КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 травня 2020 року № 320/6551/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажний трест ДОНБАСДОМНАРЕМОНТ до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,
о б с т а в и н и с п р а в и:
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажний трест ДОНБАСДОМНАРЕМОНТ до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а саме: рішення №1306162/40753878 від 15.10.2019, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №35 від 27.09.2019; рішення №1306163/40753878 від 15.10.2019, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №40 від 27.09.2019;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажний трест ДОНБАСДОМНАРЕМОНТ № 35 від 27.09.2019 на суму 8000000,00 грн. з ПДВ датою її подання на реєстрацію; податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажний трест ДОНБАСДОМНАРЕМОНТ № 40 від 27.09.2019 на суму 4500000,00 грн. з ПДВ датою її подання на реєстрацію.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмовляючи у реєстрації податкових накладних, контролюючий орган в оспорюваних рішеннях не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Разом з тим позивач стверджує, що складені ним податкові накладні не відповідають визначеним у Законі критеріям оцінки ризиків, у зв`язку з чим підстави для зупинення їх реєстрації були відсутні. Більш того, відповідачем, на вимогу позивача, (заява від 21.10.2019 № 01-2/291) було виключено Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажний трест ДОНБАСДОМНАРЕМОНТ з суб`єктів ризикових платників податків, а тому немає жодних підстав стверджувати про стан ризиковості Товариства та підпадання його під дію п.п. 1.6 Критеріїв. Одночасно з цим позивач звертає увагу суду, що отримавши повідомлення про зупинення реєстрації податкових накладних, контролюючому органу було направлено вичерпні пояснення та документи, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій, за наслідками яких було складено відповідні податкові накладні.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
5 березня 2020 року представником відповідачіа-1, через службу діловодства суду, подано відзив на позовну заяву, в якому останній в задоволенні адміністративного позову просив відмовити. Стверджував, що при перевірці поданих до повідомлення документів встановлено відсутність первинних документів щодо придбання будівельного обладнання, яким виконувались роботи (договори з постачальниками, розрахункові документи, що підтверджують оплату за це обладнання), акту прийому-передачі виконаних робіт, видаткові накладні. Позивачем до повідомлення по зупиненим податковим накладним надано лише договір субпідряду від 13.09.2019 № 2360/19, банківську виписку, рахунок-фактуру та платіжне доручення № 190335 на суму 4500000 грн., хоча сума накладної складає 8000000 грн. Надані товарно-транспортні та видаткові накладні не є документами, які підтверджують факт придбання товару, а також оплату за нього. При цьому позивачем не надано будь-яких розрахункових документів. Позивач ніяким чином не підтвердив контролюючому органу факт придбання товару, який в подальшому нібито використав. Таким чином, обсяг поданих позивачем документів не відповідає вичерпному переліку (п. 14 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК), а їх зміст не дозволяє однозначно з`ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарської операції.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажний трест ДОНБАСДОМНАРЕМОНТ зареєстроване в якості юридичної особи 17.08.2016 (номер запису: 1 270 102 0000 005755) за адресою: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 22), що підтверджується наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацією за кодом в ЄДРПОУ 40753878 станом на день розгляду справи.
Видами економічної діяльності позивача є: Код КВЕД 33.12 - ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення (основний).
З 01.01.2016 позивач є платником ПДВ відповідно до витягу № 1810294500175.
16.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажний трест ДОНБАСДОМНАРЕМОНТ та ТОВ КРАМАТОРСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ укладено договір № 68-09-19 на поставку металоконструкцій. Згідно його умов та специфікації до нього від 16.09.2019 постачальник передає, а покупець приймає та оплачує товар (кількість, номенклатура, вартість вказується у специфікації), зокрема металоконструкції по об`єкту: Реконструкція з новим будівництвом ГОУ ливарного двору і бункерної естакади ДП № 3 ПрАТ ММК ім. Ілліча по вул. Левченко, 1 у м. Маріуполі.
Відповідно до п. 10, 12.1 специфікації, товар поставляться на умовах поставки DDР - склад покупця за адресою: територія ПрАТ ММК ім. Ілліча м. Маріуполь, вул. Левченка, 1. Товар приймається представником ТОВ МІТЕНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ у представника заводу - виробника безпосередньо на майданчику (територія ПрАТ ММК ім. Ілліча , м. Маріуполь, вул. Левченка, 1) згідно відвантажувальної відомості, креслення КМД і сертифікатами якості.
Факт придбання позивачем товару (металоконструкцій за даним договором) підтверджується:
-ТТН №228і від 25.09.2019, ВН №289і від 25.09.2019 на суму 872 867,42 грн., сертифікатом якості №317 від 24.09.2019;
-ТТН №226 від 25.09.2019, ВН№287 від 25.09.2019, на суму 465 603,46 грн., квитанцією зважування №26-219465-0 від 26.09.2019, сертифікатом якості №315 від 24.09.2019;
-ТТН №227 від 25.09.2019, ВН №288 від 25.09.2019 на суму 446 690,96 грн., квитанцією зважування №26-219454-0 від 26.09.2019, сертифікатом якості №316 від 24.09.2019;
-ТТН №233 від 02.10.2019, ВН №294 від 02.10.2019 на суму 208 260 грн., квитанцією зважування №26-220797-0 від 03.10.2019, сертифікатом якості №321 від 02.10.2019, актом перевірки щільності сварочних швів від 27.09.2019;
-ТТН №234 від 03.10.2019, ВН №295 від 03.10.2019 на суму 345 571,20 грн., квитанцією зважування №26-220983-0 від 04.10.2019, сертифікатом якості №322 від 03.10.2019;
-ТТН №235 від 03.10.2019, ВН №296 від 03.10.2019 на суму 203 018,40 грн. квитанцією зважування №26-220967-0 від 04.10.2019, сертифікатом якості №323 від 03.10.2019;
-ТТН №238 від 07.10.2019, ВН №298 від 07.10.2019 на суму 294 840 грн., квитанцією зважування №26-221674-0 від 08.10.2019, сертифікатом якості №324 від 07.10.2019;
-ТТН №239 від 08.10.2019р., ВН №299 від 08.10.2019 на суму 301 392 грн., сертифікатом якості №325 від 08.10.2019, актом перевірки щільності сварочних швів від 02.10.2019;
-ТТН №242 від 10.10.2019, ВН №303 від 10.10.2019 на суму 325 587,60 грн, квитанцією зважування №26-222328-0 від 11.10.2019, сертифікатом якості №326 від 10.10.2019, актами перевірки щільності сварочних швів від 30.09.2019 та 04.10.2019;
-ТТН №243 від 10.10.2019, ВН №305 від 10.10.2019 на суму 392 511,60 грн, сертифікатом якості №327 від 10.10.2019, актами перевірки щільності сварочних швів від 01.10.219 та 02.10.2019;
-ТТН №246 від 15.10.2019, ВН №307 від 15.10.2019 на суму 682 322,40 грн, сертифікатом якості №328 від 15.10.2019, квитанцією зважування №26-223028-0 від 16.10.2019;
-ТТН №247 від 15.10.2019, ВН №308 від 15.10.2019 на суму 514 519,20 грн, сертифікатами якості №330, №331 від 15.10.2019р.;
-ТТН №249 від 15.10.2019р., ВН №310 від 15.10.2019р. на суму 261331,20 грн, квитанцією зважування №26-223028-0 від 16.10.2019р, сертифікатом якості №332 від 15.10.2019, актами перевірки щільності сварочних швів від 30.09.2019 та 07.10.2019;
-ТТН №251 від 17.10.2019, ВН №312 від 17.10.2019 на суму 223 610,40 грн., квитанцією зважування №26-223345-0 від 18.10.2019, сертифікатом якості №333 від 17.10.2019, актами перевірки щільності сварочних швів від 02.10.2019 та 15.10.2019;
-ТТН №252 від 17.10.2019, ВН №313 від 17.10.2019 на суму 323 528,40 грн., квитанцією зважування №26-223366-0 від 18.10.2019, сертифікатами якості №334 від 17.10.2019 та №335 від 17.10.2019;
-ТТН №254 від 21.10.2019, ВН №315 від 21.10.2019 на суму 380 386,80грн., квитанцією зважування №26-223992-0 від 22.10.2019, сертифікатом якості №336 від 21.10.2019, актами перевірки щільності сварочних швів від 09.10.2019 та 10.10.2019;
-ТТН №256 від 22.10.2019, ВН №316 від 22.10.2019 на суму 417 502,80грн., квитанцією зважування №26-224112-0 від 23.10.2019, сертифікатами якості №337 та №338 від 22.10.2019, актами перевірки щільності сварочних швів від 10.10.2019 та 17.10.2019;
-ТТН №257 від 23.10.2019, ВН №317 від 23.10.2019 на суму 380 601 грн., квитанцією зважування №26-224346-0 від 24.10.2019, сертифікатами якості № 340 та №339 від 23.10.2019;
-ТТН №258 від 24.10.2019, ВН №318 від 24.10.2019 на суму 420 030 грн., сертифікатом якості №342 від 24.10.2019, актами перевірки щільності сварочних швів від 04.10.2019 17.10.2019;
-ТТН №260 від 28.10.2019, ВН №320 від 28.10.2019 на суму 432 572,40 грн., сертифікатами якості № 343 та №344 від 28.10.2019р., актами перевірки щільності- сварочних швів від 08.10.2019 та 21.10.2019;
-ТТН №261 від 29.10.2019, ВН №321 від 29.10.2019 на суму 607 676,40грн., квитанцією зважування №26-224983-0 від 30.10.2019, сертифікатом якості №345 від 29.10.2019;
-ТТН №263 від 30.10.2019, ВН №324 від 30.10.2019 . на суму 534 502,80 грн, квитанцією зважування №26-225062-0 від 31.10.2019, сертифікатами якості № 346 та №347 від 30.10.2019;
-ТТН №269 від 04.11.2019 ВН №331 від 04.11.2019 на суму 566 280 грн., квитанцію зважування №26-225695-0 від 06.11.2019, сертифікатами якості №351, №352, №353 від 04.11.2018;
-ТТН №232 від 01.10.2019, ВН №293 від 01.10.2019 на суму 264 700,60грн, квитанцією зважування №26-220618-0 від 02.10.2019, сертифікатом якості №320 від 01.10.2019;
-ТТН №230 від 01.10.2019, ВН №291 від 01.10.2019 на суму 531 320,75 грн, квитанцією зважування №26-220612-0 від 02.10.2019, сертифікатом якості №318 від 01.10.2019;
-ТТН №274 від 07.11.2019, ВН №336 від 07.11.2019 на суму 832 501,80 грн, квитанцією зважування №26-225973-0 від 08.11.2019, сертифікатами якості №357, №358, №359 від 07.11.2019;
-ТТН №231 і від 01.10.2019, ВН №292і від 01.10.2019 на суму 895 651,42 грн, квитанцією зважування №26-220578-0 від 02.10.20109 , сертифікатом якості №319і від 01.10.2019;
-ТТН №264 від 30.10.2019, ВН №325 від 30.10.2019 на суму 398 314,80 грн.
За вищевказаним договором було поставлено товар на загальну суму 12 523695,81 грн., вартість якого позивачем була повністю оплачена продавцю - ТОВ КРАМАТОРСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ , що підтверджується банківськими виписками.
13.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажний трест ДОНБАСДОМНАРЕМОНТ (субпідрядник) та Товариством з обмежено відповідальністю МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ (генпідрядник) укладено договір субпідряду № 2630/19. Згідно умов якого, генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується виконати роботи по реконструкції з новим будівництвом газоочисної установки бункерної естакади ливарного двору і фундаментів газоочисної установки бункерної естакади доменної печі №3 ПрАТ ММК імені Ілліча . Генпідрядник зобов`язується надати субпідряднику об`єкти робіт, прийняти та оплатити їх у встановленому в договорі порядку.
Строки виконання робіт визначаються графіком виконання робіт, термін закінчення робіт - 15.02.2020. Розрахунки по договору здійснюються на підставі рахунків субпідрядника в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок субпідрядника. Сторонами погоджено аванс в розмірі 158 438 503,20 грн. Цільове призначення авансу-придбання будівельних матеріалів, конструкцій, обладнання.
Аванс підлягає виплаті у відповідності графіку виплат авансу (додаток №14 до договору). Субпідрядник на протязі 3-х роб. днів з моменту перерахування коштів своїм постачальникам матеріалів та обладнання зобов`язався надати відповідний звіт генпідряднику. Погашення авансу субпідрядник здійснює частинами в розмірі 100 % вартості ТМЦ, обладнання та металоконструкцій по кожному акту проміжного прийому робіт за звітний період.
Забезпечення робіт матеріальними ресурсами здійснюється субпідрядником, за виключення матеріалів та обладнання, визначеного в додатку №17, забезпечення яких здійснює генпідрядник.
Додатком №14 до договору було визначено сторонами графік авансування . На виконання умов вказаного договору, у відповідності до графіку фінансування та на підставі рахунку на оплату № 475 від 16.09.2019 р., субпідрядником було виставлено генпідряднику рахунок на оплату придбаних матеріалів, обладнання для виконання будівельних робіт на суму 81 473 426, 23 грн. (з ПДВ), що включає також 4 500 000,00 грн. (аспирація літейного двору), 6 000 000,00 грн. (улаштування основ та фундаментів, аспирація літейного двору) 2 000 000,00 грн. (улаштування основ та фундаментів, аспираційна установка бункерної установки).
Платіжними дорученнями від 27.09.2019 № 189476, № 190335 ТОВ МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ було перераховано позивачеві в якості передоплати (авансів) за придбання обладнання, матеріалів кошти в розмірі 8 000 000,00 грн. та 4 500 000,00 грн.
На виконання вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивачем було складено податкову накладну від 27.09.2019 № 35 на загальну суму 8 000 000,00 грн. та податкову накладну від 27.09.2019 № 40 на загальну суму 4 500 000,00 грн., та направлено їх на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
10.10.2019 позивач за допомогою програми електронного документообігу M.E.Doc отримав квитанції № 9235025297 та № 92352553043 про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в ЄРПН, відповідно до яких податкові накладні від 27.09.2019 № 35, 40 прийнято, але їх реєстрацію зупинено.
Підставою для зупинення реєстрації податкових накладних відповідачем вказано наступне: відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена. ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН .
Позивачем надіслано пояснення та копії документів про підтвердження реальності здійснення операцій щодо податкових накладних від 27.09.2019 № 35, 40. Копії вказаних документів наявні в матеріалах справи та досліджені судом.
За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів, Комісією ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення від 15.10.2019 № 1306162/4075387 та рішення від 15.10.2019 №1306163/40753878, яким відмовлено у реєстрації податкових накладних № 35,40 від 27.09.2019 в ЄРПН.
Підставою для відмови у реєстрації податкових накладних слугував висновок щодо ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документів, які не надано підкреслити).
При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідач лише обмежився таким переліком та не підкреслив, як того вимагає дана форма, документів, які вимагав податковий орган, однак позивач не надав.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Комісії з питань розгляду скарг ДПС України.
29.10.2019 Комісією з питань розгляду скарг ДПС України прийнято рішення № 40591/40753878/2, яким залишено скаргу позивача без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Не погоджуючись із спірними рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної, позивач оскаржив його до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено у Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341) (далі також - Порядок № 1246).
Пунктом 5 Порядку № 1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.
Наведене положення відповідає пункту 74.2 статті 74 ПК України, яким закріплено, що в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатні для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;
в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Системний аналіз викладених положень податкового законодавства дає підстави для висновку, що податкова накладна та процедура її реєстрації є ключовими елементами у механізмі реалізації платниками податків права на зменшення власних податкових зобов`язань з ПДВ на суму податку, що була сплачена постачальнику у складі вартості товарів або послуг (формування податкового кредиту).
При цьому, реєстрації податкової накладної, як обов`язковій умові для віднесення покупцем товарів/послуг сплаченої у складі товарів або послуг суми ПДВ до податкового кредиту, передує процедура автоматизованого співставлення податкової накладної з визначеними у законі критеріями оцінки ступеня ризиків.
У разі відповідності податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
22 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, якою затверджені порядки зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі Порядок № 117).
Згідно з пунктом 5 Порядку № 117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
При цьому, відповідно до змісту пункту 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Судом встановлено, що податкові накладні прийнято, але їх реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю податкових накладних критеріям оцінки ризиків, що визначені підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків.
Зі змісту поданого відзиву встановлено, що відповідач, у даному випадку, застосував Критерії ризиковості платника податку, що затверджені листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 (далі - Критерій № 959).
Слід зазначити, що підпункт 1.6 пункту 1 Критерію № 959 містить в собі 12 абзаців та 7 додаткових ступенів ризику, що в свою чергу позбавляє суд встановити конкретні підстави для встановлення ризиковості платника податку та, як наслідок, для зупинення реєстрації такої накладної.
Так, зокрема, підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв № 959 визначає, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
1) платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);
2) дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;
3) платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
4) платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
5) платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
6) платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;
7) наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Таким чином, фіскальний орган був зобов`язаний у квитанції чітко вказати не лише конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв № 959/99-99-07-18, а і відповідне рішення, згідно якого позивача внесено до переліку ризикових платників.
Разом з тим, суд звертає увагу, що на момент прийняття оскаржуваних рішень Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа Державної фіскальної служби України та не затверджені будь-яким наказом Державної фіскальної служби України, не погоджено з Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам пункту 10 Порядку № 117.
Крім того, Указом Президента України від 03.10.1992 № 493/92 Про державну реєстрацію нормативно-правових актів Міністерств та інших органів виконавчої влади передбачено, що з 01.01.1993 нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.
З огляду на відсутність державної реєстрації вказаний лист від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 не може вважатись актом управління довгострокового та неодноразового застосування, який встановлює, змінює або припиняє загальні правила регулювання однотипних відносин щодо широкого кола осіб, а тому має виключно інформативно-рекомендаційний характер.
При розгляді справи суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18, зокрема що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Більш того, відповідачем також не надано суду ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.
Суд акцентує увагу на тому, що в матеріалах справи міститься лист ГУ ДПС у Київській області від 07.11.2019 № 7118/10/10-36-06-03-06, згідно якого Комісією ГУ ДПС у Київській області, за наслідками розгляду листа №7496/10 від 31.10.2019 (вих. № 01-2/291 від 21.10.2019) стосовно виключення Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажний трест ДОНБАСДОМНАРЕМОНТ з переліку ризикових суб`єктів господарювання, встановлено, що Товариство перестало відповідати критеріям ризиковості, що визначені у п. 1.6 цих Критеріїв ризиковості платника.
Пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Згідно з пунктами 14, 15 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Слід зазначити, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Вживання податковим органом загального посилання на певний пункт Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту чи абзаців підпункту (за умови їх наявності, як у розглядуваному випадку), є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17 (№ К/9901/62719/18).
Судом встановлено, що на виконання зазначених вимог та у спосіб, що встановлений Порядком № 117, позивачем разом із поясненнями та додатковими документами було надіслано контролюючому органу наступні документи: договір субпідряду від 13.09.2019 № 2360/19, рахунок на оплату від 16.09.2019 № 475 за договором субпідряду від 13.09.2019 № 2360/19, платіжне доручення від 27.09.2019 № 190335 з призначенням платежу: передоплата за будівельно-монтажні роботи, зг. рах. № 475 від 16.09.2019 по договору № 2360/19 від 13.09.2019 на суму 4 500 000,00 грн., платіжне доручення від 27.09.2019 № 189476 з призначенням платежу: передоплата за будівельно-монтажні роботи, зг. рах. № 475 від 16.09.2019 по договору № 2360/19 від 13.09.2019 на суму 8 000 000,00 грн., банківську виписку за 27.09.2019.
В наданих поясненнях позивачем зазначено, що Товариство уклало договір з ТОВ МЕТІНІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ від 13.09.2019 № 2360/19 на роботи по реконструкції з новим будівництвом газоочисної установки бункерної естакади ливарного двору і фундаментів газоочисної установки бункерної естакади доменної печі № 3 ПрАТ ММК імені Ілліча . Щоб почати роботи, ТОВ МЕТІНІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ , згідно графіку отримання авансових коштів (додаток № 14) та рахунку №475 від 16.09.2019 перерахувало попередню оплату в розмірі 8 000 000,00 грн. та 4500000,00 грн.
Крім того, реальність операцій за договором субпідряду від 13.09.2019 № 2360/19 підтверджується також укладеним 16.08.2019 між позивачем та ТОВ КРАМАТОРСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ договором № 68-09-19 на поставку металоконструкцій, специфікацією до нього, а також вище переліченими товарно-транспортними накладними, квитанціями зважування, сертифікатами якості та актами перевірки.
Усі вищевказані документи наявні в матеріалах справи та підтверджують факт реальності здійснення господарських операцій, у тому числі й розрахунків по ним, що є достатнім для реєстрації спірних податкових накладних.
Тобто, судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що господарські операції, за наслідками яких було складено вищевказані податкові накладні, здійснені позивачем в межах його господарської діяльності та згідно укладеного з ТОВ МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ договору від 13.09.2019 № 2360/19. Авансові платежі в розмірі 4 500 000,00 грн. та 8 000 000,00 грн. були витрачені у відповідності до п. 5.3., 5.4 договору № 2360/19 на придбання відповідного обладнання, металоконструкцій, що були необхідні для виконання будівельних робіт по зазначеному правочину. Вказані обставини повністю підтверджують товарність договору між позивачем та ТОВ МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ та здійснення позивачем в подальшому реальних господарських операцій з проведення ремонтно-будівельних робіт на об`єкті Реконструкція з новим будівництвом ГОУ ливарного двору і бункерної естакади ДП № 3 ПрАТ ММК ім. Ілліча по вул. Левченко, 1, у м. Маріуполі за договором № 2360/19.
Крім того, 11.10.2016 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажний трест ДОНБАСДОМНАРЕМОНТ видано ліцензію №37-Л Господарська діяльність з будівництва об`єктів IV та V категорії складності (за переліком видів робіт згідно з додатком) з строком до 11.10.2019
Порядок отримання будівельної ліцензії регламентується постановою КМУ від 05.12.2007 № 1396, якою затверджено Порядок ліцензування господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури . Відповідно до п. 3 якого ліцензування будівельної діяльностіта контроль за додержанням ліцензійних умов здійснюється Державною архітектурно-будівельною інспекцією.
Тобто, наявність у позивача вищевказаної ліцензії також свідчить про перевірку та підтвердження Державною архітектурно-будівельною інспекцією України правомірності здійснення позивачем будівельно-ремонтних робіт та наявності у нього відповідної матеріально-технічної бази.
Підпунктом 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Зазначена комісія приймає рішення про:
- реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, умовою розблокування реєстрації податкової накладної, яка за результатами автоматизованого моніторингу була визнана такою, що відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є подання платником податків документів, вичерпний перелік яких передбачений пунктами 14, 15 Порядку № 117.
Відповідно до пункту 21 Порядку № 117, зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Отже, на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування), яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення ДПС України, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення комісією регіонального рівня засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.
Як встановлено судом із наявних матеріалів справи, відповідач запропонував позивачеві надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Разом з цим чіткого переліку таких документів, які на думку контролюючого органу будуть достатніми, відповідач не визначив.
Водночас у спосіб, визначений чинним законодавством, позивачем направлено відповідачу пояснення та копії документів, яких, на його думку, та за відсутності конкретного переліку, визначеного податковим органом, було достатньо для реєстрації податкових накладних.
Суд зазначає, що затверджена Порядком № 117 форма рішення про відмову у реєстрації податкової накладної передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН з підстав ненадання платником документів, документи, яких на думку контролюючого органу не вистачає, повинні бути підкресленими, тобто рішення має містити або найменування конкретного документа (видаткова накладна, тощо) або групу документів (складські документи тощо), що з урахуванням специфіки господарської операції мають бути надані, але відсутні.
Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оспорюванні рішення містять лише загальне твердження про ненадання платником податків документів без конкретизації (підкреслення, як того вимагає форма таких рішень) конкретного переліку документів, яких, на думку Комісії, не вистачає.
Оспорюванні рішення не містять мотивів не врахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів.
Зміст зазначених рішень та повідомлені у відзиві відповідача пояснення дають підстави стверджувати, що відповідач не з`ясовував специфіку проведеної господарської операції та не визначав перелік документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарської операції з урахуванням їх змісту і обсягу.
Слід зазначити, що на рівні конкретних адміністративних процедур захист прав, свобод та інтересів особи від порушень з боку держави реалізується через механізми контролю за діяльністю носіїв публічної влади. Зокрема, у пункті 55 рішення ЄСПЛ у справі Класс та інші проти Німеччини (06.09.1978) Суд наголосив: із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури. Суд вважає, що у сфері, яка надає, в окремих справах, такі великі можливості для зловживань, котрі можуть призводити до шкідливих наслідків для демократичного суспільства загалом, у принципі функцію наглядового контролю доцільно доручати судді (п. 56 абз. 2 рішення). Ця ж теза приведена і у вже процитованому Рішенні у справі "Волохи проти України". У справі Броуґан та інші проти Сполученого Королівства і Алтай проти Туреччини . Так, Суд зазначив, що згідно з принципом верховенства права судовий контроль за діяльністю виконавчої влади є одним з основоположних принципів демократичного суспільства.
Суд повинен користуватись повною юрисдикцією розглядати всі факти у справі, а також відповідне законодавство (Terra Woningen B.V. v. the Netherlands (Терра Вонінген Б.В. проти Нідерландів), § 52).
При цьому, законність, пропорційність, обмеження дискреції, добросовісність (дотримання суб`єктом владних повноважень законної мети) і процедурні гарантії є тими законодавчими інструментами, які мають забезпечити захист особи від державного свавілля. Зокрема, у справі Ечюс проти Латвії Суд акцентує увагу на тому, що захист від свавілля становить сполучну ланку між Конвенцією і принципом верховенства права.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що спірні рішення прийняті у зв`язку із відповідністю поданих податкових накладних критеріям оцінки ризиків, що визначені підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості саме платника податків, які визначені у листі Державної фіскальної служби від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18.
Однак, відповідач не навів жодного правого обґрунтування щодо підстав для зупинення реєстрації податкових накладних як і не повідомив суду, яка із шести перелічених у підпункті 1.6 пункту 1 критеріїв, що наведені у листі Державної фіскальної служби від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18, відноситься до позивача.
Крім того суд бере до уваги, що комісія ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, як відповідач у справі, була наділена правом подати до суду докази на підтвердження правомірності прийняття оспорюваних рішень.
Разом з цим відповідач зазначеним правом не скористався, жодного належного доказу на підтвердження обґрунтованості оспорюваних рішень та підстав їх прийняття під час розгляду справи не надав, обмежившись простим посиланням на недостатність наданих на пропозицію документів.
Зміст оспорюваних рішень дає підстави стверджувати, що комісія ДПС, розглядаючи подані позивачем документи, не перевіряла їх відповідність вимогам чинного законодавства (наявність обов`язкових реквізитів, дотримання встановленої законом форми тощо), не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарської операції з урахуванням їх змісту і обсягу.
Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів на підтвердження здійснення господарських операцій наданих як відповідачеві так і до суду, а також враховуючи, що достатність їх для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних не спростована відповідачем, суд дійшов висновку, що комісія ДПС не мала правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.
Більш того, позивачем надано суду докази того, що в рамках виконання вимог вищевказаного договору субпідряду № 2360/19 Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажний трест ДОНБАСДОМНАРЕМОНТ були також отримані й інші авансові платежі від ТОВ МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ та у відповідності до ст. 201 ПК України складені і направлені на реєстрацію податкові накладні, які прийняті податковим органом та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідності до вимог чинного законодавства.
Відповідачем у відзиві не наведено доводів, які б спростовували надані позивачем пояснення та докази, не надано доказів на підтвердження наявності порушення позивачем норм податкового законодавства. Посилання відповідача на те, що позивчем податковому органу надано лише платіжне доручення № 190335 на суму 4 500 000,00 грн., хоча сума накладної складає 8 000 000,00 грн., не знайшло свого підтвердження.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а саме: рішення №1306162/40753878 від 15.10.2019, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №35 від 27.09.2019 та рішення №1306163/40753878 від 15.10.2019, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №40 від 27.09.2019.
Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних вищевказані податкові накладні, датою їх подання на реєстрацію, суд зазначає наступне.
Пунктом 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , окрім іншого, визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246.
Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних , податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Згідно пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних , у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.
Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив про те, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, пункт 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, пункт 25, ECHR 2002-II).
З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати вищевказані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію.
Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з вимогами частини третьої статті 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідно до абзацу 1 частини четвертої статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Із системного аналізу вищевказаних норм КАС України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних виконано всі умови, визначені законом, і прийняття таких рішень у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання вимог частини другої статті 77 КАС України, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності прийнятого рішення.
Натомість, позивачем було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.
Під час розгляду справи відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не надано до суду жодних належних і достовірних доказів, а відтак, не доведено правомірності своїх рішень.
Згідно з вимогами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 3 842, 00 грн. згідно з платіжним дорученням від 21.11.2019 № 832, який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 205, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,-
в и р і ш и в:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажний трест ДОНБАСДОМНАРЕМОНТ - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а саме: рішення №1306162/40753878 від 15.10.2019, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №35 від 27.09.2019 та рішення №1306163/40753878 від 15.10.2019, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №40 від 27.09.2019.
Зобов`язати Державну податкову службу України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажний трест ДОНБАСДОМНАРЕМОНТ № 35 від 27.09.2019 на суму 8 000 000,00 грн. з ПДВ датою її подання на реєстрацію та податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажний трест ДОНБАСДОМНАРЕМОНТ № 40 від 27.09.2019 на суму 4 500 000,00 грн. з ПДВ датою її подання на реєстрацію.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажний трест ДОНБАСДОМНАРЕМОНТ (код ЄДРПОУ - 40753878, адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 22) судовий збір у розмірі 3 842, 00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377, адреса: 03151, м. Київ-151, вул. Народного Ополчення, 5А).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України строк подання апеляційної скарги на рішення суду продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Дата складання повного рішення 28.05.2020
Суддя Я.В. Горобцова
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.05.2020 |
Оприлюднено | 29.05.2020 |
Номер документу | 89486342 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Горобцова Я.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні