Рішення

від 20.05.2020 по справі 910/3779/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.05.2020Справа № 910/3779/20 Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В. , при секретарі судового засідання Бордуновій К.Е. розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження

за позовом Директора приватного підприємства Ван-авто ОСОБА_2 (юридична адреса: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: 03058, м. Київ, вул. Миколи Голего, 5, офіс 121 А)

до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (03036, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 76)

про зняття арешту з майна та коштів на рахунках

Представники сторін:

від позивача - Пасльон І.В.;

від відповідача - не з`явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13 березня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Директора приватного підприємства Ван-авто ОСОБА_2 (позивач) надійшла позовна заява б/н від 12.03.2020 року до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (відповідач) про зняття арешту з майна Приватного підприємства Ван-авто та коштів, розміщених на його рахунках, які були накладені постановами в рамках виконавчих проваджень № 49633498, №5164336 та № 45098953.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказані виконавчі провадження вже завершені у зв`язку з відсутністю майна та коштів на рахунках боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 року у справі №910/3779/20 позовну заяву б/н від 12.03.2020 року Директора приватного підприємства Ван-авто ОСОБА_2 до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про зняття арешту з майна та коштів на рахунках залишено без руху, надано Директору приватного підприємства Ван-авто ОСОБА_2 строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.04.2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвало проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.04.2020 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.04.2020 року було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 20.05.2020 року.

В судове засідання 20.05.2020 року з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, своїм правом на подання відзиву не скористався.

Відповідно до ч. 9. ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 є Директором приватного підприємства Ван-Авто . На примусовому виконанні Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва перебували такі провадження відносно підприємства Ван-Авто :

1. Виконавче провадження №45098953 (виконання наказу від 30.09.2014 року №910/14961/14), виданого Господарським судом м. Києва про стягнення з ПП Ван-Авто на користь КП Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації 46413,71 грн. (№ витягу 46898149).

2. Виконавче провадження №45275867 з примусового виконання наказу від 30.10.2014 року по справі №910/14961/14. виданого Господарським судом м. Києва про стягнення з ПП Ван-Авто на користь ДПІ у Солом`янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 1827.00 грн.:

3. Виконавче провадження №49633498 з примусового виконання наказу від 27.11.2015 року №910/24281/15, виданого Господарським судом м. Києва про стягнення з ПП Ван-Авто на користь КП ДУОЖФ 53483,36 грн. (№ витягу 48553351).

4. Виконавче провадження №46611618 з примусового виконання наказу від 21.01.2015 року по справі №910/23176/14, виданого Господарським судом м. Києва про стягнення з ПП Ван-Авто на користь ПО Українська ліга авторських і суміжних прав 24126,58 грн.

. В реєстрі виконавчих проваджень, а також в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є інформація щодо виконавчого провадження №51646336 (№ витяг №51003139).

В рамках виконавчих проваджень №49633498, №5164336 та №45098953 було накладено арешт на все рухоме майно Ван-Авто та на кошти, які перебувають на рахунках.

Станом на момент звернення до суду із позовною заявою, всі вище перераховані виконавчі провадження завершені у зв`язку із відсутністю майна та коштів на рахунках боржника

Згідно із відповіддю Головного державного виконавця Солом`янського районного ВДВС у м. Київ ГТУЮ у м. Київ Лебедєвої Л.Ю., виконавчі провадження №45098953, №45275867, №910/23176/14 завершені в 2015 році та знищені за закінченням 3-річного терміну зберігання виконавчих проваджень, тому отримати матеріали вказаних проваджень неможливо, а тому дізнатись якими саме державними виконавцями було винесено постанови про обтяження окрім постанови в виконавчому провадженні №49633498 неможливо.

Згідно із відповіддю Солом`янського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Київ на заяву від 13.02.2020 щодо зняття арешту з майна та рахунків, арешт може бути знятий за рішенням суду.

Позивач вважає, що арешти майна та коштів на рахунках, існують без належної правової підстави, оскільки виконавчі провадження давно завершені, і ці обтяження порушують право. Позивача на володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Судом встановлено, що відсутня можливість вчинення будь-яких дій з боку державних виконавців, а тому суд вважає за можливе зняти арешт з майна з таких підстав.

Згідно зі статтею 1 Господарського кодексу України Господарський кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Відповідно до частини першої статті 134 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб`єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб`єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших фор и правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-5 статті 60 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна такий арешт знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У разі наявності письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов`язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Статтею 41 Конституції України визначено право кожного вільно володіти користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Положенням ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог ст. 9 Конституції України визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 1 ст. 316 ЦК України визначено поняття права власності. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Приписами ст. 321 ЦК України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із частинами 1, 3, 4 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 391 ЦК України передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ч. 1 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначені ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження". У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Якщо позивач є власником спірного майна, то вирішується вимога про зняття арешту з майна. У разі якщо позивач одночасно доводить своє право власності, яке виникло, наприклад, із договору про спільну власність або таке його право не визнається чи оспорюється співвласником, то відповідно до заявлених вимог суд вирішує вимогу про зняття арешту з майна та про визнання права власності на це майно (п. 8 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна").

З огляду на викладене, враховуючи, що накладений на майно позивача арешт, перешкоджає здійсненню ним у повному обсязі права власності на це майно, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 19, 56, 73, 74, 76, 86, 80, 162, 164, 171, 231, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст.1, 134 Господарського Кодексу України, ст.ст. 16, 391, 334, 328, 321,316 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов`язати Солом`янський районний відділ державної виконавчої служби міста Київа Головного територіального управління юстиції у місті Києві (03036, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 76, код ЄДРПОУ 35008087) зняти арешт з майна, коштів, розміщених на рахунках, які були накладені постановами в рамках виконавчих проваджень №49633498, №5164336 та №45096953 Приватного підприємства Ван-Авто (юридична адреса: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 27, кв. 37, код ЄДРПОУ 34242309).

3. Судові витрати покласти на позивача.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення з урахуванням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ X "Прикінцеві положення" доповнити пунктом 4 такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID- 19 )".

Повне рішення складено 27.05.2020 р.

Суддя М.В. Данилова