Ухвала

від 27.04.2020 по справі 910/15423/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" квітня 2020 р. Справа № 910/15423/16

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. , розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Септ» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Септ»

про стягнення 238 314,74 гривень та зобов`язання вчинити певні дії

без виклику учасників справи

встановив:

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.03.2019 у справі № 910/15423/16, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2019, позовні вимоги задоволено частково, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "А-Септ" (ідентифікаційний код 36832796) здійснити заміну високоефективного антибактеріального прального порошку «КлінВей Пауер» т.м. «А.Sept» для спецодягу та білизни неналежної якості у кількості 39907,50 кг на аналогічну продукцію належної якості, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Септ" (ідентифікаційний код 36832796) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40075815) в особі філії «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40081347) 145391,00 грн штрафу, 3558,86 грн судового збору, 7316,58 грн судових витрат, пов`язаних із проведенням судової експертизи, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

06.09.2019 судом видано наказ на виконання рішення Господарського суду Київської області від 18.03.2019 у справі № 910/15423/16, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2019.

31.03.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Септ» (далі - ТОВ А-Септ /заявник/відповідач) надійшла заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.04.2020, зокрема, розгляд вказаної заяви призначено на 13.04.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.04.2020, відкладено розгляд заяви без виклику учасників справи на 27.04.2020.

27.04.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшли пояснення на заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню та клопотання про відкладення розгляду заяви, від ТОВ «А-Септ» надійшла заява на виконання ухвали суду від 13.04.2020 в означеній справі.

Розглянувши заяву ТОВ «А-Септ» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні виходячи з такого.

Так, заявник обґрунтовуючи свою заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням заяви № 2-910/15423/16 від 27.04.2020, зазначає що:

- філією «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства «Українська залізниця» не сплачено борг ТОВ «А-Септ» у розмірі 726955,02 грн за договором поставки № ЦХП-02-03715-01, відтак ТОВ А-Септ несе збитки;

- відповідно до умов договору поставки Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства «Українська залізниця» прийняло на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що могли виникнути після здійснення поставки покупцю товару на склад у м. Фастів та саме покупець несе витрати та ризики перед кінцевими вантажоодержувачами продукції - структурними підрозділами залізниці;

- ТУ 24.5-34350971-008:2012, згідно яких здійснювалась поставка прального порошку, втратили чинність 01.03.2017, а тому пральний порошок неможливо виробити, щоб втретє замінити поставлений;

- оскільки пральний порошок наділений родовими ознаками, відтак його заміна є неможливою за чинним законодавством України;

- положення договору поставки № ЦХП-02-03715-01 від 18.09.2015, строк якого закінчився в частині поставки, не передбачають здійснення заміни прального порошку тричі;

- з огляду на положення ч. 5 ст. 268 Господарського кодексу України та враховуючи, що вся кількість прального порошку прийнята покупцем без оплати його вартості, в порушення умов договору, і використана в діяльності Акціонерного товариства «Українська залізниця» , відтак заміна поставленого прального порошку неможлива;

- судом не враховано положень ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та помилково застосовано ст. ст. 678, 680 Цивільного кодексу України;

- судами першої та апеляційної інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та не прийнято до уваги, що підписаним та скріпленим печатками підприємств актом звірки взаєморозрахунків зафіксовано, що Акціонерне товариств «Українська залізниця» є боржником за договором поставки;

- при розгляду справи, в супереч ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, судами не було дотримано рівності юридичних осіб;

- не дотримано встановленого порядку проведення експертизи в означеній справі, оскільки експертиза зразків прального порошку була проведена після закінчення терміну його придатності та висновок експертів містить помилки, відтак висновок експертизи КНДІСЕ не є належним та допустимим доказом;

- правонаступником Державного підприємства Укрзалізничпостач є Акціонерне товариство Українська залізниця , а не філія «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства «Українська залізниця» ;

- судом не встановлено порядок виконання рішення та не зобов`язано Акціонерне товариство «Українська залізниця» повернути невикористаний пральний порошок;

- державною виконавчою службою відкрито виконавче провадження № 60538241, де стягувачем є філія «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства «Українська залізниця» , що на думку ТОВ А-Септ не відповідає наказу Господарського суду Київської області в означеній справі, оскільки філія не має статусу юридичної особи та не може бути стягувачем за виконавчим документом, відтак виконавчі дії підлягають зупиненню;

- відсутні підстави для передання документів виконавчого провадження до Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції;

- товариство є обмеженим в своїй діяльності та не має можливості розпочати випуск дезінфікуючих засобів за ТУ У 20.2-36832796-001:2015, з огляду на несплату позивачем боргу та накладені арешти на майно та кошти.

На підтвердження зазначених обставин заявником до заяви додано, зокрема, копії акта звірки поставок та розрахунків між філією ЦЗВ ПАТ Укразалізниця та ТОВ А-Септ по договору № ЦХП-02-03715-01 від 18.09.2015 станом на 31.03.2017, постанов у ВП № 60538241, листа Товариства з обмеженою відповідальністю № 1/910/15423/16 від 01.10.2019.

Поряд з тим, позивачем подано пояснення на заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, зі змісту яких вбачається, що останній не погоджується з доводами ТОВ А-Септ з огляду на відсутність належних та допустимих доказів на їх підтвердження.

Так, відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Так, підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Тобто, в межах розгляду саме заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Проте, не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків.

В межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, судом не може здійснюватися перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, не можуть досліджуватись докази, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 5011-9/15826-2012 та від 12.10.2018 у справі № 910/9026/13.

При цьому, в силу приписів ст. ст. 13, 74, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Однак, всупереч приписів ст. 74, 77 ГПК України, суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, щодо помилковості видачі виконавчого документа в даній справі, відсутності обов`язку боржника повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Дослідивши ж наведені відповідачем у заяві мотиви та надані документи, надавши оцінку аргументам заявника, суд дійшов висновку, що надані заявником копії акта звірки поставок та розрахунків між філією ЦЗВ ПАТ Укразалізниця та ТОВ А-Септ по договору № ЦХП-02-03715-01 від 18.09.2015 станом на 31.03.2017, постанов у ВП № 60538241, листа ТОВ А-Септ № 1/910/15423/16 від 01.10.2019 не є доказами, які підтверджують обставини, для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в розумінні статті 328 ГПК України.

Жодних інших доказів на підтвердження обставини, з якими заявник пов`язує можливість визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню ТОВ А-Септ суду не надано.

Щодо доводів заявника стосовно правонаступництва філією «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства «Українська залізниця» прав та обов`язків Державного підприємства Укрзалізничпостач , оплати вартості поставки прального порошку за договором, положень договору щодо заміни прального порошку та понесення ризиків, втрати чинності ТУ 24.5-34350971-008:2012 та особливостей прального порошку, з`ясування судами обставин справи, допустимості та належності доказів, а також застосування судами положень законодавства та встановлення порядку виконання рішення, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Особа, яка звертається до господарського суду з позовом, самостійно обирає спосіб захисту, визначає відповідача, предмет та підстави позову та зазначає у позовній заяві яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов.

Звертаючись із позовом у даній справі позивач просив:

- стягнути з відповідача 238314,74 гривень, з яких: 233884,33 грн штрафних санкцій за поставку неякісного високоефективного антибактиріального прального порошку "КлінВей" Пауер" т.м. "А.Sept" за договором поставки № ЦХП-02-03715-01 від 18.09.2015 та 4430,41 грн витрат на проведення випробувань продукції;

- зобов`язати відповідача замінити поставлений неякісний високоефективний антибактиріальний пральний порошок "КлінВей" Пауер" т.м. "А.Sept" для спецодягу та білизни у кількості 64197,50 кг на якісний, у відповідності до вимог по якості, передбаченими договором.

Отже, позивач звертаючись із позовом до суду першої інстанції самостійно обрав спосіб захисту свого порушеного права, зокрема шляхом зобов`язання ТОВ "А-Септ" (ідентифікаційний код 36832796) здійснити заміну високоефективного антибактеріального прального порошку «КлінВей Пауер» т.м. «А.Sept» для спецодягу та білизни неналежної якості у кількості 39907,50 кг на аналогічну продукцію належної якості.

Суд, приймаючи рішення 18.03.2019 у справі № 910/15423/16, що залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2019, позовні вимоги задовольнив частково, зобов`язав ТОВ "А-Септ" (ідентифікаційний код 36832796) здійснити заміну високоефективного антибактеріального прального порошку «КлінВей Пауер» т.м. «А.Sept» для спецодягу та білизни неналежної якості у кількості 39907,50 кг на аналогічну продукцію належної якості, стягнуто з ТОВ "А-Септ" (ідентифікаційний код 36832796) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40075815) в особі філії «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40081347) 145391,00 грн штрафу, 3558,86 грн судового збору, 7316,58 грн судових витрат, пов`язаних із проведенням судової експертизи, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Отже, суд погодився із доводами позивача щодо наявності порушеного права та захистив його у спосіб визначений позивачем. Поряд з тим, встановлення наведених ТОВ А-Септ обставин знаходиться поза межами розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та зводиться до переоцінки встановлених у рішенні суду обставин та перегляду рішення суду, яке набрало законної сили, по суті.

Водночас, судом не приймалися рішення щодо зміни способу та порядку виконання рішення Господарського суду Київської області від 18.03.2019 у даній справі, із відповідними заявами сторони або виконавець не зверталися.

Поряд з тим, щодо зазначення заявником, що філія «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства «Українська залізниця» не може бути стягувачем за виконавчим документом в означеній справі, оскільки не має статусу юридичної особи, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ч. 5, 6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині рішення зазначаються:

1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог;

2) розподіл судових витрат;

3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження;

4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.

У разі необхідності у резолютивній частині також вказується про:

1) порядок і строк виконання рішення;

2) надання відстрочки або розстрочки виконання рішення;

3) забезпечення виконання рішення;

4) повернення судового збору;

5) призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат;

6) дата складення повного судового рішення.

Згідно положень ст. 4, ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження у виконавчому документі зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності) та резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Як вбачається з матеріалів справи, наказ Господарського суду Київської області від 06.09.2019 про примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 18.03.2019 у справі № 910/15423/16, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2019, видано з дотриманням наведених вище вимог законодавства, оскільки наказ відображає резолютивну частину відповідного судового рішення, на виконання якого він виданий.

Поряд з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.

Що ж до зазначення ТОВ А-Септ про зупинення виконавчих дій за виконавчим провадженням № 60538241 та підставності передання документів виконавчого провадження до Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, суд зазначає, що дослідження вказаних обставини лежить поза межами розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Водночас, стосовно доводів заявника щодо обмеження діяльності товариства, що проявляється в неможливості розпочати випуск дезінфікуючих засобів за ТУ У 20.2-36832796-001:2015, з огляду на несплату позивачем боргу та накладені арешти на майно та кошти ТОВ А-Септ , суд зазначає, що складний фінансовий стан відповідача не є винятковою обставиною в розумінні ст. 328 ГПК України, оскільки підприємництво є самостійною ініціативною діяльністю юридичної особи, несприятливі наслідки якої - ризики та майнова відповідальність повністю несе товариство самостійно, та не може ставити в залежність від існування інших фінансових факторів та економічної ситуації.

Беручи до уваги наведені нормативні приписи, враховуючи безпідставність покладених відповідачем в основу обґрунтування поданої заяви доводів в розумінні ст. 328 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ТОВ А-Септ про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі № 910/15423/16, що не позбавляє заявника права на повторне звернення до суду із відповідною заявою.

Керуючись ст. 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю А-Септ про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Повна ухвала складена та підписана 22.05.2020, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена окремо від рішення суду протягом десяти днів з дня складення повної ухвали у відповідності до ч. 2 ст. 235, ч. 2 ст. 254, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції відповідно до ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, відповідно до підпункту 17.5 підпункту 17 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.А. Ярема