Рішення

від 26.05.2020 по справі 909/226/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.05.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/226/20 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., секретар судового засідання Кучма І.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління №10", вул.Згурівська, буд.3, м.Яготин, Київська область,07700

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Грошев Г.В. с.Соколівка, Косівський район, Івано-Франківська область, 78650

про стягнення грошових коштів в сумі 180 000 грн.

представники не з`явились

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління №10" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи-підприємеця Грошев Геннадій Валентинович про стягнення грошових коштів в сумі 180 000 грн. Позовні вимоги обґрунтовані приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526, 530, 610, 837 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 20.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд по суті призначено на 21.04.2020; встановлено відповідні строки для подачі відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 21.04.2020 продовжено строк розгляду справи на строк дії карантину та відкладено розгляд справи на 26.05.2020.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, хоча про дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.

Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки, явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до приписів ст. 202 ГПК України, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15 липня 2013 року по справі № 6/175(2010).

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року передбачено, що у випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

При цьому, судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950 р., ратифікованої Україною 17.07.1997 р. (набрала чинності для України 11.09.1997 р.), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно, реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із ст. 32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Буланов та Купчик проти України» заяви №№ 7714/06, 23654/08 від 09.12.2010р., «Чуйкіна проти України» № 28924/04 від 13.01.2011р.).

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та витребувані судом, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, із врахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

20 квітня 2017 року між ПАТ "Будівельно-монтажне управління №10" (код ЄДРПОУ 03083417) (Замовник) та Фізичною особою-підприємцем Грошевим Г.В. (код ІПН НОМЕР_1 ) (Постачальник) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення №7/01 (далі - Договір).

В результаті реорганізації ПрАТ "Будівельно-монтажне управління №10" (код ЄДРПОУ 03083417) було перетворено в ТзОВ "Будівельно-монтажне управління №10"(код ЄДРПОУ 03083417). ТОВ БМУ №10 є правонаступником ПрАТ БМУ №10 , що підтверджується відкритими та загальнодоступними даними з сайту Міністерства юстиції України за наступним посиланням:https://usr.minjust.gov.ua freesearch/

Згідно п. 1.1. Договору Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить Орендодавцеві на підставі права власності (Свідоцтво серії САС №520990 від 12.10.2011р).

У п.1.2. договору визначено, ще загальна площа приміщення що передається в оренду, складає 1000 (одна тисяча) м. кв.

Згідно п. 3.1. Договору Орендодавець повинен до 01.07.2017 року передати Орендарю Приміщення згідно акту прийому передачі.

01 липня 2017р. на виконання п.3.1 Договору Приміщення загальною площею 1000 (одна тисяча) метрів кв. було передано в оренду Орендарю згідно Акту прийому-передачі.

Відповідно до п. 3.4. Договору Орендна плата нараховується з моменту підписання сторонами акту прийому передачі приміщення.

За змістом п.4.1. розмір орендної плати за весь об`єкт, що орендується, обчислюється із розрахунку 15 (п`ятнадцять) грн. без врахування ПДВ за 1 м. кв. приміщення.

Згідно п. 4.2. загальний розмір орендної плати за 1 (один) місяць складає 15000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень).

Сплата орендної плати, за умови п. 4.3. Договору здійснюється Орендарем авансовими платежем за кожний поточний місяць оренди не пізніше 25 числа поточного місяця.

За умови п. 8.1. та 8.2 Договору цей правочин набирає чинності з моменту його підписання та діє один рік. У разі відсутності письмового повідомлення однієї з сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Договір сторонами не припинено, приміщення до сьогоднішнього часу знаходяться у користуванні відповідача на правах оренди.

Варто зазначити, що свій обов`язок з оплати орендної плати орендар здійснює неналежним чином. За період з 01.07.2017 по 30.06.2018 р.р. орендна плата відповідачем за користування приміщенням не сплачена в повному обсязі.

В наслідок порушення обов`язку зі сплати орендної плати у ФОП Грошева Г.В. перед ТОВ БМУ №10 рахується заборгованість на загальну суму 180 000,00 грн., (сто вісімдесят тисяч гривень 00 копійок).

16 грудня 2019 року представники ТОВ БМУ №10 поштовим відправленням №0770100527871 надіслали в адресу ФОП Грошева Г.В. Вимогу №1 про сплату орендної плати (далі - Вимога).

У вимозі позивач ставив перед відповідачем питання, про сплату орендної плати в тому числі за період з 01.07.2017р. по 30.06.2018р.

Вказана вимога, згідно даних Укрпошти, була отримана відповідачем 26.12.2019р., однак залишена без розгляду та відповіді.

Згідно з приписами статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Аналогічні положення закріплено у ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України): господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 202 цього ж Кодексу встановлено, що правочином є дія особи, спрямована па набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до приписів статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом(ст.639 ЦК України).

За змістом ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, виплатити гроші, тощо), а інші суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) мас право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України, згідно якої зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов" язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 626, 627, 628, 629 ЦК України).

Спірний договір, укладений між сторонами, є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст,204 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2, 6 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату па певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як єдині майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1, 3, 4 статті 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

За змістом статей 759, 761, 762, 765 ІДК України за договором найму (оренди) наймодавець (власник речі або особа, якій належать майнові права) передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір та форма якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За умови ч. 1 ст. 793 та ч.ч. 1, 2 статті 795 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється. "

Відповідно до ч. 1 статті 797 ЦК України плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідач за Договором отримав у оплатне користування на правах оренди нерухоме майно, що підтверджується умовами договору від 20.04.2017 р. та актом п-п від 01.07.2017р.

Розмір орендної плати за 1 (один) місяць складає 15000,00 грн. яка має сплачуватись орендарем авансовими платежами за кожний поточний місяць оренди не пізніше 25 числа поточного місяця (п.п. 4.1., 4.2. Договору).

Орендна плата за період з 01.07.2017 по 30.06.2018р. включно у порушення вказаних вище умов Договору та положень ст. ст. 759, 761, 762, 765 ЦК України і ст.ст. 283, 286 ГК України орендарем не сплачувалась.

За вказаних обставин є очевидним порушення відповідачем зобов`язання у вигляді невиконання обов`язку зі оплати орендної плати за користування майном (предметом оренди).

Заборгованість з оплати орендної плати за період з 01.07.2017р. по 30.06.2018р. становить 180.000,00 грн. (сто вісімдесят тисяч гривень 00 копійок), що підтверджується наступним розрахунком: розмір орендної плати за один місяць оренди - 15.000,00 грн., період прострочення з 01.07.2017 по 30.06.2018р. (12 місяців), сума заборгованості з оплати орендної плати визначається як результат множини орендної плати за один місяць оренди на кількість місяців. 15.000,00 грн. X 12 - 180.000,00 грн.

На виконання п. 8) ч. З статті 162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зазначаємо, що у позивача наявності усі оригінали письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви.

На виконання п. 9) ч. З статті 162- ГПК України зазначаємо, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи становить 2700,00 грн. та складається з сплаченого судового збору.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ст. 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За наведених обставин вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 180000,00 грн. за договором оренди нежитлового приміщення №7/01, є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, тому позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно до приписів, встановлених ст. 129 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв`язку з розглядом справи, а саме: 2700,00 грн. судового збору.

Керуючись На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 612, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, 216, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 43, 86, 129, 165, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління №10", вул.Згурівська, буд.3, м.Яготин, Київська область,07700 до Фізичної особи-підприємця Грошев Г.В. с.Соколівка, Косівський район, Івано-Франківська область, 78650 про стягнення грошових коштів в сумі 180 000 грн., задоволити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця Грошева Геннадія Валентиновича (код ІПН НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: село Соколівка, Косівський район, Івано-Франківська обл., 78650) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажне управління № 10 (код ЄДРПОУ 03083417; адреса реєстрації: вул Згурівська, буд.3, м. Яготин, Київська обл., 07700) грошові кошти в розмірі 180.000,00 грн. (сто вісімдесят тисяч грн. 00 коп.) та судові витрати в сумі 2700,00 грн. (дві тисячі сімсот грн. 00 коп.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.05.2020

Суддя Шкіндер П. А.