Рішення

від 28.05.2020 по справі 826/14392/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2020 року м. Київ № 826/14392/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Сесвандерхаве-Україна доОфісу великих платників податків ДПС провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сесвандерхаве-Україна (надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.10.2017 №0008844108.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2017 відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 05.03.2018.

В подальшому, відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями дану адміністративну справу розподілено на суддю Григоровича П.О.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2018 прийнято адміністративну справу до провадження та вирішено подальший розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Роз`яснено учасникам справи, що суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Ухвалою від 14.05.2020 здійснено процесуальне правонаступництво та замінено первісного відповідача - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (ідентифікаційний код 39440996), на правонаступника - Офіс великих платників податків ДПС (ідентифікаційний код 43141471).

Як вбачається з матеріалів справ, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2017 року відповідачем на підставі акта перевірки №3444/28-10-41-08/3950751 від 13.10.2017, прийнято наступне оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а саме:

- 0008844108, яким позивачу на підставі ст.126 Податкового кодексу України, за затримку на 24 календарні дні сплати грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, створених за участі іноземних інвесторів в сумі 13 887 185,00 грн, визначено штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 10% - 1 388 718,56 грн.

Як вбачається з акта перевірки та пояснень позивача, передумовою застосування до позивача штрафу, стали наступні обставини.

Останнім днем подання Позивачем декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2017 року є 10.05.2017 року. В цей день, 10.05.2017 року, Позивач подав декларацією з податку на прибуток за І квартал 2017р за № 9084001293. Відповідно до вказаної декларації розмір податкового зобов`язання становить 19 059 089,00 грн.

Граничний термін сплати податкового зобов`язання з податку на прибуток за указаний період - 20.05.2017 року.

У свою чергу Позивач на виконання самостійно визначених податкових зобов`язань, 16 травня 2017 року здійснив сплату коштів у розмірі 16 050 000,00 грн. на загальний казначейський рахунок № 33110314799001 .

Факт сплати підтверджується платіжним дорученням №425 від 16 травня 2017 року.

Відповідно до змісту Платіжного доручення, Позивач вказав наступне призначення платежу: Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, код 11020300 .

Станом на 20.05.2017 року згідно відомостей Відповідача, що підтверджено Актом перевірки, за Позивачем обліковувалась переплата з податку на прибуток у розмірі 5 171 903,41 грн.

Відповідно, необхідною сумою для оплати податкового зобов`язання є 13 887 185,59 грн (19 059 089 (сплачено позивачем) - 5 171 903,41 (переплата)).

Однак, під час звірки розрахунків із бюджетом, Позивачем встановлено, що податок на прибуток було сплачено на рахунок для сплати податку на прибуток іноземних юридичних осіб.

У зв`язку із цим, 19.05.2017 року, тобто до закінчення граничного строку для сплати податкового зобов`язання, позивачем відповідачу була подана заява із проханням про перерахування коштів у розмірі 19 060 000,00 грн за вказаним у Платіжному доручені призначенням.

Дії по перерахуванню коштів Відповідач вчинив лише 12.06.2017 року.

Оскільки надходження коштів за вірними реквізитами відбулось 12.06.2017, відповідачем дана обставина кваліфікована, як несвоєчасна сплата позивачем власних податкових зобов`язань.

Не погоджуючись з обґрунтованістю наведених доводів відповідача, як наслідок, правомірністю оскаржуваного ППР, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить його задовольнити.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилом пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.

Частиною першою статті 43 Бюджетного кодексу України встановлено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Державна казначейська служба України, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра фінансів України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Згідно із частиною п`ятою статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов`язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Як зазначено в Постановах Верховного Суду України від 16 червня 2015 року у справі № 21-377а15 та Верховного Суду від 28 травня 2019 року у справі №826/24675/15, здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції, внаслідок чого оскаржуване ППР підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.10.2017 №0008844108, складене Офісом великих платників податків ДФС.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сесвандерхаве-Україна понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 20 830,78 грн (двадцять тисяч вісімсот тридцять грн 78 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СЕСВАНДЕРХАВЕ - Україна (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33950751, адреса: 07452, Київська обл., Броварський район, село Гоголів, ВУЛИЦЯ АРТЕМА, будинок 48-А).

ОФІС ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ДПС (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43141471, адреса: 04119, м.Київ, ВУЛИЦЯ ДЕГТЯРІВСЬКА, будинок 11Г).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович