Рішення

від 21.05.2020 по справі 907/687/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.05.2020 м. Ужгород Справа № 907/687/19

Господарський суд Закарпатської області у складі

головуючого судді Ушак І.Г.

за участю секретаря судового засідання Лазар С.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Українсько-Ізраїльського товариства з обмеженою відповідальністю спільне підприємство Вельта-косметік , м. Дніпро (ТОВ СП Вельта-косметік)

до фізичної особи-підприємця Кушнір Романа Богдановича, м. Мукачево (ФОП Кушнір)

про стягнення 78 045,76 грн., в т.ч. 50 503,86 грн. - основний борг, 801,91 грн. - 3 % річних, 17 549,65 грн. - штраф, 9190,34 грн. - пеня

представники:

позивача - Пшенишна В. В., адвокат ( в режимі відеоконференції)

відповідача - не з`явився

Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на невиконання відповідачем умов укладеного сторонами договору № ВЕ-001162 від 01.04.2019р. в частині оплати вартості поставленого йому товару, в результаті чого виникла заборгованість відповідача перед позивачем на суму 50 503,86 грн., що становить предмет позовних вимог у даній справі в частині основного боргу. Наполягає також на стягненні нарахованих за умовами договору сум штрафу та пені, а також 3 % річних за прострочення грошових зобов`язань. Представник позивача у ході судового розгляду наполягає на задоволенні зазначених позовних вимог та на відшкодуванні за рахунок відповідача судових витрат позивача, пов`язаних з розглядом даної справи.

Відповідач відзиву на позов не надав та не забезпечив участі уповноваженого представника у судовому розгляді справи. Разом з тим, кореспонденція суду, надіслана на його адресу - повернута до суду без вручення адресату із відмітками установи зв`язку за закінченням терміну зберігання та "адресат відсутній ". У зв`язку з цим, було здійснено повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення засідання суду шляхом офіційного оприлюднення оголошення у справі на офіційному веб сайті судової влади України, то згідно приписів ч. 4 ст. 122 ГПК України - з опублікуванням оголошення про таке повідомлення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Водночас, у ході судового провадження від відповідача надійшло клопотання, за змістом якого останній, зокрема, клопотав про ознайомлення з матеріалами даної справи та про отримання процесуальних документів в електронному вигляді. Судом було надано відповідачу можливість ознайомитися з матеріалами справи, однак у подальшому відповідач так і не забезпечив участі уповноваженого представника у судовому розгляді справи, не надав суду відзиву на позов.

За таких обставин суд констатує, що відповідач належно повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, не скористався своїм правом прийняти участь у засіданні суду, подати відзив на позов, тому суд вправі згідно ст. 178 ГПК України вирішити спір за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.04.2019р. ТОВ СП Вельта-косметік як постачальник та ФОП Кушнір як покупець уклали договір № ВЕ-001162 (далі - договір), за яким постачальник - позивач у справі - зобов`язався протягом строку дії договору та на викладених у договорі та додатках до нього умовах поставити (передати у власність) покупцеві - відповідачу у справі - косметичні засоби, товари побутової хімії (товар), а покупець прийняти товар і сплатити його повну вартість згідно умов договору та додатків до нього ( п.1.1 договору)

Відповідно до п. 4.2 договору відповідач зобов`язаний сплатити поставлену партію товару на умовах відстрочення платежу, не пізніше 28 (двадцяти восьми) календарних днів від дати поставки такої партії товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на протязі квітня 2019 р. поставив відповідачеві згідно видаткових накладних №№ 693, 694 від 10.04.2019 р. косметичну продукцію та побутову хімію на загальну суму 58498,86 грн. Зазначені накладні підписані сторонами та містять відбитки печаток сторін.

Відповідач всупереч умов договору оплату товару не здійснив.

27.08.19 позивач надіслав відповідачу претензію, за змістом якої вимагав оплату суми 82 448,12 грн., включаючи зазначену суму вартості поставки товарів, а також штраф, пеню та 3 % річних.

Відповідачем здійснено часткову оплату вартості одержаного товару - на суму 7995,00 грн., в результаті чого його заборгованість перед позивачем за поставку товарів за накладними №№ 693, 694 від 10.04.2019 р. становить суму 50 503,86 грн.

Наведені обставини, які не спростовані відповідачем у ході судового розгляду, передували пред`явленню даного позову та слугують його підставою.

Суд, вирішуючи дану справу, керується відповідними приписами цивільного та господарського права, які регулюють спірні правовідносини, виходячи з їх предмету та суб`єктного складу.

Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 ГК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами ч.1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України)

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких фактичних обставин справи та з огляду на наведені норми цивільного та господарського законодавства, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості на суму 50 503,86 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки позивачем належними та допустимими доказами доведені обставини її виникнення, і такі не спростовані відповідачем.

Щодо позовних вимог в іншій частині про стягнення 3 % річних на суму 801,91 грн., штрафу на суму 17 549,65 грн. та пені на суму 9190,34 грн., то суд виходить з наступного.

Як вбачається з п. 6.2 договору за порушення строку оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня від вартості не оплаченого або несвоєчасно сплаченого товару за кожен день прострочення оплати / несплати . За порушення строку оплати товару більше ніж на 15 днів покупець додатково до пені, і не виключаючи її сплату, сплачує постачальнику штраф у розмірі 30 % вартості своєчасно не оплаченого товару.

За змістом ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність ( ч. 2 ст. 218 ГК України).

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано ( ч. 6 ст. 232 ГК України).

За приписами ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За наведених фактичних обставин справи, оскільки позивачем доведено належними та допустимими доказами обставини, що слугують підставою позовних вимог, такі не спростовані відповідачем, та з огляду на наведені приписи чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, на умови договору щодо відповідальності сторін за порушення договірних зобов`язань, суд, перевіривши розрахунки позивача, дійшов висновку про правомірність вимог останнього в частині стягнення з відповідача нарахованих за прострочення оплати вартості поставлених товарів з 9.05.19 по 22.08.19 (106 днів) 3 % річних на суму 801,91 грн., штрафу на суму 17549,65 грн. та пені на загальну суму 9190,34 грн.,

Отже, всього з відповідача на користь позивача належить стягнути суму 78 045,76 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд відповідно до ст. 86 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору належить відшкодувати за рахунок відповідача.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 86 129, 178, 231, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Кушнір Романа Богдановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Українсько-Ізраїльського товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства Вельта-косметік (49019, м. Дніпро, проспект Свободи, буд. 2Б, код ЄДРПОУ 23648086) заборгованість на загальну суму 78045,76 грн. (сімдесят вісім тисяч сорок п`ять грн. 76 коп.), включаючи основний борг, пеню, штраф, 3 % річних та у відшкодування судових витрат - суму 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять один грн. 00 коп.).

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 28.05.20

Суддя Ушак І.Г.