Рішення

від 18.05.2020 по справі 495/1386/20

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/1386/20

№ провадження 2-о/495/101/2020

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

18 травня 2020 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: Мишко В.В.

при секретарі судового засідання: Охримчук А.В.

за участю:

від заявниці: не з`явилася

від заінтересованої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 495/1386/20

за заявою ОСОБА_1

за участю заінтересованої особи Білгород-Дністровської районної державної адміністрації

про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

В С Т А Н О В И В :

03.03.2020 року ОСОБА_1 (далі по тексту - заявниця) звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з заявою за участю заінтересованої особи Білгород-Дністровської районної державної адміністрації (далі по тексту - заінтересована особа) про встановлення факту належносі правовстановлюючого документу (а.с.1-3).

Так, заявниця просить суд встановити факт належності правовстановлюючого документу, а саме те, що державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 , виданий 28 вересня 2001 року Адамівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 182, згідно якого земельна ділянка площею 7,29 га в межах згідно з планом, розташована на території Адамівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 5120880300:01:002:0335, а також Акт про передачу та прийом земельної ділянки (паю) в натурі від 17 серпня 2001 року про передачу земельної ділянки НОМЕР_2 , масив № 7 , складений Адамівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області виданих на ім`я ОСОБА_1 , дійсно належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10.03.2020 року відкрито окреме провадження по справі № 495/1386/20 за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Білгород-Дністровської РДА про встановлення факту належності правовстановлюючого документу. Справу призначено до судового розгляду (а.с.14).

Заявниця - ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явилася, але її представник - адвокат Братінов І.П. подав до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність та відсутність заявниці. Зазначив, що викладені вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити (а.с.22).

Представник заінтересованої особи - Білгород-Дністровської РДА, в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду невідомі (а.с.18, 21).

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.223 ЦПК України).

Враховуючи викладені обставини, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника заінтересованої особи, на підставі наявних та достатніх для розгляду матеріалів справи.

У відповідності до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 7,29 га в межах згідно з планом, розташована на території Адамівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 5120880300:01:002:0335, про що свідчить копія державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 , виданий 28 вересня 2001 року Адамівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 182 (а.с. 5).

Заявниця вказує, що у 2020 році вона мала намір скласти заповіт на належну її земельну ділянку, однак при огляді документів виявилось, що у державному акті, а також в акті про передачу та прийом земельної ділянки (паю) в натурі від 17 серпня 2001 року, її прізвище вказано як ОСОБА_1 замість вірного ОСОБА_1 .

Факт неправильного зазначення прізвища у вказаних вище документах підтверджується копією паспорта на ім`я ОСОБА_1 , витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.02.2020 року, номер витягу НВ-0004603442020 про те, що земельна ділянка площею 72901, розташована на території Адамівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5120880300:01:002:0335, належить ОСОБА_1 (а.с. 4, 7-9).

За твердженням, заявниці встановлення факту належності правовстановлюючих документів, їй необхідно для складення заповіту.

Дані обставини і стали підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з відповідною заявою про факту належності правовстановлюючого документу.

Відповідно до частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб (ч.2 ст.294 ЦПК України).

Згідно із частинами першою та другою статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Проаналізувавши зміст вищенаведених статей можна відокремити такі умови, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення: факт, який потребує встановлення, має породжувати юридичні наслідки, тобто від нього повинні залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; встановлення відповідного факту не пов`язано з наявністю спору про право; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення такого факту, або заявник не має можливості одержати (відновити) загублений (знищений) документ, який посвідчує необхідний факт; встановлення факту потрібно заявникові для конкретної мети.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно із п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Факт належності правовстановлюючого документу заявниці необхідно встановити для складення заповіту. Встановлення факту належності правовстановлюючого документу породить для заявниці певні юридичні наслідки, так як іншого шляху для встановлення належності правовстановлюючого документу не існує.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Відповідно до діючого законодавства юридичний факт встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

Відповідно до ст.319 Цивільного процесуального кодексу України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до Листа Верховного суду України від 01.01.2012 року Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення , виникнення особистих і майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон завжди пов`язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами. У більшості випадків вони підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Проте не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце (неможливість поновлення втраченого документа або виправлення наявних у ньому помилок тощо). Тому в певних випадках допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку про законність, правомірність та обґрунтованість вимог ОСОБА_1 , у зв`язку з чим її заява за участю заінтересованої особи Білгород-Дністровської РДА про встановлення факту належності правовстановлюючого документу підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 12-13, 76-81, 247, 258-259, 263-265, 268, 293-294, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Білгород-Дністровської районної державної адміністрації про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.

Встановити факт належності правовстановлюючого документу, а саме те, що державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 , виданий 28 вересня 2001 року Адамівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 182, згідно якого земельна ділянка площею 7,29 га в межах згідно з планом, розташована на території Адамівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 5120880300:01:002:0335, а також Акт про передачу та прийом земельної ділянки (паю) в натурі від 17 серпня 2001 року про передачу земельної ділянки № 59 , масив № 7 , складений Адамівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, дійсно належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Мишко