ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
25.05.2020Справа № 910/22980/15
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за первісним позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавицький"
третя особа ОСОБА_1
треті особи , які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Національний Банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
третя особа , без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом ОСОБА_2
третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації)
про стягнення 2 205 386,67 доларів США (що еквівалентно 48 655 853,81 грн.) та 3 184 546,53 грн.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавицький"
до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
про визнання договору іпотеки від 13 травня 2015 року недійсним.
Представники учасників судового процесу: згідно протоколу судового засідання
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство Дельта Банк в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" (далі - позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавицький" (далі - відповідач); третя особа: ОСОБА_1 про стягнення 2 205 386,67 доларів США (що еквівалентно 48 655 853,81 грн.) та 3 184 546,53 грн.
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови Кредитного договору № 1054-Ф від 24.12.2007.
Ухвалою суду від 02.09.2015 порушено провадження у справі № 910/22980/15.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 призначено повторну судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі № 910/22980/15 зупинено до проведення повторної судової будівельно-технічної експертизи Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.
29.03.2018 до Господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 910/22980/15 з висновком експерта.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 26.07.2018 № 05-23/1289 призначено повторний автоматичний розподіл справи №910/22980/15, за результатами якого справу передано для розгляду судді Грєховій О.А.
У листопаді 2015 року ТОВ "Кавицький" звернулось до ПАТ "Дельта Банк" із зустрічним позовом про визнання договору іпотеки від 13 травня 2015 року недійсним.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що при укладанні договору іпотеки 13 травня 2015 порушено норми чинного законодавства, що тягне за собою недійсність вказаного правочину.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 9 листопада 2015 року зустрічну позовну заяву ТОВ "Кавицький" про визнання договору іпотеки від 13 травня 2015 року недійсним повернуто заявнику на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2015 року апеляційну скаргу ТОВ "Кавицький" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 9 листопада 2015 року - без зміни.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Вищого господарського суду міста Києва від 16.03.2016 касаційну скаргу задоволено частково, скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2015 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 9 листопада 2015 року, справу з зустрічною позовною заявою передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2018 справа № 910/22980/15 прийнята до свого провадження суддею Грєховою О.А., провадження у справі № 910/22980/15 поновлено, прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавицький" до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання договору іпотеки від 13 травня 2015 року недійсним до розгляду з первісним позовом у справі № 910/22980/15, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом, постановлено справу № 910/22980/15 розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.09.2018
02.08.2018 представником відповідача за первісним позовом подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
14.08.2018 представником третьої особи-3 подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
10.09.2018 представником відповідача за первісним позовом подано клопотання про призначення судової експертизи.
10.09.2018 представником позивача за первісним позовом подано заяву про зміну предмету позову.
10.09.2018 представником ОСОБА_2 подано клопотання про залучення її до участі у справі в якості третьої особи.
У судове засідання 10.09.2018 представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) та Національного банку України з`явились, представники інших учасників судового процесу у судове засідання не з`явились.
У судовому засіданні 10.09.2018 представники ПАТ Дельта Банк , ТОВ Кавицький та НБУ проти заявленого ОСОБА_2 клопотання не заперечували.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 залучено ОСОБА_2 в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом та відкладено підготовче засідання на 24.09.2018.
13.09.2018 представником відповідача за зустрічним позовом подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
13.09.2018 представником відповідача за первісним позовом подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
17.09.2018 представником відповідача за первісним позовом подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи
21.09.2018 представником третьої особи-3 подано письмові пояснення.
У судове засідання 24.09.2018 представник третьої особи-4 не з`явився, інші учасники судового процес з`явились.
Заслухавши у судовому засіданні пояснення представників учасників справи, дослідивши висновок судового експерта за результатами проведеної судової експертизи, враховуючи мотиви та заперечення викладені відповідачем за первісним позовом в обґрунтування поданого клопотання про призначення повторної судової експертизи, суд дійшов висновку про необхідність виклику судового експерта у судове засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2018 продовжено строк підготовчого провадження у справі №910/22980/15 на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 08.10.2018 та викликано у судове засідання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Герасименко І.В.
Судове засідання 08.10.2018 не відбулось.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 підготовче судове засідання призначено на 26.10.2018.
У судове засідання 26.10.2018 представник третьої особи-1 та судовий експерт не з`явились, інші учасники справи з`явились.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 02.11.2018, яку занесено до протоколу судового засідання.
31.10.2018 від заступника директора КНДІСЕ надійшло повідомлення про неможливість участі судового експерта у судовому засіданні.
31.10.2018 представником відповідача за первісним позовом подано письмові заперечення за заяву позивача за первісним позовом про зміну предмету позову.
У судове засідання 02.11.2018 представник третьої особи-1 та судовий експерт не з`явились, інші учасники справи з`явились.
Представник позивача за первісним позовом подану заяву про зміну предмету позову підтримав.
Дослідивши подану позивачем заяву про зміну предмету позову, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд визнав її такою, що подана з дотриманням приписів чинного процесуального законодавства, зокрема положень ч. 5 ст. 46, ст. 170 ГПК України, тому, судом прийнято до розгляду заяву позивача та визначено предмет позову з її урахуванням.
З метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, суд встановив учасникам справи процесуальні строки для подання відзивів, відповідей на відзиви та заперечень на відповіді з урахуванням прийнятої судом заяви про зміну предмету позову.
Враховуючи наведене, судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 12.11.2018, про що постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
05.11.2018 представником відповідача за первісним позовом подано клопотання про продовження строку надання відзиву.
У судове засідання 12.11.2018 представник третьої особи не з`явився, представник відповідача за первісним позовом з`явився та подав відзив на позовну заяву, інші учасники судового процесу з`явились.
У судове засідання 12.11.2018 з`явився судовий експерт та надав усні пояснення щодо наданого висновку за результатами проведеної судової експертизи.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання до 19.11.2018, яку занесено до протоколу судового засідання.
19.11.2018 представником позивача за первісним позовом подано відповідь на відзив.
У судове засідання 19.11.2018 представник третьої особи-1 не з`явився, інші учасники судового процесу з`явились.
У судовому засіданні представники відповідача за зустрічним позовом подане клопотання про призначення повторної судової експертизи підтримав.
Представник позивача за первісним позовом проти задоволення клопотання заперечив.
Представники третіх осіб надали пояснення по суті заявленого клопотання.Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 призначено повторну судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження по справі № 910/22980/15 зупинено до одержання результатів експертиз.
21.01.2019 до Господарського суду міста Києва надійшов лист від Заступника директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.
14.02.2019 до суду надійшли матеріалами справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 поновлено провадження у справі № 910/22980/15, розгляд клопотання призначено на 04.03.2019.
25.02.2019 представником позивача за зустрічним позовом подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
28.02.2019 представником позивача за зустрічним позовом подано письмові пояснення по суті заявленого судовим експертом клопотання та клопотання про відкладення розгляду клопотання.
04.03.2019 представником позивача за первісним позовом подано письмові пояснення по суті заявленого судовим експертом клопотання.
У судове засідання 04.03.2019 представник позивача за первісним позовом з`явився, інші учасники судового процесу не з`явились.
За результатами судового засідання, враховуючи подане представником відповідача за первісним позовом клопотання про відкладення розгляду справи, а також необхідність виклику судового експерта, судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду клопотання на 11.03.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.
У судове засідання 11.03.2019 представники позивача за первісним позовом, відповідача за первісним позовом та третьої особи-3 з`явились та надали усні пояснення по суті заявленого судовим експертом клопотання, представники інших учасників судового процесу у судове засідання не з`явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів задоволено частково, постановлено клопотання в частині надання додаткових матеріалів для проведення експертизи вважати виконаним, роз`яснено судовому експерту, що ринкову вартість об`єкта дослідження необхідно визначити на момент проведення даної експертизи, в іншій частині клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів відмовлено, провадження у справі № 910/22980/15 зупинено до одержання результатів експертизи, матеріали справи надіслано до Київського науково-дослідного інститут судових експертиз.
12.09.2019 до Господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 910/22980/15 з висновком судових експертів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 поновлено провадження у справі № 910/22890/15, підготовче засідання у справі №910/22890/15 призначено на 30.09.2019.
17.09.2019 представником відповідача за первісним позовом подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
26.09.2019 представником позивача за первісним позовом подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
У судове засідання 30.09.2019 представники позивача та відповідача за первісним позовом, представники третіх осіб 2 та 3 з`явились, інші учасники судового процесу не з`явились, представник відповідача за первісним позовом подав клопотання про зупинення провадження у справі.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 15.10.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.
04.10.2019 представником третьої особі-3 подано заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.
10.10.2019 представником третьої особи-2 подано письмові пояснення.
У судове засідання 15.10.2019 представники позивача та відповідача за первісним позовом, представники третіх осіб 2 та 3 з`явились, інші учасники судового процесу не з`явились.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, судом постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача за первісним позовом про зупинення провадження у справі, яку занесено до протоколу судового засідання.
У судовому засіданні представником відповідача за первісним позовом подано клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.
Враховуючи предмет та підстави позову, оскільки рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача за первісним позовом.
В свою чергу, заслухавши усне клопотання представника відповідача за первісним позовом про залучення до участі у справі Міністерства культури України, судом не встановлено обставин, з якими процесуальний закон пов`язує залучення третіх осіб, в зв`язку з чим, суд залишає усне клопотання відповідача за первісним позовом без задоволення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 залучено Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом, підготовче засідання відкладено на 28.10.2019.
28.10.2019 представником третьої особи-5 подано письмові пояснення.
У судове засідання 28.10.2019 представники позивача та відповідача за первісним позовом, представники третіх осіб 2, 3 та 5 з`явились, інші учасники судового процесу не з`явились.
Розглянувши заяву позивача за зустрічним позовом про зміну предмету позову, суд дійшов висновку про те, що заява позивача про зміну предмету позову не може бути прийнята до розгляду, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 46 ГПК України унормовано, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу:
1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу;
2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;
3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з частиною 3 ст. 46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Вказана правова норма встановлює, що одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Тому у разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 22.07.2018 по справі №910/18802/17.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Таким чином, підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення прав чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб`єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або охоронюваних законом інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права. Вказану правову позицію висловлено Верховним судом у постанові від 27.06.2018 по справі №910/11255/16.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.12.2018 по справі №902/1592/15.
Суд зазначає, що у зустрічній позовній заяві позивачем за зустрічним позовом заявлено вимогу про визнання договору іпотеки від 13 травня 2010 року недійсним, що узгоджується з інститутом зустрічного позову, оскільки предметом первісного позову виступають вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки за означеним договором що також узгоджується зі складом сторін первісного позову.
В свою чергу, у заяві про зміну предмету позову, позивач за зустрічним позовом доповнює заявлені первісні вимоги, новими про:
- визнання недійсним Договору купівлі-продажу прав вимоги № 1 від 18.06.2013, укладеного між ПАТ Омега Банк та ПАТ Дельта Банк в частині відступлення прав та обов`язків за Іпотечним договором від 13.05.2010 (за реєстровим № 540);
- скасування в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запису про іпотеку та обтяження, внесених на підставі Іпотечного договору від 13.05.2010 за реєстровим № 540.
Таким чином, у якості заяви про зміну предмету позову позивачем за зустрічним позовом фактично заявлено новий позов з іншими підставами та іншим предметом, оскільки при подані позивачем за зустрічним позовом заяви про зміну предмета позову, позивач за зустрічним позовом не тільки доповнив свої позовні вимоги новими вимогами, тобто змінив предмет позову, але й обґрунтував свої вимоги новими обставинами, що свідчить про зміну підстав позову.
Більше того, у даному випадку подана заява спрямовується також на зміну складу учасників, що суперечитиме інституту зустрічного позову, оскільки ПАТ Сведбанк не є позивачем за первісним позовом.
Відтак, оскільки подана позивачем заява про зміну предмету позову за своєю правовою природою є новою позовною заявою, яка направлена на одночасну зміну предмету та підстав позову, а також складу учасників спору, така заява суперечить приписам ч. 3 ст. 46 ГПК України.
При цьому, суд звертає увагу заявника, що він має право звернутися з окремим позовом у загальному порядку.
У судовому засіданні представником позивача за первісним позовом подано заяву про залучення до участі у справі третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Монте Наполеоне".
Заслухавши пояснення представників учасників справи, враховуючи предмет та підстави позову, судом не встановлено обставин, з якими процесуальний закон пов`язує залучення третіх осіб, в зв`язку з чим, суд залишає клопотання відповідача за первісним позовом без задоволення.
У судовому засіданні представником позивача за зустрічним позовом подано клопотання про витребування доказів.
За наслідками розгляду клопотання представника відповідача за первісним позовом про витребування доказів, суд залишив вказане клопотання без задоволення, постановивши протокольну ухвалу з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом, яке повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу, а отже, оскільки відповідач за первісним позовом не подав клопотання про витребування доказів разом з відзивом, клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, в зв`язку з чим, суд залишає його без задоволення. При цьому, суд враховує, що будь-яких клопотань про продовження процесуальних строків, означене клопотання, із обґрунтуванням неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від нього, означене клопотання не містить.
У судовому засіданні представником позивача за зустрічним позовом подано клопотання про призначення експертизи.
Розглянувши клопотання представника позивача за первісним позовом, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення судової експерти, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" - судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Як зазначено в листі №01-8/2651 від 27.11.2006 Вищого господарського суду України "Про деякі питання призначення судових експертиз" судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Аналогічні за змістом положення містить ч. 2 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012.
Однак, обґрунтування відповідача за первісним позовом, що нарахування процентів за користування кредитом, а також інших похідних сум з 29.10.2014 суперечить нормам чинному законодавству свідчать про наявність спору про правові підстави таких нарахувань, а не про необхідність у встановленні розміру заборгованості шляхом призначення судової експертизи.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі у справі було порушено 02.09.2015, та протягом чотирьох років, будь-яких клопотань про призначення судової експертизи, як і заперечень щодо розміру заборгованості, відповідачем за первісним позовом не висловлювалось, будь-які контррозрахунки як позичальником, так і іпотекодавцем не надавались.
Таким чином, відповідачем за первісним позовом за сукупністю умов, які визначенні положеннями ст. 99 ГПК України не доведено суду щодо необхідності в даних правовідносинах спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити обставини справи неможливо. Крім того, слід зауважити, що висновок судового експерта для господарського суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється господарським судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу (ст.104 ГПК України).
Відтак, відповідачем за первісним позовом в обґрунтування заявленого клопотання не наведено жодної підстави та обставини, яка у відповідності до ч. 1 ст. 99 ГПК України свідчила б про необхідність призначення судової експертизи з метою визначення розміру заборгованості третьої особи-1 за Кредитним договором.
У судовому засіданні представником відповідача за первісним позовом подано клопотання про зупинення провадження у справі, розгляд якого відкладено до наступного судового засідання.
За результатами судового засідання судом оголошено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання до 04.11.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.
29.10.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Корсо" подано позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору, в якій третя особа просить визнати недійсним Договір купівлі-продажу прав вимоги № 1 від 18.06.2013, укладений між ПАТ "Омега Банк" та ПАТ "Дельта Банк" в частині відступлення прав та обов`язків за Іпотечним договором від 13.05.2010 (за реєстровим № 540), укладеним між ПАТ "Сведбанк" та ОСОБА_2 .
29.10.2019 відповідачем за первісним позовом подано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.10.2019 про неприйняття до розгляду заяви позивача за зустрічним позовом про зміну предмету позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Кавицький б/н б/д на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.10.2019 разом з доданими до неї документами повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю Кавицький .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю Корсо повернуто.
01.11.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю Корсо подано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 про повернення позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю Корсо .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 провадження у справі № 910/22980/15 зупинено до розгляду Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Корсо на ухвалу Господарського суду м. Києва від 30.10.2019 у справі № 910/22980/15.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Корсо на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 у справі №910/22980/15 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 у справі №910/22980/15 залишено без змін.
07.04.2020 до Господарського суду міста Києва повернулись матеріали справи № 910/22980/15.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2020 провадження у справі поновлено, підготовче судове засідання призначено на 12.05.2020.
У судове засідання 12.05.2020 представники позивача за первісним позовом, відповідача за первісним позовом та третьої особи - 3 з`явились, інші учасники судового процесу не з`явились.
У судовому засідання 12.05.2020 представником відповідача за первісним позовом подано клопотання про зупинення провадження у справі.
З огляду на приписи ст. 13 ГПК України, з метою надання учасникам справи ознайомитись з вказаним клопотання та висловити свої пояснення, судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 25.05.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.
У судове засідання 25.05.2020 представники позивача за первісним позовом, відповідача за первісним позовом та третьої особи - 2 з`явились, інші учасники судового процесу не з`явились.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішеним іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
В обґрунтування заявленого клопотання відповідачем зазначено, що розгляд справи № 910/22980/15 є неможливим до вирішення справи № 757/61632/16-ц, оскільки за доводами відповідача за первісним позовом, Господарський суд міста Києва на підставі матеріалів і доказів не зможе самостійно встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у справі № 757/616321/16-ц, оскільки сторонами у даному спорі не ставиться питання недійсності Кредитного договору та Іпотечного договору з підстав порушення під час їх укладень положень Закону України Про захист прав споживачів .
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.
Як вбачається з первісної позовної заяви, предметом позову є звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 13 травня 2010 року за реєстровим номером 540, у зв`язку з невиконанням позичальником зобов`язань за Кредитним договором № 1054-Ф від 24 грудня 2007 року.
В свою чергу, як встановлено судом, у грудні 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_11 звернулися до Печерського районного суду міста Києва з позовом, у якому просили визнати недійсними договори про надання відновлювальної кредитної лінії:
- від 31 травня 2006 року № 602-Ф, укладений між закритим акціонерним товариством ТАС-Інвестбанк , правонаступником якого є публічне акціонерне товариство Дельта Банк , та ОСОБА_5 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , з усіма додатковими угодами;
- від 24 грудня 2007 року № 1054-Ф, укладений між закритим акціонерним товариством Сведбанк Інвест , правонаступником якого є публічне акціонерне товариство Дельта Банк , та ОСОБА_1 , з усіма додатковими угодами;
- від 08 червня 2005 року № 340-Ф, укладений між закритим акціонерним товариством ТАС-Інвестбанк , правонаступником якого є публічне акціонерне товариство Дельта Банк , та ОСОБА_5 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , з усіма додатковими угодами;
- від 27 липня 2005 року № 380, укладений між закритим акціонерним товариством ТАС-Інвестбанк , правонаступником якого є публічне акціонерне товариство Дельта Банк , та товариством з обмеженою відповідальністю Кавицький , правонаступником якого є ОСОБА_1 , з усіма додатковими угодами;
- від 27 липня 2005 року № 379-Ф, укладений між закритим акціонерним товариством ТАС-Інвестбанк , правонаступником якого є публічне акціонерне товариство Дельта банк , та ОСОБА_6 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , з усіма додатковими угодами;
- від 27 липня 2005 року № 377-Ф, укладений між закритим акціонерним товариством ТАС-Інвестбанк , правонаступником якого є публічне акціонерне товариство Дельта Банк , та ОСОБА_7 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , з усіма додатковими угодами;
- від 27 липня 2005 року № 378-Ф, укладений між закритим акціонерним товариством ТАС-Інвестбанк , правонаступником якого є публічне акціонерне товариство Дельта Банк , та ОСОБА_8 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , з усіма додатковими угодами;
- від 31 травня 2006 року № 601-Ф, укладений між закритим акціонерним товариством ТАС-Інвестбанк , правонаступником якого є публічне акціонерне товариство Дельта Банк , та ОСОБА_9 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , з усіма додатковими угодами;
- від 30 листопада 2007 року № 599, укладений між закритим акціонерним товариством ТАС-Інвестбанк , правонаступником якого є публічне акціонерне товариство Дельта Банк , та товариством з обмеженою відповідальністю Кавицький , з усіма додатковими угодами.
Крім того, просили визнати недійсними договори іпотеки:
- від 13 травня 2010 року № 543, укладений між публічним акціонерним товариством Сведбанк , правонаступником якого є публічне акціонерне товариство Дельта Банк , та товариством з обмеженою відповідальністю Кавицький , з усіма додатковими угодами;
- від 13 травня 2010 року № 545, укладений між публічним акціонерним товариством Сведбанк , правонаступником якого є публічне акціонерне товариство Дельта Банк , та товариством з обмеженою відповідальністю Кавицький , з усіма додатковими угодами;
- від 13 травня 2010 року № 547, укладений між публічним акціонерним товариством Сведбанк , правонаступником якого є публічне акціонерне товариство Дельта Банк , та товариством з обмеженою відповідальністю Кавицький , з усіма додатковими угодами;
- від 13 травня 2010 року № 550, укладений між публічним акціонерним товариством Сведбанк , правонаступником якого є публічне акціонерне товариство Дельта Банк , та товариством з обмеженою відповідальністю Кавицький , з усіма додатковими угодами;
- від 13 травня 2010 року № 552, укладений між публічним акціонерним товариством Сведбанк , правонаступником якого є публічне акціонерне товариство Дельта Банк , та товариством з обмеженою відповідальністю Кавицький , з усіма додатковими угодами;
- від 13 травня 2010 року № 554, укладений між публічним акціонерним товариством Сведбанк , правонаступником якого є публічне акціонерне товариство Дельта Банк , та товариством з обмеженою відповідальністю Кавицький , з усіма додатковими угодами;
- від 13 травня 2010 року № 540, укладений між публічним акціонерним товариством Сведбанк , правонаступником якого є публічне акціонерне товариство Дельта Банк , та ОСОБА_2 , правонаступником якої є товариство з обмеженою відповідальністю Кавицький , з усіма додатковими угодами;
- від 06 серпня 2010 року № 1641, укладений між публічним акціонерним товариством Сведбанк , правонаступником якого є публічне акціонерне товариство Дельта Банк , та ОСОБА_1 , з усіма додатковими угодами.
Скасувати у Державному реєстрі прав на нерухоме майно запис про іпотеку та обтяження, внесені на підставі:
- іпотечного договору від 13 травня 2010 року № 543, укладеного між публічним акціонерним товариством Сведбанк , правонаступником якого є публічне акціонерне товариство Дельта Банк , та товариством з обмеженою відповідальністю Кавицький ;
- іпотечного договору від 13 травня 2010 року № 545, укладеного між публічним акціонерним товариством Сведбанк , правонаступником якого є публічне акціонерне товариство Дельта Банк , та товариством з обмеженою відповідальністю Кавицький ;
- іпотечного договору від 13 травня 2010 року № 547, укладеного між публічним акціонерним товариством Сведбанк , правонаступником якого є публічне акціонерне товариство Дельта Банк , та товариством з обмеженою відповідальністю Кавицький ;
- іпотечного договору від 13 травня 2010 року № 550, укладеного між публічним акціонерним товариством Сведбанк , правонаступником якого є публічне акціонерне товариство Дельта Банк , та товариством з обмеженою відповідальністю Кавицький ;
- іпотечного договору від 13 травня 2010 року № 552, укладеного між публічним акціонерним товариством Сведбанк , правонаступником якого є публічне акціонерне товариство Дельта Банк , та товариством з обмеженою відповідальністю Кавицький ;
- іпотечного договору від 13 травня 2010 року № 554, укладеного між публічним акціонерним товариством Сведбанк , правонаступником якого є публічне акціонерне товариство Дельта Банк , та товариством з обмеженою відповідальністю Кавицький ;
- іпотечного договору від 13 травня 2010 року № 540, укладеного між публічним акціонерним товариством Сведбанк , правонаступником якого є публічне акціонерне товариство Дельта Банк , та ОСОБА_2 , правонаступником якої є товариство з обмеженою відповідальністю Кавицький ;
- іпотечного договору від 06 серпня 2010 року № 1641, укладеного між публічним акціонерним товариством Сведбанк , правонаступником якого є публічне акціонерне товариство Дельта Банк , та ОСОБА_1 .
Свої вимоги позивачі обґрунтовували тим, що після заміни позичальника у вищезазначених договорах кредиту вони набули права і обов`язки сторони у цих договорах.
Умови зазначених кредитних договорів є такими, що містять істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачам; такими, що передбачають обов`язок укласти інший договір з третьою особою, визначеною кредитодавцем; дискримінаційними стосовно споживача, у тому числі щодо правил зміни відсоткової ставки; несправедливими; такими, що суперечать положенням Закону України Про захист прав споживачів . Зокрема, зазначали, що за вказаними кредитними договорами кредитні кошти були надані фізичним особам для споживчих потреб.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 27.03.2017 у справі № 757/61632/16-ц, позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Публічного Акціонерного товариства Дельта Банк , Товариства з обмеженою відповідальністю Кавицький , третіх осіб: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного Банку України про захист прав споживачів, визнання кредитних договорів та договорів іпотеки недійсними задоволено частково, визнано недійсними, зокрема Кредитний договір № 1054-Ф від 24 грудня 2007 року, з усіма додатковими угодами та Договір іпотеки від 13 травня 2010 року за реєстровим номером 540, скасовано у Державному реєстрі прав на нерухоме майно запис про іпотеку та обтяження, внесені на підставі означеного Договору іпотеки.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 20 жовтня 2017 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 березня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Рішення Апеляційного суду міста Києва від 20.10.2017 залишено без змін постановою Верховного Суду від 29.08.2018.
Водночас постановою Верховного Суду від 29.01.2020 касаційні скарги ОСОБА_10 , Товариства з обмеженою відповідальністю Ферентино , до якої приєдналося товариство з обмеженою відповідальністю Кавицький задоволено частково, рішення Апеляційного суду м. Києва від 19 жовтня 2017 року та постанову Верховного Суду від 29 серпня 2018 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Таким чином, Кредитний договір № 1054-Ф від 24 грудня 2007 року, з усіма додатковими угодами та Договір іпотеки від 13 травня 2010 року за реєстровим номером 540 на підставі яких позивач за первісним позовом звернувся до суду з позовом, визнані недійсними рішенням Печерського районного суду міста Києва від 27.03.2017 у справі № 757/61632/16-ц, яке станом на 25.05.2020 не скасовано, проте і не набрало законної сили.
В свою чергу, рішення Печерського районного суду міста Києва від 27.03.2017 у справі № 757/61632/16-ц, яким визнано недійсними Кредитний договір № 1054-Ф від 24 грудня 2007 року, з усіма додатковими угодами та Договір іпотеки від 13 травня 2010 року за реєстровим номером 540, скасовано у Державному реєстрі прав на нерухоме майно запис про іпотеку та обтяження, внесені на підставі означеного Договору іпотеки, наразі переглядається у Київському апеляційному суді.
Відповідно до п. 5 ч. 1 статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Вказана норма встановлює обов`язок господарського суду зупинити провадження у справі. Причиною зупинення в даному випадку є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.
Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з`ясовувати:
а) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом;
б) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок:
а) непідвідомчості;
б) обмеженості предметом позову;
в) неможливості розгляду тотожної справи;
г) певної черговості розгляду вимог.
Таким чином, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.
Суд також зазначає, що під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Враховуючи те, що предметом розгляду даної справи є звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 13 травня 2010 року за реєстровим номером 540, у зв`язку з невиконанням позичальником зобов`язань за Кредитним договором № 1054-Ф від 24 грудня 2007 року, які визнані рішенням Печерського районного суду міста Києва від 27.03.2017 у справі № 757/61632/16-ц недійсними, яке наразі переглядається у Київському апеляційному суді, розгляд даної справи неможливий до вирішення пов`язаної з нею справи № 757/61632/16-ц та відповідно підлягає зупиненню.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України унормовано, що провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Керуючись статтями 227, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
УХВАЛИВ:
1. Зупинити провадження у справі №910/22980/15 до вирішення справи № 757/61632/16-ц.
2. Зобов`язати сторін повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі №910/22980/15, надавши до матеріалів справи належним чином засвідчену копію судового рішення у справі № 757/61632/16-ц, яке набрало законної сили.
Згідно з ч.1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складення повного тексту.
Повний текст ухвали складено: 28.05.2020.
Суддя О.А. Грєхова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.05.2020 |
Оприлюднено | 28.05.2020 |
Номер документу | 89483928 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Грєхова О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні