Ухвала

від 28.05.2020 по справі 902/476/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

"28" травня 2020 р. м. Вінниця Cправа № 902/476/20

Суддя Господарського суду Вінницької області Міліціанов Р.В., розглянувши матеріали

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФКОМПАНІ", вул. Набережна, 1, смт. Магдалинівка, Дніпропетровська область, 51100, код - 42888270

до : Громадської організації "ВАРТА ДОПОМОГИ", вул. Гоголя, буд. 1, кв. 27, м. Вінниця, 21000, код - 35996782

про стягнення 32 500,00 грн

В С Т А Н О В И В :

12.05.2020 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФКОМПАНІ" до Громадської організації "ВАРТА ДОПОМОГИ" про стягнення 32 500,00 грн заборгованості за договором поставки товару № АВ/1709 від 26.03.2020 року.

Також, 12.05.2020 року до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФКОМПАНІ" надійшла заява (б/н та без дати) (вх.канц. № 01-48/30/20 від 12.05.2020 року) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми стягнення у розмірі 32 500,00 грн, що належать Громадській організації "ВАРТА ДОПОМОГИ" і знаходяться (обліковуються) на банківських рахунках Громадської організації "ВАРТА ДОПОМОГИ" в усіх банківських або інших кредитно-фінансових установах на території України.

Ухвалою суду від 18.05.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФКОМПАНІ" залишено без руху на підставі ч. 1 ст. 172 ГПК України.

26.05.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків до позовної заяви (вх.канц. № 01-34/4712/20 від 26.05.2020 року).

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФКОМПАНІ" (б/н та без дати) (вх.канц. № 01-48/30/20 від 12.05.2020 року) про забезпечення позову, суд дійшов таких висновків.

Згідно із ч. 1 ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

За приписами ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Слід зазначити, що з огляду на положення ст.ст.13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач зазначає, що 26.03.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФКОМПАНІ" та Громадською організацією "ВАРТА ДОПОМОГИ" укладено Договір поставки товару № АВ/1709 від 26.03.2020 року.

27.03.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФКОМПАНІ" сплатило на користь ГО "ВАРТА ДОПОМОГИ" 32 500,00 грн в якості, передоплати за рахунком № 17 від 26.03.2020 року, що підтверджується платіжним дорученням № 271 від 27.03.2020 року.

Однак, поставка товару не відбулась.

За твердженнями позивача, 08.04.2020 року в порядку переговорів з відповідачем, ГО "ВАРТА ДОПОМОГИ" було підписано гарантійний лист на ім`я низки товариств, у тому числі і позивача (ТОВ "ТРІУМФКОМПАНІ"), відповідно до умов якого відповідачем гарантовано поставку замовленої за Договором поставки товару № АВ/1709 від 26.03.2020 року або гарантовано повернення отриманих грошових коштів протягом чотирнадцяти банківських днів. При цьому, поставку здійснено так і не було.

Окрім того, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, статутний капітал "ВАРТА ДОПОМОГИ" складає 0,00 грн оскільки відповідач є громадською організацією.

Враховуючи зазначене вище, позивач стверджує про наявність значних ризиків невиконання ГО "ВАРТА ДОПОМОГИ" взятих на себе договірних зобов`язань та можливість задоволення позивачем своїх вимог до відповідача лише за рахунок можливих грошових коштів на його банківських рахунках.

При цьому, за даними обставинами, як зазначає позивач єдиним, адекватним та спроможним заходом забезпечення позовних вимог в межах даної справи є накладення арешту на грошові кошти у розмірі позовних вимог в сумі 32 500,00 грн, які обліковуються на розрахунковий рахунках ГО "ВАРТА ДОПОМОГИ".

Крім того, не вжиття заходів із забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що може призвести до неможливості захисту та відновлення порушених прав та законних інтересів позивача.

Згідно із ч. 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб як наслідок, у випадку прийняття рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся до суду.

Згідно із ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: 1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; 2) емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; 3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; 4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Обраний заявником спосіб забезпечення позову щодо накладення арешту на грошові кошти співвідноситься з предметом позову.

Суд вважає, що існує прямий зв`язок між заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжиття судом заходу до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми, або коли інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається наявність у ГО "ВАРТА ДОПОМОГИ" зобов`язань за Договором поставки товару № АВ/1709 від 26.03.2020 року, в частині поставки товару (повернення попередньої оплати).

При цьому, зазнане підтверджується гарантійним листом, щодо виконання взятих на себе зобов`язань, який долучено до матеріалів позовної заяви.

Суд враховує, що невиконання зобов`язань зі сторони ГО "ВАРТА ДОПОМОГИ" носить систематичний характер, що вбачається зі змісту гарантійного листа від 08.04.2020 року, який підтверджує прострочення зобов`язань відносно шести контрагентів за договорами поставки.

Дані обставини підтверджують обґрунтованість доводів позивача з приводу ймовірного утруднення виконання судового рішення.

З наданих позивачем документів вбачається факт перерахування грошових коштів на користь ГО "ВАРТА ДОПОМОГИ" (платіжне доручення № 271 від 27.03.2020 року) з метою поставки трьохшарових захисних масок №203.

Тобто, ГО "ВАРТА ДОПОМОГИ" у гарантійному листі визнає обставини порушення термінів поставки товарів, які є засобами захисту в умовах поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, що з огляду на особливий період запровадженого Кабінетом Міністрів України карантину вказує на обґрунтованість побоювань заявника відносно створення перешкод у виконанні майбутнього судового рішення.

Окрім того, судом враховано інформацію з відкритих джерел: програмного сервісу "Опендатабот" (https://opendatabot.ua/c/35996782), з якого встановлено винесення 14.04.2020 року Вінницьким міським судом Вінницької області ухвали у справі № 127/8159/20, якою накладено арешт на грошові кошти у безготівковій формі, котрі визнано предметом злочину та наприкінці березня 2020 року було перераховано ГО "ВАРТА ДОПОМОГИ" третій особі.

Дані обставини, з урахуванням доводів позивача про відсутність статутного капіталу, не дотримання строків виконання зобов`язань з передачі товарів медичного захисту у період пандемії, систематичне отримання платежів від інших юридичних осіб та їх перерахування іншій особі, створює у суду вірогідне переконання (ст. 79 ГПК України) у обґрунтованості доводів з приводу застосування заходів забезпечення позову.

Суд вважає, що з урахуванням характеру правовідносин, що склалися між сторонами, майнового характеру позовних вимог та їх розміру, існує дійсна ймовірність того, що невжиття обраного позивачем заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову внаслідок зникнення або зменшення коштів, які наявні у відповідача, на момент ухвалення рішення по справі.

Також господарський суд зазначає, що вказані позивачем заходи не належать до заходів забезпечення позову, вжиття яких не допускається згідно до ч.5 ст. 137 ГПК України.

Таким чином, оцінюючи подані заявником докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову та встановивши в їх сукупності обставини, на які посилається заявник як на підставу своїх вимог, суд вважає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.

При цьому суд зазначає, що такі заходи забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти, що застосовуються виключно в межах суми позову, не є перешкодою у здійсненні відповідачем господарської діяльності.

Щодо зустрічного забезпечення суд вказує, що ч. 1 ст. 141 ГПК України встановлено право суду вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), тобто відповідна вимога може висуватися судом з урахуванням обставин справи.

Аналогічна позиція викладена у Постанові КГС ВС від 19.02.2019р. у справі № 911/1695/18.

Крім цього, відповідач не позбавлений права звернутися з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФКОМПАНІ" (б/н та без дати) (вх.канц. № 01-48/30/20 від 12.05.2020 року) про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 902/476/20 задовольнити повністю.

2. Накласти арешт на грошові кошти у межах ціни позову - 32 500,00 грн, що належать Громадській організації "ВАРТА ДОПОМОГИ" (вул. Гоголя, буд. 1, кв. 27, м. Вінниця, 21000, код - 35996782) і знаходяться (обліковуються) на банківських рахунках Громадської організації "ВАРТА ДОПОМОГИ" (вул. Гоголя, буд. 1, кв. 27, м. Вінниця, 21000, код - 35996782), зокрема п/р НОМЕР_1 в АТ "Кредобанк", м. Вінниця, код банку 325365.

3. Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФКОМПАНІ" (вул. Набережна, 1, смт. Магдалинівка, Дніпропетровська область, 51100, код - 42888270)

Боржник: Громадська організація "ВАРТА ДОПОМОГИ" (вул. Гоголя, буд. 1, кв. 27, м. Вінниця, 21000, код - 35996782)

4. Примірник ухвали, засвідчений гербовою печаткою суду, надіслати для негайного виконання до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), копію ухвали - сторонам рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення та засобами електронного зв`язку, за наступними адресами: facultet@ua.fm, fop76@ukr.net, sasha_glad@ukr.net.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років.

Строк пред`явлення ухвали до виконання обчислюється з наступного дня після її прийняття.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити ухвалу суду протягом 10 днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвалу складено та підписано суддею - 28.05.2020 року.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ( вул . Набережна Перемоги, 1Н, м. Дніпро, 49094)

3 - відповідачу ( вул. Гоголя, буд. 1, кв. 27, м. Вінниця, 21000 )

4 - Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) - (вул. Соборна, буд. 15-А, м. Вінниця, 210500)