Рішення

від 18.05.2020 по справі 922/3894/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3894/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна", місто Київ до Акціонерного товариства "Укргазвидобування", місто Київ в особі Філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" Акціонерного товариства "Укргазвидобування", Харківська область, Балаклійський район, селище міського типу Донець про стягнення 237 928,77 грн. за участю представників:

позивача - адвокат Бігун Н.В., довіреність № 328/D2019 від 17.09.2019;

відповідача - адвокат Грищенко А.А., довіреність № 2-525д від 17.12.2019;

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" звернулося до Господарcького суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Первинної профспілкової організації Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" суми страхового відшкодування в розмірі 237 928,77 грн., відповідно до положень статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.12.2019 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/3894/19 та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 27.01.2020 постановлено замінити первісного відповідача у справі № 922/3894/19 - Первинну профспілкову організацію Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" на належного відповідача - Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі Філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" Акціонерного товариства "Укргазвидобування"; відкладено розгляд справи на 17 лютого 2020 року, на підставі пункту 2 частини другої статті 183 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.02.2020 задоволено клопотання Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (в порядку частини четвертої статті 48 та частини третьої статті 183 ГПК України) та постановлено почати розгляд справи № 922/3894/19 спочатку за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі.

За результатами підготовчого засідання 27.04.2020 у справі № 922/3894/19 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18 травня 2020 року, на підставі частини другої статті 185, частини першої статті 195 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача, який брав участь в судовому засіданні 18.05.2020 в режимі відеоконференції у приміщенні Господарському суду Львівської області, позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.05.2020 проти позову ПрАТ "СК "Універсальна" заперечував, просив відмовити в його задоволенні. Також відповідач звернувся до суду із заявою про застосування позовної давності та наслідків її спливу (вх. № 5434 від 02.03.2020).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" та заперечення Акціонерного товариства "Укргазвидобування", об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

18 листопада 2016 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_1 , який керуючи автомобілем КрАЗ-6444 д/н НОМЕР_1 з напівпричепом ПП-26 д/н НОМЕР_2 та виконуючи трудові обов`язки з ПАТ "Укргазвидобування" ГПУ "Шебелинкагазвидобування", рухався по автодорозі Київ-Харків із сторони м. Полтави у напрямку м. Харкова, та ОСОБА_2 , який керуючи автомобілем RENAULT LOGAN д/н НОМЕР_3 в цей час рухався позаду нього у попутному з ним напрямку.

Вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 23.08.2018 у справі № 545/1306/17 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого статтею 286 Кримінального кодексу України.

Пошкоджений автомобіль - RENAULT LOGAN д/н НОМЕР_3 на момент дорожньо-транспортної пригоди було застраховано Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізінг", як власником транспортного засобу, у ПАТ "СК "Універсальна" на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту № 3000/290/005958 від 09 вересня 2016 року. Відповідно, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізінг" звернулося до ПАТ "СК "Універсальна" із заявою про виплату страхового відшкодування у зв`язку із настанням страхового випадку (від 14.04.2017 вх. № 1394/3).

Відповідно до Звіту № 142/12/16 про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу - Renault Logan MCV, вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу - 368 557,02 грн. є більшою ніж ринкова вартість транспортного засобу на момент ДТП - 337 928,77 грн., тобто здійснювати ремонт транспортного засобу було недоцільно.

Згідно з п.п. 11.7.1. п. 11.7. Договору добровільного страхування наземного транспорту, при конструктивній загибелі ТЗ (коли вартість відновлювального ремонту перевищує 75% дійсної вартості ТЗ на момент настання страхового випадку) страхове відшкодування визначається за рішенням страховика як дійсна вартість на момент настання страхового випадку (але не більше страхової суми) за вирахуванням франшизи та вартості залишків Т3; при цьому залишки залишаються у Страхувальника.

Відповідно до п. 1.7 Страхового сертифікату до Договору добровільного страхування наземного транспорту франшиза за договором становить 0 грн.

Згідно зобов`язуючої пропозиції, вартість залишків пошкодженого транспортного засобу Renault Logan становить 50 500 грн.

Таким чином вартість страхового відшкодування визначалась позивачем наступним чином: 337 928,77 - 0,00 - 50 500,00 = 287 428,77 грн. Де 337 928,77 - ринкова вартість ТЗ на момент ДТП, згідно звіту експерта № 142/12/16, 0,00 - франшиза згідно Договору, 50 500,00 грн. - вартість залишків (були розраховані згідно зобов`язуючої пропозиції "Аудатекс Україна").

Враховуючи наведене, на підставі звіту експерта № 142/12/16, протоколу комісії по виплаті страхових відшкодувань, розрахунку суми страхового відшкодування (страхова справа № 26663), на підставі страхового акту № 26663/1 Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Універсальна" прийнято рішення про визнання даної події страховим випадком та виплати страхувальнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізінг" страхового відшкодування в загальному розмірі 287 428,77 грн.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 979 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Частиною першою статті 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно зі статтями 512, 514 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким законом, зокрема, є норми статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв`язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.

Правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі є суброгацією.

Так, Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Універсальна" виплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізінг" страхове відшкодування в розмірі 287 428,77 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 126801 від 19 липня 2017 року, отже до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, в межах цієї суми.

Згідно з частиною другою статті 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства. Водночас, як передбачено приписами частини третьої статті 985 ЦК України, особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, ЦК України, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

За змістом пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

За загальним правилом, згідно з положеннями статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Однак, спеціальні норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Отже, виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика (винної особи), у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу КрАЗ-6444 д/н НОМЕР_1 була застрахована у ТДВ "СТ Домінанта" на підставі полісу № АК/5065470, Страхова компанія надала страховий захист своєму Страхувальнику - відповідачу та здійснила страхову виплату на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" у розмірі 49 500,00 грн.

Разом з тим, у відповідності до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, що має бути відшкодована Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Універсальна" становить: 237 928,77 грн. (287 428,77 - розмір шкоди - 49 500,00 грн. - сума відшкодована ТДВ "СТ Домінанта").

При цьому, суд зазначає, що за загальними положеннями про відшкодування шкоди, закріпленими в положеннях статті 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Суд також звертає увагу на те, що володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є юридична або фізична особа, що експлуатує такий об`єкт в силу наявності права власності, користування (оренди), повного господарського відання, оперативного управління або іншого речового права. Не вважається володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з таким володільцем (водій, машиніст, оператор тощо).

Окрім того, статтею 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як вже було встановлено судом, відповідно до вироку Полтавського районного суду Полтавської області від 23.08.2018 у справі № 545/1306/17 ОСОБА_1 , який керував автомобілем КрАЗ-6444 д/н НОМЕР_1 з напівпричепом ПП-26 д/н НОМЕР_2 та виконував трудові обов`язки з ПАТ "Укргазвидобування" ГПУ "Шебелинкагазвидобування", визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого статтею 286 Кримінального кодексу України (порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому тяжкі тілесні ушкодження).

Частиною шостою статті 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно, вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 23.08.2018 у справі № 545/1306/17 в частині порушення ОСОБА_1 правил безпеки дорожнього руху, є обов`язковими також для господарського суду.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі Філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" АТ "Укргазвидобування", у володінні якої перебував транспортний засіб - КрАЗ-6444 д/н НОМЕР_4 НОМЕР_5 з напівпричепом ПП-26 д/н НОМЕР_2 , відповідно до приписів статті 1187 ЦК України має нести відповідальність за шкоду, завдану ОСОБА_1 , який під час скоєння ДТП 18 листопада 2016 року виконував трудові обов`язки. Відтак, суд доходить висновку про правомірність позовних вимог ПрАТ "Страхова компанія "Універсальна".

Разом з тим, в процесі розгляду справи АТ "Укргазвидобування" подано до суду заяву про застосування позовної давності та наслідків її спливу. Згідно правової позиції відповідача, у спірному зобов`язанні відбулася заміна кредитора, тобто страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, а відтак, має застосовуватися загальний строк позовної давності - 3 роки, а його перебіг починається від дня настання страхового випадку - з 18 листопада 2016 року.

Заперечуючи проти застосування позовної давності представник Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" зазначив, що позивач звернувся в суд за захистом свого права в межах строку позовної давності дотримався всіх процесуальних вимог у відповідності до дозволених процесуальний законодавством механізмів.

Крім цього позивач не погоджується з позицією відповідача про те, що строк позов давності слід відраховувати з 18.11.2016, з огляду на те, що ДТП є подією, від моменту настання якої потрібно відраховувати строк позовної давності у даній категорії справ, але тільки за умови, що особа, права якої порушуються знала або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого при або про особу, яка його порушила. Так, 19 липня 2017 року позивач здійснив виплату страхового відшкодування достеменно не знаючи хто винен в ДТП та повні анкетні дані винуватця для його ідентифікації можливості звертатись до такої особи з вимогами. Інформацію про особу, яка порушила право страхувальника, від якого перейшло право вимоги позивачу, отримано з вироку суду, який датований 23 серпня 2017 року.

Суд, враховуючи визнання вимог позивача обґрунтованими, про що було вказано вище, дійшов висновку про застосування строку позовної давності, з огляду на наступне.

Як вже зазначалося судом, відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Виходячи з наведеного, страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик.

На підтвердження наведеної правової позиції свідчить те, що стаття 27 Закону України "Про страхування" та стаття 993 ЦК України передбачає перехід права вимоги до страховика, де перехід фактично означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до страховика.

При цьому, при суброгації у страхових відносинах деліктне зобов`язання продовжує існувати та відбувається лише заміна кредитора - право вимоги переходить від потерпілої особи до страховика, що не змінює порядку перебігу позовної давності (висновок Великої Палати Верховного Суду в постанові від 04 липня 2018 року у справі № 910/2603/17).

Так, у спірному зобов`язанні відбулася заміна кредитора - страхувальник передав страховикові - ПрАТ "Страхова компанія "Універсальна", який виплатив страхове відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки - Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування".

З огляду на наведене, до спірних відносин під час обчислення позовної давності мають застосовуватись положення статті 262 ЦК України, відповідно якої заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Згідно з частиною першою статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. За приписами статті 253 цього ж Кодексу перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. При цьому згідно із частиною першою статті 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Для спірних відносин застосовуються загальна позовна давність тривалістю у три роки (статті 256, 257 ЦК України).

У даній справі днем настання події (днем вчинення ДТП) є 18 листопада 2016 року. Отже, за змістом вищенаведених норм, загальна позовна давність тривалістю у три роки починає перебіг 19 листопада 2016 року і спливає у відповідні число та місяць останнього року, тобто такі, що відповідають числу та місяцю настання події. З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що позовна давність спливає у число та місяць останнього третього року - 18 листопада 2019 року (аналогічний порядок розрахунку строку застосовано Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 04 липня 2018 року у справі № 910/2603/17).

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна", разом з тим, звернулося до Господарcького суду Харківської області з позовною заявою у даній справі 20 листопада 2019 року, згідно відбитку штемпеля установи поштового зв`язку на конверті, тобто після спливу позовної давності.

Слід також зазначити, що вказаний позов було подано позивачем 20.11.2019 до неналежного відповідача і лише 27 січня 2020 року ухвалою суду здійснено заміну первісного відповідача у справі № 922/3894/19 - Первинну профспілкову організацію Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" належним відповідачем - Акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі Філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" АТ "Укргазвидобування". Водночас згідно положень пункту 4.4.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" перебіг позовної давності за вимогою до залученого господарським судом у справі належного відповідача переривається з дня винесення господарським судом відповідної ухвали.

Враховуючи все вищевикладене, позивачем пред`явлено даний позов з пропуском строку позовної давності - після 18 листопада 2019 року.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Закон не визначає, з чиєї ініціативи суд визнає причини пропущення позовної давності поважними. Як правило, це здійснюється за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів і поданням належних та допустимих доказів.

Позивачем під час розгляду справи, зазначено лише про те, що при пошуку в реєстрі за назвою відповідача відображалась тільки юридична особа, яка була вказана первинним відповідачем, при цьому її адреса співпадала з адресою філії відповідача. Таким чином первинного позивача було вказано виключно внаслідок механічної помилки в назві. Однак, зазначене посилання не може бути прийнято судом в якості поважної причини пропуску строку позовної давності у даному випадку.

Частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин, приймаючи заяву Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про застосування судом строку позовної давності, та з огляду на те, що такий строк до заявлених позивачем вимог сплив, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна".

Судовий збір за подання позовної заяви, відповідно приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, залишається за Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Універсальна".

Керуючись статтями 6, 19, 124, 129, 131-1 Конституції України, статтями 1, 13, 14, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 ГПК України, з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, а також пункту 4 розділу X Господарського процесуального кодексу України, яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Повне рішення складено "27" травня 2020 р.

Суддя В.В. Рильова

справа № 922/3894/19