Рішення

від 27.05.2020 по справі 910/1268/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" травня 2020 р. Справа № 910/1268/20

За позовом Комунального підприємства "Київпастранс", 04070, місто Київ, вулиця Набережне шосе, 2

в особі філії Дарницького трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо, 02105, місто Київ, вулиця Павла Усенка, 6

до Фізичної особи-підприємця Швачко Валентини Анатоліївни, 07443, Київська область, Броварський район, селище міського типу Калинівка, вулиця Цегельний завод

про стягнення 186 137,68 грн за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1889 від 25.05.2015

суддя Н.Г. Шевчук

без виклику сторін

суть спору:

Комунальне підприємство "Київпастранс" в особі філії "Дарницького трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Швачко Валентини Анатоліївни про стягнення 186 137,68 грн заборгованості за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №1889 від 25.05.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за даним договором в частині сплати орендної плати за період з січня 2016 року по січень 2017 року з донарахуванням орендної плати за весь період дії договору у зв`язку із нецільовим використанням об`єкту оренди на суму 114 445,69 грн, а також оплати комунальних послуг і відшкодування земельного податку на суму 20 906,87 грн, що стало підставою для нарахування 3 % річних у сумі 11 958,90 грн та інфляційних втрат у сумі 38 826,22 грн.

Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є малозначними справами.

Відповідно до частини першої статті 247 Господарського процесуального кодексу України малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною другою статті 250 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за наслідками розгляду клопотання, передбаченого статтею 249 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження може здійснюватися за клопотанням позивача, яке подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній, суд з урахуванням конкретних обставин справи може задовольнити або відмовити в задоволенні такого клопотання.

Відповідно до частини першої статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

За таких обставин, ухвалою Господарського суду Київської області від 16.03.2020 задоволено клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, ухвалено відкрити провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та визначено строк відповідачу для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні та відзиву на позовну заяву.

06 квітня 2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 31.03.2020), за змістом якого відповідач проти позову заперечує та посилаючись на розділи 3 та 6 Договору стверджує, що в жодному з пункті цих розділів не передбачено підстав та порядку донарахування орендної плати. Посилається на те, що серед поданих позивачем доказів немає виписки та/або виписок з банку про отримані орендодавцем кошти за оренду згідно договору від орендаря. Зазначає, що позивачем не вказано чи вирахувано останнім з основної суми боргу по оренді авансові платежі за оренду, передбачені пунктом 3.9 Договору, які зобов`язується орендар сплатити в розмірі не менше ніж орендна плата за два місяці протягом 10 календарних днів з дня підписання договору. Заперечує проти вимог про стягнення земельного податку, оскільки, на думку відповідача, такі витрати у заявленому позивачем розмірі не обґрунтовані. У зв`язку з недостовірною, необґрунтованою та не доведеною розрахунками сумою основного боргу відповідач заперечує проти нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Позивач у відповіді на відзив, поданій до суду 21.04.2020 (вих. № 06-1/514 від 17.04.2020), додатково пояснює, що донарахування орендної плати здійснено на підставі умов Договору у зв`язку з нецільовим використанням приміщень, розрахунок якої додано позивачем до матеріалів позовної заяви.

Разом з відповіддю на відзив позивач просить поновити строк для подання зазначеної відповіді на відзив, посилаючись на положення Закону України № 540-ІХ від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19" установлено з 12.03.2020 до 22.05.2020 карантин, із відповідними змінами внесеними Постановами Кабінету Міністрів України № 291 від 22.04.2020 та № 343 від 04.05.2020.

З аналізу процесуальних норм та нормативно правових актів суд не вбачає підстав для поновлення процесуального строку, оскільки строк карантину визначено з 12.03.2020 по 22.05.2020, а строк, який встановлює суд у своєму судовому рішенні для вчинення процесуальних дій, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у зв`язку з чим позивачем не пропущено строк подання відповіді на відзив.

19 травня 2020 року відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач підтримує свої твердження, викладені у відзиві на позовну заяву, та долучає оригінали розрахункових документів по Договору № 1889 від 25.05.2015 та оригінал листа Комунального підприємства "Київпастранс" № 14-01/12-285 від 31.05.2016 про результати проведення перевірки виконання орендарем умов Договору.

Розглянувши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

25 травня 2015 року між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Орендодавець), фізичною особою-підприємцем Швачко Валентиною Анатоліївною (далі - Орендар) та Комунальним підприємством "Київпастранс" (далі - Підприємство) укладено договір № 1889 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - Договір № 1889).

Відповідно до пунктів 1.1 та 2.1 Договору № 1889 Орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 28.04.2015 № 32 передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: вул. Павла Усенка, 7/9, к. 4, для розміщення суб`єкту господарювання, який здійснює виробничу діяльність продовольчих товарів, площею 62,27 кв. м та для розміщення кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи, площею 36,00 кв. м, загальна площа яких складає 98,27 кв. м на І поверсі (далі - Об`єкт оренди).

Згідно з пунктом 2.4 Договору № 1889 об`єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства "Київпастранс".

Пунктом 3.1 Договору № 1889 передбачено, що за користування об`єктом оренди Орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі п. 22 Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 № 34/6250, та на дату підписання Договору, згідно з розрахунком орендної плати, що є невід`ємною частиною цього Договору (додаток № 1/1, додаток № 1/2), за перший місяць оренди становить без ПДВ: 63 грн. 31 коп. за 1 кв. м орендованої площі (виробничі приміщення), 72 грн. 36 коп. за 1 кв. м. орендованої площі (приміщення під кафе), що в цілому складає 6 547,48 грн.

Відповідно до пункту 3.2 Договору № 1889 розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці.

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується Орендарем разом з орендною платою (пункт 3.4 Договору № 1889).

Відповідно до пункту 3.5 даного Договору орендна плата сплачується Орендарем на рахунок Підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання КП "Київпастранс" Дарницьке трамвайне ремонтно-експлуатаційне депо (балансоутримувач), яке знаходиться за адресою: 02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, 6, р/р НОМЕР_1 у Дніпровському відділенні ПАТ "КБ "Хрещатик", МФО 300670, код ЄДРПОУ 03328729, Св. № НОМЕР_2 , ІПН НОМЕР_3 , починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання Сторонами акта приймання-передачі при поверненні об`єкта оренди Орендодавцеві.

Згідно з пунктом 3.6 Договору № 1889 орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Пунктом 3.7 Договору № 1889 сторонами узгоджено, що за клопотанням Орендаря відповідним рішенням Орендодавця на період виконання капітального ремонту чи переобладнання об`єкта оренди Орендарю може бути надана пільгова орендна плата, яка не повинна бути менше витрат Підприємства на утримання об`єкта оренди. У такому випадку вносяться відповідні зміни до договору оренди.

Вартість комунальних послуг, відшкодування сум земельного податку, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо-будинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч.: покрівлі, фасад, вивіз сміття тощо, не входить до складу орендної плати та сплачується Орендарем окремо на підставі договорів, укладених Орендарем з організаціями, що надають такі послуги, та/або на підставі виставлених рахунків Підприємства (пункт 3.8 Договору).

Відповідно до пункту 3.9 Договору № 1889 зобов`язання Орендаря по сплаті орендної плати забезпечуються у вигляді авансової орендної плати в розмірі не менше ніж орендна плата за два місяці. Орендар сплачує авансовий платіж протягом 10 календарних днів з дати підписання Договору. Підприємство зараховує авансовий платіж як орендну плату за останні два місяці строку дії договору оренди. Індексація орендної плати в цьому випадку проводиться відповідно до Методики розрахунку орендної плати.

Згідно з пунктом 4.1 Договору № 1889 Орендодавець зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього Договору з додатками передати, а Орендар прийняти по акту приймання-передачі об`єкт оренди. Акт приймання-передачі оренди підписується відповідним Орендодавцем, Орендарем та Підприємством.

Орендодавець та Підприємство має право проводити необхідний огляд та перевірку виконання Орендарем умов договору (пункт 5.1 Договору № 1889).

Пунктами 7.3 та 7.4 Договору № 1889 передбачено, що Орендар не має права без письмової згоди Орендодавця проводити переобладнання, перепланування, ремонт об`єкта оренди, вести будівельні роботи на прибудинковій території. Дозвіл на виконання таких робіт оформляють листом Орендодавця, в якому зазначають про надання дозволу, погодження проекту, кошторису витрат та термін виконання робіт.

Відповідно до пункту 8.3 даного Договору об`єкт оренди повинен використовуватися Орендарем тільки за цільовим призначенням, обумовленим п. 1.1 цього Договору.

Пунктом 8.5 Договору № 1889 сторонами узгоджено, що у разі виявлення факту використання об`єкта оренди не за цільовим призначенням Договір підлягає розірванню, при цьому Орендар зобов`язаний додатково сплатити суму коштів, розмір яких становить різницю між орендною платою за фактичне використання об`єкта оренди, встановленою перевіркою, та орендною платою, визначеною цим Договором за весь період оренди з початку дії цього Договору.

Цей Договір є укладеним з моменту підписання його Сторонами і діє з 25 травня 2015 року до 23 травня 2018 року.

Додатками до Договору № 1889 є додаток № 1/1 Розрахунок орендної плати по нежитловому приміщенню (споруді) за адресою: м. Київ, вул. Павла Усенка, 7/9, к. 4; додаток № 2 Акт приймання-передачі нерухомого майна (нежитлових приміщень) від 25.05.2015 та додаток № 3 Викопіювання з поверхового плану.

Так, згідно Акту приймання-передачі нерухомого майна (нежитлових приміщень) за адресою: м. Київ, вул. Павла Усенка, 7/9, к. 4, від 25.05.2015 Орендодавцем та Підприємством передано, а Орендарем прийнято в орендне користування згідно з Договором оренди від 25.05.2015 № 1889 нежитлові приміщення загальною площею 98,27 кв. м.

В листопаді 2016 року Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) було проведено перевірку на об`єкті оренди згідно Договору №1889 від 25.05.2015, за результатами якої встановлено, що обидва нежитлові приміщення використовуються для розміщення кафе та здійснюється продаж товарів підакцизної групи, що є порушенням умов Договору оренди № 1889, про що зазначено в листі № 062/05/20-11538 від 15.11.2016. Разом з тим зазначено, що КП "Київпастранс" відповідно до п. 8.5 договору оренди від 25.05.2015 № 1889 необхідно здійснити нарахування різниці між орендною платою за фактичне використання об`єкта оренди, встановленою перевіркою, та орендною платою, визначеною договором оренди, за весь період оренди з початку дії цього Договору та зобов`язано ФОП Швачко В.А. у 10-денний термін усунути вказані порушення.

На виконання листа Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 062/05/20-11538 від 15.11.2016 Дарницьким трамвайним ремонтно-експлуатаційним депо було надано ФОП Швачко В.А. лист № 1678 від 07.12.2016 про суму донарахованої орендної плати, що складає 77 609,70 грн, ПДВ - 15 521,94 грн, всього - 93 131,64 грн разом із розрахунком орендної плати і рахунком на оплату.

Згідно відмітки на копії даного листа та рахунку на оплату донарахованої орендної плати (травень 2015 по грудень 2016) № 632 від 07.12.2016 вбачається, що останні були вручені наручно, оскільки на них міститься позначка: "Отримав: ОСОБА_1 (реквізит підпису) 07.12.16".

З поданої позивачем відповіді на відзив вбачається, що відповідачем в 10-денний термін встановлені порушення усунуто не було, що стало підставою для розірвання Договору оренди №1889 від 25.05.2015.

31 січня 2017 між Сторонами Договору № 1889 підписано акт приймання-передачі нерухомого майна (нежитлового приміщення) за адресою: вул. Павла Усенка, 7/9, к. 4, відповідно до якого Орендар передає, а Орендодавець та Підприємство приймає згідно з Договором оренди від 25.05.2015 № 1889 об`єкт оренди, стан якого задовільний, та зазначено, що на момент передачі нежитлового приміщення заборгованість по орендній платі становить 114 445,69 грн, в т. ч. ПДВ - 19 074,28 грн. Копія даного акту міститься в матеріалах справи.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як свідчать матеріали справи, спір між сторонами по справі виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором № 1889 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 25.05.2015 в частині несплати орендних і комунальних платежів та відшкодування плати за землю.

Укладений між сторонами Договір за своїм змістом та правовою природою є договором найму (оренди), який підпадає під правове регулювання норми Глави 58 Цивільного кодексу України та параграфу 5 Глави 30 Господарського кодексу України.

Так, згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до статті 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина перша статті 762 Цивільного кодексу України).

Статею 283 Господарського кодексу України визначено загальне поняття договору оренди, відповідно до якого за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

При цьому, оскільки орендоване майно є комунальною власністю, то відносини сторін даного Договору регулюються також Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин між сторонами по договору, який є спеціальним законом з питань оренди комунального майна та, відповідно до частин першої та другої статті 1, регулює організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, або майна, що перебуває у комунальній власності.

У відповідності до частини першої статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Так, частинами першою та третьою статті 18 цього Закону в редакції від 14.08.2014 закріплено, що за договором оренди орендаря може бути зобов`язано використовувати об`єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону, та орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі.

Згідно зі статтею 19 Закону орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об`єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності. Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що правова природа заявленої до стягнення суми в розмірі 186 137,68грн складається з:

- заборгованості по орендній платі за Договором № 1889 від 25.05.2015 в загальному розмірі 114 445,69 грн, в тому числі донарахована орендна плата в розмірі 93 131,64 грн за порушення умов договору в частині нецільового використання об`єкту оренди;

- заборгованості з відшкодування комунальних послуг та компенсації земельного податку в загальному розмірі 20 906,87 грн;

- інфляційних втрат в розмірі 38 826,22 грн;

- 3% річних в розмірі 11 958,90 грн.

Законом визначено, що за користування об`єктом оренди орендар вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно обставин справи судом встановлено, що заявлена сума заборгованості по орендній платі за Договором № 1889 від 25.05.2015 в розмірі 114 445,69 грн визнана відповідачем на момент підписання без зауважень та претензій акту приймання-передачі нерухомого майна (нежитлового приміщення) від 31.01.2017.

Заперечення відповідача щодо донарахування орендної плати в розмірі 93 131,64 грн, ґрунтуються на тому, що у розділі 3 Договору "Орендна плата" та розділі 6 Договору "Відповідальність сторін" у жодному з цих пунктів не передбачено підстави та порядок донарахування орендної плати.

Однак дані твердження спростовуються пунктом 8.5 Договору № 1889, в якому зазначено, що у разі виявлення факту використання об`єкта оренди не за цільовим призначенням Договір підлягає розірванню, при цьому Орендар зобов`язаний додатково сплатити суму коштів, розмір яких становить різницю між орендною платою за фактичне використання об`єкта оренди, встановленою перевіркою, та орендною платою, визначеною цим Договором, за весь період оренди з початку дії цього Договору.

Факт використання об`єкта оренди не за цільовим призначенням підтверджується наявним в матеріалах позовної заяви листом Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 062/05/20-11538 від 15.11.2016 та долученим відповідачем до заперечень на відповідь на відзив оригіналом листа Комунального підприємства "Київпастранс" № 14-01/12-285 від 31.05.2016 про результати проведення перевірки виконання орендарем умов Договору.

Однак в матеріалах справи міститься обґрунтований розрахунок донарахованої орендної плати в сумі 93 131,64 грн ФОП Швачко В.А. згідно з договором оренди № 1889 від 25.05.2015.

Методика розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м.Києва, на основі якої здійснювався розрахунок донарахованої ор5ендної плати, є загальнодоступним джерелом, у зв`язку з чим відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з Методикою розрахунку та самим розрахунком.

Посилання відповідача на те, що серед доданих документів до позовної заяви не містяться виписки з банку про отримані орендодавцем кошти за оренду згідно договору від орендаря, враховуються судом з огляду на те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень, а тому відповідач не був позбавлений можливості надати даний доказ в якості підтвердження оплат орендних платежів.

Згідно частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Щодо тверджень відповідача про вирахування сум авансових платежів за оренду із основної суми боргу, суд зазначає наступне.

Згідно умов Договору зобов`язання Орендаря по сплаті орендної плати забезпечуються у вигляді авансової орендної плати в розмірі не менше ніж орендна плата за два місяці. Орендар сплачує авансовий платіж протягом 10 календарних днів з дати підписання Договору. Підприємство зараховує авансовий платіж як орендну плату за останні два місяці строку дії договору оренди.

Судом встановлено, що договір підписано між сторонами 25.05.2015, тобто до 04.06.2015 (включно) згідно умов договору орендар зобов`язаний був сплатити орендну плату в розмірі не менше ніж за два місяці.

Належних доказів, які б підтверджували виконання даного обов`язку, в матеріалах справи не міститься. З долучених відповідачем розрахункових документів вбачається, що ним здійснювалась оплата за оренду та комунальні послуги з відповідним призначенням платежів із посиланням на рахунки, виставлені позивачем по кожному місяцю окремо.

Викладені заперечення відповідача у відзиві на позов не підтверджено жодними доказами, на підставі яких можна було б встановити наявність відповідних обставин.

З огляду на викладене, обставинами справи та доказами підтверджено суму заборгованості по орендних платежах у розмірі 114 445, 69 грн, яка визнана відповідачем в результаті підписання акту приймання-передачі нерухомого майна від 21.01.2017.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення заборгованості з відшкодування вартості комунальних послуг та компенсації земельного податку в загальному розмірі 20 906,87 грн згідно обґрунтувань позивача, судом встановлено, що остання складається з рахунку на оплату № 621 від 22.11.2016 на суму 7 427,44 грн про донарахування податку на землю за січень-листопад 2016 року; рахунку на оплату № 650 від 08.12.2016 на суму 8 210,51 грн комунальних послуг та відшкодування податку на землю за грудень 2016 року та рахунку № 16 від 10.01.2019 на суму 2 117,56 грн за комунальні послуги і акту відшкодування податку на землю в розмірі 3 151,38 грн.

З огляду на те, що акт приймання-передачі, згідно якого об`єкт оренди був повернутий Підприємству, підписаний сторонами 31.01.2017, ці обставини дають підстави вважати, що включно до 31.01.2017 об`єкт оренди передував у користуванні орендаря, що свідчить про правомірність виставлених рахунків про відшкодування комунальних послуг та податку на землю за грудень 2016 року та січень 2017 року.

Посилання відповідача на те, що нею проводився ремонт на об`єкті у визначений період, не підтверджено передбаченими пунктами 7.3, 7.4 Договору документами та дозволами.

Доказів оплати вказаних рахунків відповідачем не надано, доводи позивача належними чином не спростовано.

Щодо виставленого позивачем рахунку № 621 від 22.11.2016 про донарахування податку на землю за січень-листопад 2016 року суд встановив наступне.

З аналізу умов Договору № 1889 судом встановлено, що донарахування, які орендар зобов`язується сплатити у разі порушення ним цільового використання об`єкту, стосуються суми коштів, що складає різницю між орендною платою за фактичне використання об`єкта оренди, встановленою перевіркою, та орендною платою, визначеною цим Договором.

Таке донарахування до оплати вартості фактично спожитих комунальних послуг та податку на землю умовами Договору не передбачено, а тому суд не вбачає підстав для задоволення донарахованої суми податку на землю.

Відповідно до частини другої статті 206 Земельного кодексу України плата за землю справляється відповідно до закону.

Пунктами 14.1.72, 14.1.147 Податкового кодексу України визначено, що земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу); плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 269.1.1. Податкового кодексу України встановлено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).

Згідно з частиною першою статті 796 Цивільного кодексу України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

Статтею 797 Цивільного кодексу України визначено, що плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Пунктом 270.1.1. Податкового кодексу України встановлено, що об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Пунктом 12.3. Податкового кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 № 23/23 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва" визначено розміри і встановлено порядок плати за землю в місті Києві.

Департаментом земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради видано Дарницькому трамвайному ремонтно-експлуатаційному депо довідку № Ю-23717/2016 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

А тому суд приходить до висновку, що відповідачем не підтверджено належними доказами викладену ним у відзиві позицію щодо необґрунтованості суми податку за землю, тоді як в матеріалах справи наявні розрахунки встановленої плати за землю.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про стягнення суми в розмірі 7 427,44 грн як оплати заборгованості за донарахування податку на землю за січень-листопад 2016 року.

Частинами першою, другою та третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Крім заявленої суми заборгованості за Договором № 1889 позивачем заявлено до стягнення 11 958,90 грн 3% річних та 38 826,22 грн інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості в розмірі 135 352,57 грн за період з 01.02.2017 по 11.01.2020.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У зв`язку з тим, що вимога про стягнення донарахованої суми податку на землю за січень-листопад 2016 року в розмірі 7 427,44 грн не підлягає задоволенню, загальний розмір заборгованості за Договором № 1889 від 25.05.2015 становить 127 925,12 грн, з розрахунку якого судом за допомогою калькулятора штрафів системи "Ліга Закон" було здійснено власні розрахунки 3% річних та індексу інфляції за заявлений період.

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 127925.12 01.02.2017 - 11.01.2020 1075 3 % 11302.66 Таким чином, загальна сума процентів за договором складає 11 302,66 грн.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 01.02.2017 - 11.01.2020 127925.12 1.284 36366.40 164291.52 Таким чином, сума інфляційних втрат складає 36 366,40 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 127 925,12 грн, грн заборгованості за Договором № 1889 від 25.05.2015, 3% річних у розмірі 11 302,66 грн та 36 366,40 грн інфляційних втрат. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судовий збір відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Швачко Валентини Анатоліївни (07443, Київська область, Броварський район, селище міського типу Калинівка, вулиця Цегельний завод, код НОМЕР_4 ) на користь Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, місто Київ, вулиця Набережне шосе, 2, код 31725604) в особі філії Дарницького трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо (02105, місто Київ, вулиця Павла Усенка, 6) 127 925 (сто двадцять сім тисяч дев`ятсот двадцять п`ять) грн 12 коп. основної заборгованості за Договором № 1889 від 25.05.2015, 11 302 (одинадцять тисяч триста дві) грн 66 коп. 3% річних, 36 366 (тридцять шість тисяч триста шістдесят шість) грн 40 коп. інфляційних втрат, а також 2 633 (дві тисячі шістсот тридцять три) грн 91 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Рішення складено та підписано: 27.05.2020