Рішення

від 25.05.2020 по справі 913/100/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

25 травня 2020 року Справа №913/100/20

Провадження №16/913/100/20

За позовом департаменту комунальної власності Одеської міської ради, м.Одеса

до малого приватного підприємства "Меркурій", м.Лисичанськ Луганської області

про стягнення 118331 грн 00 коп.,

Суддя Шеліхіна Р.М.

Секретар судового засідання - Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 44383,68 грн за період з 01.12.2018 по 13.06.2019, пені у сумі 6471,90 грн за загальний період з 16.01.2019 по 15.12.2019 згідно договору оренди нежилого приміщення від 27.03.2017 №ТМО-253/17 та неустойки в розмірі подвійної орендної плати у сумі 67475,42 грн за період з 14.06.2019 по 07.11.2019, у зв`язку з невиконанням зобов`язання щодо повернення орендованого майна після розірвання договору оренди за рішенням господарського суду Одеської області від 13.05.2019 у справі №916/260/19.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 25.02.2020 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.03.2020.

У судове засідання 17.03.2020 представники сторін не прибули.

Від департаменту комунальної власності Одеської міської ради 17.03.2020 надійшло клопотання б/д та №б/н про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Оскільки клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції надійшло з порушенням строку, встановленого ст.197 ГПК України, в день судового засідання - 17.03.2020, суд відмовив у його задоволенні.

Ухвалою від 17.03.2020, для надання відповідачу додаткового часу для подання відзиву на позовну заяву, суд відклав підготовче судове засідання на 07.04.2020.

У судове засідання 07.04.2020 представники сторін не прибули.

Відповідач відзив до матеріалів справи не надіслав.

Від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання б/д та №б/н про проведення розгляду справи, призначеної 07.04.2020, без участі представника позивача.

Суд, розглянувши вказане клопотання, задовольнив його та ухвалою від 07.04.2020, відклав підготовче судове засідання на 27.04.2020.

У судове засідання 27.04.2020 представники сторін не прибули.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 27.04.2020 продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів, з 28.04.2020 по 27.05.2020 включно та відклав підготовче судове засідання на 14.05.2020.

У судове засідання 14.05.202 представники сторін не прибули.

Від позивача 12.05.2020 через канцелярію суду надійшло клопотання б/н та №б/н про проведення судового засідання 14.05.2020 без участі позивача за наявними у справі матеріалами.

Суд, розглянувши вказане клопотання, задовольнив його.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 14.05.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 25.05.2020.

У судове засідання 25.05.2020 представники сторін не прибули.

Строк для надання необхідних документів для вирішення спору було продовжено судом на підставі п. 4 Розділу Х «Перехідні положення» ГПК України, у зв`язку із введенням на території України карантину.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 14.05.2020 суд не зобов`язував сторін явкою.

Станом на 25.05.2020 в матеріалах справи достатньо документів для вирішення спору по суті.

Між комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" (орендодавцем) та малим приватним підприємством "Меркурій" (орендарем) було укладено договір оренди нежилого приміщення від 27.03.2017 №ТМО-253/17, відповідно до п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення першого поверху у вигляді котельні, загальною площею 85,9 кв.м., що розташовані за адресою: м.Одеса, вул.Мічуріна, 9 (далі за текстом - об`єкт оренди).

У п. 1.3 договору встановлено, що термін дії договору оренди: з 27 березня 2017 по 14 березня 2020 року.

Згідно з п. 2.1 договору, орендна плата визначається на підставі ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 зі змінами та доповненнями, рішень Одеської міської ради і виконкому Одеської міської ради.

Умовами п. 2.2 договору встановлено, що за орендовані приміщення орендар зобов`язується сплачувати орендну плату, що становить за перший, після підписання цього договору місяць (що є базовим) 4720,50 грн.(без урахування податку на додану вартість). Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства. Орендні платежі починають нараховуватися з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі орендованих приміщень.

Згідно умов п. 2.4 договору, орендар зобов`язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що розмір орендної плати змінюються у випадках зміни методики її розрахунку, цін і тарифів, та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями Одеської міської ради, що набрали чинності, в порядку передбаченому чинним законодавством.

Положеннями п. 3.3. договору передбачено право орендодавця виступати з ініціативою розірвання договору оренди у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов`язків, передбачених цим договором, у тому числі несплати орендної плати своєчасно та в повному обсязі.

За умовами п. 4.1. договору, вказані у п. 1.1 приміщення передаються орендодавцем орендарю виключно для розміщення вугільних котельних.

Положеннями п. 4.10. договору визначено, що у випадку припинення дії договору, у зв`язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної орендної плати з урахуванням щомісячного індексу інфляції з дати припинення (розірвання) договору по день підписання акта приймання-передачі приміщення.

У відповідності до п. 5.2 договору за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Нарахування пені за прострочення виконання обов`язку припиняється через один рік з дня, коли обов`язок повинен був бути виконаний.

Згідно з умовами п. 7.6. договору, договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством та зазначеним договором оренди. У разі розірвання договору в судовому порядку або відмови від договору оренди впродовж його строку, внаслідок невиконання обов`язків за договором, всі невід`ємні поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від цього майна без нанесення йому збитку, здійснених орендарем при проведені капітального ремонту та реконструкції за час його оренди за рахунок власних коштів, залишаються у власності орендодавця безкоштовно і компенсації не підлягають.

Пунктом 7.11 договору передбачено, зокрема, що дія договору припиняється внаслідок дострокового розірвання договору за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.

Між сторонами у справі укладено додатковий договір від 27.04.2018 №1 до договору оренди від 27.03.2017 №ТМО-253/17, за умовами якого, керуючись рішенням Одеської міської ради від 26.04.2017 №1962-VII, у преамбулі та розділі "Місцезнаходження сторін" назву орендодавця змінити на "Департамент комунальної власності Одеської міської ради".

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.05.2019 у справі №916/260/19, яке набрало законної сили 13.06.2019, за позовом департаменту комунальної власності Одеської міської ради до малого приватного підприємства "Меркурій" про розірвання договору оренди, виселення, стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 46283,27 грн за період з 01.04.2018 до 30.11.2018 та пені у сумі 4753,50 грн, позовні вимоги задоволені повністю.

Частиною 5 статті 188 Господарського кодексу України встановлено, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Тобто, правовідносини сторін з приводу оренди майна на підставі договору на оренду нежилого приміщення від 27.03.2017 № ТМО-253/17 закінчились 13.06.2019.

Відповідно до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, вказане рішення має преюдиційний характер при розгляді даної справи.

Відповідно до акту від 07.11.2019, затвердженого заступником директора-начальника управління орендних відносин та відчуження комунальної власності Одеської міської ради, приміщення першого поверху, загальною площею 85,9 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул.Мічуріна, 6, повернуто орендодавцю.

Позивач, керуючись умовами п.п.2.4. та 5.2. договору, нарахував відповідачеві орендну плату за період з 01.12.2018 до 13.06.2019 в розмірі 44383,68 грн та пеню у сумі 6471,90 за загальний період з 16.01.2019 по 15.12.2019 грн, з яких:

-1198,68 грн за період з 16.01.2019 по 15.07.2019, нараховану на борг за січень 2019 року у сумі 6799,88 грн;

-1199,72 грн за період з 16.02.2019 по 15.08.2019, нараховану на борг за лютий 2019 року у сумі 6867,89 грн;

-1212,38 грн за період з 16.03.2019 по 15.09.2019, нараховану на борг за березень 2019 року у сумі 6902,23 грн;

-1198,46 грн за період з 16.04.2019 по 15.10.2019, нараховану на борг за квітень 2019 року у сумі 6964,36 грн;

-1194,69 грн період з 16.05.2019 по 15.11.2019, нараховану на борг за травень 2019 року у сумі 7034 грн;

-467,97 грн за період з 16.06.2019 по 15.12.2019, нараховану на борг за червень 2019 року у сумі 2833,29 грн.

Крім цього, у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання щодо повернення орендованого майна після розірвання договору за рішенням господарського суду Одеської області від 13.05.2019 у справі №916/260/19, яке набрало законної сили 13.06.2019, позивач на підставі ч.2 ст.785 ЦК України нарахував неустойку в розмірі подвійної орендної плати за період з 14.06.2019 по 07.11.2019 в сумі 67475,42 грн.

Відповідач правом участі у судових засіданнях не скористався, відзив до матеріалів справи не надав.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані позивачем докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 1 ст.759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Тобто, строк дії договору є істотною умовою договору найму (оренди). Користування річчю, внесення плати і обов`язок нести відповідальність за несплату орендних платежів здійснюється тільки на підставі і в рамках діючого договору оренди.

Згідно з ч.1 ст.286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно зі ст.29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» за невиконання зобов`язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Договором на оренду нежилого приміщення від 27.03.2017 №ТМО-253/17, укладеним між позивачем та відповідачем у справі, встановлено, що орендар зобов`язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

У відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.05.2019 у справі №916/260/19, яким договір на оренду нежилого приміщення від 27.03.2017 №ТМО-253/17 розірвано, набрало законної сили 13.06.2019.

Таким чином, обов`язок сплачувати орендну плату за договором від 27.03.2017 №ТМО-253/17 у МПП "Меркурій" був до 12.06.2019.

Перевіривши розрахунок заборгованості (а.с.19), наданий позивачем, суд зазначає, що позивач помилково включив до розрахунку орендних платежів 13.06.2019 - день з якого договір вважається розірваним, а тому позов в частині стягнення заборгованості з орендних платежів слід задовольнити частково на суму 44147,57 грн за період дії договору - з 01.12.2018 по 12.06.2019 .

У задоволенні решти позовних вимог про стягнення заборгованості з орендних платежів слід відмовити.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 6471,90 грн за загальний період з 16.01.2019 по 15.12.2019, суд зазначає наступне.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

У відповідності до п. 5.2 договору за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

З огляду на те, що факт порушення відповідачем своїх зобов`язань зі своєчасного внесення орендних платежів є доведеним та враховуючи, що у договорі передбачено право позивача на нарахування штрафних санкцій як заходу відповідальності за порушення строків виконання зобов`язань, позовні вимоги про стягнення пені є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю у сумі 6471,90 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки за період з 14.06.2019 по 07.11.2019 в сумі 67475 грн 42 коп. суд зазначає наступне.

У випадку припинення дії договору, у зв`язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної орендної плати з урахуванням щомісячного індексу інфляції з дати припинення (розірвання) договору по день підписання акта приймання-передачі приміщення (п. 4.10 договору).

Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно ч.2 зазначеної норми, на підставі якої заявлено позовні вимоги про стягнення неустойки, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Неустойка, стягнення якої передбачено ч.2 ст.785 ЦК України є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов`язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог ст.614 ЦК України. Така неустойка є подвійною платою за користування річчю за час прострочення, а не штрафною санкцією в розумінні ст. 549 ЦК України та ст.230 ГК України.

Перевіривши розрахунок неустойки (а.с.19), наданий позивачем, за період з 14.06.2019 по 07.11.2019 на суму 67475,42 грн, суд зазначає, що він є обґрунтованим, арифметично вірним та таким що підлягає до задоволення.

Всього підлягає стягненню 118094,89 грн, у тому числі: заборгованість з орендної плати в сумі 44147,57 грн, пеня в сумі 6471,90 грн та неустойка в сумі 67475,42 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання позову покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 2097,81 грн.

Керуючись ст.ст.46, 73-74, 76-80, 129, 233, 236-238, 240-242 ГПК України, суд,

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з малого приватного підприємства "Меркурій" (93100, м.Лисичанськ Луганської області, вул.Ворошилова, б.5, кімната 206, ід. код 30092436) на користь департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м.Одеса, вул.Артилерійська, б.1, ід.код 26302595 борг у сумі 44147,57 грн за період дії договору - з 01.12.2018 по 12.06.2019, пеню у сумі 6471, 90 грн за загальний період з 16.01.2019 по 07.11.2019 та неустойку в сумі 67475,42 грн за період з 14.06.2019 по 07.11.2019, видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Повний текст рішення складено і підписано 28.05.2020.

Суддя Р. Шеліхіна