Рішення

від 27.05.2020 по справі 924/1329/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" травня 2020 р. Справа № 924/1329/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., при секретарі Сарело Р.О., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатсервіс", смт. Ланчин, Надвірнянський р-н., Івано-Франківська обл.

до товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля парк", смт. Нова Ушиця, Новоушицький р-н., Хмельницька обл.

про стягнення грошей

представники сторін: не з`явились

встановив:

Позивач у позові просить суд стягнути з відповідача заборгованість, що виникла через неналежне виконання договору № 11/ 05-2016 від 11.05.16 у розмірі 499 427, 93 грн., з яких: 299 965, 80 грн. основний борг, 89 022, 86 грн. пеня, 23 667 грн. 3% річних, 86 772, 27 грн. інфляційні.

Обгрунтовуючи позов, позивач зазначає про порушення відповідачем умов договору щодо строків проведення оплати поставленого товару. Стягнення річних та інфляційних заявлено з посиланням на ст. 625 ЦКУ. Нарахування пені обмовлено наявністю відповідної умови договору про її застосування.

Позивач свого представника до суду не направив, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи на післякарантинний період. Суд зазначає, що наявні у справі матеріали достатні для вирішення справи по суті. Крім того, аналіз ст. ст. 80, 182 ГПКУ дає підстави стверджувати, що подання доказів відбувається на стадії підготовчого провадження. Тому, враховуючи, що підготовче провадження у даній справі закрито ще 03.02.20, а клопотань від сторін щодо відновлення процесуальних строків на подання додаткових доказів (на що було достатньо часу) немає, суд вирішує спір в порядку ч. 9 ст. 165 ГПКУ за наявними матеріалами.

Відповідач свого представника до суду не направив, письмового відзиву не подав, будь-яких клопотань не надіслав. Суд зазначає, що ухвала суду про призначення справи до розгляду з повідомленням про час, дату та місце судового засідання направлена відповідачу за адресою, яка згідно витягу з ЄДРЮОФОПГФ є юридичною. При цьому, судом враховується, щоповідомлення за реєстраційною адресою, в силу ст. ст. 120, 242 ГПКУ, за відсутності відомостей щодо іншої адреси, є належним повідомленням про судовий розгляд справи.

Матеріалами справи встановлено.

11.05.16 між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 11/05-2016, за яким постачальник (позивач) зобов`язується поставити (продати) покупцю у власність товар згідно умов цього договору. Покупець зобов`язується прийняти замовлений ним товар та своєчасно оплатити його вартість згідно умов цього договору.

Асортимент та ціна товару погоджуються сторонами шляхом підписання відповідних накладних з виставленням рахунку-фактури по факту поставки та інших документів, які є невід`ємними частинами цього договору (п. 1.3.).

Оплата здійснюється в розмірі повної вартості товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах у даному договорі (п. 3.1.). Ціна товару, яка входить у партію поставки остаточно узгоджується та вказується сторонами у відповідній накладній на поставку партії товару (п. 3.2.). Покупець зобов`язується оплатити шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника вартості товару на підставі видаткової накладної, виписаної постачальником, у строки, обумовлені сторонами у даному договорі (п. 3.4.). Загальна сума договору складається з сум вартості партій товару, вказаних у накладних, поставлених постачальником протягом строку дії договору (п. 3.5.). Покупець зобов`язаний прийняти й оплатити товар постачальника відповідно до цього договору (п. 4.3.).

Покупець, у разі порушення ним грошового зобов`язання - прострочення оплати вартості товару, отриманого за цим договором, зобов`язаний сплатити постачальнику за письмовою вимогою останнього, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості своєчасно не оплаченого товару за кожен день прострочення оплати, а також 0, 5% денних (відповідно до ст. 625 ЦКУ) з суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу (п. 5.1.1.).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Договір діє до 31.12.17. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (пункти 8.1., 8.2.. 8.3.).

Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

Поставка товару позивачем на суму 338 855, 60 грн. та прийняття його відповідачем підтверджується наявними в справі видатковими накладними: від 31.10.17 № РН-0001275 на суму 127 410 грн., від 23.09.16 № РН-0001384 на суму 10 473, 20 грн., від 22.09.16 № РН-0001382 на суму 17 491, 80 грн., від 21.09.16 № РН-0001380 на суму 15 780 грн., від 20.09.16 № РН-0001376 на суму 6 255 грн., від 12.09.16 № РН-0001340 на суму 20 000 грн., від 05.09.16 № РН-0001307 на суму 10 000 грн., від 19.08.16 № РН-0001284 на суму 30 000 грн., від 12.08.16 № РН-0001278 на суму 50 541, 60 грн., від 12.08.16 № РН-0001276 на суму 50 904 грн. Всі накладні завірені підписами та печатками сторін, зокрема у графі „від постачальника» позивачем, у графі „отримав» - відповідачем.

Також поставка товару підтверджується податковими накладними (постачальник - ТОВ „Прикарпатсервіс» , отримувач - ТОВ „Поділля парк» ): від 12.08.16 № 982, від 12.08.16 № 983, від 19.08.16 № 992, від 05.09.16 № 1032, від 12.09.16 № 1041, від 20.09.16 № 1059, від 23.09.16 № 1078, від 22.09.16 № 1074, від 21.09.16 № 1070, від 31.10.17 № 1321.

07.12.19 позивач направив відповідачу лист-вимогу від 06.12.19 № 06/12, де вимагає протягом 7 календарних днів, з дня отримання цієї вимоги, перерахувати на рахунок позивача заборгованість у розмірі 299 965, 80 грн., а також неустойку, річні і інфляційні по договору № 11/05-2016. Докази направлення листа: опис кореспонденції з штампом пошти, відміткою адресата - відповідача, відправника - позивача та описом кореспонденції - лист-вимога від 06.12.19 номер 06/12; поштова накладна від 17.12.19 № 7601502973478 з вказівкою відправника - позивача, отримувача - відповідача.

На підтвердження часткової оплати товару позивач додав платіжне доручення від 19.12.16 № 867 на суму 120 000 грн. (платник - ТОВ „Поділля парк» , отримувач - ТОВ „Прикарпатсервіс» ). Доручення містить напис - Проведено банком 19.12.16.

Дослідивши подані докази та давши їм оцінку в сукупності, при аналізі чинного законодавства, що регулює спірні відносини, суд врахував таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші , надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали договір купівлі-продажу, визначивши умови, права та обов`язки сторін, які є обов`язковими для них.

Згідно ст. 655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковий для виконання сторонами.

З позовних матеріалів вбачається, що позивач на виконання умов договору, 12, 19 серпня 2016 року, 5, 12, 20, 21, 22, 23 вересня 2016 року та 31 жовтня 2017 року, поставив відповідачу товар на загальну суму 338 855, 60 грн., що підтверджується наявними у справі видатковими накладними: від 31.10.17 № РН-0001275 на суму 127 410 грн., від 23.09.16 № РН-0001384 на суму 10 473, 20 грн., від 22.09.16 № РН-0001382 на суму 17 491, 80 грн., від 21.09.16 № РН-0001380 на суму 15 780 грн., від 20.09.16 № РН-0001376 на суму 6 255 грн., від 12.09.16 № РН-0001340 на суму 20 000 грн., від 05.09.16 № РН-0001307 на суму 10 000 грн., від 19.08.16 № РН-0001284 на суму 30 000 грн., від 12.08.16 № РН-0001278 на суму 50 541, 60 грн., від 12.08.16 № РН-0001276 на суму 50 904 грн. Прийняття товару відповідачем підтверджується підписом та відбитками печатки останнього, які містяться в накладних у графі „отримав» .

Також поставка товару підтверджується податковими накладними (постачальник - ТОВ „Прикарпатсервіс» , отримувач - ТОВ „Поділля парк» ): від 12.08.16 № 982, від 12.08.16 № 983, від 19.08.16 № 992, від 05.09.16 № 1032, від 12.09.16 № 1041, від 20.09.16 № 1059, від 23.09.16 № 1078, від 22.09.16 № 1074, від 21.09.16 № 1070, від 31.10.17 № 1321 на суми, що відповідають видатковим накладним.

Згідно ст. 691 ЦКУ покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно п. 3.2. договору ціна товару, яка входить у партію поставки, остаточно узгоджується та вказується сторонами у відповідній накладній на поставку партії товару. Згідно п. 3.4. договору покупець зобов`язаний оплатити товар на підставі видаткової накладної.

Вказані законодавчі та договірні умови свідчать про те, що відповідач, як покупець за договором зобов`язаний оплатити товар по ціні, вказаній у видаткових накладних, тобто суму вартості всього товару за наявними у справі видатковими накладними - 338 855, 60 грн.

Згідно ст. 692 ЦКУ покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Договір не містить умов щодо того, коли саме відповідач має оплатити поставлений товар. Тобто, договір не встановлює іншого строку оплати товару, а ніж це передбачено ст. 692 ЦКУ, а саме обов`язок оплати товару виникає у відповідача після прийняття товару чи товаророзпорядчих документів на нього.

Таким чином, суд, з урахуванням загальних правил обчислення строків (ст. 253 ЦК України - перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок) та дат підписання видаткових накладних відраховує момент виникнення обов`язку оплати відповідно: з 01.11.2017 за накладною від 31.10.17 на суму 127 410 грн., з 24.09.16 за накладною від 23.09.16 на суму 10 473, 20 грн., з 23.09.16 за накладною від 22.09.16 на суму 17 491, 80 грн., з 22.09.16 за накладною від 21.09.16 на суму 15 780 грн., з 21.09.16 за накладною від 20.09.16 на суму 6 255 грн., з 13.09.16 за накладною від 12.09.16 на суму 20 000 грн., з 06.09.16 за накладною від 05.09.16 на суму 10 000 грн., з 20.08.16 за накладною від 19.08.16 на суму 30 000 грн., з 13.08.16 за накладною від 12.08.16 на суму 50 541, 60 грн., з 13.08.16 за накладною від 12.08.16 на суму 50 904 грн. (з наступного дня після підписання накладних).

Станом на 01.11.17 відповідач мав оплатити всю суму поставленого товару. Проте, як вбачається з матеріалів справи (додаткові пояснення та платіжне доручення від 19.12.16 № 867), станом на час вирішення спору, оплата проведена частково на суму 38 889, 80 грн. по накладній від 12.08.16 № РН-0001276. Докази оплати в повному обсязі, в зазначені у договорі строки у справі відсутні.

При цьому, слід вказати, що оплата за платіжним дорученням № 867 здійснена на суму 120 000 грн. Однак, як зазначено в поясненнях позивача від 27.02.20 оплата за спірний період з вищевказаного платіжного доручення зарахована лише в сумі 38 889, 80 грн. Решта перерахованої суми віднесена позивачем на погашення поставок за періоди, що не охоплені предметом розгляду даної справи.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що строк оплати пропущено (докази оплати загальної вартості товарів відсутні), у відповідача виникла заборгованість, розмір якої підтверджується документально та становить (338 855, 60 грн. вартість поставленого товару мінус 38 889, 80 грн. часткової оплати) 299 965, 80 грн. За таких обставин, позов, в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи встановлений судом факт прострочення оплати поставленого товару, вимоги в частині стягнення річних і інфляційних відповідають чинному законодавству, та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості розміру вищевказаних нарахувань, суд зазначає, що у позові (арк. справи № 8, абз. 2) вказуючи складові суми позову, позивач зазначає розмір 3% річних в сумі 23 667 грн., а інфляційних - 86 772, 27 грн. В той же час, в розрахунку, який вказано самим позивачем у позові, розмірами даних нарахувань зазначено: річні - 25 234 грн., інфляційні - 89 658, 01 грн. Враховуючи, що інформація відносно розміру вищевказаних нарахувань, яку надав позивач, є суперечливою, суд здійснив вказані розрахунки (за наведені позивачем періоди, які є обґрунтованими з точки зору наявних доказів) самостійно з допомогою системи „Діловодство» . В результаті такої перевірки, суд встановив, що дійсними розмірами останніх є: річні 23 672, 65 грн., інфляційні - 85 083, 12 грн., які і підлягають задоволенню. Вказані суми встановлені з розрахунку того, що:

- дійсний розмір інфляційних є: на суму 30 000 грн. - 11 332, 14 грн., а не 11 828, 87 грн.; на суму 10 000 грн. - 3 777, 38 грн., а не 4 066, 91 грн.; на суму 20 000 грн. - 7 554, 76 грн., а не 7 969, 83 грн.; на суму 6 255 грн. - 2 269, 63 грн., а не 2 492, 56 грн.; на суму 10 473, 20 грн. - 3 800, 21 грн., а не 4 173, 48 грн.; на суму 17 491, 80 грн. - 6 346, 91 грн., а не 6 970, 33 грн.; на суму 15 780 грн. - 5 725, 79 грн., а не 6 288, 19 грн.; на суму 127 410 грн. - 20 905, 12 грн., а не 21 202, 35 грн. Вказаний позивачем розмір інфляційних нарахований на суми 50 541, 60 грн. та 12 014, 20 грн. відповідає тому, що встановлено судом.

- дійсний розмір річних є: на суму 30 000 грн. - 2 701 грн., а не 2 996 грн.; на суму 10 000 грн. - 900, 55 грн., а не 1 005 грн.; на суму 20 000 грн. - 1 801, 14 грн., а не 1 958 грн.; на суму 6 255 грн. - 563, 32 грн., а не 608 грн.; на суму 10 473, 20 грн. - 943, 21 грн., а не 1 016 грн.; на суму 17 491, 80 грн. - 1 575, 30 грн., а не 1 698 грн.; на суму 15 780 грн. - 1 421, 13 грн., а не 1 533 грн. Вказаний позивачем розмір річних нарахований на суми 127 410 грн., 12 014, 20 грн. і 50 541, 60 грн. відповідає тому, що встановлено судом.

Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи вказані законодавчі положення, пеня є договірним способом забезпечення зобов`язання, а тому наявність у договорі п. 5.1.1., що передбачає застосування пені (за встановленого факту прострочення) є підставою для задоволення позову, в частині стягнення останньої.

Проте, перевіривши розмір заявленої до стягнення пені, суд встановив, що дана санкція нарахована за один рік від дня виникнення боргу за кожною накладною. Однак, в силу ч. 6 ст. 232 ГКУ нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Таким чином, враховуючи відсутність в договорі умов щодо нарахування пені понад встановлений шестимісячний термін, суд здійснив перерахунок пені з урахуванням шестимісячного обмеження. Розмір пені, при цьому становить 44 439, 64 грн. (а не 89 022, 86 грн.).

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково, з покладенням на сторони судових витрат пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Поділля парк» (код ЄДРПОУ 39181780, 32600, Хмельницька область, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. Українська, буд 13, корпус „А» ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Прикарпатсервіс» (код ЄДРПОУ 38554135, 78455, Івано-Франківська обл., Надвірнянський район, смт. Ланчин, вул. Ковпака, 21 А) 299 965, 80 грн. (двісті дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять грн. 80 коп.) основного боргу, 44 439, 64 грн. (сорок чотири тисячі чотириста тридцять дев`ять грн. 64 коп.) пені, 23 672, 65 грн. (двадцять три тисячі шістсот сімдесят дві грн. 65 коп.) 3% річних, 85 083, 12 грн. (вісімдесят п`ять тисяч вісімдесят три грн. 12 коп.) інфляційних, та 6 742, 27 грн. (шість тисяч сімсот сорок дві грн. 27 коп.) судових витрат.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 3 прим.:

1- до справи

2- позивачу (78455, Івано-Франківська обл., Надвірнянський р-н., смт. Ланчин, вул. Ковпака, буд. 21А)

3 - відповідачу (32600, Хмельницька обл., Новоушицький р-н., смт. Нова Ушиця, вул. Українська, буд. 13, корпус "А")

Всім рекомендованим з повідомленням