Рішення

від 20.05.2020 по справі 548/673/20

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/673/20

Провадження № 2/548/345/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.05.2020 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Коновода О.В.,

за участю секретаря Вовк М.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Клепачівської сільської ради Хорольського району про визнання права власності на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом.

На обґрунтування позову зазначає, що 14.11.2005 року купив у Сільськогосподарського виробничого кооперативу Дружба нежитлове приміщення. У зв`язку з тим, що СВК Дружба було ліквідовано без правонаступництва, позивач не встиг оформити договірні відносини щодо купівлі нерухомості у відповідності до норм чинного законодавства.

Факт придбання нерухомого майна підтверджує довідкою № 79, яка видана 14.11.2005 року Сільськогосподарським виробничим кооперативом Дружба та підтверджує той факт, що позивач дійсно купив у СВК Дружба сарай бригади № 1 та сплатив за нього 10487,00 грн (десять тисяч чотириста вісімдесят сім гривень) 00 копійок.

З метою державної реєстрації права власності позивач звертався до органів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно з метою державної реєстрації за собою права власності. Однак отримав відмову, яка зводилася до того, що надані ним документи не відповідають вимогам чинного законодавства та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, просили провести розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, подав суду письмову заяву про визнання позову, з клопотанням про розгляд справи у відсутність його представника.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється,що відповідає положенням ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Врахувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача, викладену у письмовій заяві, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 14.11.2005 року ОСОБА_1 купив у Сільськогосподарського виробничого кооперативу Дружба нежитлове приміщення - сарай бригади № 1. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 02.08.2008 року (справа № 4/326) Сільськогосподарський виробничий кооператив Дружба (Полтавська область, Хорольський район, с. Шишаки, код ЄДРПОУ 03770193), - було ліквідовано у зв`язку з визнанням його банкрутом. Правонаступника сільськогосподарського підприємства немає. Відповідний запис про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи був внесений державним реєстратором Хорольської РДА до Єдиного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців 04 листопада 2008 року за № 15801170010000207. Правонаступник відсутній.

Факт придбання нерухомого майна позивачем підтверджується копією довідки № 79, яка видана 14.11.2005 року Сільськогосподарським виробничим кооперативом Дружба та підтверджує той факт, що ОСОБА_1 дійсно купив у СВК Дружба сарай бригади № 1 та сплатив за нього 10487,00 грн (десять тисяч чотириста вісімдесят сім гривень) 00 копійок.

Дане нерухоме майно використовується позивачем як корівник.

За даними КП Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації дане приміщення в КП Лубенське МБТІ не зареєстровано, що підтверджується довідкою від 21.02.2020 року №27-Т.

21 лютого 2020 року позивачем отримано технічний паспорт на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Відповідно до технічного паспорта також слідує, що виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями розташований за адресою: АДРЕСА_1 , складається з: ОСОБА_2 (Літера А-1 ). Дане приміщення складається з: коридору площею 13,0 кв.м.; комори площею 12,4 кв.м.; корівника площею 724,6 кв.м., коридору площею 5,9 кв.м.; побутового приміщення площею 8,4 кв.м.; доїльного приміщення площею 40,6. Загальна площа корівника складає 804,9 кв.м.

Відповідно до звіту про незалежну оцінку об`єкта нерухомого майна вартість даного майна становить 115398 грн.

Викладені позивачем обставини підтверджуються наступними доказами:

- копією довідки № 79 від 14.11.2005 року виданої СВК Дружба

- копією ухвали Господарського суду Полтавської області від 12.08.2008 року у справі № 4/326 про ліквідацію СВК Дружба ;

- копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.04.2020 за № 1006574303.

- копією довідки № 02-32/68 від 27.01.2020 року виданої Виконавчим комітетом Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області;

- копією довідки КП Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації дане приміщення в КП Лубенське МБТІ від 21.02.2020 року №27-Т.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: судового рішення, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи майна за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини майном в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спобіг, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інетерсу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єкт захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для повновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

При цьому слід виходити з положень ст. 11 ЦК України про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов`язків. Відповідно до них цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №1-10/2004 визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Таким чином, під способами захисту суб`єктивних цивільних прав/інтересів розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться повновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та охоронюваних законом інтересів.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України випливає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом ніж той, який встановлений договором або законом.

Законодавчі обмеження матеріально- правових способів захисту цивільно права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8-9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13.

За приписами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, беручи до уваги відсутність у суду сумніву щодо достовірності обставин, на які посилається позивач, оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов слід задовольнити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 200, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно,-задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , право власності на нежитлову будівлю - корівник (Літера А-1 ) загальною площею 804,9 кв.м., що складається з: коридору площею 13,0 кв.м.; комори площею 12,4 кв.м.; корівника площею 724,6 кв.м., коридору площею 5,9 кв.м.; побутового приміщення площею 8,4 кв.м.; доїльного приміщення площею 40,6 кв.м. та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 20.05.2020 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , що проживає АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1 .

Представник позивача: адвокат Подорожняк Віталій Вікторович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 09.07.2019 року серія ПТ № 2929 виданого на підставі рішення Ради адвокатів Полтавської області від 09.07.2019 року № 10, адреса проживання АДРЕСА_2 .

Відповідач : Клепачівська сільська рада Хорольського району Полтавської області, адреса знаходження: с. Клепачі, вул. Перемоги, 8 Хорольського району Полтавської області .

Суддя: О.В. Коновод