Ухвала

від 22.05.2020 по справі 902/470/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

"22" травня 2020 р. Cправа №902/470/20

Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Факультет-Ф" про вжиття заходів забезпечення позову у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Факультет-Ф", смтМагдалинівка Дніпропетровської області

до громадської організації "Варта Допомоги", м.Вінниця

про стягнення здійсненої попередньої оплати згідно договору поставки №АВ/1705 від 26.03.2020 в розмірі 97500,00 грн

представники сторін в судове засідання не з`явилися.

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області 12.05.2020 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Факультет-Ф" про стягнення на його користь з громадської організації "Варта допомоги" суму попередньої оплати за Договором поставки товару №АВ/1705 від 26.03.2020 у розмірі 97500,00 грн.

Ухвалою суду від 13.05.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/470/20 для розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Поряд з тим, одночасно з вказаною позовною заявою товариством з обмеженою відповідальністю "Факультет-Ф" подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми стягнення у розмірі 97500,00 грн, що належать громадській організації "Варта допомоги" і знаходяться (обліковуються) на банківських рахунках останньої в усіх банківських або інших кредитно-фінансових установах на території України.

Обґрунтовуючи подану заяву позивач зазначає, що відповідач в процесі ведення господарської діяльності ухиляється від виконання договірних зобов`язань, неправомірно утримує грошові кошти у загальному розмірі 97500,00 грн, які були перераховані позивачем в якості попередньої оплати за Договором, у зв`язку із чим, на переконання ТОВ "Факультет-Ф", існує реальна загроза утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду.

В зв`язку з тим, що наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, 13.05.2020 була постановлена ухвала про призначення судового засідання на 22.05.2020 для її розгляду.

На визначену судом дату (22.05.2020) представники сторін в судове засідання не з`явилися, хоча про місце, дату та час його проведення останні повідомлені належним чином, що підтверджується телефонограмами: №902/470/20/661/20 від 20.05.2020, №902/470/20/662/20 від 20.05.2020.

Вказаний вид повідомлення узгоджується із приписами ч.6 ст.120 ГПК України відповідно до яких суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Поряд з тим, 20.05.2020 відповідач звернувся з письмовим клопотанням про відкладення судового засідання з посиланням на те, що за його заявою "...ведеться кримінальне провадження ... №1202002000000152 від 03.04.2020."

При розгляді даної вимоги суд враховує, що відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

З викладеного слідує, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливість відкладення розгляду заяви про забезпечення позову з огляду на обмежений строк її розгляду.

З огляду на те, що станом на 22.05.2020 на адресу суду додаткових пояснень та доказів в обгрунтування заяви про забезпечення позову від позивача не надходило, суд розглядає її за наявними в матеріалах справи документами.

При цьому слід зазначити, що відповідно до положень ч.4 ст.74 ГПК України: суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Частиною 4 ст.137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Водночас, відповідно до пункту 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Так, суд зазначає, що право вжиття тих чи інших заходів належить суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.

При цьому у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (п.1 ч.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26 грудня 2011 року).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При цьому згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.77 ГПК України).

Разом з тим, позивачем звертаючись із заявою про забезпечення позову не дотримано вищезазначених положень Кодексу та не доведено факту утруднення чи неможливості виконання майбутнього, можливого рішення суду. Тобто доводи позивача ґрунтуються на припущеннях про ймовірність того, що у разі задоволення позову позивач не буде мати змоги стягнути з відповідачів присуджену до стягнення суму заборгованості.

Таким чином, у суду відсутні підстави для вжиття запобіжних заходів, у зв`язку із чим суд відмовляє у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Також суд зазначає, що відповідно до п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 136, 140, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Факультет-Ф" про вжиття заходів забезпечення позову у формі арешту грошових коштів відповідача відмовити.

2. Дана ухвала суду від 22.05.2020 у справі №902/470/20 підписана суддею та набрала законної сили 25.05.2020.

3. Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-256, підпункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

4. Копію ухвали надіслати згідно переліку рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ( АДРЕСА_1 .Набережна Перемоги, 1Н, м.Дніпро, 49094)

3 - відповідачу ( АДРЕСА_2 ).