ради суддів України щодо роботи судів у особливий період суд вважає за необхідне на підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України слухати справу у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи суд встановив таке.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого державним нотаріусом Васильківської державної нотаріальної контори 05.12.2013 року ОСОБА_1 належить земельна ділянка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 8,002 га кадастровий номер 1220755400:01:006:0091.

23 листопада 2015 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Дніпроагроальянс укладено договір оренди землі площею 8,002 га, яка розташована на території Письменської селищної ради Васильківського району Дніпропетровської області строком на 7 років.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним Кодексом України, Цивільним Кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 21 Закону України Про оренду землі розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди законодавству.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною 1 статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати. Вказаному праву орендодавця кореспондує обов`язок орендаря сплачувати орендодавцю орендну плату за володіння і користування його земельною ділянкою.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним Кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

Пунктами 4.1, 4.2, 4.3 договору оренди землі визначено, що орендна плата по бажанню орендодавця може виплачуватись як у грошовій формі, так і у натуральному або відробітковому вираженні, в поєднанні різних форм орендної плати. За кожен рік використання землі орендар виплачує орендну плату у грошовій формі в розмірі, що становить 10838,32 гривень з урахуванням індексації не пізніше 31 числа місяця останнього календарного року, за який вноситься орендна плата. Виплата орендної плати оформлюється письмово (а.с. 10).

Відповідно до пункту 12.3 договору оренди землі, його дія припиняється шляхом розірвання: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також інших підстав, визначених законом (а.с. 11).

Позивач посилається як на підставу своїх вимог на те, що орендна плата виплачена за 2018 рік у повному обсязі, але не в строки встановлені договором, а через 10 місяців від зазначеного в договорі строку, а за 2019 рік взагалі не виплачена, хоча на день подачі позову пройшло вже 4 місяці від встановленого у договорі строку.

Вказане підтвердив і представник відповідача у своєму відзиві на позовну заяву.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що відповідачем неодноразово, грубо порушено строки сплати орендної плати у терміни, визначені договором оренди землі від 23.11.2015 року - до 31 числа місяця останнього календарного року, за який вноситься орендна плата.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди землі у зв`язку із порушенням товариством свого обов`язку щодо систематичної виплати орендної плати на протязі 2018-2019 років, оскільки сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а позивач не отримав того, на що він розраховував при укладанні договору.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд не може погодитися з доводами представника відповідача про те, що товариством фактично сплачена орендна плата за 2018 рік, а тому відсутні підстави для розірвання договору, оскільки така позиція суперечить вимогам чинного законодавства.

Крім того, відповідно до вимог частини першої статті 537 ЦК України товариство мало можливість сплатити орендну плату шляхом внесення грошових коштів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори у разі відмови кредитора у прийнятті належного виконання зобов`язання.

Вищевикладене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року № 484/301/18, які відповідно до положень ст. 263 ЦПК України повинні враховуватись судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Пунктом 9.4 договору оренди землі передбачено, що орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату.

За кожен рік використання землі орендар виплачує орендну плату у грошовій формі в розмірі, що становить 10838,32 гривень не пізніше 31 числа місяця останнього календарного року, за який вноситься орендна плата. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації (п.п. 4.1, 4.3 договору оренди землі).

Відповідно до п. 4.8 договору оренди землі у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01% несплаченої суми за кожний день прострочення.

Позивачем надано розрахунок заборгованості відповідача перед орендодавцем за несплату орендної плати відповідно до умов договору від 23.11.2015 року, згідно з яким невиплачена орендна плата за 2019 рік становить 10838,32 грн., пеня за 91 день прострочення несплаченої суми орендної плати (з 01.01.2020 по 01.04.2020 року) - 100,1 грн., інфляційні втрати - 461,70 грн.

Представник відповідача у своєму відзиві не оспорює суму заборгованості з виплати орендної плати за 2019 рік, як і розрахунок наданий позивачем.

Таким чином, на підставі достовірних, належних та допустимих доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати за землю є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 141 ЗК України, Законом України Про оренду землі , ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В

1. Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпроагроальянс про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати - задовольнити.

2. Розірвати договір оренди землі площею 8,002 га, кадастровий номер 1220755400:01:006:0091, укладений 23 листопада 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Дніпроагроальянс в особі директора Астіона Євгена Миколайовича та ОСОБА_1 та зареєстрований 26 січня 2016 року державним реєстратором Васильківського районного управління юстиції Дніпропетровської області Побережним Сергієм Євгеновичем, номер запису про інше речове право: 13013608.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпроагроальянс (ЄДРПОУ 34590337) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) заборгованість з орендної плати за землю за 2019 рік в сумі 11400 (одинадцять тисяч чотириста) гривень 12 копійок, яка складається з: орендної плати - 10838,32 грн., пені - 100,1 грн., інфляційних витрат - 461,70 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпроагроальянс на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1681,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Г. Битяк