Постанова

від 25.05.2020 по справі 520/11142/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2020 р.Справа № 520/11142/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Петроль-РЗС" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.01.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 10.01.20 року по справі № 520/11142/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Петроль-РЗС"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним наказу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Петроль-РЗС", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд:

- визнати протиправними накази Головного управління ДПС у Харківській області №1071, 1072, 1073, 1074 від 08.10.2019 про проведення фактичних перевірок за фактичним місцем здійснення діяльності ТОВ «ПЕТРОЛЬ-РЗС» .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про неправомірність оскаржуваних наказів контролюючого органу.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.01.2020 відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на момент виникнення спірних правовідносин позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Петроль-РЗС", перебував на обліку в Київській об`єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління ДФС в Харківській області.

В адміністративному позові позивачем зазначено, що у жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Петроль-РЗС" дізналось про наявність наказів Головного управління ДПС у Харківській області від 08.10.2019 про проведення фактичних перевірок за фактичним місцем здійснення діяльності за період з 01.07.2019 по дату закінчення перевірки: наказ № 1071 (за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, 147А), наказ № 1072 (за адресою: Харківська область, Вовчанський район, смт Старий Салтів, вул. Харківська, 4А), наказ № 1073 (за адресою: м. Харків, вул. Велика Кільцева, 6А), № 1074 (за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 77).

Вважаючи вказані накази контролюючого органу неправомірними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Так, податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (ч. 1 ст. 1 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з п.п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п. 80.1 ст. 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Як свідчить правова конструкція п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, в ньому поєднано дві окремі підстави для призначення проведення фактичної перевірки, а саме: першою підставою є наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами - лічильниками; другою (самостійно, незалежною від першої) підставою є здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Враховуючи викладене вище, а також з урахуванням змісту функцій, закріплених в п. п.19 -1.1.14, 19 -1 .1.16, 19-1.1.17 п. 19-1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, обов`язок по виконанню яких покладено на органи державної фіскальної служби, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що у спірних правовідносинах, контролюючий орган мав беззаперечне право на призначення проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Петроль-РЗС".

Крім того, відповідно до ст. 81 Податкового кодексу України, в наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Як свідчать матеріали справи, оскаржувані накази Головного управління ДПС у Харківській області оформлені з дотриманням вимог, встановлених ст. 81 Податкового кодексу України.

Так, в оскаржених наказах міститься: дата видачі - 08.10.2019; найменування контролюючого органу, який прийняв наказ, - ГУ ДПС у Харківській області; найменування та реквізити суб`єкта - ТОВ Петроль-РЗС (код за ЄДРПОУ 21193658); адреса об`єктів, перевірка яких проводиться: вул. Велика Кільцева, буд. 6, корп. А, м. Харків; пр. Тракторобудівників, буд.77, м. Харків; вул. Харківська, буд. 4, корпус А, смт. Старий Салтів, Вовчанський р-н, Харківська обл.; Салтівське шосе, буд. 147, корпус А, м. Харків; мета перевірки - здійснення контролю за дотриманням вимог Закону № 481/95-ВР у сфері обігу пального, зняття його залишків, відбору проб та зразків; вид перевірки - фактична перевірка; підстави для проведення перевірки - п. п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України (здійснення функцій, визначених законодавством у сфері обігу пального), п. п. п. п.19 -1.1.14, 19 -1 .1.16, 19-1.1.17 п. 19-1 ст. 19-1 ПК України; дата початку перевірки - 08.10.2019 р.; тривалість перевірки - не більше 10 діб; період діяльності, який буде перевірятися, - з 01.07.2019р. по день закінчення перевірки.

Оскаржувані накази підписані керівником Головного управління ДПС у Харківській області та скріплені печаткою контролюючого органу.

В наказах про проведення перевірки чітко наведено підставу для її призначення, яка визначена п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері обігу пального. Зазначення в наказі будь-яких додаткових відомостей (фактичних обставин, що стали передумовою для призначення перевірки за цією підставою) законодавством не вимагається.

Колегія суддів зазначає, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22.05.2018 по справі №810/1394/16.

Крім того, платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення виїзної перевірки щодо нього, має право не погодитись з рішенням про призначення перевірки і оскаржити його або застосувати інші заходи, передбачені статтею 81 Податкового кодексу України шляхом недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся і наказ реалізований як прийнятий в межах закону і компетенції, в подальшому предметом розгляду в суді має бути зміст виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.

Таким чином, при вирішенні питання про належний спосіб захисту порушеного права суду в кожному конкретному випадку необхідно виходити з того, що такий захист повинен найбільш повно відповідати меті (цілі), задля досягнення якої був направлений позов.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 30.11.2018 по справі №808/1641/15.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на розгляді Харківського окружного адміністративного суду перебуває справа № 520/13020/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Петроль-РЗС" (просп. Тракторобудівників, буд. 77,м. Харків,61029, код ЄДРПОУ 21193658) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправними та скасування рішень.

Рішення контролюючого органу, що є предметом оскарження по справі № 520/13020/19 прийняті Головним управлінням ДПС у Харківській області за результатами перевірок Товариства з обмеженою відповідальністю "Петроль-РЗС", проведених на підставі наказів Головного управління ДПС у Харківській області від 08.10.2019 № 1071, № 1072, № 1073, № 1074, оскарження яких є предметом по даній справі.

Враховуючи вказане вище, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки посадові особи Головного управління ДПС у Харківській області були допущенні до проведення перевірок позивача на підставі оскаржуваних наказів, відповідні перевірки відбулись, а за наслідками проведення вказаних перевірок складені акти та прийняті рішення про застосування фінансових санкцій відносно позивача, які є предметом судового оскарження по справі № 520/13020/19, відтак відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Петроль-РЗС" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.01.2020 року по справі №520/11142/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)С.С. Рєзнікова Судді (підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 28.05.2020 року