Рішення

від 19.05.2020 по справі 910/2967/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.05.2020Справа № 910/2967/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Віадук Комплекс

до: Акціонерного товариства Українська залізниця

про: стягнення 345 107,74 грн

Суддя: Шкурдова Л.М.

Секретар с\з Масна А.А.

Представники:

від позивача: Абросімов С.С., за дог.

від відповідача: Чикалов Р.Г., за дог. про над.прав.допомоги

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Віадук Комплекс до Акціонерного товариства Українська залізниця про стягнення 345 107,74 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 відкрито провадження у справі №910/2967/20 за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем в порушення умов Договору поставки №УЗ/ЦЛ-18700/Ю від 04.12.2018 було здійснено оплату поставленого відповідачу товару (модуль КТП 1000/10/0,4 кВ) з порушенням визначеного в Договорі строку, в зв`язку з чим позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 36 183,45 грн, інфляційні втрати в розмірі 94 293,11 грн та пеню в розмірі 214 631,18 грн.

Відповідачем подано заяву про зменшення розміру штрафних санкцій, посилаючись на те, що відповідачем було в повному обсязі оплачений поставлений товар, розмір штрафних санкцій в сумі 214 631,18 грн є надмірно великим, порівняно із вартістю товару, позивачем не надано доказів завдання йому збитків простроченням оплати відповідачем.

У судовому засіданні 19.05.2020 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.12.2018 між ТОВ "Віадук Комплекс" (постачальник) та АТ "Українська залізниця" (замовник) укладено Договір поставки №УЗ/ЦЛ-18700/Ю від 04.12.2018 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобов`язався поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка, кількість якої вказується в специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору, на умовах, що викладені в цьому Договорі.

Згідно з п.1.2., 1.3. Договору найменування продукції: Модуль КТП 1000/10/0,4 кВ; виробник продукції: ТОВ Енерготрансбуд , Україна.

Відповідно до п.4.1. Договору загальна сума даного договору на момент його підписання складає - З 320 000,00 грн., крім того ПДВ 20% - 664 000,00 грн., що разом становить - З 984 000,00 грн.

Згідно з п.6.1. Договору оплата за кожну партію поставленої Продукції за договором проводиться замовником протягом 30 календарних днів після дати поставки партії продукції та з дня підписання акту прийому-передачі, у відповідності з рахунком- фактури на дану партію, обумовлену згідно з п.5.2 та при наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Судом встановлено, що позивачем було поставлено товар на загальну суму 3 984 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №47 від 29.12.2018 року на суму 1 992 000,00 грн.; Актом прийому-передачі від 04.12.2018 року (складено 29.12.2018) на суму 1 992 000,00 грн. відповідно до видаткової накладної №47 від 29.12.2018 року; видатковою накладною №48 від 29.12.2018 року на суму 1 992 000,00 грн.; Актом прийому-передачі від 04.12.2018 року (складено 29.12.2018 року) на суму 1 992 000,00 грн. відповідно до видаткової накладної №48.

ТОВ Віадук Комплекс були оформлені та зареєстровані податкові накладні №52 на суму 1 992 000,00 грн. та №53 на суму 1 992 000,00 грн. від 29.12.2018 року, про що свідчать квитанції від 15.01.2019 року про реєстрацію вказаних податкових накладних.

Відповідно ст.526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.2 ст.74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

У відповідності до п.6.1. Договору оплата за поставлену продукцію мала бути здійснена відповідачем до 28.01.2019.

Як вбачається з копії банківської виписки відповідачем було сплачено 11.05.2019 року суму коштів в розмірі 996 000,00 грн. з призначенням платежу за модуль КТП 1000/10/0.4, згідно видаткової накладної №47 від 29.12.2018 р., суму коштів в розмірі 996 000,00 грн. з призначенням платежу за модуль КТП 1000/10/0.4, згідно видаткової накладної №48 від 29.12.2018 р.; 18.06.2019 року відповідачем сплачено суму коштів в розмірі 498 000,00 грн. з призначенням платежу за модуль КТП 1000/10/0.4, згідно видаткової накладної №47 від 29.12.2018 р., суму коштів в розмірі 498 000,00 грн. з призначенням платежу за модуль КТП 1000/10/0.4, згідно видаткової накладної №48 від 29.12.2018 р. ; 26.07.2019 року відповідачем сплачено в розмірі 498 000,00 грн. з призначенням платежу за модуль КТП 1000/10/0.4, згідно видаткової накладної №47 від 29.12.2018р. , 498 000,00 грн. з призначенням платежу за модуль КТП 1000/10/0.4, згідно видаткової накладної №48 від 29.12.2018 р. .

Таким чином, матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем обумовлених Договором строків оплати поставленого позивачем товару, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов`язання.

В зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання за Договором позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 36 183,45 грн, інфляційні втрати в розмірі 94 293,11 грн та пеню в розмірі 214 631,18 грн. за загальний період з 29.01.2019 по 26.07.2019р.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних за заявлений позивачем період, в зв`язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 3 % процентів річних в розмірі 36 183,45 грн та інфляційних втрат в розмірі 94 293,11 грн.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п.10.5. Договору в разі несвоєчасної оплати за поставлену продукцію, замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості несплаченої продукції за кожен день прострочення.

Таким чином, позивач має право на нарахування пені в розмірі 214 631,18 грн. за порушення позивачем строків оплати поставленої продукції.

В той же час відповідачем подано клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, мотивоване тим, що відповідачем було в повному обсязі оплачений поставлений товар, розмір штрафних санкцій в сумі 214 631,18 грн є надмірно великим, порівняно із вартістю товару, позивачем не надано доказів завдання йому збитків простроченням оплати відповідачем.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що матеріали даної справи не містять доказів, що позивач поніс збитки внаслідок затримки доставки вантажу, нараховані штрафні санкції є надмірно великими.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 ГК України надає право суду у випадку, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, зменшити розмір цих санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Визначені наведеними нормами положення з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України щодо загальних засад господарського судочинства та щодо обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір штрафних санкцій за умови, що він значно перевищує розмір завданих допущеним порушенням збитків.

Статтею 546 ЦК України неустойка (штраф, пеня) віднесені до переліку видів забезпечення виконання зобов`язань.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч.1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з приписами частини 1 ст.230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

З огляду на те, що позивачем не надано доказів понесення ним будь-яких майнових втрат внаслідок прострочення боржника, враховуючи те, що відповідачем оплачено поставлений товар, на переконання суду розмір штрафних санкцій є надмірним та застосування до відповідача штрафних санкцій у розмірі, заявленому позивачем не може відповідати критеріям розумності та справедливості.

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини керуючись положеннями ст. ст.233 Господарського кодексу України, суд вважає за необхідне реалізувати надане йому право та зменшити розмір штрафних санкцій (штрафу), які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача до 110 000,00 грн.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в разі зменшення судом розміру штрафних санкцій покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.

Керуючись ст. ст.74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Віадук Комплекс (03040, м.Київ, вул.Стельмаха, буд.10А, код ЄДРПОУ 42019312) 3 % процентів річних в розмірі 36 183 (тридцять шість тисяч сто вісімдесят три) грн 45 коп, інфляційні втрати в розмірі 94 293 (дев`яносто чотири тисячі двісті дев`яносто три) грн 11 коп., пеню в розмірі 110 000 (сто десять тисяч) грн 00 коп та 5176 (п`ять тисяч сто сімдесят шість) грн 62 коп - витрати по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.М. Шкурдова

Дата складення тексту рішення: 25.05.20