Рішення

від 20.05.2020 по справі 910/3834/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.05.2020Справа № 910/3834/20 Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В. , розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Лайт (юридична адреса: 04212, м. Київ, пр. Оболонський, 54; адреса для листування: 04078, м. Київ, вул. Полкова, 74/76-А, кв. 19)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Тулома Трейд (04114, м. Київ, вул.Кобзарська, 24)

про стягнення заборгованості

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13 березня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Лайт (позивач) надійшла позовна заява б/н від 11.03.2020 року до Товариства з обмеженою відповідальністю Тулома Трейд (відповідач) про стягнення заборгованості на суму в розмірі 122 325, 19 грн. за договором поставки нафтопродуктів №ДС-68 від 31.05.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором поставки нафтопродуктів № ДС-68 від 31.05.2019 року, зокрема, в порушення умов вищезазначеного договору відповідач не здійснив свої зобов`язання щодо сплати грошових коштів, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.03.2020 року було прийнято справу № 910/3834/20 до провадження, судове засідання призначено на 15.04.2020 року о 10:30 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.03.2020 року було здійснено перехід в письмове провадження.

30.04.2020 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч.1 п. 3 ст. 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Ч. 1 ст. 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ч. 5 статті 176 ГПК України передбачає, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього Кодексу.

За ч.2 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Інтер Лайт та Товариством з обмеженою відповідальністю Тулома Трейд (був укладений Договір поставки нафтопродуктів № ДС-68 від 31.05.2019 року та додаткові угоди № 1 та № 2 від 31.05.2020 року.

В матеріалах справи міститься копія Договору, яка підписана тільки представником позивача. Позивач стверджує, що відповідач не повернув позивачу примірник підписаного Договору № ДС-68 від 31.05.2019 року та додаткові угоди № 1 та № 2 від 31.05.2020 року.

Позивач звертався до відповідача з листом №325 від 18.12.2019 року, в якому просив повернути підписаний примірник договору, проте позивач стверджує, що відповідач йому примірник так і не повернув.

Відповідач у своєму відзиві не заперечує проти укладання Договору № ДС-68 від 31.05.2019 року, хоча копію вказаного договору зі своїм підписом так і не надав. Також відповідач заперечив наявність Додаткових угод, копії яких містяться в матеріалах справи та також не підписані відповідачем.

Згідно з п. 1.1 Договору, Постачальник зобов`язався передати в погоджені Сторонами строки, а Покупець прийняти і оплатити на умовах, визначених в Договорі, нафтопродукти (бензин автомобільний, дизельне паливо), іменовані далі за текстом - Товар . Відповідно до п. 2.2.2. Договору, Покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за товар.

Згідно з п. 4.3. Договору оплата за поставлений товар здійснюється на умовах попередньої оплати у розмірі 100% ціни партії товару протягом 1 банківського дня на підставі виставленого постачальниколм рахунку-фактури, проте п. 4.3.1. Додаткової угоди № 1 до Договору, оплата товару здійснюється Покупцем на підставі рахунку-фактури протягом 5 робочих (банківських) дні з дати поставки товару.

Відповідно до п. 3.5. Договору, товар вважається поставлений (переданий) Постачальником і прийнятий Покупцем по якості - відповідно до технічних умов та іншим нормативно-технічних актів (паспорт, сертифікат заводу-виробника), по кількості - відповідно до видаткових накладних Постачальника у відповідності з вибраними умовами (базисами) поставки партії Товару.

Позивач стверджує, що 02 грудня 2019 року позивач здійснив поставку дизельного палива на загальну суму 104 187,60 грн., що підтверджується видатковою накладною № 6975 від 02.12.2019 року.

Вказаний товар мав бути оплачений до 06.12.2019 року, однак Відповідач так і не

виконав свого обов`язку щодо оплати товару.

В матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2019 року по 11.12.2019 року, що підписаний сторонами, проте відповідач у своєму відзиві вказує на те, що підпис виконаний не представником відповідача.

Позивач 13.12.2019 року за вих..№324 направив претензію на адресу відповідача, проте позивач стверджує, що відповідач відповіді не надав.

Відповідач у своєму відзиві категорично заперечував проти наявності заборгованості перед позивачем та вказував на те, що йому не відомо походження Додаткових угод до Договору, видаткової накладної №6975 від 02.12.2019 року та акта звірки взаєморозрахунків в період з 01.01.2019 року-11.12.2019 року.

Суд не бере до уваги вказані доводи, оскільки відповідач не підтверджує їх жодними належними доказами. Факт правовідносин по не підписаному Договору він не заперечував та вказував на те, що співробітництво між сторонами здійснювалось на умовах 100% передплати за товар.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд погоджується з вимогою позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з таких підстав.

Згідно з положеннями ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є

його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 612 боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Також з згідно п. 5.4 Договору, в разі порушення строків оплати за товар. Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ річних, що діяла в період, за який вона стягується, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Так згідно з п. 5.7. Договору, у разі порушення строку оплати за поставлену партію товару більше ніж 15 (п`ятнадцять) календарних днів від строку визначеного в п. 4.2 Договору, Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі 10 % від сумі заборгованості.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Лайт є доведеними, законними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 612 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, 74, 76-80, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Тулома Трейд (04114, м. Київ, вул. Кобзарська, 24, код ЄДРПОУ 39656418) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Лайт (юридична адреса: 04212, м. Київ, пр. Оболонський, 54; адреса для листування: 04078, м. Київ, вул. Полкова, 74/76-А, кв. 19, код ЄДРПОУ 41122766) суму основного боргу у розмірі 104187,69 грн., 3 % річних у розмірі 771,00 грн., пеню у розмірі 6947,74 грн. та штраф у розмірі 10 418,76 грн., суму судового збору 2102, 00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення з урахуванням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ X "Прикінцеві положення" доповнити пунктом 4 такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID- 19 )".

Повне рішення складено 20.05.2020 р.

Суддя М.В. Данилова