Постанова
від 27.05.2020 по справі 908/2999/19
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2020 року м.Дніпро Справа № 908/2999/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач)

судді Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.

секретар Манчік О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарвін"

на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.01.2020 року (повний текст складено 24.01.2020 року)

у справі № 908/2999/19 (суддя - Федорова О.В., м. Запоріжжя)

за позовом Комунального підприємства "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради, м. Енергодар Запорізької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарвін", м. Запоріжжя

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.01.2020 року у даній справі позовні вимоги Комунального підприємства "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради задоволено. Визнано недійсним Договір про надання поворотної фінансової допомоги №09-07/2019 від 09.07.2019 року, укладений між Комунальним підприємством "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дарвін". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарвін" на користь Комунального підприємства "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921, 00 грн.

Задовольняючи позов господарський суд виходив з того, що Договір про надання поворотної фінансової допомоги №09-07/2019 від 09.07.2019 укладено позивачем з порушенням вимог ч. 4 ст. 67 Господарського кодексу України щодо необхідності отримання попереднього погодження уповноваженого органу на залучення внутрішніх короткострокових (до одного року) позик.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення і ухвалите нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарвін" про визнання недійсним Договору про надання поворотної фінансової допомоги №09-07/2019 від 09.07.2019 року відмовити у повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.

3. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Скаржник вважає, що рішення Господарського суду Запорізької області від 15.01.2020 року у справі №908/2999/19 є незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку із невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права п.п. 3,4 ч.1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного. Поворотна фінансова допомога, надання якої передбачено. оспорюваний договір, підпадає під визначення операції із залучення внутрішніх короткострокових (до одного року) кредитів (позик), оскільки як встановлено судом, за своїм юридичним змістом така допомога є позикою, а за терміном дії договору, визначеним у п.81. договору, дана позика є короткостроковою (договір укладено 16.07.2019 строком дії до 01.08.2019 року, тобто до одного року). З урахуванням приписів ч. 10 ст. 78 Господарського кодексу України для укладання такого договору позивачу необхідно отримати погодження органу управління відповідно до вимог ч. 4 ст. 67 Господарського кодексу України. Пунктом 2 рішення Енергодарської міської ради "Про створення комунального підприємства "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради №21 від 24.07.2018 затверджено Статут комунального підприємства. Відповідно пунктів 6.1, 6.2 Статуту комунального підприємства "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради, підприємство діє на основі повного госпрозрахунку, та отриманий чистий прибуток залишає у своєму розпорядженні та самостійно визначає напрямки його використання. При цьому пунктом 5.4 Статуту передбачено право підприємства "укладати в Україні і за її межами угоди, контракти та інші юридичні акти із суб`єктами господарської діяльності державними, благодійними й іншими організаціями, іншими юридичними (включаючи іноземних) і фізичними особами, у тому числі: виконання робіт, надання послуг, постачання, перевезення, купівлі-продажу, страхування, оренди, найму, концесії, міни, підряду, позики, доручення, управління, комісії, обслуговування, аутсорсінгу, спільної діяльності, зовнішньоекномічних та інших угод, а також брати участь у торгах, ярмарках, конкурсах та інше". Таким чином, Енергодарською міською радою при прийнятті рішення Енергодарської міської ради "Про створення комунального підприємства "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради №21 від 24.07.2018 комунальному підприємству надано повноваження на укладення договорів позики, у зв`язку з чим висновки суду першої інстанції, що оспорюваний договір про надання поворотної фінансової допомоги №09-07/2019 від 09.07.2019 укладений позивачем з порушенням господарської компетенції, без дозволу уповноваженого органу, що є підставою для визнання його недійсним, є такими що не відповідають обставинам справи. До спірних відносин за аналогією мають застосовуватися положення ч.3 ст. 78-1 Господарського кодексу України, які не вимагають погодження комунальним унітарним підприємством із органом управління укладення договорів позики та іншого фінансування безоплатно або за одну гривню.

3.1. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення Господарського суду Запорізької області від 15.01.2020 у справі № 908/2999/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач у відзиві посилається на те, що в судовому засіданні, яке відбулось по цій справі 15.01.2020 року представником відповідача було визнано обґрунтованість розповсюдження дії частини 4 ст. 67 Господарського кодексу України на діяльність комунальних підприємств, однак інтерпретовано таку діяльність, як щодо отримання фінансових послуг, а не позики, що не узгоджується з нормами частини 4 ст. 67 Господарського кодексу України. Також, Енергодарською міською радою рішень щодо погодження комунальному підприємству "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради отримання позики не приймалось

4. Апеляційне провадження.

4.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 25.03.2020 року.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.03.2020 року відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарвін» на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.01.2020 у справі № 908/2999/19 на період дії особливого режиму роботи Центрального апеляційного господарського суду

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2020 розгляд скарги призначено в судове засідання на 27.05.2020.

В судове засідання 27.05.2020 скаржник свого представника не направив.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін.

4.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.

09.07.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Дарвін" (позикодавець, відповідач) та Комунальним підприємством "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради (позичальник, позивач) укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №09-07/2019.

Відповідно до п. 1.1 цього договору позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу (далі за текстом - поворотна фінансова допомога або допомога), а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

У п. 1.2 договору визначено, що допомога - це сума грошових коштів в національній валюті України, передана позичальнику в користування на визначений строк і є обов`язковою до повернення відповідно до даного договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами, надається без мети отримання прибутку та без мети збереження фінансової вартості активів.

За умовами пунктів 2.1 - 2.5 договору допомога надається протягом дії договору частинами в національній валюті України в межах суми 546400,00 грн.

Допомога надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується.

Допомога надається шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника з поточного або іншого рахунку позикодавця.

Допомога надається до моменту вимоги її повернення позикодавцем, але не пізніше строку, визначеного п. 8.1 договору.

Допомога надається позичальнику на строк, визначений договором, з урахуванням особливостей господарської діяльності позичальника, обумовлена затримкою розрахунків споживачами послуг перед позичальником за надані послуги, спрямована не недопущення відключення об`єктів позичальника від електропостачання та на інші потреби позичальника відповідно до статутних цілей його діяльності.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою позикодавця, але в будь-якому випадку не пізніше закінчення терміну дії договору.

Згідно з п. 8.1 договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 01 серпня 2019 року.

Позивач вважає, що вказаний договір поворотної фінансової допомоги укладено з порушенням норм ст. ст. 67, 75, 77, 78 Господарського кодексу України, відповідно до яких позивачу як комунальному унітарному підприємству для укладення договору позики необхідно було отримати дозвіл органу управління підприємством - Енергодарської міської ради. Позивач вказує, що Енергодарською міською радою не приймалося рішень щодо погодження позивачу отримання позики. На підставі вказаних обставин позивач просить суд визнати недійсним укладений сторонами договір про надання поворотної фінансової допомоги №09-07/2019 від 09.07.2019 (далі - оспорюваний договір).

Відповідно до наданих відповідачем у справу копій платіжних доручень №5 від 09.07.2019 на суму 40000,00 грн., №6 від 09.07.2019 на суму 76200,00 грн., №7 від 09.07.2019 на суму 76200,00 грн., №8 від 09.07.2019 на суму 26600,00 грн., №9 від 10.07.2019 на суму 140000,00 грн., 310 від 11.07.2019 на суму 137400,00 грн., №11 від 12.07.2019 на суму 50000,00 грн. відповідач перерахував позивачу на виконання договору поворотної фінансової допомоги №09-07/2019 від 09.07.2019 грошові кошти в сумі 546400,00 грн.

4.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом прав та обов`язків сторін, які закріплені в договорі про надання поворотної фінансової допомоги № 09-07/2019 від 09.07.2019, оспорюваний договір є договором позики.

За визначенням ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Виходячи з умов оспорюваного договору та наведених приписів законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оспорюваний договір містить ознаки договору безпроцентної позики, оскільки за умовами оспорюваного договору відповідач надає позивачу грошові кошти на безоплатній основі, які позивач зобов`язується повернути.

За приписами ч. 2 ст. 1046, ч. 2 ст. 1047 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Недійсним визнається лише укладений договір.

Враховуючи факт перерахування відповідачем на виконання договору поворотної фінансової допомоги № 09-07/2019 від 09.07.2019 грошових коштів позивачу в сумі 546400,00 грн та отримання позивачем цих коштів, оспорюваний договір є укладеним.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 203 ЦК України визначено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до п. п. 1.1., 1.3., 1.7. статуту Комунального підприємства «Тепловодоканал» Енергодарської міської ради підприємство створено рішенням власника за № 21 від 24.07.2018 і діє на підставі самофінансування і фінансування з державного та міського бюджету. Власником підприємства є Енергодарська міська рада Запорізької області. Уповноваженим власника для підприємства в усіх випадках, передбачених цим статутом, є міський голова. Відносини власника з підприємством будуються на засадах його підпорядкованості.

Нормами ч. ч. 1 - 3 ст. 78 ГК України визначено, що комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Виходячи з наведених ознак та статуту позивача, останній є комунальним унітарним підприємством.

Нормою ч. 4 ст. 67 ГК України передбачено, що державні підприємства, у тому числі господарські товариства (крім банків), у статутному капіталі яких державі належить 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв), здійснюють залучення внутрішніх довгострокових (більше одного року) та зовнішніх кредитів (позик), надають гарантії або є поручителями за такими зобов`язаннями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, здійснюють залучення внутрішніх короткострокових (до одного року) кредитів (позик), надають гарантії або є поручителями за такими зобов`язаннями - за погодженням з органом виконавчої влади, який здійснює функції управління державною власністю. Порядок таких погоджень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Поворотна фінансова допомога, надання якої передбачено оспорюваним договором, підпадає під визначення операції із залучення внутрішніх короткострокових (до одного року) кредитів (позик), оскільки, як встановлено судом, за своїм юридичним змістом така допомога є позикою, а за терміном дії договору, визначеним у п. 8.1. договору, дана позика є короткостроковою (договір укладено 09.07.2019 строком дії до 01.08.2019, тобто до одного року).

За приписами ч. 10 ст. 78 ГК України особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом.

Отже, з урахуванням приписів ч. 10 ст. 78 ГК України для укладення такого договору позивачу необхідно було отримати погодження органу управління відповідно до вимог ч. 4 ст. 67 Господарського кодексу України.

Органом управління та власником позивача є Енергодарська міська рада Запорізької області, а уповноваженим власника для підприємства відповідно до п. 1.3. статуту в усіх випадках, передбачених статутом позивача, є міський голова.

В даному випадку, ні власником (Енергодарською міською радою Запорізької області), ні уповноваженим власника для підприємства (міським головою) не приймалося рішення про надання позивачу погодження на укладення оспорюваного договору про надання поворотної фінансової допомоги № 09-07/2019 від 09.07.2019.

Наявне в матеріалах справи рішення Енергодарської міської ради № 9 від 27.11.2018 «Про укладення договору позички з комунальним підприємством «Тепловодоканал» Енергодарської міської ради» , копію якого відповідач надав до суду першої інстанції, жодним чином не стосується укладання оспорюваного договору з відповідачем, оскільки вказаним рішенням Енергодарська міська рада доручила позивачу укласти договір позички (безоплатного користування) комунальним майном, за яким позивач надає визначене комунальне майно у позику. Вказане рішення не містить погодження на укладення позивачем договору позики грошових коштів, за яким позивач є позичальником.

Отже, колегія суддів вважає правильним висновок місцевого господарського суду, що оспорюваний договір про надання поворотної фінансової допомоги № 09-07/2019 від 09.07.2019 укладений позивачем з порушенням господарської компетенції, без дозволу уповноваженого органу, що є підставою для визнання його недійсним.

Апелянт заперечує проти необхідності отримання погодження уповноваженого органу для укладення оспорюваного договору, посилаючись на норму ч. 3 ст. 78-1 ГК України, яка, на його думку, розмежовує поняття позики та безоплатного фінансування, і не передбачає необхідності отримання погодження для укладення договору безоплатного фінансування, тому має бути застосована до спірних правовідносин за аналогією.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відхилив такі доводи відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 78-1 ГК України дія цієї статті поширюється на господарські зобов`язання комунальних унітарних підприємств, предметом яких є, зокрема, надання або отримання позики, іншого фінансування на поворотній основі на суму, що перевищує 50 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідне господарське зобов`язання (крім випадків отримання комунальним унітарним підприємством позики або іншого фінансування безоплатно або за одну гривню).

Стаття 78-1 ГК України регулює порядок вчинення господарського зобов`язання комунального унітарного підприємства, щодо вчинення якого є заінтересованість, та передбачає необхідність надання згоди на вчинення такого правочину наглядовою радою або органом, до сфери управління якого належить підприємство комунальної власності.

Позивач у позові не посилався на норму ст. 78-1 ГК України та просив визнати оспорюваний договір недійсним з інших підстав.

Підставою позову в даній справі є недотримання позивачем при вчиненні оспорюваного правочину вимог ч. 4 ст. 67 ГК України щодо отримання погодження уповноваженого органу на залучення внутрішніх короткострокових (до одного року) кредитів (позик).

Норма ч. 4 ст. 67 ГК України поширює свою дію на всі види позик, не розмежовуючи оплатні та безоплатні позики.

Загальне визначення поняття позики, наведене в ч. 1 ст. 1046 ЦК України, також не містить ознаку оплатності як обов`язкової умови договору позики. У зв`язку з цим, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що норма ч. 4 ст. 67 ГК України поширюється на всі випадки залучення комунальним унітарним підприємством внутрішніх короткострокових (до одного року) кредитів (позик), а не тільки оплатних позик.

Підстав для застосування норми ч. 3 ст. 78-1 ГК України до спірних правовідносин за аналогією, колегія суддів не вбачає.

Враховуючи те, що оспорюваний договір укладено позивачем з порушенням вимог ч. 4 ст. 67 ГК України щодо необхідності отримання попереднього погодження уповноваженого органу на залучення внутрішніх короткострокових (до одного року) позик, що є підставою позову в даній справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, якою задоволено позовні вимоги та визнано недійсним оспорюваний договір про надання поворотної фінансової допомоги № 09-07/2019 від 09.07.2019, укладений між КП «Тепловодоканал» Енергодарської міської ради та ТОВ «Дарвін» .

Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Доводи апелянта про те, що умовами п. 5.4. Статуту передбачено право підприємства «укладати в Україні і за її межами угоди, контракти та інші юридичні акти із суб`єктами господарської діяльності, державними, благодійними й іншими організаціями, іншими юридичними (включаючи іноземних) і фізичними особами, у тому числі, позики, колегія суддів відхиляє, оскільки п. 5.4. Статуту не містить жодної згадки про позику, яку має право отримувати підприємство.

Натомість п. 6.5.4. Статуту хоча й надає підприємству право отримувати позику але не звільняє останнє від обов`язку отримання погодження уповноваженого органу для укладення даного роду позики в силу вимог норм діючого законодавства.

Доводи апелянта відносно того, що Енергодарською міською радою при прийнятті рішення «Про створення комунального підприємства «Тепловодоканал» Енергодарської міської ради» № 21 від 24.07.2018 комунальному підприємству надано повноваження на укладення договорів позики, колегія суддів відхиляє, оскільки за змістом вказаного рішення Енергодарська міська рада питання погодження отримання комунальним підприємством позики не вирішувала.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції, покладених в основу судового рішення у цій справі, а тому колегією суддів відхиляються.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні. При цьому, апеляційний господарський суд погоджується з викладеними у відзиві на апеляційну скаргу доводами позивача, відповідність яких чинному законодавству та фактичним обставинам справи підтверджується вищенаведеними висновками суду.

Звертаючись із апеляційною скаргою, відповідач не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

4.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні повно встановлені фактичні обставини справи, яким надана вірна правова оцінка у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального законодавства, тому місцевий господарський суд дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відтак, підстав для скасування або зміни оскаржуваного відповідачем у даній справі рішення, передбачених ст. 277 ГПК України немає.

4.5. Розподіл судових витрат.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 275-282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну саргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарвін" на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.01.2020 у справі № 908/2999/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 15.01.2020 у справі № 908/2999/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 28.05.2020.

Головуючий суддя


І.О. Вечірко

Суддя


Л.М.Білецька

Суддя


Ю.Б. Парусніков

СудЦентральний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення27.05.2020
Оприлюднено29.05.2020
Номер документу89483255
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —908/2999/19

Ухвала від 09.11.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Багай Н.О.

Ухвала від 13.08.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Багай Н.О.

Судовий наказ від 03.06.2020

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Федорова О.В.

Постанова від 27.05.2020

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Вечірко Ігор Олександрович

Ухвала від 12.05.2020

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Вечірко Ігор Олександрович

Ухвала від 23.03.2020

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Вечірко Ігор Олександрович

Ухвала від 26.02.2020

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Вечірко Ігор Олександрович

Рішення від 15.01.2020

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Федорова О.В.

Ухвала від 17.12.2019

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Федорова О.В.

Ухвала від 27.11.2019

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Федорова О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні