Рішення

від 21.05.2020 по справі 910/1391/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.05.2020Справа № 910/1391/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Пономарьова Володимира Вікторовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАЙЛ СЕРВІС"

про стягнення 51851,01 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа підприємець Пономарьов Володимир Вікторович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАЙЛ СЕРВІС" про стягнення 51851,01 грн заборгованості, з яких: 46811,00 грн - сума основного боргу, 3877,59 грн - сума пені, 250,44 грн - сума інфляційних втрат, 911,98 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про надання послуг № 238-15 від 01.05.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2020 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали.

12.02.2020 позивачем подано заяву про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання у справі призначено на 17.03.2020.

16.03.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Протокольною ухвалою від 17.03.2020 було відкладено судове засідання по суті на 07.04.2020.

31.03.2020 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо способу виставлення рахунків на оплату.

З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України"Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 №211 та на виконання розпорядження Голови Вищої ради правосуддя від 13.03.2020 №11/0/2-20 "Про додаткові заходи із попередження респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19", судові засідання, які призначені на 07.04.2020, знято з розгляду.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 14.04.2020 призначив судове засідання по суті у справі №910/1391/20 на 21.05.2020.

У судове засідання 21.05.2020 представник позивача не з`явився, однак раніше позивачем подано до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача у судове засідання 21.05.2020 не з`явився. Письмового відзиву на позов відповідач не подав, про причини неявки у судове засідання не повідомив. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання ухвалою суду від 14.04.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №010547182770.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Також, згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст.222 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч.4 ст.240 ГПК України).

Частиною п`ятою статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СМАЙЛ СЕРВІС" (замовник, відповідач) та Фізичною особою-підприємцем Пономарьовим Володимиром Вікторовичем (виконавець, позивач) укладено договір №238-15 про надання послуг (надалі - договір), предметом даного договору є надання технічної допомоги та послуг клієнтам замовника.

Відповідно до п.1.2. договору передбачено, що послуги, які надаються виконавцем у відповідності з цим договором оплачуються замовником.

Згідно із п.3.1. договору, підставою для початку надання виконавцем послуг є одержання замовлення, згідно переліку наданих послуг вказаних у додатку №1.

Відповідно до п.4.1. договору прийом виконаних робіт замовником здійснюється при пред`явленні виконавцем документації, вказаній у пункті 2.1. договору.

За змістом п.2.1. договору, виконавець бере на себе обов`язки, зокрема: організувати цілодобове чергування спеціалістів для виконання робіт по договору; забезпечити цілодобовий телефонний зв`язок з замовником; протягом 5 хвилин з моменту звернення уповноваженої особи замовника виконавець зобов`язаний повідомити замовника про прийняття завдання до виконання або про неможливість прийняття його до виконання з наведенням причин такої неможливості; надати всю необхідну документацію, що стосується виконаних робіт по договору (акт виконаних робіт, рахунок).

Згідно із п.5.1. договору, замовник сплачує вартість проведених виконавцем послуг у відповідності з цим договором.

Оплата здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту отримання від виконавця оригіналу рахунку (п.5.2. договору).

На виконання умов договору сторони уклали додатки до договору до договору №238-15 про надання послуг від 01.05.2015, відповідно до яких сторонами визначена вартість послуг позивача, а саме: додаток №1 від 01.05.2015, додаток № від 24.05.2016, №3 від 02.07.2018, додаток №4 від 13.10.2018.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що позивач у період з травня 2019 року по червень 2019 року (включно) належним чином виконував взяті на себе по договору №238-15 про надання послуг від 01.05.2015 зобов`язання з надання відповідачу послуг.

Позивач зазначає, що ним у період з травня 2019 року по червень 2019 року (включно) надані відповідачу послуги на загальну суму 46811,00 грн, а саме:

22.04.2019 надані послуги з евакуації автомобіля Nissan Qashqai, державний номерний знак: НОМЕР_1 , з с. Бабенівка, Приазовський р-н., Запорізька обл., - м. Запоріжжя; загальна вартість наданої послуги становить 5540,00 грн;

11.05.2019 надані послуги з евакуації автомобіля Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_2 , з с. Зелений Гай, Веселівський р-н. Запорізької обл. - м. Запоріжжя; вартість наданої послуги становить 4773,00 грн;

16.05.2019 надані послуги з евакуації автомобіля Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_3 , з с. Приазовське, Приазовський р-н. Запорізької обл. - м. Запоріжжя; вартість наданої послуги становить 4539,00 грн;

27.05.2019 надані послуги з евакуації автомобіля Volkswagen Tiguan, державний номерний знак НОМЕР_4 , по м. Запоріжжя; вартість наданої послуги становить 500,00 грн;

28.05.2019 надані послуги з евакуації автомобіля Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_5 , з с. Ботієво, Приазовський р-н. Запорізької обл. -м. Запоріжжя; загальна вартість наданої послуги становить 4578,00 грн;

03.06.2019 надані послуги з технічної допомоги (підзарядка та запуск АКБ) автомобіля Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_6 на суму 703,00 грн; послуги з евакуації автомобіля Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_6 , по м. Запоріжжя на суму 750,00 грн; послуги з евакуації автомобіля Renault Logan, державний номерний знак НОМЕР_7 , м. Приморськ, Запорізька обл. - м. Запоріжжя на суму 3590,00 грн;

07.06.2019 надані послуги з евакуації автомобіля Nissan Juke, державний номерний знак НОМЕР_8 , по м. Запоріжжя на суму 750,00 грн;

08.06.2019 надані послуги з евакуації автомобіля Renault Logan, державний номерний знак НОМЕР_9 , Приазовський р-н., Запорізька обл., - м. Запоріжжя на суму 4877,00 грн;

08.06.2019 надано послуги клієнтові відповідача, а саме надані послуги з евакуації автомобіля Volkswagen Amarok, державний номерний знак НОМЕР_10 , с. Каїри, Херсонська обл. - м. Запоріжжя. Загальна вартість наданої послуги становить 11240,00 грн.

15.06.2019 надані послуги з евакуації автомобіля Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_11 , с. Цвіткове, Кам`янсько- Дніпровський р-н., Запорізька обл. - м. Запоріжжя на суму 3421,00 грн;

20.06.2019 надані послуги з евакуації автомобіля Renault Logan, державний номерний знак НОМЕР_12 , по м. Запоріжжя на суму 950,00 грн;

21.06.2019 надані послуги з евакуації автомобіля Chevrolet Lacheti, державний номерний знак НОМЕР_13 , по м. Запоріжжя на суму 600,00 грн.

На підтвердження наданих послуг позивач надав до матеріалів позовної заяви копії актів надання послуг №129 від 11.05.2019, №133 від 16.05.2019, №147 від 27.05.2019, №148 від 28.05.2019, №153 від 03.06.2019, №154 від 03.06.2019, №155 від 03.06.2019, №165 від 07.06.2019, №167 від 08.06.2019, №168 від 08.06.2019, №181 від 15.06.2019, №182 від 20.06.2019, №184 від 21.06.2019 та рахунків на оплату № 70 від 22.04.2019, №81 від 11.05.2019, №84 від 16.05.2019, №94 від 27.05.2019, №95 від 28.05.2019, №99 від 03.06.2019, № 100 від 03.06.2019, № 101 від 03.06.2019, № 105 від 07.06.2019, № 107 від 08.06.2019, №108 від 08.06.2019, №114 від 15.06.2019, №115 від 20.06.2019, №116 від 21.06.2019.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач оплату наданих позивачем за договором №238-15 від 01.05.2015 послуг не здійснив, у зв`язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 46811,00 грн.

Внаслідок прострочення грошового зобов`язання позивач нарахував пеню у сумі 3877,59 грн, інфляційні втрати у сумі 250,44 грн та 3% річних у сумі 911,98 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 626 Цивільний кодекс України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору №238-15 від 01.04.2015, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором з надання послуг.

У відповідності до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом умов договору прийом виконаних робіт відповідачем здійснюється при пред`явленні позивачем актів виконаних робіт, рахунків (п.4.1., п.2.1. договору).

На підтвердження наданих у період з травня 2019 року по червень 2019 року (включно) по договору №238-15 про надання послуг від 01.05.2015 послуг позивач надав до матеріалів позовної заяви копії актів надання послуг №129 від 11.05.2019, №133 від 16.05.2019, №147 від 27.05.2019, №148 від 28.05.2019, №153 від 03.06.2019, №154 від 03.06.2019, №155 від 03.06.2019, №165 від 07.06.2019, №167 від 08.06.2019, №168 від 08.06.2019, №181 від 15.06.2019, №182 від 20.06.2019, №184 від 21.06.2019 та рахунків на оплату № 70 від 22.04.2019, №81 від 11.05.2019, №84 від 16.05.2019, №94 від 27.05.2019, №95 від 28.05.2019, №99 від 03.06.2019, № 100 від 03.06.2019, № 101 від 03.06.2019, № 105 від 07.06.2019, № 107 від 08.06.2019, №108 від 08.06.2019, №114 від 15.06.2019, №115 від 20.06.2019, №116 від 21.06.2019.

Судом встановлено, що зазначені акти надання послуг не підписані зі сторони відповідача.

Під час розгляду спору суд, враховуючи обставини, що входять до предмету доказування у справі, має встановити чи має місце факт надання послуги, відповідно до умов договору. При цьому, відсутність підписаного двостороннього акта надання послуг не є перешкодою для захисту суб`єктивного матеріального права, у разі, якщо суд, на підставі зібраних у справі та оцінених у сукупності доказів, встановить факт її (послуги) надання належним чином та в установлений договором строк.

За змістом умов договору, прийняття виконаних робіт відповідачем здійснюється при пред`явленні позивачем актів наданих послу та рахунків. Порядок підписання актів наданих послуг у договорі сторонами не передбачений.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач направив для підписання відповідачеві вищенаведені акти надання послуг, однак такі залишились без підпису зі сторони відповідача.

Направлення актів наданих послуг разом з рахунками на оплату підтверджується описом вкладення цінного листа від 14.01.2020, накладною №0105470902180 та фіскальним чеком від 14.01.2020.

Матеріали справи не містять доказів в підтвердження заперечень відповідача на акти надання послуг, складених за період з травня по червень (включно) 2019 року.

У пункті 5.2. договору сторони погодили, що оплата здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту отримання від виконавця оригіналу рахунку.

Отже, умовами договору сторони погодили, що підставою для проведення оплати за отримані послуги є рахунок та встановили строк оплати - протягом 5 банківських днів з моменту отримання від позивача оригіналу рахунку.

Рахунки на оплату № 70 від 22.04.2019, №81 від 11.05.2019, №84 від 16.05.2019, №94 від 27.05.2019, №95 від 28.05.2019, №99 від 03.06.2019, № 100 від 03.06.2019, № 101 від 03.06.2019, № 105 від 07.06.2019, № 107 від 08.06.2019, №108 від 08.06.2019, №114 від 15.06.2019, №115 від 20.06.2019, №116 від 21.06.2019 направлені позивачем на адресу відповідача листом від 10.01.2020 засобами поштового зв`язку, що підтверджується описом вкладення цінного листа від 14.01.2020, накладною №0105470902180 та фіскальним чеком від 14.01.2020.

Відповідно до відомостей з офіційного вебсайту "Укрпошта" поштове відправлення №0105470902180 з направлення на адресу відповідача листа від 10.01.2019 разом з рахунками та актами, 29.01.2020 повернуто засобами поштового зв`язку з повідомленням про неможливість вручення поштового відправлення. За таких обставин, днем отримання відповідачем актів та рахунків є дата оформлення підприємством поштового зв`язку повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, тобто 29.01.2020.

Посилання позивача на те, що рахунки на оплату вручені позивачем відповідачу разом із претензією вих. №028/10 від 28.10.2019 суд вважає необґрунтованими, оскільки на претензії міститься відмітка про отримання без зазначенні прізвища, посади особи, що здійснила відмітку та дати отримання претензії. Окрім того, претензія вих. №028/10 від 28.10.2019 не містить відомостей щодо додатку та переліку актів надання послуг та рахунків.

Докази направлення позивачу актів та рахунків раніше ніж 14.01.2020 у матеріалах справи відсутні та позивачем не надані.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням наведеного, оскільки як встановлено судом вище, датою отримання актів та рахунків є 29.01.2020, то строк оплати відповідачем вартості наданих позивачем послуг настав 06.02.2020.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання по договору №238-15 про надання послуг від 01.05.2015 у сумі 46811,00 грн настав до прийняття рішення по суті справи, заборгованість відповідача у сумі 46811,00 грн підтверджена матеріалами справи, доказів сплати відповідачем заборгованості матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.

Згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Посилаючись на прострочення відповідачем грошового зобов`язання, позивач нарахував пеню у сумі 3877,59 грн, інфляційні втрати у сумі 250,44 грн та 3% річних у сумі 911,98 грн.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В пункті 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" роз`яснено, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Судом встановлено, що договором №238-15 про надання послуг від 01.05.2015 відповідальність відповідача за порушення строків виконання грошового зобов`язання (оплати вартості наданих послуг) у вигляді пені, не передбачена.

При цьому, з огляду на характер правовідносин, які склались між сторонами, відповідальність у вигляді пені за порушення строків оплати наданих послуг не передбачена і законодавчими актами.

Оскільки, сторони укладаючи договір №238-15 про надання послуг від 01.05.2015 не погодили відповідальність відповідача за порушення строків виконання грошового зобов`язання у вигляді пені, то позовні вимоги про стягнення пені у сумі 3877,59 грн є необґрунтованими, у зв`язку із чим суд відмовляє у задоволенні позову у цій частині.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг виникло з 06.02.2020, то нарахування 3% річних та інфляційних втрат за загальний період з 03.05.2019 по 27.01.2020, тобто до прострочення грошового зобов`язання, є безпідставним. За таких обставин суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 250,44 грн та 3% річних у сумі 911,98 грн. Разом з тим, позивач не позбавлений права на звернення до суду з окремим позовом про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання на підстав ч.2 ст.625 Цивільного Кодексу України.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст. 13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач, у свою чергу, обставин наведених позивачем у позові відповідач не спростував.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вище наведене, враховуючи встановлені вище судом обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця Пономарьова Володимира Вікторовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАЙЛ СЕРВІС" про стягнення 51851,01 грн заборгованості.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3500,00 грн витрат на правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У відповідності до ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ст.13,14,15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність може здійснюватись адвокатом індивідуально, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом п.1 ч.3 ст.123 та ст.126 Господарського процесуального кодексу України, у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Однак, як встановлено судом ТОВ "Юркомфорт" не має правового статусу адвокатського бюро або адвокатського об`єднання у розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", у зв`язку зі чим сплачена позивачем грошова сума у розмірі 3500,00 грн не може бити віднесена до судових витрат та не підлягає відшкодуванню на підставі ст. ст.126,129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129-130, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАЙЛ СЕРВІС" (01103, м.Київ, ВУЛИЦЯ КІКВІДЗЕ, будинок 14-В, ЛІТЕРА А, кімната 4, ідентифікаційний код 36184197) на користь Фізичної особи-підприємця Пономарьова Володимира Вікторовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_14 ) основний борг у сумі 46811,00 грн та судовий збір у сумі 1897,68 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 26.05.2020.

Суддя С. О. Турчин