Ухвала

від 28.05.2020 по справі 924/655/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"28" травня 2020 р. Справа № 924/655/20

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., розглянувши матеріали заяви Деражнянської міської ради про забезпечення позову (до подачі позовної заяви),

ВСТАНОВИВ:

на адресу суду 27.05.2020р. надійшла заява Деражнянської міської ради про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов шляхом заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, розташованого по вул. АДРЕСА_1 м АДРЕСА_2 області, власником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "М`ясоруб КООП", відомості про яке зазначено у Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а саме: нежитлові будівлі виробничих приміщень, загальна площа 8628,9 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1512216468215; нежитлова будівля, загальна площа 255 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 880970368215; нежитлові будівлі складів, загальна площа 1731,5 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 880952868250.

В обґрунтування поданої заяви Деражнянська міська рада зазначає про наявність спору з товариством з обмеженою відповідальністю "М`ясоруб КООП" щодо сплати за землю та намір пред`явлення позову про стягнення безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельними ділянками комунальної форми власності. Як зазначає заявник, товариство з обмеженою відповідальністю "М`ясоруб КООП" є власником нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках кадастровий номер 6821510100:03:013:0014, площею 3,2776 га та кадастровий номер 6821510100:03:006:0088, площею 1,2389 га, а тому може вчиняти будь-які дії направлені в тому числі на відчуження вказаного майна, що призведе, на думку заявника, до неможливості ефективного захисту порушених прав позивача в межах предмета пред`явленого до суду позову. Як стверджує заявник, ціна позову є значною (1851421,46 грн.), а розмір статутного капіталу товариства складає 690260,00 грн., при цьому іншого майна у товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясоруб КООП" немає. Внаслідок вжиття вищезазначеного способу забезпечення позову у відповідача не можуть виникнути жодних збитків, оскільки протягом всього часу розгляду справи нерухоме майно залишиться у володінні та користуванні відповідача. На підтвердження своїх доводів Деражнянською міською радою надано Інформацію № 209354940 від 19.05.2020р.

Статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 14, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

11.07.2018р. Верховний суд України, розглядаючи справу № 509/5216/13-ц, зазначив, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Положеннями ст. 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується можливість виконання судового рішення.

При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позовних вимог не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Таку правову позицію наведено Верховним Судом у постанові від 14.06.2018р. по справі № 910/361/18.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заявник, посилаючись на те, що товариство з обмеженою відповідальністю "М`ясоруб КООП" може здійснити відчуження нерухомого майна, розташованого по вул. Миру, 126 в. м. Деражня, не надає будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідачем після пред`явлення позову будуть вчинятися будь-які дії щодо реалізації належного йому нерухомого майна.

Крім того, Деражнянською міською радою не надано жодних доказів на підтвердження того, що товариство з обмеженою відповідальністю "М`ясоруб КООП" не володіє іншим майном, крім нерухомого майна, що розташоване на земельних ділянках комунальної власності. При цьому, в підтвердження статутного капіталу товариства, розмір якого є меншим ціни ймовірної позовної заяви міської ради (на думку ради), заявник не надає Статут товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясоруб КООП".

Також, на думку суду, застосування заходу забезпечення позову, визначеного Деражнянською міською радою у своїй заяві, може привести до блокування господарської діяльності вищевказаної юридичної особи.

В статті 6 ГК України визначено принцип свободи підприємницької діяльності. Водночас принцип змагальності, закріплений у статті 13 ГПК України, встановлює право відповідача заперечити проти наявності боргу з широкого кола підстав. При цьому відповідач має право розраховувати на те, що його господарська діяльність під час розгляду спору по суті не зазнаватиме з боку держави свавільного утиску, у тому числі, й шляхом безпідставного арешту грошових коштів у значному розмірі.

Разом з тим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов може забезпечуватися забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання. Тобто дії третіх осіб, щодо яких встановлюється заборона, мають стосуватися предмету спору або виконання зобов`язань щодо відповідача.

За вказаних підстав суд дійшов висновку, що відсутній безпосередній зв`язок між предметом позову, з яким має намір звернутися заявник (стягнення безпідставно збережених коштів) та заходами забезпечення позову, які просить вжити позивач, враховуючи підстави, якими така заява обґрунтована.

Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

За таких обставин, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, співмірності та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів учасників судового процесу, суд дійшов висновку про відмову у забезпеченні позову.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 77, 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Деражнянської міської ради від 22.05.2020р. про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Суддя С.В. Заверуха

Віддруков. 2 прим. (рек. з пов. про вруч.):

1 - до справи;

2 - заявнику ( АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 ., м. Деражня, вул. Миру, 37).