Рішення

від 27.05.2020 по справі 907/122/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.05.2020 м. Ужгород Справа № 907/122/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №907/122/20

за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Автодистриб`юшн КАРГО ПАРТС , м. Київ до малого приватного підприємства РУТА , с. Нижня Апша Тячівського району про стягнення суми 16354,31грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Автодистриб`юшн КАРГО ПАРТС звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до малого приватного підприємства РУТА , с. Нижня Апша Тячівського району про стягнення суми 16354,31 грн. заборгованості за договором поставки №11262-07/2017 від 09.11.2019, у тому числі суми 15058,50 грн. основного боргу, 866,36 грн. пені за несвоєчасний розрахунок та 429,85 грн. річних, посилаючись на порушення відповідачем вимог ст.ст. 526, 625, 692 Цивільного кодексу України, щодо неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасності оплати придбаного товару.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на невиконання відповідачем взятих на себе по договору зобов`язань щодо оплати поставленого товару, внаслідок чого в нього виникла та рахується заборгованість за поставлений товар, яка станом на момент звернення до суду з даним позовом складає суму 15 058,50 грн. Крім того, за порушення строків оплати поставленого товару у період з 12.12.2019 по 04.03.2020 року просить суд стягнути з відповідача нараховану пеню у розмірі 866,36 грн., та 12% річних за той же період у сумі 429,85 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа №907/122/20, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, будь-яких клопотань щодо розгляду спору з повідомленням (викликом) сторін подано не було, у зв`язку з чим, враховуючи також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.03.2020 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, та, встановлено сторонам строк для подання відповіді на відзив (позивачем) та заперечень (відповідачем) (якщо такі будуть подані) не пізніше 16.04.2020р.

Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного без виклику сторін від сторін у встановлений законом строк не надано. Відповідач відзив на позов не надав.

Згідно ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України ) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїми правами на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України .

Заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження від Сторін до суду не надходило та про розгляд справи судом Сторони були повідомлені належним чином.

Поряд із тим, розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовує припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.05.2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю Автодистриб`юшн КАРГО ПАРТС , м. Київ (надалі за текстом - Позивач ) та малим приватним підприємством РУТА , с. Нижня Апша Тячівського району (надалі за текстом - Відповідач ) було укладено Договір поставки № 11262-07/2017.

За умовами п. 1.1 Договору постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти покупцю визначені цим Договором запчастини та експлуатаційні матеріали (далі - товар ), а також виконувати шино монтажні послуги. Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, приймати Товар та оплачувати його.

Згідно з умовами п.1.2 Договору, номенклатура, найменування, одиниця виміру, походження Товару, загальні кількість, ціна за одиницю Товару, що підлягає поставці за цим Договором, термін та умови поставки визначаються у рахунках-фактурах та товарних накладних, або інших передбачених чинним законодавством документах на Товар, які є невід`ємною частиною Договору та остаточно узгоджується Сторонами на кожну окрему партію Товару.

Товар за домовленістю сторін продається на умовах попередньої оплати або на умовах відстрочення платежу. У разі продажу товару на умовах відстрочення платежу, термін відстрочення платежу зазначається у накладній. У разі відстрочення платежу товар має бути сплачений не пізніше останнього дня відтермінування включно (пункт 2.3 Договору).

Відповідно до п.п. 2.5, 2.5.1 та п.2.5.2 Поставка товару здійснюється за погодженням Сторін на умовах: EXW - склад постачальника. Товар переходить у власність покупця з моменту передачі товару покупцю на складі постачальника. FCA Франко-Перевізник. Товар переходить у власність покупця з моменту передачі товара постачальником перевізнику. Оплата послуг перевізника здійснюється постачальником за рахунок покупця. Усі ризики загибелі, втрати, пошкодження або знищення товару переходять до покупця з моменту отримання ним Товару від перевізника. Доказом передачі постачальником товару перевізнику є товарно-транспортна накладна, квитанція, декларація або інший документ, що засвідчує передачу товару перевізнику.

Термін дії договору визначається п.8.2. Договору, за умови якого цей Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31 грудня 2017 року. Якщо протягом 1-го місяця до закінчення терміну дії даного Договору жодна зі сторін не заявить про намір змінити його умови або припинити його дію, договір вважається продовженим на 1 календарний рік і так рік за роком (пункт 8.4 Договору).

У відповідності до п. 5.2. Договору: в разі простроченого платежу більше 3-х календарних днів, покупець сплачує пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

На підставі ст. 625 ЦК України Сторони домовились, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання боржник, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також штраф у розмірі 12 (дванадцять) відсотків річних від простроченої суми (пункт 5.3 договору).

Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи на виконання умов договору поставки товару позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар, що підтверджується видатковою накладною №Ѕ10002023528 від 09.11.2019 року на суму 15058,50 грн.

У відповідності до умов договору, Відповідач повинен був оплатити поставлений товар до 09.12.2019 року. Однак відповідач в порушення умов укладеного договору та взятих на себе зобов`язань оплату не виконав.

У зв`язку з чим з метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача 14.01.2020 було направлено претензія з вимогою провести оплату поставленого товару, 03.03.2020 відповідачу було направлено лист-вимогу про оплату поставлених товарів, однак дані листи залишені без відповіді, а вимоги без задоволення. Що і стало приводом звернувся до суду з метою стягнення суми боргу.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір поставки товарів Договір поставки №11262-07/2017, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського Кодексу України та параграфів 1 і 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням Відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати за поставлений Позивачем товар на підставі Видаткової накладної №Ѕ10002023528 від 09.11.2019 року на суму 15058,50 грн.

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно- розпорядчого документа на майно.

Відповідно до п.п. 2.5, 2.5.1 та п.2.5.2 Поставка товару здійснюється за погодженням Сторін на умовах: EXW - склад постачальника. Товар переходить у власність покупця з моменту передачі товару покупцю на складі постачальника. FCA Франко-Перевізник. Товар переходить у власність покупця з моменту передачі товара постачальником перевізнику. Оплата послуг перевізника здійснюється постачальником за рахунок покупця. Усі ризики загибелі, втрати, пошкодження або знищення товару переходять до покупця з моменту отримання ним Товару від перевізника. Доказом передачі постачальником товару перевізнику є товарно-транспортна накладна, квитанція, декларація або інший документ, що засвідчує передачу товару перевізнику.

Таким чином, факт прийняття товару підтверджується видатковою накладною.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з умовами п.1.2 Договору, номенклатура, найменування, одиниця виміру, походження Товару, загальні кількість, ціна за одиницю Товару, що підлягає поставці за цим Договором, термін та умови поставки визначаються у рахунках-фактурах та товарних накладних, або інших передбачених чинним законодавством документах на Товар, які є невід`ємною частиною Договору та остаточно узгоджується Сторонами на кожну окрему партію Товару.

Товар за домовленістю сторін продається на умовах попередньої оплати або на умовах відстрочення платежу. У разі продажу товару на умовах відстрочення платежу, термін відстрочення платежу зазначається у накладній. У разі відстрочення платежу товар має бути сплачений не пізніше останнього дня відтермінування включно (пункт 2.3 Договору).

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що договори укладені між сторонами по справі, як цивільно - правові правочини є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивач звернувся до суду, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині повної оплати за поставлений позивачем, на підставі видаткової накладної товар, внаслідок чого у малого приватного підприємства РУТА виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 15058,50 гривень.

Станом на день розгляду даної справи у відповідача рахується заборгованість у вищезазначеному розмірі. Вказана сума боргу є непогашена, відповідачем у встановленому законом порядку не спростована та не заперечена.

З огляду на те, що матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості у Відповідача та ним не надано суду жодних доказів у спростування цієї заборгованості перед Позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача в частині стягнення вартості неоплаченого товару в сумі 15058,50 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором поставки, оскільки вартість отриманого товару відповідачем повністю не сплачена, що в свою чергу надає позивачеві право на нарахування відповідачеві штрафних санкцій, передбачених умовами договору.

З посиланням на приписи ст.ст.610, 625 Цивільного кодексу України та з огляду на прострочення відповідачем строку оплати за товар, позивачем, в силу положень п.п. 5.2, 5.3. Договору заявлено також позовні вимоги про стягнення пені, що складає 866,36 грн., та 12% річних у сумі 429,85 грн.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. З вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У відповідності до п. 5.2. Договору: в разі простроченого платежу більше 3-х календарних днів, покупець сплачує пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Розмір пені визначений позивачем розрахований у відповідності з вимогами ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" якою, передбачено, що пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

З огляду на те, що факт порушення відповідачем своїх зобов`язань зі своєчасної оплати вартості продукції позивачу є доведеним, тобто мало місце порушення відповідачем строків оплати товару, встановлених в договорі, врахувавши те, що в договорі передбачено право позивача на нарахування штрафних санкцій (пені, штрафу), як захід відповідальності за порушення строків виконання зобов`язання, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача пені заявлена позивачем обґрунтована та правомірна.

З огляду на наведене вище, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми пені в розмірі 866,36 грн., у відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та пункту 5.2 Договору підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача дванадцять відсотків річних від простроченої суми, що складає 429,85 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.3 Договору обумовлено, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання боржник, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також штраф у розмірі 12 (дванадцять) відсотків річних від простроченої суми.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку трьох відсотків річних, та інфляційних втрат на підставі вимог ст. 625 ЦК України вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають повному задоволенню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Автодистриб`юшн КАРГО ПАРТС , м. Київ до малого приватного підприємства РУТА , с. Нижня Апша Тячівського району про стягнення суми 16354,31грн.підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 180, 191, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з малого приватного підприємства РУТА (90571, Закарпатська обл., Тячівський район, село Нижня Апша, вулиця Калініна, будинок 2 А, Код ЄДРПОУ 20447559) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Автодистриб`юшн КАРГО ПАРТС (02222, м. Київ, Деснянський район, вулиця Закревського, будинок 16, Код ЄДРПОУ 37141112) суму 16 354, 31 грн. (шістнадцять тисяч триста п`ятдесят чотири гривні 31 коп.) в т. ч. 15 058, 50 грн. заборгованості по оплаті вартості поставленого товару, 866,36 грн. пені за несвоєчасний розрахунок, 429, 85 грн. дванадцять відсотків річних, а також суму 2102, 00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк

обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 27.05.2020.

Суддя О.Ф. Ремецькі