Рішення

від 21.05.2020 по справі 902/189/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" травня 2020 р. Cправа № 902/189/20

Суддя Господарського суду Вінницької області Колбасов Ф.Ф. , при секретарі судового засідання Вознюк К.В., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства "Торговий дім "Едельвейс і К" (21000, м. Вінниця, вул. Пластова, 26)

до: Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (21021, м. Вінниця, вул. 600 - річчя, 13)

про стягнення 184 109, 48 грн.

Представники сторін:

позивача: Олійник Роман Олександрович - за довіреністю № 1 від 05.02.2020 р.;

відповідача: не з"явився.

ВС Т А Н О В И В:

26.02.2020 р. Приватне підприємство "Торговий дім "Едельвейс і К" звернулось в Господарський суд Вінницької області з позовом до Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" про стягнення 184 109,48 грн., з яких: 182 599, 14 грн. - борг, 1 509, 74 грн. - інфляційних втрат за період прострочення платежу з 31.08.2019 р. - 06.11.2019 р. та 0,60 грн. - 0,001 % річних за період прострочення платежу з 15.05.2019 р. - 22.01.2020 р.

В якості підстав заявлених позовних вимог позивач посилається на укладений з відповідачем Договір поставки товару № 421-18/33 від 20.04.2018 р., відповідно до умов якого Приватне підприємство "Торговий дім "Едельвейс і К" поставило Комунальному підприємству Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" товар на загальну суму 206 722, 26 грн., однак останнім не виконано умови вказаного Договору в частині своєчасної оплати поставленого Товару у повному обсязі у визначений строк.

Внаслідок порушення відповідачем зобов`язання, щодо оплати отриманого товару, позивач звернувся із позовом до суду про стягнення з відповідача 184 109, 48 грн. заборгованості, з яких: 182 599,14 грн. - залишок основного боргу, 1 509, 74 грн. - інфляційних втрат за період прострочення платежу з 31.08.2019 р. - 06.11.2019 р., 0, 60 грн. - 0,001 % річних за період прострочення платежу з 15.05.2019 р. - 22.01.2020 р.

Ухвалою від 27.02.2020 р. відкрито провадження у справі № 902/189/20; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 12.03.2020 р.

Враховуючи, що сторони не виконали вимог ухвали суду від 27.02.2020 р., зокрема щодо обов`язку надання відзиву на позов та відповіді на нього, а також через необхідність у витребуванні від сторін додаткових доказів, ухвалою суду від 12.03.2020 р. підготовче засідання відкладено на 31.03.2020 р.

30.03.2020 р. від позивача до суду надійшов супровідний лист від 30.03.2020 р., в якому позивач зазначив, що станом на 30.03.2020 р. позивач немає змоги надати відповідь на відзив, оскільки не отримував останнього від відповідача.

Ухвалою суду від 31.03.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/189/20 для судового розгляду по суті на 21.04.2020 р.

14.04.2020 р. від представника Приватного підприємства "Торговий дім "Едельвейс і К" до суду надійшла заява про відмову від позову в частині позовних вимог про стягнення 0,60 грн. - 0,001% річних та 1509,74 грн. - втрат від інфляції.

Ухвалою від 21.04.2020 р. розгляд справи відкладено до 21.05.2020 р.

19.05.2020 р. від представника відповідача до суду надійшло клопотання № 34/999 від 18.05.2020 р. про відкладення розгляду справи на іншу дату через запроваджені карантинні заходи.

На визначену судом дату в судове засідання з"явився представник позивача, який подав заяву про відмову від заявленої в позові вимоги про покладення на відповідача обов"язку відшкодувати судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 21 400, 00 грн. Вказана заява була задоволена судом.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду відповідач повідомлявся належним чином - ухвалою суду від 21.04.2020 р., яку отримав 28.04.2020 р., що стверджується поштовим повідомленням. Окрім того, в клопотанні № 34/999 від 18.05.2020 р. про відкладення розгляду справи на іншу дату представник відповідача зазначив, що розгляд справи призначено на 10:00 год. 21.05.2020 р.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, неявка в судове засідання представника відповідача не є перешкодою для розгляду справи.

Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав.

У зв`язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши в судовому засіданні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, прийшов до висновку про відмову в задоволенні поданого клопотання, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 216 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Разом з тим, суд зазначає, що представник відповідача не був позбавлений можливості скористатися право на участь в судовому засіданні в режимі онлайн.

Варто зазначити, що клопотання про відкладення розгляду справи представник відповідача 19.05.2020 р. здав до канцелярії суду особисто, а в засідання 21.05.2020 р. не з"явився.

При вирішенні питання про відкладення розгляду справи, судом також враховано неодноразове відкладення розгляду справи, значну тривалість розгляду даної справи, за якої сторони мали можливість реалізувати всі свої права.

Окрім того, ухвалою від 21.04.2020 р. суд ухвалив у разі продовження карантину станом на 21.05.2020 р. явка представників учасників справи в судове засідання не є обов"язковою.

Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 42 ГПК України, зокрема, стосовно виявлення поваги до суду та до інших учасників судового процесу; сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

З метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, у клопотанні представника відповідача слід відмовити.

Розглянувши в судовому засіданні заяву про відмову від позову в частині позовних вимог про стягнення 0,60 грн. - 0,001% річних та 1509,74 грн. - втрат від інфляції, суд зазначає наступне.

Частинами 1, 3 ст.191 ГПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст.191 ГПК України суд не приймає відмову позивача від позову визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Пунктом 4 ч.1 ст.231 ГПК України передбачено, якщо позивач відмовився від позову і його відмову прийнято господарським судом, господарський суд закриває провадження у справі.

Дослідивши заяву про відмову від позову в частині позовних вимог про стягнення 0,60 грн. - 0,001% річних та 1509,74 грн. - втрат від інфляції, суд вважає, що вказана заява не суперечить чинному законодавству і не порушує права та охоронювані законом інтереси особи яку він представляє.

Суд вважає за можливе закрити провадження у справі в частині стягнення 0, 60 грн. - 0,001% річних та 1509,74 грн. - втрат від інфляції, згідно п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви від 14.04.2020 р. про відмову від частини позовних вимог та зазначив, що борг станом на день розгляду справи відповідачем не погашено

21.05.2020 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

20.04.2018 між Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (в Договорі - "Покупець") та Приватним підприємством "Торговий дім "Едельвейс і К" (в Договорі - "Постачальник") укладено Договір поставки товару № 421-18/33.

Відповідно до п.1.1. Договору, Постачальник зобов`язався на умовах, визначених Договором, поставити і передати у власність Покупцю товар, код СРV ДК 021:2015:30190000-7 Офісне устаткування та приладдя різне (Папір та канцелярське приладдя), зазначений в специфікації/-ях, що додається/-ються до Договору і є його невід`ємною/-ими частиною/-ами, а Покупець зобов`язався на умовах, визначених Договором, прийняти і оплатити товар.

Найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю та будь - які інші характеристики товару визначаються на підставі специфікації/-ій, яка/-і додається/ються до Договору (Додаток № 1).

Загальна вартість даного Договору становить 188 846, 84 грн., у тому числі ПДВ складає 31 474, 47 грн. (п. 2.1. Договору).

Оплата вартості товару здійснюється Замовником в національній валюті України - гривні, в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця на протязі року після отримання товару передбаченого специфікацією до Договору та заявці на підставі підписаної сторонами видаткової накладної на товар (п. 2.3. Договору).

Відповідно до п.3.2. Договору поставка товару здійснюється на умовах DDP "Delivered Duty Paid" - склад Покупця (Україна, м. Вінниця, вул.600 - річчя, буд. 13, якщо інше місце будь - яким способом не вказано Покупцем). Постачальник своїми силами та засобами здійснює розвантаження товару в указане місце Покупцем. Поставка товару може здійснюватися на інших умовах погоджених з Покупцем в письмовій формі.

Поставка товару здійснюється протягом трьох календарних днів з дня направлення заявки Покупцем (п.3.3. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору Покупець зобов`язаний прийняти та оплатити поставлений товар відповідно до вимог даного Договору.

Пунктом 5.3. Договору сторони передбачили, що Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару в строк, встановлений цим Договором; забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, установленим розділом 4 цього Договору.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018 р., але у будь - якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним Договором (п.8.1. Договору).

Сторони підписали Специфікацію - Додаток № 1 до Договору № 421-18/33 від 20.04.2018 р.

Також 20.04.2018 р. сторони підписали Додаткову угоду № 1 до Договору поставки товару № 421-18/33 від 20.04.2018 р., якою, зокрема, внесені зміни до п.2.1. Договору та викладено його в наступній редакції: " 2.1. Загальна вартість даного Договору становить 179 404,50 грн., в т.ч. ПДВ 29 900,75 грн.".

На виконання взятих на себе зобов`язань в договорі позивач протягом 2018 року поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 206 722, 26 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с.6 - 41), довіреностями (а.с.54 - 66).

Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату (а.с. 105 - 139).

Відповідач взяті на себе зобов`язання щодо оплати товару виконав частково та сплатив позивачу лише 24 123, 12 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку (а.с.42 - 53).

Таки чином, борг відповідача перед позивачем складає 182 599, 14 грн.

Окрім того, сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого станом на 27.12.2018 р. сальдо на користь позивача складає 182 599, 14 грн.

28.01.2020 р. позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату інфляційних втрат та відсотків річних, яку останній отримав 06.02.2020 р., що підтверджується копіями опису вкладення та поштового повідомленням (а.с.69 - 72).

З врахуванням встановлених обставин справи суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України, договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості сторін на власний розсуд визначати умови договору, які і становлять його зміст. Винятком є умови, які конкретно передбачені законом щодо того чи іншого виду договорів.

В силу вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по його прийняттю за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов`язання перед позивачем як постачальником по оплаті отриманого товару.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

За правилом ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов`язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи наведені вище приписи законодавства щодо умов поставки товару та порядок проведення розрахунків за нього, позивачем правомірно було заявлено до стягнення 182 599, 14 грн. - боргу за переданий товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду відзиву на позовну заяву та доказів в спростування позовних вимог.

Зважаючи на наведене вище, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову з розподілом судових витрат за правилами ст. 129 ГПК України, а саме: 2738, 98 грн. - підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, та 22,66 грн. - залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 130, п. 4 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (21021, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 13, код ЄДРПОУ 33126849) на користь Приватного підприємства "Торговий дім "Едельвейс і К" (21000, м. Вінниця, вул. Пластова, 26, код ЄДРПОУ 36474294) 182 599,14 грн. - боргу, 2738, 98 грн. - на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення 0,60 грн. - 0,001% річних та 1509,74 грн. - втрат від інфляції.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За приписами ч.4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (із доповненнями, внесеними відповідно до Закону України від 30.03.2020 N 540-IX) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Повне рішення складено 28 травня 2020 р.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (21000, м. Вінниця, вул. Пластова, 26)

3 - відповідачу (21021, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 13)