Ухвала

від 27.05.2020 по справі 909/429/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.05.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/429/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., розглянувши заяву АТ "Райффайзен Банк Аваль" від 06.05.2020 № 114/5-184845 (вх.№7429/20 від 25.05.2020) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно у справі

за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Трейд",

ОСОБА_1 ,

про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором від 18.02.2019 № 011/34338/510850 в сумі 136 627, 58 грн, з яких кредитні кошти - 123 680, 48 грн, відсотки - 12 947, 10 грн,

установив таке.

АТ "Райффайзен Банк Аваль" звернувся з позовом до ТОВ "Олімпекс Трейд", як позичальника, та ОСОБА_1 , як поручителя, про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором від 18.02.2019 № 011/34338/510850 в сумі 136 627, 58 грн, з яких кредитні кошти - 123 680, 48 грн, відсотки - 12 947, 10 грн.

Суд згідно з ухвалою від 27.05.2020 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Одночасно з пред`явленням позову "Райффайзен Банк Аваль" подав заяву від 06.05.2020 № 114/5-184845 (вх.№7429/20 від 25.05.2020) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, яке належить ОСОБА_1 , а саме автомобіль Volkswagen Touran 2012 року, дата реєстрації 11.07.2018, об`єм двигуна 1598 куб.см. Посилається на невиконання позичальником умов кредитного договору та на значний розмір заборгованості. Після направлення банком вимоги щодо дострокового погашення заборгованості позичальник та поручитель не здійснили жодних дій щодо погашення заборгованості в добровільному порядку. Зазначає, що дії позичальника, а саме невиконання взятих на себе зобов`язань, відмова від програм рефінансування банку, свідчать про намагання ухилитися від сплати кредитної заборгованості. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про стягнення заборгованості, оскільки є велика ймовірність відчуження цього майна з метою його приховання та неможливості подальшої реалізації для виконання рішення суду. Як доказ належності автомобіля поручителю подав скріншот інформації МВС України на пошуковий запит за індивідуальним податковим номером щодо зареєстрованих транспортних засобів за вказаною фізичною особою. Згідно з інформацією по юридичній особі-відповідачу - інформація щодо зареєстрованих авто відсутня. При цьому у вказаній інформації зазначено, що відповідна послуга працює в тестовому режимі, база містить записи здебільшого за останні кілька років та постійно наповнюється.

При вирішенні даної заяви суд керується приписами ч. 2 ст. 136 ГПК України, згідно з якою забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також ймовірності ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Наведені висновки щодо застосування вказаних норм права викладені в ряді постанов Верховного Суду (наприклад, від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 01.04.2019 у справі № 922/1631/18, ), і враховуються судом відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України.

Відповідно до приписів ст. 136, 137 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивач обґрунтував заяву про забезпечення позову виключно потенційною можливістю ухилення відповідача від виконання судового рішення. Водночас він не навів конкретних обставин, що можуть ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову, і відповідно до ст. 74 ГПК України не подав докази на їх підтвердження.

Фактично у своїй заяві про забезпечення позову банк покликається лише на ті обставини, які є підставою позову у даній справі - на неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, а також на невиконання позичальником та поручителем вимоги банку про дострокове погашення кредиту. Однак, сам лише факт порушення позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором не свідчить про існування обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, як цього вимагає ст. 136 ГПК України.

Із заяви про забезпечення позову АТ "Райффайзен Банк Аваль" не вбачається, що майно, наявне у відповідача, може зникнути, зменшитися в кількості, або може погіршитися його якість на момент виконання рішення в результаті об`єктивних чи суб`єктивних причин. Доказом таких обставин могло би бути, зокрема, вчинення відповідачем активних дій, спрямованих на приховування або відчуження майна; дій, спрямованих на уникнення відповідальності або перешкоджання законному стягненню; відсутність грошових коштів для виконання зобов`язання за спірними правочинами; незадовільний фінансовий стан; наявність відкритих виконавчих проваджень тощо.

Зі змісту п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

У постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 05.09.2019 у справі № 911/527/19 викладено правову позицію, що піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору.

Предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 136 627, 58 грн. Однак позивач просить накласти арешт на автомобіль, належний поручителю, не обґрунтувавши вартість цього об`єкта нерухомості, а також не навівши доказів того, що у відповідача відсутні будь-які грошові кошти, в тому числі і на рахунках в банківських установах, або інше майно, за рахунок якого може відбутись погашення заборгованості.

Враховуючи викладене, в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. 74, 136-140, 232-235, 253-257, ч. 4 Прикінцевих положень ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" від 06.05.2020 № 114/5-184845 (вх.№7429/20 від 25.05.2020) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги в строки, визначені ст. 256, ч. 4 розділу Х ГПК України.

Ухвалу підписано 27.05.2020.

Суддя О. В. Малєєва